Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Інвестиції в агропереробку. Що треба знати «на вході»?
Вже понад півтора роки триває широкомасштабна війна в Україні проти російського окупанта і багато секторів економіки зазнали значних втрат. Для всіх підприємців та бізнесменів ці часи стали викликом.
Особливо великі втрати сьогодні несуть українські аграрії через ускладнений експорт зернових на зовнішні ринки. Це дуже відображається на прибутках агросектору.
У цьому контексті виникає логічне питання: що ж робити з мільйонами тонн нашого зерна?
Відповідь на це питання стає дедалі очевиднішою — потрібно переробляти нашу агросировину в продукцію з високою доданою вартістю. Задовольняти внутрішній попит та експортувати на зовнішні ринки саме продукцію з високою доданою вартістю.
Олександр Бататін в продовженні серії «Велика агропереробка» розбирається, як задовольняти внутрішній попит та експортувати на зовнішні ринки саме продукцію з високою доданою вартістю.
Український бізнес активно зацікавився глибокою переробкою
За останній рік до нашої команди звернувся не один десяток українських підприємців з питанням, в яке виробництво глибокої переробки можна інвестувати. Для ряду українських компаній ми вже почали проектування підприємств.
Але! Я вже не раз зазначав, що для української економіки цього замало. За нашими оцінками, перспектива ринку глибокої переробки України, враховуючи сировинний баланс, сучасні технологічні можливості та попит на глобальному ринку продукції переробки агросировини, передбачає побудову мінімум 30 заводів. Проте ця кількість може зрости до 40 або навіть 50 заводів, в залежності від потужності переробки. Мова йде саме про глибоку переробку.
На сьогоднішній день, за моєю інформацією, максимум 10 підприємств перебувають на етапі проектування і, за сприятливих умов, вони будуть побудовані протягом найближчих 1-3 роки. Переважно, це заводи з виробництва паливного етанолу.
Але, як я вже підкреслював раніше, глибока переробка (біопереробка) охоплює не тільки виробництво паливного етанолу.
Сучасні технології дозволяють виробляти такі продукти, як глюкоза та глюкозно-фруктозні сиропи, фруктоза, карбонові кислоти (лимонна, молочна, оцтова тощо), амінокислоти, дріжджі та екстракт дріжджів та інше.
Всі ці продукти володіють значною доданою вартістю та відзначаються зростаючим попитом на світовому ринку. Наші дослідження показують, що середньорічний темп зростання цих продуктів складає від 4% до 7% щороку протягом наступних 12-15 років.
З урахуванням відносної дефіцитності таких продуктів на світовому ринку, вони лишаються дуже затребуваними. Їх застосування охоплює широкий спектр галузей промисловості. Це означає, що проблем з ринками збуту не буде.
Потрібно будувати мультипродуктивні заводи
В Україні потрібно будувати саме мультипродуктивні заводи, щоб переробляти сировину на одному заводі у 3-5 продуктів з високою доданою вартістю та попитом на зовнішніх та внутрішньому ринках. Перевагою таких заводів є модель безвідходного виробництва та висока рентабельність.
Такий формат та концепція вже давно працює у розвинених країнах.
Можливо, в перші роки, аграрії, які серйозно займаються виробництвом та експортом зерна, можуть не отримувати такий великий прибуток від роботи своїх мультипродуктивних заводах, порівняно з продажем зерна. Проте, варто дивитися на ці питання у стратегічному контексті, оскільки урожайність буде зростати завдяки сучасним технологіям, що призведе до ще більшого навантаження на логістику.
Ще до війни існував дефіцит логістичної інфраструктури для експорту зерна, і цю проблему бачили усі. Події з блокуванням портів тільки підкреслили її актуальність. Отже, новим напрямом розвитку стає переробка зерна в продукцію з високою доданою вартістю, яка має менший об’єм, що спрощує умови транспортування та зберігання.
Якщо ми говоримо про виробництво паливного етанолу, то прикладом мультипродуктивного заводу є PANNONIA BIO в Угорщині.
Сьогодні це підприємство переробляє понад 1,1 млн т кукурудзи та виробляє близько
400,0 тис. т паливного етанолу, 350 тис. т високобілкових кормів для тварин та 15 тис. т кукурудзяної олії на рік.
Підприємство забезпечує 5000 робочих місць, переважно у сільській місцевості.
Доступ до технологій
Незважаючи на всі переваги мультипродуктивних заводів, існує одна надважлива проблема — доступ до сучасних технологій. На жаль, в Україні це є однією з слабких сторін у виробництві.
