Кукурудза чи соя? Чи вплине подорожчання добрив на вибір?
Джерело фото: Latifundist.com
Якими б гарними не були заробітки аграріїв минулого року, безпрецендентне зростання цін на мінеральні добрива трохи зіпсувало їм настрій. Триразове здорожчання добрив змусило учасників ринку замислитись: чи змінювати технологію вирощування та структуру посівів наступного сезону. Ще восени аграрії стали говорити, що через зростання витрат на азотні добрива можуть збільшитись площі під соєю. Latifundist.com вирішив з’ясувати настрої виробників на початку року.
Готуй сани влітку
З досвідченими аграріями рідше трапляються випадки «шеф, все пропало». У будь-якому ринковому хаосі вони діють виважено. Власник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко в інтерв’ю для освітньої платформи «Культиварій» (новий курс «Цариця полів») розповів, що компанія взагалі планує роботу на два роки вперед і необхідні засоби закуповує заздалегідь. Зокрема, у травні минулого року АТК придбала необхідні пестициди, у червні — азотні добрива, у липні — калій. Юрій Дробязко згадує, що колеги по кооперативу подивилися на нього, як на божевільного, коли в травні він заговорив про закупівлю пестицидів. Тим не менш компанія запаслася необхідними засобами до ажіотажу з цінами.
Засновник і співвласник «АгроВісти» Анатолій Кузьменко також в інтерв’ю Latifundist.com розповів, що агрохолдинг закупив добрива ще весною минулого року.
Анатолій Кузьменко
засновник і співвласник «АгроВісти»
«Напевно, відчували, що можуть бути зміни. Купили й внесли… Як почався ріст цін, порахували, що добрива треба купляти одразу на озимі, бо ще здорожчають. На 1 га врожаю їх потрібно близько 300-350 кг. Вирішили, що необхідно закупити хоча б на 1/2-2/3 від потреби».
Хто працює на ринку не перший рік, знає, що добрива краще купувати в несезон, коли низькі ціни. Так само очевидно і те, що не у всіх доходять до цього руки, або не вистачає грошей. Але це не є підставою відмовлятися від необхідних ТМЦ. Головний агроном ПП «Верлоцьке» Віктор Ковальчук сказав, що підприємство закупило частину азотних добрив у вересні, коли вже почалося подорожчання. Решту придбали в грудні.
«Звісно, що подорожчання міндобрив відобразиться на собівартості вирощуваних культур. Витрати на добрива займають 40% у собівартості. Загалом цього року витрати на посівну зростуть не менше ніж на 25%», — підсумував Віктор Ковальчук.
Структура посівів. Зміни неминучі?
Засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка, який ще восени припускав, що за умови збереження газової кризи аграрії будуть відмовлятися від кукурудзи на користь сої, повідомив, що цього сезону його підприємство скоротить посіви сої і на 15% збільшить площу під кукурудзою. За його даними, цього року компанія повністю відмовиться від ГМ-сої.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Сьогодні ніхто не знає, якою буде ціна на кукурудзу цього сезону. Але вже сформовані форвардні ціни, які точно вищі за собівартість вирощування цієї культури».
На його думку, кукурудза взагалі є стратегічною культурою для країни. До речі, свого часу в інтерв’ю ютуб-каналу «Бегущий банкир» таку позицію висловив і генеральний директор компанії «Кернел» Євген Осипов. На відміну від ринку сої, Україна може бути конкурентною на міжнародному ринку кукурудзи.
Євген Осипов
генеральний директор компанії «Кернел»
«Ми не можемо конкурувати з виробниками сої у Південній та Північній Америці. Там є унікальні можливості для вирощування сої. У нас не такий клімат. В Україні аграрії якийсь рік можуть вискочити на 4,5 т з 1 га врожайності сої, а наступного року впасти до 1,5 т. По кукурудзі у нас немає такого офсайду, як у соняшнику, але немає і таких ризиків, як у сої. За умовами для кукурудзи з Південною та Північною Америкою ми знаходимося приблизно на одному рівні… Якби на півдні та сході України було більше вологи, без сумніву, всі сільськогосподарські площі трансформувалися б під цю культуру».
В A.G.R. Group Місака Хідіряна не виключають, що на окремих ділянках, де це можливо, відмовляться від вирощування кукурудзи та збільшать посіви під соєю.
«Загалом там, де дозволяють ґрунти та вологозабезпеченість, я однозначно прихильник вирощування сої. Навіть не через вартість добрив і можливість на них заощадити», — сказав керівник агрономічного відділу A.G.R. Group Олександр Аракелян.
Інші компанії, якщо і змінюватимуть цього сезону структуру посівів, то, ймовірніше, виходячи зі своїх стратегічних міркувань, а не внаслідок зростання цін на добрива. Принаймні в Україні точно не планується такого значного перерозподілу, як у США, де, за прогнозами Platts Analytics, площі під кукурудзою зменшаться на 1,2 млн га, а під соєю відповідно на стільки зростуть.
У ПП «Верлоцьке» 60% у структурі посівів займає кукурудза. Крім того, підприємство вирощує соняшник, пшеницю, сою і ріпак. За даними агронома Віктора Ковальчука, цього року підприємство не буде змінювати структуру посівів.
