Кіт в мішку. Як в Україні виробляють і продають фальсифіковане насіння?
«Друзі, хто вірить в мішок насіння соняшник Белла за 5 тис. гривень? Бо в мене така історія: знайомий знайшов Беллу. Нормальні пацани продають. Тільки ціна Белли 5 тис. гривень. Зателефонував до офіційного дистриб'ютора, компанії Lidea. Кажуть 125 євро — мішок. 5 400 з копійками виходить. В Lidea сказали, що вже продають фальсифікат. 5 і 5,5 — різниця 500 грн», — нещодавно звернувся до агроспільноти дніпропетровський фермер і блогер Олександр Кривцун, таким чином випустивши джина з пляшки.
Бо проблема фальсифікованого насіння, як виявилося, давно наболіла. І серед аграріїв, і серед дистриб'юторів, і серед насіннєвих компаній, і в профільній асоціації.
Часи змінюються, Україна активно інтегрується у європейський ринок, а небезпека купити «кота в мішку» у вигляді насіння невідомого походження замість гібриду відомого бренду актуальності не втрачає. Latifundist.com дослідив, яким чином з'являється фальсифікат, хто і як його продає, і як з цим явищем боротися.
«Люди долари підробляють, що вже казати про мішки?»
У коментарях до допису фермери пишуть, що зараз багато «підвального» соняха і кукурудзи і рекомендують мати справу лише з офіційними дистриб'юторами. Причому перевіряти і мішки, і партії. Інакше, зекономивши 500 гривень, можна виростити «самий вовчок».
«2 роки назад купив Беллу дешевше на 300 грн… і косим самий вовчок», «Я собі купляв в нормальних пацанів, 30 га «цвітів» виростив», — пишуть фермери.
Дехто вважає, що за контрафактом стоять ті ж самі офіційні продавці.
«Питання чи не вони, чи їх брат, чи сват продають нам ці підробки», — пише Олександр Рябокінь.
Особливо обурює, що торговці навіть не намагаються приховати факт підробки.
«Мішки навіть ніхто не підробляє. Просять обережно їх відкривати, а потім купують по 200 грн за штуку. Це 100% інформація. І таких дуже багато», — свідчить Віктор Поліщук.
Фермери закликають колег палити мішки з-під насіння відразу після використання і нікому ні під яким приводом не віддавати. Хоча є і скептики: «Люди долари підробляють, то що їм ті мішки?».
Пишуть також, що можна купити оригінальне насіння з великою знижкою, але 2021 року чи минулорічні залишки.
«Білі» мішки і «сіре» насіння
Обсяг сірого і нелегального ринків дуже великий, про це свідчить дисонанс, який ми спостерігаємо, розповідає генеральний директор MAS Seeds Україна Сергій Тимошенко. Пояснює, що соняшник сьогодні — найбільш прибуткова і популярна культура, площі під ним зростають, «але ми цього не відчуваємо». В компанії провели власну аналітику та дійшли висновку, що основні споживачі насіння з «білих мішків» — невеликі і середні господарства. До деяких з них представники великих дистриб’юторських компаній навіть не доїжджають. Натомість компанії, які реалізують нелегальне насіння, за його словами, орієнтуються саме на таких аграріїв, доїжджають і пропонують свою продукцію.
Читайте також: Тренди-2025: площі під соняшником цьогоріч зростуть до 5,5 млн га, під кукурудзою — до 4,4 млн га. А от соя просяде, — Ольга Молокович
У «Насіннєвій асоціації України» стверджують, що закони ринку ще ніхто не відміняв: якщо існує попит, буде й пропозиція. А війна і необхідність економити поглибила проблему.
Сюзанна Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Масштаб проблеми зростає. Під час воєнного стану, зростання фінансового навантаження фермер намагається перш за все скоротити собівартістю 1 га продукції. Особливо до того, як сформується урожай. І звісно, насіння та ЗЗР — це перше, що підпадає під скорочення витрат», — каже Сюзанна Григоренко, виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України».
Але, за словами заступника генерального директора «Лідеа Україна» Сергія Бута, проблема не тільки в «білих мішках», а й у фальсифікаті загалом.