Безумовно, при будівництві підприємств з глибокої переробки доведеться (мінімум в найближчі 5-7 років) імпортувати як технології, так і технологічне обладнання.
При цьому важливо розуміти, що у світі дуже обмежена кількість компаній-розробників технологій, які надають доступ саме до цих технологій. Це потрібно враховувати.
Чи розвивалась глибока переробка в умовах війни
- Напрямок глибокої переробки (біопереробки) агросировини почав свій розвиток, якого ми очікували десятиріччя.
- Державна підтримка (стимулювання бізнесу) в галузі глибокої переробки агросировини в Україні буде. За це окрема подяка профільним міністерствам, профільним комітетам Верховної Ради та профільним асоціаціям.
- Для зацікавлених інвесторів (бізнесу) краще починати з розробки Концептуального Проектування майбутнього підприємства.
Цей підхід дає можливість відразу прийняти рішення щодо подальшого інвестування в майбутнє виробництво. Хоча в деяких випадках раціональніше одразу переходити на етап Базового Проектування або Детального Проектування.
- Інвестору потрібно розуміти свої інвестиційні можливості. Оскільки, якщо ми говоримо про сучасні високорентабельні технологічні підприємства з окупністю протягом 5-7 років, це вимагає інвестицій від €30 млн. Та може сягати більше €100 млн в залежності від потужності виробництва.
Зазначу! Для кожного підприємства глибокої переробки є своя рекомендована мінімальна потужність для рентабельності виробництва. Наприклад, для виробництва лимонної кислоти це від 20 тис. тонн на рік, для виробництва ГФС-55 це від 30 тис. тонн на рік і так далі.
- Не всі види виробництв глибокої переробки є перспективними. В ході комунікацій та переговорів ми стикнулися з тим, що ряд українських компаній хоче зайти в ті технології (технологічне виробництво), яке може через 3-5 років вже бути не конкурентноздатним. Це потрібно враховувати.
- При вході в напрямок глибокої переробки важливо чітко розуміти кон’юнктуру: обсяг внутрішнього та зовнішнього ринків, CAGR, ринки збуту, країни (регіони), які є ключовими драйверами попиту і т.д.
Ще до початку війни ми активно проводили дослідження, і сьогодні ми можемо запропонувати нашим потенційним інвесторам прибуткові виробництва, враховуючи їх інвестиційні можливості.
- Проектування заводів потрібно починати вже сьогодні поки вільний ринок та немає конкуренції з боку великих транснаціональних компаній. На мою думку, через 1-3 роки конкуренція буде велика.
Зрозуміло, що поки в небі ракети та бойові дії, ніяких великих інвестицій вкладати в будування таких підприємств ніхто не буде. Але проектування потрібно вже починати (це 6-12 місяців в середньому).
Ті компанії, які першими побудують переробні підприємства — візьмуть одразу долю, як внутрішнього так і зовнішніх ринків. Це означає прибутковий високорентабельний бізнес.
При цьому, сьогодні розробляється ряд державних програми підтримки бізнесу у сфері переробки. Можливо це не відбувається так швидко та ефективно, як би хотілося, але все ж це є позитивним кроком уперед. Та важливо відзначити, що такі впливові фінансові інститути, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та інші, активно виявляють інтерес і готовність підтримати та фінансувати подібні проекти. Ми впевнились у цьому в червні цього року під час конференції з відновлення України (URC2023) в Лондоні, під час презентації наших проектів з глибокої переробки.
Отже, незважаючи на виклики, з якими стикається Україна, глибока переробка (біопереробка) агрокультур залишається галуззю, яка може відкрити нові можливості для потужного розвитку економіки країни як у воєнний, так і післявоєнний періоди та забезпечити її успішне майбутнє. При цьому інвестори, які будуть готові до цього виклику, матимуть перевагу в конкурентній боротьбі після її завершення.
На мою думку, у агропромислового комплексу України сьогодні є чудова можливість стати справжнім локомотивом усієї нашої економіки завдяки системній трансформації в додану вартість.
На жаль, ми платимо за це високу ціну сьогодні. Але, спостерігаючи, як наші бійці захищають та боронять нашу країну на фронті, як працюють наші волонтери та через що проходить весь український народ протягом останніх 1,5 роки, я вважаю, що на економічному фронті ми також повинні виконати нашу роботу на відмінно!
Олександр Бататін, національна інвестиційна рада при Президенті України, економіст, автор проєкту «Велика агропереробка»
