Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Жнива пізніх культур 2022: погодні примхи, якість соняшника та відкладання збору кукурудзи
27 жовтня 2022, 09:00
Жнива пізніх культур 2022: погодні примхи, якість соняшника та відкладання збору кукурудзи
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
Через мокрий вересень збиральна кампанія пізніх зернових культур затягується. Якщо по збиранню соняшника аграрії вже перетнули екватор (у кого він не згнив у полі), то кукурудзу майже всі опитані нами агрокомпанії поки не збирають (а дехто навіть залишає на весну). Причина очевидна: кукурудза волога, сушити дорого, а ще потрібно вирішити проблему зі зберіганням. Водночас деякі аграрії не можуть приступити і до посіву озимих культур. Якщо вони і планували наступного сезону вирощувати пшеницю, то через вересневі дощі, які не дозволили вийти в поле, від цих планів відмовилися.
Ми запитали у A.G.R. Group, LNZ Group, «ОССОЙО», «Контінентал Фармерз Груп», «ТАС Агро», «Кусто Агро», як у них проходять жнива, з якою якістю збирають соняшник та чи є де зберігати врожай.
Жнива з експериментами
В холдингу A.G.R. Group порахували, що у вересні 25 днів в кластері «Бровари» були дощовими. Збирання соняшнику повинні були розпочати 15 вересня. Але приступили тільки в 10-х числах жовтня, незважаючи на вологість культури, оскільки у пріоритеті було зібрати врожай та встигнути підготувати ґрунт до посіву у сезоні 2023. Паралельно почали збирати сою.
Земельний банк кластеру налічує 5,033 тис. га. З них в цьому році відвели 2,022 тис. га на сою та 1,4 тис. га на кукурудзу. Планували більше посіяти кукурудзи, та через повномасштабне вторгнення довелося коригувати сівозміну і посіяти на площі 1,605 тис. га соняшник. Посівну розпочали дуже пізно. Кластер до 3 квітня був окупований. Через артилерійські обстріли були пошкоджені силос, зерносушильний комплекс та склад. Викрадено чимало ТМЦ. Довелося в короткі строки розміновувати поля, завозити насіння та добрива, ремонтувати техніку.
«Спочатку посіяли кукурудзу, а потім всі три сівалки за одну ніч перевели на посів соняшника. А от сою вже сіяли в сухий ґрунт на глибину 4-5 см, бо вологу закривали тільки у травні. Вся надія була на дощі. Та від запланованих 450 мм випало всього 300 мм. Цієї кількості опадів сої не вистачило у фазі вегетації, та все рівно отримали середню врожайність. Хоча і пішли на ризик, але, як бачимо, він себе виправдав».
І додає, що соняшник вирощують у кластері другий рік. В тому році на пісках він давав 3 т/га. В цьому році теж збирають з такою врожайністю. Середня вологість 11-11,5%. Але є ділянки, де вологість складає 9-8,5%. Вологість на полі вимірюють за допомогою портативного вологовимірювача.
Під час збирання соняшника на одному з полів вирішили провести експеримент. Через велику вологість олійної комбайни працюють зі швидкістю 5-5,2 км/год. Поставили перед агрономом задачу підняти швидкість до 7 км/год. Якщо втрати будуть на рівні 50-60 кг з 1 га, то будуть і далі в такому темпі збирати соняшник. Бо погода псується, а соняшника збирати ще багато.
Рухаємося західніше. За більш ніж 200 км від кластеру «Бровари» знаходяться поля підприємства «Аграрний Фонд Терещенка», яке входить в структуру «Кусто Агро». Тут вологість соняшника на полі становить 10-12%.
«Надлишок осінніх опадів негативно впливає на польові роботи та якість зерна. Ми постійно проводимо моніторинг полів щодо стану посівів та вологості. Стараємося зібрати врожай з найбільш критичних полів максимально оперативно — за появи оптимальних умов одразу заходимо в поле. Вологу вимірюємо портативним вологовимірювачем», — розповідає у відео на YouTube-каналі компанії агроном підприємства Григорій Ганчук.
І додав, що постійно проводиться налаштування техніки, щоб зерно на елеватори потрапляло якісне та чисте.
Кукурудза може і почекати?
В LNZ Group сівозміну не коригували. Приблизно 40 тис. га займає кукурудза, ще по 12 тис. га відведено під пшеницю і сою. Приблизно 19 тис. га займає соняшник. Наразі в холдингу зібрали сою і почали збирати соняшник.
