USAID вийшов на ринок товарного кредитування. Павло Гузирь пояснює, як отримати в позику насіння, ЗЗР і добрива з їх допомогою
Джерело фото: Latifundist.com
Згідно з інформацією UCAB, яку вони оприлюднили на воркшопі «Нові інструменти для фінансування малих та середніх агровиробників» 23 травня 2024 року, організатором якого було НАБУ, аграрний сектор на весняну посівну-2024 витратив $6.4 млрд.
З них: власні грошові ресурси агровиробників — 4,6 млрд $ (72.4%), Програма «Доступні кредити 5-7-9» — 416 млн $ (6,5%), інші банківські кредити — 608 млн $ (9.5%), товарні кредити від постачальників ТМР — 544 млн $ (8.5%), авальований вексель — 172 млн $ (2.7%), банківські гарантії — 25,6 млн $ (0.4%), партнерські програми банків та постачальників ТМР — 6,4 млн $ (0.1%).
Таким чином, основним джерелом фінансування посівної у агровиробників є їх власні грошові кошти (72%). На другому місці — банківське фінансування (19%). Товарне кредитування від постачальників ТМР — третє місце (8,5%).
Отже, обсяг товарного кредитування є досить значним в структурі джерел фінансування посівної. Однак, цей інструмент після початку широкомасштабної війни значно скоротився. Багато хто з виробників та дистриб’юторів зупинили товарне фінансування. Але у 2023-2024 рр., у тому числі і завдяки інструментам підтримки програми USAID АГРО, товарному фінансуванню був наданий новий імпульс поновлення та розвитку.
Так, програма USAID АГРО у 2023 році запровадила грант щодо підтримки трьох надавачів товарного фінансування для малих та середніх агровиробників. Переможцями стали ADAMA, Ukravit, Agro Arena, які за останній рік змогли через товарний кредит профінансувати 992 ММСП агросегменту на загальну суму 824,2 млн грн.
Програма USAID АГРО в 2024 році масштабувала підтримку товарного кредитування та провів грантовий конкурс з підтримки п’ятьох надавачів товарного фінансування, результати якого будуть оголошені згодом.
Загалом, розвиток товарного кредитування більше обумовлений тим, що інші кредитори не можуть швидко профінансувати малі та середні агропідприємства. Тому, постачальники ТМР вимушені впроваджувати фінансові інструменти від себе.
До таких інструментів належать:
- товарний кредит,
- фінансовий кредит,
- аграрна розписка,
- відтермінування платежу,
- розстрочка,
- форвардний контракт тощо.
Фінансування може надаватися під процент, з прив’язкою до валюти, з підвищенням ціни на товар, із зобов’язаннями щодо продажу майбутнього врожаю тощо.
Обсяги таких товарних кредитів є дуже значними. У результаті переговорів з 5 крупними постачальниками ТМР було з’ясовано, що їх пули товарних кредитів становлять від 100 млн до 1 млрд грн. В розрізі по кількості агровиробників — це від 50 до 500 агроклієнтів. Середній чек — 2,7 млн грн. Позичальники — фермерські господарства та агропідприємства з банком землі від 50 до 10 000 га.
Ринок товарних кредитів — це мільярди гривень та тисячі агропідприємств. Вартість таких кредитів для агропозичальників досить висока — 20-40% річних в гривні, а в окремих випадках і у валюті. Строк фінансування — 3-9 міс, середній строк — 180-210 днів.
Історично товарне фінансування у агровиробників є досить популярним, не дивлячись на високу вартість. Його перевагою є швидкість прийняття рішень, інші небанківські методи оцінки ризику неповернення коштів, репутація агровиробників, історична поведінка співпраці між сторонами, агрономічні чинники тощо.
Важливим фактом є те, що ці кредити є досить однорідними. Вони оцінені з точки зору фінансів підприємств, юридичних ризиків, репутації агропозичальників, земельного банку, потенціалу агробізнесу за агропараметрами та історії відносин з агровиробниками. Також варто зазначити, що питома вага товарних кредитів надається під заставу аграрних розписок, що в контексті прийняття закону про аграрні ноти (аграрна розписка в електронному вигляді) є вкрай актуальним. Враховуючи це, вторинний ринок обігу фінансових інструментів в агросекторі буде активно розвиватися.
