1 млн т зерна Дунаєм, або Як експортувати українське зерно в умовах війни
Джерело фото: Як еспортувати зерно з України під час війни
У перші дні війни комерційний директор харківської групи компаній «КАІС» Руслан Рашко швидко зібрав команду, базові речі та перебрався на Кіровоградщину. З переїздом до Олександрії допоміг приятель, співзасновник компанії «АгроВіста» Юрій Скічко. Земельні активи, техніка, частина зерна — залишилися в Барвінківському районі, де зараз пролягає лінія фронту.
З усіх активів на сьогодні «КАІС» контролює елеватор на Полтавщині. Руслан розказує, що разом з «АгроВістою» одразу домовились про спільний трейд, зокрема вихід на зовнішні ринки. У середині березня відправили перші вагони в польському напрямку.
«Отримали ліцензії на вивіз кукурудзи (тоді вони ще були потрібні): одну частину прибалтійському переробнику, а іншу — у Польщу на відкритий склад. Зараз займаємось реалізацією. Щоправда, трохи призупинили цей напрямок, бо дуже великі черги на кордоні. Там традиційно працювали аграрії із Західної України, у них прокладені стежки-доріжки. А зараз вся Україна приїхала», — каже Руслан.
З початку агресії росії залізниця стала чи не єдиною зернологістичною артерією, а західний кордон — головним маршрутом зерна на зовнішні ринки. Морські порти, через які перевалювалося до 7 млн т зерна на місяць, наразі заблоковані.
УЗ може перевантажити на західних прикордонних переходах на місяць 1 млн т зерна. Та компанія працює над розширенням пропускної спроможності до 5 млн т, писав у колонці на ЕП голова правління УЗ Олександр Камишін.
Що для цього потрібно? Камишін каже, що розбудова тих терміналів, які вже є, будівництво нових, а також створення мобільних перевалочних пунктів. Паралельно треба збільшувати кількість вузькоколійних візків і залучати додатковий вагонний парк перевізників на вузькій колії.
«Укрзалізниця» пропонує експортерам перевантажувати зерно на 12 терміналах на кордоні з Польщею, Румунією, Молдовою та Словаччиною.
Та швидко наростити залізничні перевезення не надто реалістична опція, вважає голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський. Адже йдеться не тільки про нашу транспортну інфраструктуру, але і про можливості Польщі та інших країн, зокрема портів на Балтійському морі — вони не гумові.
Визнають цю проблему і в УЗ.
Олександр Камишін
голова правління «Укрзалізниці»
«Не всі порти в Європі готові прийняти такий об’єм зерна, щоб далі на експорт його вивантажити. Не всі споживачі в Європі готові прийняти на себе збільшений об’єм зерна — заводи, борошномельні підприємства і так далі. Із залізницею проблем не буде. Важко буде домогтися, щоб його купували в належному об’ємі та експортували далі».
Не Польщею єдиною
Польський напрямок для «КАІСа» вже не найцікавіший: ціни знизились до 250-260 $/т кукурудзи, оплата йде лише після того, як товар перетнув кордон.
«Другий напрямок — Румунія, а конкретно порт Константа. Його теж опрацьовуємо, готуємо першу партію. Думаю, скоро там буде як на Західній, але поки ціни цікавіші в сторону Румунії», — додає Рашко.
Ізов, Константа — схожий маршрут експорту зерна опрацьовують і у «ТАС Агро». В.о. гендиректора компанії Нил Неміровченко каже, що зараз на ізовському напрямку черги на місяць. Але топменеджер лишається оптимістом, адже на тлі того, що прибрали ліцензії, експортувати стало простіше. Нагадаємо, що 24 березня Кабмін виключив із переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, кукурудзу та соняшникову олію.
Нил розповідає, що до початку війни ринок був перенасичений кукурудзою. Більшість обсягів компанії законтрактовали, але були і ті, хто чекав вищої ціни. У «ТАС Агро» розуміли, що ситуація нестабільна, тож щойно зібрали зернову, одразу сушили і старалися продавати. Цього року з вирощеного значного обсягу кукурудзи на початок війни незаконтрактованими лишились лише 12 тис. т.
