Час «Ч» для пшениці, молока, біоетанолу і не лише: ЄС завершує безмитний режим для України (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
«Що буде після 5 червня? Нічого хорошого — може фактично зупинитися експорт борошна в ЄС», — розповідає директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
Для Родіона, як і колег з інших агрогалузей, 6 червня настає час Ч: режим безмитної торгівлі з Євросоюзом завершується. У травні минулого року Єврокомісія попередила, що з 2025 року припиняє роботу «торговельний безвіз», натомість вони сконцентруються на оновленні торговельної частини Угоди про асоціацію, розповідає голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.
Олександра Авраменко
голова комітету з євроінтеграції УКАБ
«Тому я б не назвала це різким поворотом. Просто, всьому українському АПК хотілося вірити, що ми і надалі будемо мати необмежений доступ до ринку ЄС, хоча по факту потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію», — додає вона.
Отож, що маємо після 5 червня? Ми повертаємося не просто до квот на сім товарних груп, які є в АTM (ті самі чутливі для європейців курятина, цукор, яйця, мед, овес та ін), а до умов ПВЗВТ — поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), яка була встановлена Угодою про асоціацію, підписану у 2014 році. Нею передбачено близько 30 квот. Відтак до пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина і низка інших продуктів, пояснює Авраменко.
|
ПВЗВТ — поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі, яка була передбачена Угодою про асоціацію, що набула чинності 1 вересня 2017 року після ратифікації всіма державами-членами ЄС. ПВЗВТ встановлено безмитні тарифні квоти для 36 видів товарів (Перелік). Після початку війни ЄС скасував на рік всі мита і квоти та заходи торговельного захисту для імпорту з України, назвавши ці заходи безпрецедентними. Було встановлено Регламент про автономні торговельні заходи (Autonomous Trade Measures, ATM). |
Найгіршим сценарієм буде повернення до режиму вільної торгівлі, що діяв до повномасштабної війни та введення АТЗ у червні 2022 року, розповів вчора на прес-конференції заступник міністра економіки України-торговий представник України Тарас Качка.
Втім додав, що українська сторона докладе всіх зусиль, щоб принаймні 6 червня «не було жодних змін фактичних». Що зховається за «відсутністю змін фактичних» — важко сказати. Імовірно, мова, що до 5 червня українська сторона спробує відвернути найгірший сценарій.
Тарас Качка
заступник міністра економіки, торговельний представник України
«І принаймні на час, поки ми будемо домовлятися про нові параметри лібералізації торгівлі цими товарами, які вже були повністю лібералізовані, у нас не буде проблем із доступом на ринок Європейського Союзу», — додав Качка.
Отож, що маємо на даний момент. Україна і Єврокомісія очікують на офіційні перемовини щодо змін 29 статті Угоди про асоціацію (визначає умови роботи Поглибленої Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ). Пункт 4 цієї статті передбачає, що коли мине п'ять років після запровадження ПВЗВТ, українська і європейська сторони можуть обговорити «прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними). Виглядає так, що європейська сторона поки ще не готова розпочати офіційні переговори з Україною, розповідає Олександра Авраменко. Частково це залежить від політичної ситуації у Євросоюзі.
Олександра Авраменко
голова комітету з євроінтеграції УКАБ
«Щойно пройшли вибори в Румунії, також чекають закінчення виборів у Польщі і не бажають опосередковано вплинути на їх результати через прийняття рішень по чутливих питаннях».
Співрозмовники Latifundist.com з агроасоціацій розповідають, що фактична причина, чому не розпочалися перемовини — вибори в Польщі. Європейці чекають їх закінчення, після чого можуть, власне, розпочатися перемовини. Ще один нюанс: Польща до липня цього року головує в Раді ЄС, це виражається переважно у можливості впливати на порядок денний питань, які розглядаютсья органом.
«Всі чекають, коли Данія замінить Польщу в липні», — каже один з наших співрозмовників.
Закінчаться вибори, і що далі? Для того, щоб не допустити різкого падіння українського експорту через те, що квоти вже вибрали, Єврокомісія пропонує запровадити 7/12 від рівня квот 2021 року, продовжує Авраменко. Більше про те, як це може працювати, читайте в нашому інтервʼю з Олександрою.