«Весна була пізньою. Відставання по температурі було на 10 днів від середньостатистичних показників. Плюс дощова осінь. Ми повинні були почати збирати сою і соняшник у вересні, а наразі по найтеплішому Шполянському району ще не зібрано 1600 га соняшника».
За його словами, врожайність соняшника та сої в цьому сезоні складає 3 т/га, що є оптимальним показником. А от кукурудзу ще не розпочинали збирати, бо потрібно вирішити питання зберігання врожаю.
В агрохолдингу «ОССОЙО» теж тільки нещодавно почали збиральну пізніх зернових. Цього сезону довелося коригувати сівозміну. З пізніх зернових сіяли кукурудзу та сою, однак суттєво зменшили посівні площі. Та й загалом довелося вносити корективи в роботу, оскільки складно було забезпечити доставку дизельного палива, мінеральних добрив, вже не кажучи про їх суттєве подорожчання.
Ускладнила роботу і нестача кваліфікованих кадрів, оскільки частина вузькоспеціалізованих працівників одразу після вторгнення росії приєдналися до лав ЗСУ. Та незважаючи на труднощі, посіялися і збирають урожай.
«Пізні зернові нещодавно почали збирати. Погодні умови, на жаль, не дозволяли розпочати все за планом і взагалі були побоювання, що не вдасться вийти на заплановані показники якості зерна. Поки що складно говорити про врожайність. Зокрема кукурудзу ще не збирали. Сподіваємося, що найближчим часом погода сприятиме і зможемо розпочати. Очевидно вологість буде високою, але будемо обов’язково сушити на своїх потужностях з використанням, як природнього газу, так і пропан-бутану», — повідомили в компанії.
До кінця листопада збираються завершити збиральні роботи в «Контінентал Фармерз Груп». Загалом структура пізніх культур у цьому сезоні виглядає так: кукурудза — 29,9 тис. га, соя — 41, 8 тис. га, соняшник — 23,4 тис. га.
Цього року компанія також відвела під гречку понад 1 тис. га, з такої ж площі продовжує збирати і буряк. Саме гречку та буряк, зважаючи на їхню продовольчу важливість, було додано до структури вирощування після 24 лютого.
Що стосується сої, кукурудзи й соняшнику, то певні коригування у площах цих культур теж відбулися. До весняної посівної кампанії «Контінентал» був готовий завчасно, більшість насіння закупили ще до початку сезону. Лише невелика частина насіннєвого матеріалу соняшнику та кукурудзи мала б надходити уже з початком робіт.
З огляду на ситуацію в країні та, щоб мінімізувати ризики, пов’язані з імовірними затримками у постачанні насіння кукурудзи й соняшнику, вирішили збільшити площі під сою. В компанії було насіння цієї культури. Тому використання наявного насіння, а не очікування поставок, які мали б надходити із затримками, стало оптимальним рішенням. Загалом площу, відведену під сою, було збільшено на 7 тис. га. Зважаючи на загальні виробничі потужності, такі зміни не стали відчутними.
«Друга хвиля жнив в «Контінентал» почалася в заплановані терміни — у перших числах вересня. Але через велику кількість опадів у другій половині вересня й на початку жовтня період збирання триватиме довше, ніж планували. Уже завершено збір соняшнику, гречки, продовжуються жнива на сої та кукурудзі. Плануємо завершити збирання сої до кінця місяця, а збиральні роботи загалом — до кінця листопада», — повідомили в компанії.
Жнива пізніх культур ще тривають, тому попередньо щодо кукурудзи та сої очікують отримати планові показники — 9,9 т/га та 3,3 т/га відповідно. Урожайність соняшнику, збір якого уже завершили, зафіксовано на рівні 3,1 т/га.
В «ТАС Агро» після 24 лютого теж провели корегування структури посівних площ. Збільшили посів сої і соняшнику за рахунок зменшення посіву кукурудзи, що дозволило компанії більш впевнено рухатися протягом сезону та вийти на хороші показники у жнива.
«Цього року погодні умови дещо скоригували збір пізніх зернових культур, проте не критично. Початок збирання сої припав на кінець серпня - початок вересня. У кінці першої декади вересня на заваді став дощ, тому роботи призупинили майже на місяць. На сьогодні збирання відновлено і вже змолочено понад 90% соняшнику і близько 60% сої. Також ми розпочали обмолот кукурудзи».