«Я скажу так, ринок сірого насіння живе і далі процвітає, і це величезна проблема. Ми можемо проводити сотні контрольних закупівель, відкривати кримінальні справи, вигравати суди, але поки є попит — буде і пропозиція. Саме тому ми на всіх доступних платформах піднімаємо питання фальсифікату, розповідаємо, які документи мають супроводжувати оригінальне насіння, у кого його варто купувати. Та і він вже не такий дешевий. Якщо раніше він коштував удвічі дешевше, то зараз різниця зменшилася», — каже Сергій Бут.
Читайте також: Сергій Бут про ринок «сірого» насіння, повернення кукурудзи та чому скептично відноситься до вирощування соняшника у західних областях
Ще складніше відрізнити фальсифікат від оригіналу і через високу конкуренцію між продавцями насіння.
«На тендери виходять не лише агрохолдинги, а й середні та навіть менші господарства. І ціна напряму залежить від обсягу закупівлі. Тому я можу сказати, що вони можуть сьогодні давати як 50 євро, так і за 80 євро за посівну одиницю», — каже Сергій Бут.
Підробляють насіння не лише світових, але й українських брендів. Нещодавно Корпорація «Степова» виявила підробки свого насіння в інтернет-магазинах та звернулася до правоохоронців.
«Український виробник насіння Корпорація «Степова» зафіксувала кілька фактів продажу підробленого насіння кукурудзи під своїм брендом. Фальсифікат реалізується через низку інтернет-магазинів та дилерів у неоригінальних мішках, що не відповідають офіційному пакуванню компанії», — сказано у прес-релізі, який поширила компанія.
В компанії кажуть, що з минулого місяця у Дніпропетровської області невстановлені особи пропонують господарствам за низькими цінами насіння гібридів кукурудзи F1 ДБ Хотин в мішках з етикеткою, де виробником вказаний «Агроцентр Раївський». Інший факт підробки: у Вінницькій та Хмельницькій областях в мережі агромаркетів реалізовувався фальсифікат у мішках з насінням гібридів кукурудзи ДАНІІЛ ніби-то виробництва «Науково-дослідного інституту аграрного бізнесу». Упаковка, дані про виробника на мішку, номер партії насіння, які вказані на етикетці та сертифікат якості були підробленими. Дозволу на вирощування та продаж корпорація «Степова» не надавала.
За оцінками «Насіннєвої асоціації України», площа посівів «сірого» насіння сягає щонайменше 1 млн га як у сегменті соняшнику, так і кукурудзи. Приблизно 25% насіння соняшнику і кукурудзи — нелегальні. Якщо взяти в розрізі площ, то це до 1 млн га кукурудзи і до 1 млн га по соняшнику. Соя — це окрема проблема.
Сюзанна Григоренко
виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України»
«У нас є значна частка насіння невідомого походження. Де в Україні береться ГМ-насіння, адже легального насіння, яке містить ГМ поки що в Україні немає?», — запитує Сюзанна Григоренко.
Однією з причин такого становища у «Насіннєвій асоціації» вбачають в тому, що в Україні державними органами досить суворо контролюється офіційний виробник і легальний імпортер. Натомість, на діяльність, яка носить «сірий характер», держава не звертає жодної уваги.
Фальсифікат чи «нелегальне» насіння?
На ринку кажуть, що в «білих мішках» можна натрапити як на стопроцентний фальсифікат — товарне зерно, так і на оригінальне насіння відомих брендів. Причому, нині частка першого дуже незначна, порівняно із другим. Фермери в більшості вже знають, в кого купувати насіння «зі знижкою».
Якщо це не відвертий фальсифікат, то звідки беруться «білі мішки»?
Наші співрозмовники з ринку розповідають, що часто підприємства, які вирощують для відомих мультинаціональних компаній насіння гібридів, частину вирощеного врожаю продають самостійно. Звісно, дешевше, аніж оригінатори. Тому що собівартість одного мішка значно менша, аніж та, яку виставляє дистрибʼютор. При цьому співвідношення ціна-якість, генетична стійкість, і, зрозуміло, врожайність часто близькі. Але на одному мішку насіння соняшника можна зекономити навіть $100. Зрозуміло, що для фермера це — надзвичайно вагомий аргумент.
Крім того, через персонал компаній утікає «наліво» частина батьківських форм, якими в інших компаніях запилюють материнські, отримуючи нові гібриди. Довести їх «спорідненість» з оригінальним гібридом можна лише лабораторним шляхом за генетичним кодом. Але ці дослідження вимагають часу і грошей, які ніхто в Україні не хоче витрачати на на таку «дрібницю» як авторське право. Тим більше, що «схопити за руку» і притягнути до реальної відповідальності порушника вкрай складно.
