«День визволення Америки» і українська кукурудза: реакція трейдерів і виробників олії (Кернел, Укролія, Арніка, Королівський смак) та меду на тарифи Трампа (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Джерело фото: Latifundist.com
«Зробити США знову багатими», — вирішив президент Дональд Трамп і 2 квітня оголосив про нові взаємні мита на імпортні товари.
Базова ставка мита становитиме 10% для більшості країн, зокрема Великої Британії, Бразилії, Австралії, Колумбії, ОАЕ, Туреччини та України. Водночас для 60 держав ці мита будуть більшими. Так, наприклад, для китайських товарів ставка складе 34%, для продукції з ЄС — 20%, Японії — 24%, Індії — 26%.
росії та білорусі в цьому списку немає, оскільки вони перебувають під санкціями. Канада та Мексика, які вже сплачують 25% мита на багато товарів не зазнали додаткових обмежень. Базове мито у 10% почне діяти з 5 квітня, а підвищені ставки — з 9 квітня.
Як ці зміни вплинуть на український агроекспорт? Ми запитали аналітиків, трейдерів і виробників, які постачають свою продукцію до США.
Зерновий трейдинг
Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast: Очевидно, що у відповідь на введені Трампом мита інші країни почнуть вводити дзеркальні мита для американських товарів. Що ж стосується агро галузі, то наразі Китай є одним з основних споживачів агро продукції, в тому числі з Америки.
Тож, як не дивно, ця ситуація з митами може бути на користь українському агро сектору — наша агропродукція може потенційно замістити американську в Китаї.
Вікторія Блажко, керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri: Якщо ключові імпортери таки запровадять мита на американську кукурудзу
— це відкриє величезне вікно можливостей для альтернативних постачальників.
І українська кукурудза тут у виграшній позиції: приваблива ціна, стабільна логістика (за умови, що росія не заважатиме), тісні зв’язки з ЄС та Азією.
Бразилія, звісно, перша в черзі, але вона фізично не зможе закрити весь попит. І саме тут Україна може взяти своє.
Але це — за умови, що імпортери таки перейдуть до справи. Поки що ми бачимо, що ЄС не поспішає з ухваленням відповідних рішень.
Павло Хаустов, керівник аналітичного відділу Barva Invest: Тарифні війни, які розпочав Трамп з усім світом, мають подвійний ефект для нашого і світового аграрного сектору:
№1. Більш глобальний та важливий. З макроекономічної точки зору, розгортання глобальної торгової війни створить тиск на долар та збільшить ризики для економіки США. Ми вже бачили в 21 сторіччі, як економічні кризи США впливали на весь світ.
Тож на поточній стадії долар отримує цілком справедливий тиск і він ще більше зросте, якщо торгові партнери будуть посилювати проти США власні обмеження. Згодом будуть домовленості, будуть деталізації на що поширюється тариф, на що ні, але поки немає ясності та гарантії для хоч якогось часового проміжку, американський бізнес буде боятись імпортувати іноземне.
Скорочення запасів товарів => ріст роздрібних цін => зниження купівельної активності. Долар обслуговує менше товарів та послуг => девальвація. Подальший розрив ланцюжків, «оптимізація» бізнесу та скорочення штату — все це ми бачили під час ковіду, після короткочасного ажіотажного попиту на іноземне, може послідувати бажання заощаджувати і менше витрачати. Це все неминуче вплине на світові ціни на сировинні товари.
№2. Суто аграрний і нюансний. Ми сприймаємо США, як конкурента-експортера на ринку зернових та олійних, а не торгового партнера. Через це найбільший вплив матимуть потенційні зустрічні обмеження інших країн щодо американського експорту. ЄС, Австралія, Китай найбільш вірогідно це робитимуть, що відкриває для України стратегічні можливості там, де ми напряму конкуруємо зі США. Передусім це ринок кукурудзи, сої та пшениці, більш опосередковано ріпака, соняшникової олії та ячменю. Але наголошуємо, що всі культури відчують вплив через дію фактора №1 — глобального економічного зсуву.
Для українських експортерів критично важливо використати цей період для закріплення позицій на ключових ринках Європи та Середземномор'я, що дозволить компенсувати ризики, пов'язані з глобальною економічною турбулентністю.
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД: Наразі складно спрогнозувати довгострокові наслідки ситуації, однак вже зараз помітна негативна реакція фондових ринків. Учора курс євро-долар становив 1.08, а сьогодні — 1.1, що може свідчити про зниження довіри до долара.