Нил Неміровченко також додав, що вологість культур при обмолоті залежить від регіону. У підприємствах, які розташовані в центрі України та південніше, соняшник молотять з базовими показниками. На півночі ж волога дещо вища і певний обсяг потребує сушки. Кукурудза — в межах 16-18%, а в Чернігові близько 25%.
Операційний директор «ТАС Агро» також зауважив, що цьогорічні жнива мають величезне значення і до них компанія активно готувалася. На своїх елеваторах має сушарки, які здатні забезпечити всі необхідні показники для різних культур. Тому щодо підготовки зерна до потрібних кондицій — спокійні.
Якість соняшника
«Це типовий розбір зразка насіння соняшнику вирощеного в Рівненьский, Хмельницкий, Житомирський, Чернігівській областях. Не кращий він і по інших регіонах де випало понад 150 мм за вересень. Окрім того, що до половини соняшнику впало і згнило в ньому подекуди до 10% склероцій», — пише у Фейсбук фермер, кандидат сільськогосподарських наук, виробник насіннєвого матеріалу Віктор Філатов.
І відмічає, що найбільше від склеротиніозу та сірої гнилі постраждали північні та західні регіони. Особливо Рівненська область, де врожайність була 3,5 т/га, а зараз 1-1,5 т/га з великим вмістом склероції. Полтавщині та, зокрема, Харківщині, де він працює, пощастило більше і там соняшника, ураженого цими захворюваннями, значно менше.
Головний агроном кластеру «Бровари» A.G.R. Group Іван Войко теж розповідає, що у Рівненській області він бачив поля, де 30% соняшника уражено склероцією. А от на своїх полях вдалося зупинити нашестя цих хвороб.
Іван Войко
головний агроном кластеру «Бровари» A.G.R. Group
«В цьому році по соняшнику працювали з гібридами Субаро та Pioneer P64LE25. Влітку в Київській області було мало сонячних днів. Сума активних температур була нижчою від минулорічної. Під час цвітіння соняшника почалися опади, спостерігалась висока відносна вологість. Хоча ми і не планували третій обробіток фунгіцидом, та, як виявилося, це було правильне капіталовкладення. В наших колег, які не провели такий обробіток, соняшник уражений сірою гниллю та кошиковою склероцією».
Майже всі опитані компанії відповіли, що якість соняшника в цьому році дещо гірша. В «Контінентал Фармерз груп» кислотне число по соняшнику є дещо вищим, якщо порівнювати з торішнім показником, але залишається в межах норми. Що стосується олійності, то цього сезону вона вища за базову й тримається на тому ж рівні, що і минулого року. Показник сягає 53–54%. В A.G.R. Group олійність на рівні 49-48% (в минулому році 50-51%). В «ТАС Агро» — на рівні 45-50%.
Що з якістю кукурудзи?
Якість кукурудзи в цьому сезоні очікується на рівні минулорічного.
Та, як зауважує радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик, у зв’язку з війною, підвищенням вартості енергоносіїв та самого процесу сушіння, можуть виникнути нові проблеми. Зокрема, проблема мітотоксинів, бо виробники і елеватори, можуть приймати продукцію, не досушивши її і не доводячи до належної кондиції.
Крім того ціни на газ можуть підштовхнути виробників і місця зберігання заощаджувати на агенті горіння і замість газу, наприклад, використовувати неякісне паливо, мазут і т.п. Тому може спостерігатися підвищений вміст бенз(а)пірену, РАН4 та діоксинів у кукурудзі та олійних культурах (сої, ріпаку, соняшнику). Бо діоксини, бенз(а) )пірен і РАН4 — це жиророзчинні продукти, тобто в основній своїй масі переходять з насіння в олію.
Вадим Турянчик рекомендує при купівлі та безпосередньо перед відправкою на експорт зерна кукурудзи обговорити з постачальниками, які типи сушарок та паливо вони використовують. Можливо проводити відбір зразків незалежним сюрвеєром безпосередньо у місцях зберігання до відправки в порт.
Проблема сушіння кукурудзи актуальна цього року як ніколи. Можливо, держава, знаючи про цю проблему, посприяє тому, щоб знизити ціну на газ для агросектору? Розраховувати на це не варто. Як пояснює народний депутат, секретар аграрного комітету Іван Чайківський, у нас бюджет воюючої країни, тому, якщо держава дасть субсидії, чи перегляне тарифи для аграріїв, то ці гроші треба звідкись забрати.