Ще один варіант, як отримуються «нелегальні гібриди» — це коли завозять батьківські лінії з-за кордону (з тої ж Румунії, наприклад) і потім уже продають в Україні.
«Сама схема незамислувата. Деякі компаніії десь «здобувають» батьківські компоненти, створюють гібриди, реєструють під себе і виводять на ринок. Ми бачимо, що за своїми властивостями ці гібриди дуже схожі на продукцію компаній-оригінаторів. І відрізняються в основному тим, що зроблені «на коліні»: без попередніх інвестицій в R&D, без випробувань і тестування. Впевнений, якщо провести генетичний аналіз, він доведе, що використані батьківські компоненти гібридів компанії оригінаторів без погодження з ними», — розповідає генеральний директор «MAS Seeds Україна» Сергій Тимошенко.
«Фальсифікат набув інших форм»
Євген Гостєв
директор «АФ НПП АГРОМИР»
«У нас просто не діє авторське право. Бо всі використовують гени інших селекцій не зовсім законно», — каже директор «АФ НПП АГРОМИР», яке займається створенням українських гібридів, Євген Гостєв.
Як це пояснюється? Для того, щоб створити гібрид, потрібні сорти. У дикій природі не існує сортів зі стійкістю до трибенурон метилу і імідазолінової групи. І міжнародні компанії одна в одної купують плазму зі стійкістю до цих гербіцидів.
«А у наших компаній звідкись взялись гібриди зі стійкістю до цих гербіцидів. І якщо їх спитати: «А де ж першоджерело, де ви все взяли?» Ніхто вам не зможе відповісти», — пояснює Євген Гостєв.
Що ж стосується чистого фальсифікату, то він завжди був і завжди є. Причому у всьому світі є така частина ринку. Але такого відвертого контрафакту в Україні дійсно стає все менше, погоджується селекціонер.
«Бо 10 чи 15 наших українських селекційних фірм працюють уже нібито на законних засадах. Тому чистого фальсифікату, як було, скажімо, років 10-15 тому, зараз небагато залишилось. Просто воно інших форм набуло. Є компанії, які діють офіційно, у них гібриди внесені до державного реєстру і все нібито правильно. Але з самого початку все незаконно і неправильно. І якби діяло авторське право, то всі оці транснаціональні монстри просто подали б до суду, і деякі наші компанії припинили існування», — каже Євген Гостєв.
Як приклад наводить, що в одному великому господарстві, яке купувало в «Агромирі» насіння, розповідали, що якось придбали в офіційного дистриб'ютора насіння НК Неома і виросло зовсім не те, що в документах. Хоча з документами все було в порядку.
Особливо в цьому контексті вразливі невеликі фермери. Вони можуть купити в одній компанії однаковий гібрид з усіма документами, але результат на полі дуже відрізнятиметься.
«У насіннєвій компанії самі виростили якийсь гібрид для себе. Розфасували, документи зробили і продають дрібним фермерам. Ну от я приїхав, купив у них за готівку 20 мішків. Все, у них вже 20 мішків є, а в бухгалтерії — порожнеча. Вони ці 20 мішків заповнили фальсифікатом і вже продали іншому. З усіма документами. З великим компаніями вони не будуть зв'язуватися. Бо це ж можна до суду дійти. А серед дрібних фермерів — такого повно», — важає Євген Гостєв.
Як підробляють гібриди?
Євген Гостєв в своєму YouTube-каналі розповів, яким чином відбувається підробка оригінального насіння відомих брендів на прикладі популярного гібриду Pioneer 25. Кілька років тому невідомі продавці запропонували йому придбати батьківський компонент для розмноження гібриду під Грандстар. За їхніми словами, це був P64ЛЕ25.
Євген Гостєв
директор «АФ НПП АГРОМИР»
«На моє зауваження: «Компанія Corteva може пред'явити претензії. Це все — авторське право», вони сказали: «Та нічого не буде. Ми вже тут продаємо декілька років. У нас багато клієнтів і розповіли, як це все працює», — повідомив Євген Гостєв.