Читати по темі: Замість 6 млн т пшениці — 1 млн т. Хто ще постраждає після скасування «торгового безвізу» з ЄС? Розпитали Олександру Авраменко з УКАБ
Олександра Авраменко
голова комітету з євроінтеграції УКАБ
«У нас був ATM, тепер це буде TTM (temporary trade measure). Чому? Тому що ми все ще маємо обговорити 29-ту статтю. Тільки після цього буде повноцінно залучатись Рада міністрів ЄС. Європарламент буде заслуховувати, але не голосувати», — уточнила Олександра Авраменко.
За її прогнозами, нове рішення по статті 29 може бути прийняте не раніше жовтня. Чи будуть в результаті перемовин лібералізовані умови українського експорту? Не відомо. Але досвід кількарічної безмитної торгівлі показав, що лише кілька українських номінацій викликають спротив і дисбаланс на європейському ринку. Отже, щодо всіх інших Україна цілком може просити митні преференції в ході перемовин.
Частка ЄС в агроекспорті
Чи вагома частка європейського ринку для українського агроекспорту? Мʼяко кажучи, так.
За даними Мінекономіки, частка експорту сільськогосподарської та харчової промисловості до ЄС у 2024 році становила 51,7%, що трохи менше, ніж у 2023-му (53,4%), але майже вдвічі більше за показник у довоєнному 2021-му (28,6%), пише Forbes. У разі припинення ATM і повернення України та ЄС до ринкових умов торгівлі експортери можуть втратити приблизно €2,9 млрд річного доходу, додав Тарас Качка.
«Негативний внесок у зростання ВВП оцінюється на рівні -0,98 відсоткового пункту», — додає він.
До «часу Ч» ще два тижні. Але опитані Forbes депутати аграрного комітету Верховної Ради кажуть, що європейські імпортери вже відмовляються від контрактів з Україною. Скасування торговельного безвізу, за оцінками аграрного комітету ВР, може призвести до втрати €3,3 млрд валютного виторгу.
Далі — про те, наскільки критичним може стати скасування режиму вільної торгівлі з ЄС для експортерів зерна, борошна, олії, цукру, молочних продуктів та біоетанолу.
Пшениця
Обсяги експорту пшениці до ЄС можуть скоротитися з 6 млн т до лише 1 млн т, і більшість учасників ринку вже закладають ці обмеження у свої стратегії, зазначає комерційний директор Spike Brokers Олександр Соловей.
За його словами, Європа й далі залишається важливим ринком для України — через близьку логістику і високу платоспроможність покупців. Але якщо доступ туди обмежать, трейдерам доведеться шукати нові, більш віддалені напрямки. А це означає вищі витрати на логістику й фінанси.
Олександр Соловей
співзасновник і комерційний директор Spike Brokers
«Це суттєво вплине на тих, хто цим буде займатися. Одна справа — це вантажити костери, хендіки на найближчі ринки і це вимагає одного фінансового навантаження, а інша справа — потрібно шукати логістичну оптимізацію і вантажити це великими переходами, що потребує більших фінансових ресурсів, і це вже зовсім інші вимоги до трейду. Тому, скажімо, це більше гра для міжнародних компаній, які мають менше бар'єрів щодо фінансових ресурсів. Тому це суттєво вплине на конʼюнктуру ринку», — пояснив Олександр Соловей.
Він також зауважив, що поки Україна зосереджувалась на постачанні зерна до ЄС, росія активно розширювала свою присутність на азійських ринках, скориставшись скороченням українського експорту. Крім того, в окремих країнах уже діють технічні бар’єри для українського зерна. Зокрема, є вимога здійснювати відвантаження не з українських портів, а через територію Румунії чи Болгарії, що ускладнює логістику та здорожчує операції.
Україні, зазначає Соловей, доведеться повертатися на ринки, які раніше були втрачені. А це — складна задача, яка потребує демпінгу та додаткових інвестицій.
Борошно
До однієї групи з пшеницею також відносить борошно, тому його експорт до ЄС фактично може зупинитися, застерігає Родіон Рибчинський, директор «Спілка Борошномели України».
Родіон Рибчинський
директор громадської спілки «Борошномели України»
«Зрозуміло, що борошну не знайдеться місця. Ми давно звертались, писали листи, щоб вивести з «пшеничного коду» борошно, але все так і лишилось», — розповідає він.
