Космічних прибутків не чекайте: Чому Андрій Капріца обирає соняшник замість кукурудзи, навіщо хоче ще одне господарство та як радить економити на ТМЦ
Андрій Капріца ще до повномасштабного вторгнення закликав аграріїв рахувати витрати після коми. І прогнозував, що «ситого 2021-го», коли на кукурудзі прибутки складали 1 тис. $/га, вже не буде. «Ми звикли заробляти багато. І можемо і далі це робити, але за рахунок скорочення витрат і впровадження нових технології», — каже засновник агрокомпанії «Флора А.А.». Своє господарство на 1,3 тис. га він перетворив на такий собі полігон точного землеробства. Приглядається до переробки, активно розглядає пропозиції щодо купівлі ще одного господарства (минулого року мало не збільшив свій земельний банк у сім разів), і після рестарту проєкту Open Agribusiness повернувся до співпраці з «Кернел».
Читайте також: Кернел готовий разом з партнерами фінансувати збільшення зембанку, — Сергій Вітер про перезапуск Open Agribusiness
Далі про те, як Капріца планує сівозміну та чому навіть не дивиться в сторону нішевих культур, куди продає врожай, як йому працюється з агрохолдингом та яким бачить майбутнє українського агробізнесу.
Точка беззбитковості кукурудзи
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Ми тут як у Бога за пазухою. Бойових дій немає, збиті ракети і шахеди на поля майже не падають. Немає на що жалітися. Трохи урізали витрати, оптимізували виробничі процеси. Звісно, проблеми з експортом і низькі ціни у минулі роки торкнулися і нас, зараз ще кадровий голод додався, та ми справляємось».
Компанія працює на Вінниччині, де клімат все більше нагадує північ Одеської області. В середньому за рік випадає 400-450 мм опадів. Тому у «Флорі» не сподіваються на опади і під час підготовки до посівної намагаються максимально утримати вологу у ґрунті. Якщо у 2021 врожайність кукурудзи у господарстві складала 14 т/га, у 2023 році — 9,5 т/га, то минулоріч — 5 т/га. Як і у багатьох колег по галузі, торік у Андрія посуха припала на налив зерна.
Фермер показує на моніторі таблицю з математикою в розрізі культур. Зітхає, але визнає, що навіть за такої врожайності кукурудзи отримав мінімальний прибуток. При витратах 851 $/га і ціні на зерно 195 $/т з ПДВ прибуток склав 124 $/т. Загалом минулого року у «Флорі» всі культури показали беззбитковість, навіть по озимих отримали плюс 200$/га.
До розмови приєднується керівник проєкту Open Agribusiness Сергій Вітер і зауважує, що рахувати варто без ПДВ. Адже вказуємо всі витрати без ПДВ, і дохід теж без ПДВ. В такому випадку при врожайності 5 т/га і сьогоднішнім цінам — це нульовий прибуток. Ще рік тому нульовий прибуток показували 10 т/га.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Я знаю, що це не правильно, бо ЕBITDA все-таки без ПДВ. Але мені зручніше так рахувати, ті 20% в межах похибки — це окей».
Рахувати після коми
Що ж тоді означає рахувати після коми? Фермер каже, що часи космічних прибутків в агро закінчилися. Натомість знаки після коми дають розуміння, як правильно скоротити витрати на вирощуванні тієї чи іншої культури.
Пояснює на прикладі: в середньому у 2024 році на 1 га витрати складали $1 тис. Але, наприклад, на пшеницю вони складали 696$/т, а натомість на цукровий буряк — $1,3 тис.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Це однакові цифри? Ні. Треба дивитися глибше. Я не вірю в те, що далі буде краще. Якщо навіть при сьогоднішній ціні на соняшник в районі 500$/т — це для нас поганий заробіток. У той час, коли нашим європейським сусідам такі заробітки і не снилися. Ми звикли заробляти багато. І зможемо це робити далі, але трохи іншим шляхом — завдяки скороченню витрат. Збережені гроші — це зароблені гроші».
Точне землеробство: прикласти 20% зусиль, щоб отримати 80% результату
Найбільшу статтю витрат сьогодні займають добрива — 173$/га, зауважує фермер. У «Флорі» завдяки аналізам ґрунтів та диференційованому внесенню зуміли цю статтю максимально скоротити.