«Відразу виникає питання: звідки? А всі ми знаємо, що при формуванні бюджету кошти закладали на найнагальніші видатки, усім іншим доведеться чекати перемоги. Тому сьогодні аграріям доведеться розраховувати тільки на свої сили та знаходити шляхи виходу з цієї, однозначно, складної ситуації і вони це розуміють».
За словами Івана Чайківського, аграрії звикли покладатися на себе, а тому багато з них ще з весни оперативно шукали альтернативні шляхи — біопаливо, брекети та інші види дешевшого палива. Сьогодні є чимало нових технологій, тому аграрії активно шукають варіанти, які їм підійдуть і допоможуть зекономити.
Альтернатива елеваторам
Крім сушіння зерна та якості, болючим питанням залишається зберігання. До повномасштабного вторгнення Україна могла зберігати у своїх зерносховищах 75 млн т зерна. Після 24 лютого 14% зерносховищ пошкоджено або зруйновано, ще 10% в окупації і близько 30% заповнені торішнім врожаєм. Але і тут аграрії знаходяться вихід.
Так, в «Контінентал Фармерз Груп» станом на зараз урожай пізніх культур — соняшнику й сої — зберігають на власних елеваторах. Наявних потужностей для зібраних обсягів вистачає. Кукурудзу планують відвантажувати на елеватори та частково пакувати в полімерні рукави. Останній спосіб складування у «Контінентал» практикують уже другий рік, він забезпечує додаткове місце для довготривалого зберігання.
Практикують полімерні рукава і в LNZ Group. За словами директора з аграрного виробництва Романа Франчука, в один рукав можна засипати 180-200 т зерна. Наразі в полімерні рукава запаковують минулорічний врожай.
Роман Франчук
директор з аграрного виробництва LNZ Group
«Рукава кладемо на полях, які знаходяться ближче до інфраструктури. Вже не один десяток гектарів заложили. Звісно, це додаткові витрати, бо ціни на рукава цього року підскочили. Водночас це альтернатива елеваторам, які зараз переповнені. Адже нам ще кукурудзу збирати».
Технологію складування у полімерних рукавах використовують і в «ТАС Агро». Також для зберігання зерна залучають всі наявні складські приміщення.
Нил Неміровченко
операційний директор «ТАС Агро»
«Варто зауважити, що ми активно розвиваємо напрям зі зберігання зернових та олійних культур на власних потужностях у Вінницькій, Чернігівській, Кіровоградській та Київській областях. Так, до структури «ТАС Агро» входить 7 сучасних елеваторних господарств загальною потужністю одночасного зберігання 250 тис. т. Наші елеваторні комплекси сертифіковані на відповідність технічному регламенту, мають атестовані лабораторії та право експорту зерна».
В A.G.R. Group до технології зернових рукавів тільки придивляються. В кластері «Бровари» є силос на 7 тис. т зберігання і зерносушарка. Тож зможуть зібраний врожай кукурудзи зберігати в себе. Сою вивозять прямо з поля на елеватори. Соняшник спочатку пропускають через зерноочищувальний сепаратор, доводять до базисних показників (смітна домішка не більше 3%) і тільки потім відправляють на елеватор.
Що говорить Мінагрополітики про збиральну кампанію пізніх зернових?
Станом на 20 жовтня соняшнику намолочено 7 млн т з середньою врожайністю 2,19 т/га. Зерно зібрано з більш ніж половини засіяних площ — 3,2 млн га (68%).
Сої намолотили 1,9 млн т при врожайності 2,36 т/га. По збиранню цієї культури аграрії пройшли екватор. Наразі зібрано 798 тис. га, а це 52% від посіяних площ.
Дещо зрушило з місця і збирання кукурудзи. Якщо на середину жовтня кукурудза була зібрана тільки з 5% площ, то наразі обмолочено 528 тис. га, а це 12% від посіяних площ. Намолочено 2,7 млн т при середній врожайності 5,07 т/га.
Майже закінчується збиральна кампанія по гречці. Обмолочено 104 тис. га (88%). При врожайності 1,36 т/га намолочено 141 тис. т.
Жнива пізніх культур ще тривають. Ми продовжуємо слідкувати за цією темою. Всю інформацію шукайте в розділі «Врожай 2022».
Наталія Родак, Latifundist.com