З одного боку, це тривожний сигнал, а з іншого — для наших основних ринків, зокрема ринку ЄС, слабший долар означає вигідніше придбання продукції, номінованої в цій валюті. Наприклад, українська кукурудза для європейських покупців стала б дешевшою.
Ключове питання для України зараз — реакція ЄС на мита. Якщо Європа обмежить імпорт американської кукурудзи, то в короткостроковій перспективі їй доведеться шукати альтернативні джерела постачання. До нового врожаю в Бразилії (липень-серпень) основними варіантами залишатимуться українська та аргентинська кукурудза. І я не впевнений, що експорт з Аргентини до ЄС раніше був значним. Тобто в цьому разі відкривається вікно можливостей для України.
Втім, малоймовірно, що ЄС запровадить такі обмеження найближчим часом. Мені здається, він більш раціонально буде підходити до цього питання і рішення ухвалить пізніше, коли з’явиться можливість імпорту з Південної Америки.
Щодо попиту на українську кукурудзу з боку Китаю, на мою думку, суттєвих змін не очікується. Останніми роками Китай зменшив імпорт кукурудзи. Якщо раніше закупівлі сягали 15-20 млн т, то в цьому сезоні імпорт в Китай може скласти до 10 млн т. У 2022 році Китай сертифікував імпорт кукурудзи з Бразилії, і наразі саме звідти ймовірніше купуватиме. За весь минулий сезон, якщо я не помиляюсь, вони зовсім небагато з України купували. Були, скоріше, ситуативні трейди, як покриття продажів.
Тож наразі я не бачу значних перспектив для України на китайському ринку. Можливо, у довгостроковій перспективі ситуація зміниться, але ключову роль відіграватиме фактор Південної Америки та загальний перерозподіл торговельних потоків через нову тарифну політику США.
У короткостроковій перспективі основним ринком для України залишається Європейський Союз. Китай може здійснювати ситуативні закупівлі, але стратегічно його основним постачальником залишатиметься Бразилія.
Щодо експорту з України до США агропродукції, то здебільшого ми туди відправляємо органічні товари. Це порівняно невелика ніша, і хоча деякі виробники можуть зазнати втрат, на загальний експорт української агропродукції це не матиме значного впливу.
Експорт з України в США
Як вплинуть нові мита Трампа на український експорт до США? Чи варто очікувати серйозних змін для українських виробників, чи їхній вплив буде мінімальним?
«Кернел»: Обсяги експорту фасованої олії до США в компанії досить незначні, тому на ці продажі нові тарифи суттєво не вплинуть, зазначили в пресслужбі.
Максим Король, керуючий директор компанії «Віктор і К» («Королівський смак»): У наші структурі продажів олії американський ринок займає близько 10%. Зараз в дорозі до Сполучених Штатів ідуть флекси і фасовка. Оскільки інформація про мита з'явилась лише сьогодні, ще не отримали коментарі від покупців. Але за загальним правилом мито сплачує імпортер при розмитненні товару в країні призначення.
Павло Іванов, СЕО компанії UKROLIYA, яка експортує продукцію у понад 70 країн світу. Близько 20% — продажі до США: Ми є номером один в Україні по експорту олії до Сполучених Штатів Америки. Але, як постачальник, наша компанія достатньо диверсифікована. Наша олія присутня в 74 країнах світу. Сполучені Штати, звісно, є одним з основних ринків для нас, але він не єдиний.
У нас є ринок Канади, ми досить непогано присутні на ринку Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Європи. Ми вже давно відбудовували стратегію диверсифікації для того, щоб бути готовими до будь-яких рішень з точки зору великої геополітики. Тому вважаю, що наразі ми до цієї історії готові. Хоча американський ринок взагалі відносно всіх інших ринків є преміальним. Американські споживачі готові платити більше за олію відповідної якості.
Короткострокова перспектива
Треба розглядати дві перспективи введення мит: короткострокову і довгострокову.
Якщо брати наш бізнес, в короткостроковій перспективі оцінка буде скоріше позитивна.
Ми бачимо наразі, що Україна отримала мито в розмірі 10%, Канада — 25%, Євросоюз — 20%. Якщо ми порівняємо постачальників рослинних олій до США, то побачимо, що основні (окрім Південної Америки, яка також, як і Україна, отримала 10%) — це Європа (перш за все, — Іспанія) і це Канада, як основний експортер каноли на переробні заводи Сполучених Штатів. Тому, якщо брати порівняльні мита, то Україна виходить з цієї історії в короткій перспективі, скажімо так, малою кров'ю.