За словами Рибчинського, можливість експорту до ЄС має критичне значення для українських борошномельних і зернопереробних підприємств, адже внутрішнє споживання суттєво скоротилося. Водночас складна експортна логістика — зокрема обмеження в контейнерних перевезеннях через порти Великої Одеси — фактично унеможливлює диверсифікацію ринків збуту.
«Серед десяти найбільших виробників п’ять компаній критично або повністю залежать від ринку ЄС, де частка в експорті перевищує 70%. Крім того, близько 60% підприємств мають чинні довгострокові контракти з європейськими партнерами», — додає він.
Кукурудза
«Кукурудза все одно буде їхати, тому що ЄС імпортує багато кукурудзи і її треба брати звідкись».
Очікується, що по кукурудзі річна безмитна квота може зменшитися з 4,7 млн т до 650 тис. т. Але, як пояснюють експерти, після вичерпання цієї квоти мито буде 0%. За словами Тараса Качки, дійсно, в Угоді про асоціацію, яка обговорювалася ще у 2009–2010 роках, передбачено тарифну квоту на кукурудзу обсягом 650 тис. т. При цьому базове мито визначене на рівні понад 100+ €/т. Однак це лише юридичні рамки.
«Ніколи не було такого мита і такого обсягу торгівлі. Ми завжди експортували більше. До повномасштабного вторгнення ми експортували навіть рекордний обсяг 14 млн т при квоті 650 тис. т», — пояснює Качка.
Олександра Авраменко теж додала, що поза квотою ставка — нуль.
«До тих пір, поки є необхідна для цього передумова — ціна. Але насправді так виглядає, що ми будемо мати нульові відсотки ще декілька років», — зазначила вона.
Заморожені овочі та ягоди
«Заморожена кукурудза також потрапляє під квотування. За новими правилами, для нас встановлюється квота лише до 1 тис. т, а після її вичерпання діє мито — 5,1% плюс 94 €/т», — розповідає Ігор Усатий, менеджер з продажу бренду Tevitta, під яким щороку експортується до 15 тис. т заморожених овочів і ягід до країн ЄС.
За його словами, у таких умовах українська заморожена кукурудза буде неконкурентною в порівнянні з продукцією виробників із країн ЄС. Адже 99% цього товару Україна постачає саме на європейський ринок. Найбільшими імпортерами є Німеччина, Польща, Франція, Бельгія, Італія та країни Балтії. В інші регіони — зокрема до США або Азії — цей продукт майже не експортується через високу вартість логістики і наявність там сильних місцевих виробників, як-от Індія чи Китай.
Ігор Усатий
менеджер з продажу
бренду Tevitta
«ЄС — це наш єдиний реальний ринок. І якщо квоти таки будуть запроваджені, ми неминуче втратимо частину бізнесу».
Водночас, за його словами, підстав для занепокоєння щодо інших заморожених овочів наразі немає: «Наприклад, броколі, цвітну капусту чи перець ми вирощуємо в обмежених обсягах, переважно для внутрішнього ринку. Це не є експортні позиції, тому суттєвого впливу на них очікувати не варто».
Проте Ігор Усатий попереджає про важливий нюанс — особливості подачі декларацій, щоб скористатися квотою. І тут вирішальну роль відіграватиме швидкість: хто раніше подасть документи — той отримає право на безмитне ввезення. Водночас компанії, які імпортували товар у той самий день, але подали документи пізніше, не встигнуть використати квоту і змушені будуть платити мито.
«Це створює ризики: клієнти можуть відмовитися від товару, навіть якщо він уже на складі. І тоді нам доведеться ввозити продукцію назад в Україну. А реімпорт означає додаткові витрати — перевезення та ПДВ, що дуже болісно для компаній», — пояснює він.
Щодо ягід, то наразі офіційної інформації про квотування немає. Проте, якщо подібні обмеження будуть запроваджені і для цієї категорії, наслідки можуть бути ще серйознішими. Україна входить до трійки лідерів з експорту ягід до ЄС. У 2024 році вона стала найбільшим постачальником малини на європейський ринок. Чорниця — ще один ключовий продукт — традиційно експортується не лише до ЄС, а й до інших регіонів світу. Але Євросоюз все одно залишається головним покупцем.
«За останнє десятиріччя ми значно наростили обсяги виробництва ягід. Якщо введуть обмеження, це боляче вдарить по всьому сектору», — каже Ігор Усатий.