З часом було зареєстровано кілька гібридів, подібних до P64ЛЕ25. У 2022 році Гостєв звернувся до компанії Corteva з пропозицією перевірити усі ці гібриди на відповідність до P64ЛЕ25. Там сказали, що підробити його неможливо, але через деякий час таки вирішили порівняти новачків з Pioneer 64ЛЕ25. Лабораторний аналіз виявив 60% співпадіння генів.
Отже, яким чином створюється новий гібрид на основі оригінального?
«Ніхто офіційно не продає материнські форми. А якщо материнську форму вкрасти, то що можна з цим зробити? Материнська форма стерильна, її розмножити неможливо. Батьківську форму можна виростити окремо на ізольованій ділянці і розмножити. Отже, береться оця материнська форма Pioneer 25 і запилюється іншою рослиною — закріплювачем стерильності. Цей закріплювач стерильності — їй не пара. Але якщо їх сім років між собою схрещувати, навіть різні рослини стануть однаковими», — розповідає Євген Гостєв.
Безвідповідальність і безкарність
За словами Євгена Гостєва, років 15 тому за подібні дії оштрафували турецьку фірму на 24 млн євро:
«А в нас є фірмочки, які не мають ні селекції, ні техніки, ні заводу, а гібридами торгують».
Корпорація «Степова», яка виявила підроблене насіння своїх брендів, вже звернулася до правоохоронних органів для припинення незаконного продажу. Було відкрито два кримінальні провадження. Але чи будуть доведені факти підробки, адже, за словами фахівців, довести порушення авторських прав у насінництві надзвичайно важко і правоохоронні органи неохоче беруться за такі справи.
Сюзанна Григоренко
виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України»
«Бо це ж потрібно докази збирати, робити контрольні закупки. Поки проведуть всі процесуальні дії, ні знайти того порушника, ні санкції до нього застосувати вже буде неможливо. А мали б бути якісь превентивні дії. Як мінімум, накладення арешту на товар. Ну і, напевно, щоб кіберполіція відстежувала подібні пропозиції», — вважає Сюзанна Григоренко.
Фальсифіковане насіння в українському агросекторі — це проблема, що працює як бомба сповільненої дії, пише Сюзанна Григоренко на Agravery.com. «Насіннєва асоціація України» намагається протидіяти цьому явищу, але не має права проводити перевірки чи притягувати шахраїв до відповідальності. Тому залишається проводити роз'яснювальну роботу з аграріями та співпрацювати з Мінагро та Держпродспоживслужбою аби протистояти поширенню підробок в агросекторі України.
Учасники насіннєвого ринку вважають, що ситуації можуть зарадити наступні заходи:
- моніторинг Держпродспоживслужбою у співпраці з кіберполіцією соціальних мереж, зокрема — телеграм-каналів, які пропонують купити в них насіння без належних документів. Притягнення до відповідальності таких продавців згідно із Законом «Про охорону прав на сорти рослин та насінництва» з подальшим покаранням та розголосом подібних історій. Штраф за порушення цього закону на сьогодні складає близько 6,5 млн грн.
- мінімально зобов'язати фермерів звітувати — хоча б у вже існуючих формах, які вони сьогодні подають у Держстат — щодо сортів та гібридів, насіння яких вони використовують для вирощування продукції;
- проводити роз’яснювальні та навчальні заходи для фермерів про те, як відстежувати сертифікати на сорти та гібриди у реєстрах.
«В цих питаннях Україна цілком може орієнтуватися на досвід ЄС. Адже, по-перше, в них всі механізми взаємодії на ринку насіння вже відпрацьовані, а по-друге — ми маємо адаптувати ці практики для отримання членства у євроспільноті», — пише Сюзанна Григоренко.
Досвід деяких європейських країн:
- В Польщі інформація про порушника законодавства вноситься до всіх баз ЕС, щоб унеможливити його діяльність надалі.
- В Німеччині штрафи за фальсифікацію насіння починаються з 8000 євро, плюс фермери декларують, що вони сіють. Така практика існує майже в кожній європейській країні.
- В Словенії ведуться так звані реєстри не лише виробника, а будь-якої особи, яка причетна до продажів — постачальника, пакувальника тощо.
У попередніх сезонах було багато кейсів, коли недоброчесних продавців насіння ловили за руку. А от судових прецедентів майже немає, каже Сергій Тимошенко. До реального покарання справи не доходять, тож через якийсь час людина знову їздить і продає підроблене насіння. Замкнене коло.
Віолетта Громова, Latifundist.com