«Притримуємося вибраної структури, і подорожчання добрив на це не впливає. Зрозуміло, що доходи на кукурудзі будуть меншими (ще ж з урахуванням сушки). Але відмовлятися від культури ніхто не буде», — додав Віктор Ковальчук.
У фермерському господарстві «Персей Агро» збільшують площі як під кукурудзою, так і під соєю. За словами заступника директора з ведення рослинництва ФГ «Персей Агро» Андрія Патрила, якщо минулого року кукурудза займала 1 тис. га, а соя — 500 га, то у 2022 р. буде 1,7 тис. га і 1 тис. га відповідно. Головний аргумент на користь кукурудзи — високі ціни на зерно зараз і очікуване зростання в найближчій перспективі.
До речі, аграрії активно торгують кукурудзою на міжнародному ринку. За даними Мінагропроду, з початку 2021/22 МР і на 21 січня Україна експортувала 13,7 млн т кукурудзи. Це на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого МР.
Директор Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк також розказав, що компанія планує збільшити площу і під соєю, і під кукурудзою. Якщо в 2021 р. соя займала 1,6 тис. га, то в 2022 р. під культуру планують виділити 2,2 тис. га. Площа під кукурудзою зросте з торішніх 15,8 тис. га до 17 тис. га.
Ймовірно, сівозміни великих компаній не будуть істотними. Директор сільськогосподарського виробництва «Астарти-Київ» Вадим Скрипник сказав, що компанія не мінятиме структуру посівів і продовжуватиме сіяти сою цього року.
Виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко вважає, що значних змін у структурі посівів в Україні цьогоріч не відбудеться, сільгоспвиробники не готові зменшувати площі під соняшником та кукурудзою.
Сюзанна Григоренко
виконавча директорка Насіннєвої асоціації України
«У регіонах, де вирощують сою, ймовірно, на 10-15% зросте площа. А на тому ж півдні країни, де соя лише під зрошенням, буде без змін. У виробників у пріоритеті буде соняшник. А по цій культурі і 20% зменшення використання азотних добрив загалом може не відобразитися на врожаї», — зауважила Сюзанна Григоренко.
Керівник з продажу в Україні, Казахстані, Азербайджані «Прогрейн Укр» Володимир Якубець сказав, що, хоча сезон продажів насіння сої цьогоріч ще не набрав обертів, в Україні вже значно відчувається дефіцит, особливо не ГМ-сої. Нагадаємо, що аналітики прогнозували розширення виробництва саме не-генномодифікованої сої, тому що ціна на неї на $130 вища, ніж ГМ-бобової.
Коригування технології
Поки до посівної ще є трохи часу, сільгоспвиробники обмірковують, чи варто щось змінювати в технології, і що саме.
СТЗВ «Ім. Данила Галицького» не планує зменшувати площі під кукурудзою та соєю, які вирощують для власних потреб підприємства (годівлі птиці) і на продаж. Але директорка господарства Світлана Брух розповіла, що цього сезону вони будуть зменшувати кількість азотних добрив і давати більше органічних.
«Під сою, де вона буде вирощуватися перший рік, ми скрізь вносимо азотні добрива (80 кг/га сульфату амонію). Під кукурудзу на чорноземах вносимо близько 130-140 кг/га азотних добрив у д.р., на піщаних ґрунтах — 110-120 кг/га азотних добрив у д.р. За результатами агрохімічного аналізу даємо також калійні добрива та сульфат магнію. З урахуванням цьогорічних цін на азотну групу витрати на гектар для вирощування кукурудзи будуть суттєво вищими, ніж для сої. Але не можна приймати рішення, зважаючи лише на систему живлення та ціни на добрива», — розповів Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу A.G.R. Group.
У підприємстві «Верлоцьке», як сказав Віктор Ковальчук, будуть більш прискіпливими до технології. Зокрема, стежитимуть за тим, щоб азотні добрива краще засвоювались (адже відомо, що вони дуже рухливі).
«Зрозуміло, що не станемо зменшувати норми внесення добрив. Можливо, будемо використовувати рідкі мінеральні добрива», — додав Віктор Ковальчук.
Сюзанна Григоренко також вважає, що аграрії збільшать застосування продуктів, що підсилюють процеси споживання азоту та роблять його дію пролонгованою. Ці продукти використовують з рідкою формою азоту КАС й аміачною селітрою.
За даними Андрія Патрила, у «Персей Агро» будуть розраховувати кількість азотних добрив так, щоб їх вистачило на врожайність кукурудзи 10 т з 1 га в заліковій вазі.
Можливо, ще не всі аграрії визначилися, чи будуть вони скорочувати використання азотних добрив, чи ні. Але виробники цих добрив очікують зростання попиту на свою продукцію. Принаймні в «Рівнеазоті», що входить до азотного бізнесу Group DF.
«Попри непросту ситуацію на ринку мінеральних добрив через ціни на газ, попит на продукцію нашого підприємства зберігається на високому рівні. Особливо це стосується ВАС (вапняно-аміачна селітра), обсяги виробництва якої зросли найбільше. Ми прогнозуємо зростання сезонного попиту на добрива в лютому-березні 2022 року. Насамперед збільшиться попит на аміачну селітру — це найбільш затребуваний продукт».
Алла Силивончик, Latifundist.com