Він зазначає, що в Україні працює близько 50 великих ягідних компаній, зокрема й органічні виробники. Саме вони найбільше залежать від експорту до ЄС. Обмеження можуть серйозно вплинути як на ціни, так і на загальний стан ринку.
Ігор Усатий
менеджер з продажу
бренду Tevitta
«Постраждає і кінцевий європейський споживач, і українські виробники. ЄС, швидше за все, скоротить обсяги закупівель, а ми втратимо ключовий ринок збуту. Особливо складно буде ягідникам, бо кожна десята українська компанія у цій сфері отримує фінансування саме з Європи — від державних програм Німеччини, Швейцарії тощо. Вони ж і купують цей товар. Виходить, що ті, хто нас підтримує, одночасно створюють нові бар’єри для доступу до власного ринку. Подивимось, як ця ситуація розвиватиметься, але легко точно не буде».
Біоетанол
Про те, що для ЄС наш біоетанол є «чутливим товаром» почали говорити ще з лютого. Зараз, як розповідає виконавчий директор «Укрбіоетанолу» Тарас Миколаєнко, ЄС розглядає повернення квоти на імпорт біоетанолу з України в обсязі 100 тис. т. На думку Миколаєнка, є принаймні декілька аргументів, які мали б змусити європейців соромитися такого рішення.
Перший — негативне сальдо торгівлі по групі 22 УКТ ЗЕД (алкогольні, безалкогольні напої, оцет). За даними Держстату, з 2017 по 2024 рік імпорт продукції 22-ї групи зріс із $309 млн до $484 млн. У той час як експорт зріс лише до $180 млн, більшість якого — це сировина (спирт). При цьому сальдо взаємної торгівлі продовжувало бути від’ємним і зросло на понад $30 млн. «І незважаючи на ці цифри нам все рівно хочуть ввести квоту», — говорить Миколаєнко.
Другий аргумент — використання біоетанолу в бензині.
Цього року, за словами Миколаєнка, Україна мала б вийти на рівень експорту біоетанолу до ЄС у 160 тис. т — завдяки зростанню виробництва, зокрема запуску сучасного потужного заводу в Городку Львівської області.
Очікувалося, що з цього обсягу близько 80 тис. т повернеться в Україну вже у складі готового пального. Адже з 1 травня 2025 року в країні набула чинності вимога щодо обов’язкового вмісту 5% етанолу в транспортному паливі. Через загрози, пов’язані з війною, змішування компонентів пального всередині країни на нафтобазах стало небезпечним. Тому українські компанії змушені імпортувати вже готові бензини з доданим етанолом. А щоб знизити витрати на логістику — понад 50 €/м³, або приблизно 7% від загальної вартості — український біоетанол везуть на переробку на європейські нафтопереробні заводи.
Тарас Миколаєнко
виконавчий директор «Укрбіоетанолу»
«І цей біоетанол ми ж імпортуватимемо з польських заводів. Тобто навіть тільки за рахунок цього обсягу приріст уже мав би бути. А тепер нам просто блокують експорт», — пояснює Миколаєнко.
Він також наголошує: наразі виробництво біоетанолу з кукурудзи стало збитковим:
«Кукурудза — по 230 €/т, етанол — по 580 €/т. Мінус 300 €/т. Багато українських заводів уже не запускаються через збитковість».
Єдиним варіантом, що ще залишається рентабельним, є виробництво етанолу з меляси.
Чи існують альтернативні ринки для українського біоетанолу? За словами Миколаєнка, потенційними напрямками можуть бути Швейцарія та Велика Британія. Втім, остання нещодавно уклала угоду про вільну торгівлю зі США, що відкрило її ринок для дешевого американського етанолу. Як наслідок, уже три європейські біоетанольні заводи оголосили про зупинку виробництва. Морський експорт біоетанолу наразі ускладнений через війну, тому поставки українського біоетанолу до ЄС залишаються фактично безальтернативними.
Цукор
Українська цукрова галузь вже певною мірою адаптувалася до обмежень в експорті.
Яна Кавушевська
голова правління
«Укрцукру»
«Ми жили в режимі квот із 2024 року, тому ситуація не нова. Але якщо говорити глобально, то для нас ЄС став справжнім рятівним колом», — зазначає Яна Кавушевська, голова «Укрцукру».