Капріца був одним із найперших в Україні, хто на 1 тис. га почав впроваджувати точне землеробство. На його думку, велика війна спонукала аграріїв більше використовувати елементи точного землеробства, а тих, хто їх ще не впроваджував, почати це робити.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Я навіть не розумію, як без точного землеробства можна рахувати свої прибутки. Як можна порахувати, скільки на гектар витрачається палива, скільки добрив з розкидача, чи скільки насіння сіється? І це я вам назвав приклади, де точне землеробство можна використовувати для контролю за витратами ТМЦ. Не говорячи вже про диференційовані посіви, використання дронів тощо».
За його словами, для впровадження точного землеробства треба докласти тільки 20% зусиль, щоб отримати 80% результату. Ті, хто тільки йдуть в ці технології, мають зробити три мінімальні речі: поставити автопілоти, налаштувати систему автоматичного відключення секцій та телеметрію.
Впроваджувати ці технології зараз легше, бо на ринку є багато компаній, які можуть поділитися своїм досвідом, зокрема, і «Флора». Капріца зізнається, що свого часу набив на цьому багато гуль. Якби зараз заходив у точне землеробство (ТЗ), то, як мінімум, правильно побудував систему автопілотів.
Богдан Джурабаєв, головний технолог Open Agribusiness, додає, що зараз на ринку ТЗ асоціюється переважно з автопілотами. Але це спрощене уявлення. ТЗ — це про вміння працювати з економікою гектара.
Богдан Джурабаєв
головний технолог Open Agribusiness
«Це не лінія, по якій треба проїхати і гарно посіяти, а робота з гектаром і його економікою. Спочатку підприємство повинне розуміти, скільки витрачається в кілограмах або доларах на 1 га хоча б на масив. Потім переходити безпосередньо до поля: які прибутки воно приносить і яких додаткових витрат потребує. В перспективі, коли підприємство переходить до картографування врожаю, ґрунтів, карт NDVI, це все складає і розуміє, як має працювати з гектаром».
Капріца показує свою гордість — технічний парк, сформований ще до великої війни. Зараз намагається потроху його оновлювати і поповнювати. За словами фермера, саме таке технічне забезпечення дозволило підприємству вижити і отримати прибутки у минулі два роки.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Обприскувач €150 тис., комбайн € 200 тис., сівалка просапна HORSCH Maestro €170 тис., а зернова — €140 тис. Трактор Valtra €170, невеликий трактор — €70. New Holland старенький €1080. Про ґрунтообробну техніку взагалі мовчу».
Богдан Джурабаєв додає, що «Флора» купує техніку не через гарну рекламу комбайна або сівалки, а враховуючи фактор амортизації у відповідності до гектара.
Як потрапив в Open Agribusiness
Що ж спонукало «Флору» зацікавитися програмою Open Agribusiness ще в 2021 році? На більш ніж тисячі гектарів підприємство використовує більшість технологій точного землеробства, стабільно отримує прибутки і не має жодної збиткової культури. Бажання розвитку, каже він.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Ми вже у 2021 році, маючи гарний врожай і класні прибутки, розуміли, що так не може тривати вічно. А отже треба мати за плечима партнера, який підтримає і фінансово, і технологічно. Партнера, який допоможе максимально скоротити наші витрати на ТМЦ. В сукупності це і дало розуміння, що потрібна така співпраця».
Програма допомагає отримати насіння, добрива і ЗЗР по цінах, за якими «Кернел» купує їх у виробників ТМЦ. «У перший рік роботи ми закупили карбамід по 13 тис. грн/т, який потім на ринку підскочив до 22 тис. грн/т», — згадує Капріца.
Далі — ЗЗР. За словами Капріци, економія на кожній посівній одиниці складала близько $50. Цього року вона дещо нижча і в залежності від гібридів складає $30-40.
Сергій Вітер говорить, що рестарт проєкту почався не в найкращий період з точки зору закупівлі ТМЦ, і насамперед по добривам, які зазвичай купуються в літній період. Тому великої різниці у цінах, яка була ще чотири роки тому, не буде.
Сергій Вітер
керівник проєкту
Open Agribusiness
«Цей рік перехідний. З добривами ми вже не встигли. Адже купуєш раніше і ціну відповідну маєш. Чим ближче до посівної, тим і ціна буде вища. Тому з лютого чек може піднятися. Однак ми вже готуємося до посівної 2026. До 15 квітня партнери повинні подати заявку на спільну закупівлю добрив з «Кернелом» у травні-червні під врожай 2026».