В ході переговорів з гравцями ринку товарного фінансування з’ясувалося, що:
- постачальники ТМР мають ліміти на розмір товарного фінансування в Україні, тому можливість продажу товарних кредитів дозволить більш ефективно управляти лімітами,
- деякі з них зацікавлені в продажі товарних кредитів та отриманні більшої дохідності від комерційної діяльності, враховуючи кращі передплатні закупочні ціни та низький курс валюти влітку порівняно з кінцем календарного року,
- продаж товарних кредитів дозволить постачальникам ТМР зменшити свої кредитні та валютні ризики,
- продаж товарних кредитів дозволить постачальникам ТМР покращити грошову ліквідність та свій cashflow, враховуючи той факт, що їм потрібні кошти для виробництва/закупівлі ТМР для посівної на новий сезон і їм не доведеться звертатися за кредитами до банків,
- для тих підприємств, які мають додаткову грошову ліквідність та вміють працювати з поверненням дебіторської заборгованості, наявність в арсеналі такого швидкого інструменту трансформації товарних кредитів в гроші, є значною перевагою.
Враховуючи ці факти, а також світову практику, дієвим win-win механізмом вирівняти дану ситуацію є розвиток вторинного обігу товарного кредитування.
Суть — постачальник ТМР переуступає/продає право вимоги за товарним кредитом іншому гравцю, стратегічному кредитору, банку, фінансовій/факторинговій компанії чи інвестиційному фонду.
До фінансових інструментів вторинного обігу комерційних кредитів належать:
- переуступка пулу товарних кредитів з дисконтом, що по суті є факторинговою операцією;
- рефінансування, отримання кредиту постачальником ТМР в банку під заставу пулу товарних кредитів;
- перекредитовка агропозичальника в банку з наданням цільового кредиту агропозичальнику для погашення заборгованості перед постачальником ТМР;
- секьюритизація, випуск цінних паперів під пул комерційних кредитів та подальший обіг цих ЦП на вторинному ринку.
Що гальмує сьогодні розвиток даного напряму:
- Складні процеси прийняття рішення банками.
- Відсутність попиту в глобальних гравців — іноземних фондів.
- Відсутність автоматичних адаптованих скорингових систем та діджитал-продуктів оцінки таких кредитів за агронапрямом.
- Різні підходи до оцінки кредитоспроможності в постачальників ТМР.
- Різний склад пакету документів для оцінки агропозичальника.
- Різна договірна база.
- Відсутність єдиних правил щодо вторинного обігу комерційних кредитів — процедури, умови, процеси, договори, розрахунки вартості дисконту та інших тарифів.
- Відсутність інфраструктури — ІТ-систем для спрощеної оцінки, проведення віддаленого due diligence комерційних кредитів та кредитних досьє, цифрове оформлення відповідних угод.
Водночас, є кредитори, які наразі думають про розвиток цього напряму, бо він дасть можливість швидкого розміщення кредитного ресурсу, зростання клієнтської бази, збільшення процентних та комісійних доходів, враховуючи досить високу маржинальність такого бізнесу.
Дохідність стратегічного інвестора/кредитора може бути 16-25% в гривні, а в окремих випадках і в іноземній валюті. Причому, ринок агрокредитування достатньо зрозумілий, швидко відновлювальний та платоспроможний. Так, за агронапрямом найнижчий рівень npl (поганих кредитів) в банківському секторі.
Також важливим є той факт, що постачальниками ТМР вже був проведений аналіз агровиробника, тому ризик дефолту значно менший, ніж при оцінки ринкового агрокредиту.
Глибина співпраці між стратегічними інвесторами та постачальниками ТМР досить широка — можуть бути розроблені та впроваджені фінансові інструменти з регресом та гарантією від постачальників ТМР для тих груп агроклієнтів, які не проходять по оцінці кредитоспроможності. Це дозволить стратегічним інвесторам швидко приймати рішення по викупу портфелів товарних кредитів.
Також можуть бути створені сервісні компанії для автоматичного аналізу кредитного ризику, скорингу, розміру дисконту, здійснення аукціонів з продажу портфелів товарних кредитів, оформлення та підписання документів в електронному вигляді, функціонування цифрового процесу due diligence, що значно скоротить час розгляду кредитних досьє товарних кредитів стратегічними кредиторами.
Вторинний обіг товарних кредитів може бути розвинутий не лише на локальному, а й міжнародному фінансовому ринку, враховуючи курс України на Євроінтеграцію, розвиток світового фінансового сектору та його глобалізацію.
Як результат, вторинний обіг товарних кредитів дозволить збільшити товарне фінансування малих та середніх агровиробників більше ніж на 30%, постачальники ТМР зможуть дієво використовувати цей інструмент для покращення свого грошового потоку, а стратегічні інвестори зможуть швидко розміщувати вільні кошти в активні операції.
Павло Гузирь, консультант Chemonics Int. програми USAID АГРО