Вона пояснює: якщо до повномасштабного вторгнення близько 50% експорту цукру їхало до країн Середньої Азії, то зараз ці ринки для нас втрачені. У 2023-2024 роках їх місце посів ринок ЄС. Однак із поточними обмеженнями з боку ЄС ми втрачаємо цей критично важливий ринок і потрапляємо в залежність від світового ринку, який характеризується високою волатильністю та домінуванням тростинного цукру.
«Крім того, якщо говоримо про світовий ринок, потрібно не забувати, що фоббінг українського цукру все ще суттєво дорожчий (+-70 $/т) порівняно з європейськими виробниками, які мають вільний доступ до північних портів», — говорить Яна Кавушевська.
За її словами, експортний потенціал України по цукру оцінюється в 1 млн. т, але нам потрібні «гарантовані» ринки збуту. Будувати експортну стратегію української цукрової галузі, виходячи лише з перспектив світового ринку, неможливо. Українська цукрова галузь може повною мірою реалізувати свої конкурентні переваги передусім в рамках бурякоцукрового поясу.
Яна Кавушевська
голова правління
«Укрцукру»
«Тому важливість експортувати цукор на європейський ринок залишається критичною для української цукрової галузі і ми розраховуємо на збільшення європейської квоти. Також ми просимо міністерства — і агрополітики, і економіки — сприяти зняттю мит на український цукор на ринках країн-нечленів ЄС, зокрема країн ЦЕФТА (Албанія, Боснія та Герцеговина, Молдова). Це близькі нам ринки із зручною наземною логістикою», — зазначає Яна Кавушевська.
Вона також додала, що попри успішний і навіть рекордний з точки зору експорту 2024 рік, у 2025-му галузь очікує на спад основних показників — як у виробництві, так і в експорті цукру.
За словами Яни Кавушевської, українські виробники вже почали адаптуватися до нових реалій. Окрім погодних умов, на рішення аграріїв скоротити посіви під цукровим буряком вплинула і невизначеність щодо перспектив експорту, зокрема в ЄС, а, отже, і побоювання щодо можливості отримати цільовий прибуток. Тому вони віддали перевагу більш «передбачуваним» культурам.
«Якщо торік, за даними «Укрцукру», цукровим буряком було засіяно близько 253 тис. га, то цього року — лише 210 тис. га», — зазначає Кавушевська.
Молочна продукція
У разі скасування режиму АТП ЄС знову запровадить квотування для української молочної продукції. Зокрема, за умовами, що діяли раніше, річна квота становила 5 тис. т для знежиреного молока, 3 тис. т — для вершкового масла, та 10 тис. т — для продукції з незбираного молока. Усі обсяги, що перевищують ці ліміти, обкладатимуться ввізними митами, пояснює голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«І ці мита будуть суттєвими. Наприклад, якщо говорити про масло, то мито становитиме близько 1890 €/т. При тому, що середня експортна ціна в ЄС — 6400 €/т, додайте ще мито — і європейським покупцям буде просто не вигідно купувати нашу продукцію, тому що мита будуть сплачувати ті, хто ввозять», — каже Вадим Чагаровський.
Вадим Чагаровський зазначив, що у 2022 році Україна експортувала до ЄС 14 тис. т вершкового масла. При квоті в 3 тис. т — це дуже високий показник, який став можливим лише завдяки дії АТП. Якщо ж буде відновлено стару квотну систему, це завдасть серйозного удару по галузі.
«Це вплине як на внутрішній споживчий ринок, так і на ринок сировини — ситуація зміниться кардинально», — додає він.
Схожі ризики є й для експорту сухого молока: у 2024 році ми поставили в ЄС більше 20 тис. т — тобто втричі більше за встановлену квоту.
«Якщо поглянути на митні ставки, то для масла мито складає близько 33% від його вартості, а для сухого молока — до 50%. У таких умовах ми автоматично стаємо неконкурентоспроможними. Для нас ринок просто закривається», — говорить Вадим Чагаровський.
Водночас «Спілка молочних підприємств України» веде активну роботу з європейськими партнерами, зокрема з Європейською асоціацією молочної промисловості (European Dairy Association).
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«Ми доносимо до Брюсселю, що український експорт молочної продукції не загрожує ринку ЄС. У 2024 році імпорт молочної продукції з ЄС до України становив €277 млн, тоді як український експорт до ЄС — лише €72 млн. Це не конкуренція», — каже Чагаровський.