Посівна 2025: більше соняшника?
«Кернел» — найбільший в Україні переробник соняшнику. Логічне припущення: за допомогою Open Agribusiness холдинг спонукає партнерів вирощувати більше цієї культури. Але запитаємо про це у Андрія Капріци:
— Чи диктують в «Кернел», які культури вирощувати? Наприклад, «Флора» захотіла вирощувати цукрові буряки…
— …в чому проблема? Цього року сіяв, але наступного, мабуть, вже не буду. Але вони займали всього 10% площі. Я перейшов на інший рівень, напевно, завдяки «Кернелу, спілкуванню з їх агрономічною службою, керівництвом. Тому коли мені пропонують посіяти гірчицю, нут або жовтий горох, я кажу: «Інтим не пропонувати».
— Тобто сієш тільки ті культури, які тобі зрозумілі?
— Це 4-5 культур, які я знаю як вирощувати, куди продати, на які маю весь набір техніки. Власник агробізнесу це хто? Той, хто має заробляти гроші. Навіщо мені коріандр, коли я знаю, що навіть при 5 т/га кукурудзи зароблю 100$/га.
Цього року «Флора» планує збільшувати площі під соняшником до 500 га, а під кукурудзою зменшувати до 300 га знов-таки через погодні ризики. Ще 200 га відвели під озимий ріпак і 300 га під озиму пшеницю. Фермер навіть знає, що посіє у 2026 році, бо планує свою сівозміну наперед.
Богдан Джурабаєв навздогін каже, що сівозміну треба планувати мінімум на 3 роки вперед і потім коригувати в межах 20-30%. А коли планується розширення культур, наприклад, від 3-4 до 10, то краще заздалегідь планувати і логістику.
Богдан Джурабаєв
головний технолог Open Agribusiness
«Ми не розуміємо, наскільки багато витрачається сил, часу і палива через неправильну побудовану логістику тільки тому, що ми не спланували нашу майбутню сівозміну. Плануючи свої майбутні врожаї ти більш-менш розумієш свій бюджет. Розуміння бюджету дозволяє планувати витрати. І все це робити треба мінімум за півтора року до того моменту, як ти заходиш в поле. А, враховуючи сьогоднішні реалії, хоча б за рік».
Куди продавати
За умовами співпраці з «Кернел», підприємство має не менше 80% врожаю поставити холдингу. Чи є в цьому економічний резон, цікавимось в Андрія.
Адже, від «Флори» до одеських портів — трохи більше 300 км. То чи не краще відвезти в порт і отримати кращу ціну? Або продати умовному мультинаціоналу, які мають купу елеваторів на Вінниччині? А тут виходить, що майже весь свій врожай повинні продати одній компанії. Плюс залежність від ціни холдинга.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Все в діалозі можна вирішити навіть з такою великою машиною, як «Кернел». Для партнерів вони додають до ціни $1-2. Але в 99% випадків «Кернел» пропонує найкращі ціни, бо є найбільшим експортером в Україні і відповідно маркетмейкером ринку».
Сергій Вітер підтверджує, що з партнерами завжди будують робочий діалог.
Сергій Вітер
керівник проєкту
Open Agribusiness
«Це його продукція, і він має право продати за найкращими умовами для себе. І ми не кажемо, що не торгуємося і не вибиваємо для себе кращі умові, зокрема, і цінові. Ми це робимо. Тому все ж варто враховувати всю картину в цілому. І ми партнерам кажемо: подивіться, підприємство так жило до «Кернела», і непогано жило, але зараз живе ось так з поправкою на воєнний час».
Масштабувати Флору
Неодноразово Андрію Капріці «прилітало» від гостей підприємства і глядачів його YouTube-каналу за старі склади. Мовляв, чому не модернізуєш чи не побудуєш нові. Реконструкція чи будівництво заради понтів — гроші на вітер, пояснює логіку фермер. Та цьогоріч Андрій готовий і до таких інвестицій. Пояснює, шо вже не вистачає місця для зберігання: «Це не буде щось супер дороге, бо я не бачу в тому сенсу».