Нил Неміровченко
В.о. гендиректора «ТАС Агро»
«Ми вийшли на три великих контракти на споті. Законтрактувалися, але по факту, після початку війни, на елеваторах лишалося близько третини загального валу кукурудзи. Ми сказали: «Якщо ви протягом двох тижнів не активізуєтесь та не покажете, як і де будете забирати наше зерно, ми призупиняємо угоди». Тобто розриваємо, відповідно вступає у дію форс-мажор. До слова — транснаціонали відреагували спокійно й готові до такого розвитку».
Не лише на польському напрямку знижуються ціни. Неміровченко каже, що за тиждень ціна в напрямку DAP Константа з 330 €/т впала до 308 €/т. На цьому тлі, за словами в.о директора «ТАС Агро», росте популярність бартеру. Де «рахується кукурудза» — там компанія йде в бартер, купує добрива, паливо та посівмат в обмін на зерно.
Окрім кукурудзи, вважає Руслан Рашко, частково скасувати ліцензування експорту можна і для пшениці. Але не для всіх учасників ринку. Лімітовано дозволити це треба для компаній, що займаються вирощуванням зерна.
«Агровиробникам треба гроші на посівну, де вони їх візьмуть? Ніхто зараз не дасть паливо чи насіння з відстрочкою платежу. Кредитні лінії згорнуті. Переробка зараз вся забита. Тож можна дозволити експортувати вибірково і в ручному режимі саме для виробників. Це не має стосуватися трейдерів», — наголосив Руслан Рашко.
До слова, схожі думки в частини ринку виникають і щодо можливості скасування мит на експорт соняшнику на час війни.
Малі порти стали великими
Напередодні вторгнення росії у буденному, хоча і з певними ковід-обмеженнями, режимі проходило засідання Trend and Hedge Club. Трейдери й портовики зачепили тему перспектив малих портів, зокрема, на Дунаї. Цю тему регулярно порушують на тусовках трейдерів, але багато хто сприймав її іронічно — куди «малюкам» конкурувати з портами Великої Одеси чи Миколаєва. Ми теж іронізували.
Хто б подумав, що вже за тиждень дунайські порти — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський — стануть ключовими водними артеріями експорту зерна.
«Зараз там Вавилон», — каже Руслан Рашко про перспективи роботи з дунайськими портами. «КАІС» та «АгроВіста» цей напрямок теж розглядають. Але співрозмовник вважає, що Дунай більш охоче працюватиме з мультинаціоналами. Нагадаємо, 22 березня трейдери Kernel, Cargill, Bunge Ukraine та інші подали заявки на вивезення понад 1 млн т зерна цією річкою.
Неміровченко додає, що «ТАС Агро» збирається експортувати через Ізмаїльський порт. Співрозмовник постійно чує, що там очікується ажіотаж, як і на польському напрямку, але опускати рук не збирається.
Паралельно Мінінфраструктури хоче розширити пропускну спроможність дунайських портів удвічі. В ідеалі вони перевозитимуть у два рази більше, коментував Forbes заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.
Як ще допомогти експортерам? Аграрії та трейдери без ілюзій — зараз всі зусилля держави кинуті на фронт військовий. Економічний важливий, але може потерпіти. Та в деяких речах просять посприяти. Рашко говорить, що агрокомпанії задихаються від дефіциту обігових коштів. Тож держава могла би підштовхнути системні банки кредитувати компанії, які підтверджують свої стоки та контракти. Принаймні на логістику.
А ось ексголова Держпродспоживслужби на сторінці у Facebook написав, що необхідно допомогти організувати гуманітарні конвої для експорту зерна. Бо врешті-решт через війну страждає не лише Україна, а і вся світова продовольча система.
І поки українські аграрії прораховують та шукають різні варіанти експорту українського зерна та олії на світові ринки, з різних країн все частіше говорять про загрозу голоду та підривання продовольчої безпеки у країнах Африки та Близького Сходу, через війну в Україні. Deeply concerned, так би мовити. А насправді українцям страшенно хочеться миру…
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