Україна пропонує перегляд квот на основі середніх фактичних обсягів експорту за роки війни. Наприклад, якщо ми вивезли 14 тис. т масла — то й квота має бути такою ж. Це було б логічне порозуміння, пояснює експерт.
За його словами, оскільки ситуація з експортом до ЄС залишається невизначеною, українські виробники активно шукають альтернативні ринки збуту. І наводить приклад: якщо минулого року загальний обсяг експорту становив €200 млн, то на частку ЄС припало лише €72 млн. Решта продукції постачалася до країн СНД (Молдова, Грузія, Азербайджан, Казахстан), Близького Сходу, Північної Африки, а також Азії — зокрема до Китаю.
Одна, як зауважує Вадим Чагаровський, особливістю нашого експорту є те, що на зовнішні ринки ми відправляємо тільки біржові продукти. А продукти з високою доданою вартістю залишаються поза увагою.
«Щоб виробляти таку продукцію, потрібно модернізувати підприємства. А ні власних коштів, ні пільгових кредитів у підприємств немає»,— пояснює він.
У молочній компанії «Волошкове поле» серйозну загрозу від відновлення мит чи квот не відчують, бо наразі не постачають до ЄС настільки великі обсяги. Компанія від самого початку вибудовувала експортну стратегію так, щоб мати можливість конкурувати на ринку ЄС чесно та на рівних умовах, розповідає Андрій Табалов, гендиректор «Волошкового поля» та голова Євроінтеграційного комітету СМПУ.
Водночас він зауважує, що для молочної галузі України це буде серйозне випробування. Головна проблема — навіть не самі мита, а відновлення квот. Йдеться про обмеження на такі товари як згущене молоко, свіжа молочна продукція, сухе молоко та масло. І коли ці правила зміняться, а вони, на жаль, зміняться, обсяги експорту неминуче скоротяться.
Андрій Табалов
генеральний директор молочної компанії «Волошкове поле», голова Євроінтеграційного комітету СМПУ
«Прогноз очевидний: українські молочні переробники постачатимуть менше продукції до ЄС, але при цьому залишаться беззахисними на власному ринку. Адже Україна не вводить жодних обмежень або квот на ввезення молочних товарів з Європи. А це ставить українських виробників у нерівні умови».
За словами Андрія Табалова, для українських споживачів, можливо, ситуація на перший погляд виглядатиме краще — адже через надлишок продукції ціни на молоко, сири та інші молочні продукти можуть тимчасово знизитись. Але для галузі це буде черговий виклик. Ми ще не повністю оговталися від кризи кінця 2024 року, багато молокопереробних підприємств отримали великі збитки. І тільки зараз починається повільне відновлення.
«Особливо прикро, що на нашому ринку вже сьогодні є велика кількість імпортної продукції — наприклад, польських сирів, які виробляються з урахуванням значних дотацій Євросоюзу. Ця продукція легко конкурує з українською не завдяки кращій якості, а через підтримку, якої українські виробники позбавлені. Тому я переконаний — баланс у торгівлі має бути взаємним. І в цій ситуації українська держава має відстоювати інтереси національного виробника», — підсумував Андрій Табалов.
Олія та шроти
На олії зміна митних правил поки ніяк не позначиться, оскільки додаткових тарифних обмежень не виникне. Але переробники тримають руку на пульсі: квоти на сировину чи жмих можуть переформатувати їхню економіку.
«Будь-яка ланка в ланцюжку постачання завжди намагається перенести вартість тарифних обмежень на інші ланки. Тож, у разі, якщо квоти на шроти/жмих будуть введені, конкурентоспроможність європейського напрямку експорту може знизитись, що перерозподілить баланс продажів по Україні і експорту з відповідним впливом на ціни. Зважаючи на вкрай низьку поточну рентабельність переробки, це негативно вплине на економіку галузі. Але підкреслю — поки немає жодного підтвердження, що тарифні обмеження будуть введені на цю товарну групу».
За словами Павла Іванова, є і зворотна історія, яка стосується експорту сої та ріпаку як сировини, які можуть залишитись в Україні в разі введення квот. Тож, олійники очікують детальної інформації, на які товарні групи обмеження таки будуть введені.