На сьогодні введені мита дають українським виробникам навіть певну перевагу. Підкреслюю: в короткій перспективі. Тому що, порівняно з іншими постачальниками сільгосппродукції до США, ми маємо менший рівень тарифу.
Також в короткостроковій перспективі рівень введених мит суттєво вплине на всі товароперевезення, які відбуваються в світі. Це потягне за собою перерозподіл глобальних транспортних потоків. Який вплив це може мати, спрогнозувати достатньо важко. І це буде достатньо суттєвим фактором для розрахунків присутності на різних ринках різних країн.
Довгострокова перспектива
Якщо ж брати довгострокову перспективу, то я думаю, що від введення додаткових мит, скоріше, всі програли. Тому що рішення адміністрації США, по суті, ставить великий хрест на глобалізації, або наближає нас до цього великого хреста. Тобто, світ в цьому питанні вже точно не буде таким, яким він був раніше.
Ми повертаємося до епохи великих територіальних і ідеологічних блоків. Це точно вплине на розвиток світової економіки в негативному руслі, тому що це підвищить певним чином інфляцію, не лише продовольчу, а й інфляцію взагалі. І точно буде стримувати економічне зростання у всьому світі.
Але ці наслідки, я думаю, ми відчуємо не відразу. Можливо, через рік, можливо, більше.
Богдан Клепач, директор підприємства «АПІ-ТРЕЙД», яке переробляє (фільтрує, гомогенізує і фасує) мед різних сортів: золотарниковий, коріандровий, акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий та різнотрав’я під торговою маркою Honigma.
Наша продукція присутня на американському ринку. Але ми продаємо свій мед на Amazon канадській фірмі, а вона, у свою чергу, реалізовує наш мед в Америці і Канаді, тому що в них вільна економічна зона. Принаймні, була.
З Європою не торгуємо. Щорічно ми експортуємо від п'яти до десяти двадцятифутових контейнерів. Але ми продаємо готовий продукт з доданою вартістю, бо фасуємо мед в банки, в стіки, маємо два своїх бренди. Тому маємо іншу маржинальність, ніж ті трейдери, які торгують нефасованим медом.
Які наслідки буде мати введення мит, поки що невідомо. Але поки все йде нормально. Вчора ми отримали замовлення на шість контейнерів до кінця року.
Валентин Паньківський, керівник Асоціації українських експортерів та переробників меду, до війни його підприємство «ЮКРЕЙНІАН БІ» щороку експортувало до країн Європи та в Америку 11 тис. тонн меду. У зв’язку з війною постачання скоротилося до 7, 5 тис. тонн: Із запровадженням 10% мита ми станемо неконкурентноздатними на ринку США. Зараз Штати купують мед приблизно по тій же ціні, як і Євросоюз. Це в районі 2 євро за кг. Маржинальність експорту меду становить від 3 до 8%. Це стосується меду як сировини. Мед із доданою вартістю рахується по-іншому. Там маржа залежить від умов контракту.
Вікторія Васильченко, керівник відділу зовнішньоекономічної діяльності компанії «Арніка»: На ринок США ми тільки починаємо виходити. Перші поставки нашої органічної олії відправилися за океан в лютому цього року. Ємність ринку соняшникової олії Штатів дуже велика. І навіть мита, введені відносно України та інших країн світу, на мою думку, не значно вплинуть на обсяги їхнього споживання. Тому що Америка не може сама виробляти ті види олій, які вона споживає кожного дня.
Можливо, щось зміниться в ціні, тому що імпортер, звичайно, завжди буде оглядатися на мито, яке йому доведеться сплатити. І якщо це олія з України, то різниця в ціні може бути 10%, якщо це товари з Європи, умовно — з Нідерландів, то ставка може бути в два рази більшою.
Тобто, що стосується саме українських товарів, ми не певні, що введення 10% мита зменшить нашу конкурентоспроможність на цьому ринку. Але цю тему ще потрібно вивчати і отримувати певні фідбеки від клієнтів в Штатах, більше досліджувати їхню думку, їхнє бачення.
США — це один із наших основних ринків по органічній соняшниковій олії, тому, звісно, хочеться його розвивати і далі, постачати туди українську продукцію, тим паче в органічній якості.
Американський ринок в нашому продукті не є преміальним, тому що ціни в Європі на олію можуть бути кращими. Але ринок Штатів дуже привабливий своєю ємністю. З лютого ми поставили на ринок США вже більше тисячі тонн органічної олії.
Костянтин Ткаченко, Віолетта Громова, Наталія Родак, Latifundist.com