Планує і збільшення земельного банку. Пропозиції з ринку надходять навіть на Вінниччині, яка вважається регіоном агрохолдингів. Але, як каже Капріца, часто пропонують завищені цінники, наприклад 2,5-3 тис. $/га за корпоративні права, бо продавець включає в цю ціну склади та техніку. Коли починає рахувати всі ці активи по ринковим цінам, то цінник виходить зовсім інший. Продавці беруть паузу, щоб подумати, але у більшості випадків повертаються назад.
У минулому році Капріца розглядав купівлю підприємства із 7 тис. га. Звернувся за порадою до «Кернел» (холдинг в рамках Open Agribusiness фінансує і допомагає проводити переговори щодо купівлі корпоративних прав на інші агропідприємства) і там його відмовили від цієї ідеї.
Сергій Вітер
керівник проєкту
Open Agribusiness
«Це великий масив і Андрій вважав, що потягне його. Ментально так. Але це зовсім інші кошти і техніка. Треба обережніше підходити до цього. Наприклад, до великої війни наші партнери повинні були приростати на 0,5 тис. га до наявного зембанку. А вийшло так, що вони виросли в два рази. Почалося повномасштабне вторгнення. Ми перестали фінансувати і їм стало важко обробляти такі масиви. А тут ти повинен вирости в сім разів. Тому ми сказали, що місце гарне, підприємство непогане, але 7 тис. га — забагато».
Наведені аргументи переконали фермера шукати підприємство із меншим зембанком, яке легко масштабувати по принципу «Флори».
Чи немає в Андрія Капріци перестороги, що потім парнер-холдинг захоче поглинути це підприємство? Він дивується і каже, що в «Кернел» нічого нового не придумали і користуються моделями, які давно практикуються у світі. Через нашу ментальність партнерство в Україні сприймається як якась страшна історія. Особливо у аграріїв старої генерації. Нове покоління зовсім по-іншому відноситься до партнерства і не бачить в цьому перестороги.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Кернел» теж несе ризики. Компанія сподівається на професіоналізм партнера, на його відданість справі, на його прибутки, які в кінцевому результаті поділимо у відсотковому співвідношенні. Так само ми сподіваємося на «Кернел», що вони дадуть фінансування на розвиток цього господарства. Тому я бачу в цьому тільки перспективи. Але для цього треба змінити своє мислення».
Майбутнє українського агробізнесу: оптимістично-песимістичні прогнози
Український агробізнес ставатиме менш прибутковим, каже власник «Флори» про майбутнє галузі. Вже зараз треба шукати шляхи, як протистояти цьому — оптимізувати витрати, йти в переробку тощо.
Сам Капріца в минулому році мало не почав переробляти соняшник. Але на той грант, що давали підприємству, нормальний цех не побудуєш. Потрібно додатково залучати обігові кошти. Та й де брати сировину? Якщо власну, то 1,5 тис. т при переробці 20 т за добу вистачить всього на 2 місяці. Далі сировину треба шукати. Тож поки це питання поставлене на паузу.
Щодо власного бізнесу фермер налаштований оптимістично. «Зараз «Флора» працює як зі мною, так і без мене. Я можу собі дозволити фізично з’являтися на підприємстві 1-2 рази на тиждень і керувати ним дистанційно з Вінниці», — відмічає він.
Купівля нового підприємства, впровадження нових технологій точного землеробства — цей той мінімум, який ставить для себе на цей рік. Ну і підлаштовуватися під процеси, пов’язані з євроінтеграцією. На дискусійне питання, чи потрібна нам європейська модель господарювання, каже, що мільйон фермерів по 5 га з дотаціями — це утопія. В Україні переважатимуть компанії, які мають ресурси і знання.
Андрій Капріца
засновник агрокомпанії
«Флора А.А.»
«Взяти землю простіше простого. Але треба знати, що з нею робити. Сьогодні середні фермерські господарства від 500 га до 1 тис. га — життєздатні. Вони можуть собі дозволити технологію, придбати техніку під потреби свого господарства і частково її орендувати, можуть забезпечити нормальне життя своєї родини. На мій суб'єктивний погляд, все що менше — складно».
Що ж, вчимося рахувати після коми і користуємося досвідом Андрія Капріци, який своїм прикладом доводить, що навіть у складних кліматичних та економічних умовах можна досягати прибутковості, якщо раціонально рахувати витрати, впроваджувати інновації та вчасно адаптуватися до змін.
