Не вистачає механізаторів? Хочете посадити жінок за кермо комбайна? Рекомендації Agrohub, як оптимізувати роботу інженерної служби
Джерело фото: https://www.flickr.com/photos/alberta_archives/37431310404/
Дефіцит персоналу — одна з ключових проблем в аграрному секторі зараз, особливо це відчувається у категорії механізаторів. Деякі гравці на ринку, такі як «Кернел» чи «Агропросперіс», вже тестують пілотні проєкти із залученням жінок до цієї професії. Іншим можливим рішенням проблеми залишається підвищення ефективності та лояльності наявного персоналу. Юлія Порошенко, засновниця проєкту Agrohub, розповідає про ключові драйвери чисельності механізаторів і пояснює, як аналіз цих факторів може допомогти агрокомпаніям оптимізувати роботу без найму додаткових людей.
Аналізувати чисельність механізаторів окремо як таку немає сенсу, адже оптимальної цифри для всіх не існує, навіть відносно однакового земельного банку. Натомість, її варто оцінювати в контексті ефективності персоналу. У межах напрямку Agrohub HR360 Benchmarking ми проводимо всебічний аналіз чисельності та продуктивності кадрів в агро, і аби глибше дослідити та порівняти різні фактори, що на них впливають, розробили формулу, яка допомагає розкласти чисельність на драйвери.
Загалом чисельність механізаторів залежить від: обсягу земельного банку (А), коефіцієнту агротехнології, тобто кількості проходів техніки по полю за сезон (В), відсотку найму техніки у сторонніх організацій (С), середньозваженої норми виробітку за годину, тобто кількості га за годину, що опрацьовує техніка (D) та середнього навантаження на одного механізатора, тобто кількості годин, які він працює в полі за сезон (E).
Припустимо, що перший чинник, кількість гектарів, що має у своєму розпорядженні агрокомпанія — це фіксований параметр, на який ми не впливаємо. Натомість решта чинників підлягають впливу, від якого напряму залежить ефективність бізнесу загалом.
Як агротехнології впливають на чисельність механізаторів
В залежності від сівозміни та підходів до вирощування культур, які використовує компанія, буде відповідний план техоперацій та кількість проходів техніки в полі за сезон — це і є те, що ми називаємо коефіцієнтом агротехнології (В). На ринку він, за даними наших досліджень, варіюється від 8 до 14 проходок, в середньому — 10-11. Деякі культури, такі як цукровий буряк, потребують більш інтенсивної технології. Цей коефіцієнт суттєво впливає на об’єм робіт, які доводиться виконувати механізаторам, а також на їхню заробітну плату, бо окрім фіксованої частини, вона складається з розцінок за кількість оброблених гектарів.
Приклади різних коефіцієнтів агротехнології на ринку (відповідно до однакової кількості гектарів) допомагають компанії зорієнтуватись, чи є ефективним її підхід у використанні власних ресурсів. Збільшення кількості техоперацій означає, що компанії знадобиться більше годин і механізаторів в полі, та навпаки. Натомість зменшення добрив чи ЗЗР та проходок техніки може негативно відбитися на врожайності, тож варто перевірити, чи немає можливості оптимізувати роботу інакше.
Навантаження на механізатора за сезон: як воно формується і яку роль тут грає мультизадачність
Якщо кількість годин, які працює в полі кожен механізатор (E) за сезон низька, то найбільш вірогідно, що загальна чисельність механізаторів не оптимальна. Чому?
Зазвичай на ринку дохід механізаторів складається з фіксованої та змінної частин, і остання залежить від навантаження, тобто кількості виконаної роботи у гектарах або годинах. Також розмір оплати за одиницю виконаної роботи напряму залежить від виду техніки і, відповідно, типу робіт, адже кожен з них має різну вартість для бізнесу (наприклад, найбільш високооплачуваною техоперацією є збирання врожаю).
Проте наразі на ринку механізатори здебільшого закріплені за певним видом техніки, а 12% не працюють у полі взагалі, виконуючи лише допоміжні задачі (підвозять воду, добрива, готують розчини тощо). І це наочний приклад того, як вища чисельність кадрів не є запорукою ефективності: компаніям доводиться наймати різних механізаторів для різної техніки, платити кожному фіксовану з/п, а при цьому вони можуть працювати менше 50 годин на місяць — і таких людей на ринку більше, як показує наше дослідження. Це не вигідно і для механізаторів, оскільки вони не мають змоги заробити достатньо за робочий сезон.
Ілюструє таку проблему приклад однієї з компаній-учасниць наших досліджень: щоб зекономити, вони запланували внесення меншої кількості добрив ніж зазвичай, і, відповідно, в них зменшилася кількість проходів техніки. І навіть незважаючи на нещодавнє підняття заробітної плати механізаторам, їхній дохід все одно скоротився, чим вони були незадоволені. На що вказує така ситуація? На те, що підприємству слід розібратися, чи потрібна йому така кількість співробітників, кожному з яких воно платить фіксовану частину, яку вони не вважають задовільною. Це класичний випадок lose-lose.
Натомість професійна мультизадачність — це інструмент, що забезпечує більшу кількість годин роботи на одного спеціаліста. Чим більш навчена людина, тим більше техоперацій вона потенційно може виконати та, відповідно, отримати більший дохід. Бізнес, у свою чергу, отримує більшу ефективність при нижчій чисельності персоналу. І така модель працює як win-win.
Відсоток найму та середня норма виробітку — як вони впливають на чисельність механізаторів
Для деяких видів техоперацій агрокомпанії здебільшого користуються наймом (C), і його відсоток теж важливо враховувати у формулі оптимальної чисельності механізаторів. Чим цей відсоток більший, тим менше робочих годин залишається власним працівникам.
За даними Agrohub, 14% га на ринку обробляється найманою технікою. Здебільшого підрядників наймають для збирання врожаю — за нашими останніми даними це близько 65-70% від зібраних гектарів. Це пов’язано з тим, що комбайни — дорога та великогабаритна техніка, яка потрібна лише на короткий період збирання, тому більшість бізнесів вважають її утримання в своєму парку недоцільним. Аутсорс в обприскуванні складає близько 15%, а у ґрунтообробці лише 5%.
Останній драйвер чисельності персоналу теж пов’язаний із технікою — це середньозважена норма виробітку (D), тобто кількість гектарів, яку конкретна одиниця техніки опрацьовує за годину. Зокрема, більш широкозахватна техніка дозволяє компанії швидше обробляти поле. А це свідчить про те, що в контексті ефективності та дефіциту персоналу варто інвестувати у більш потужну сучасну техніку. Зрозуміло, що неможливо за один сезон змінити весь парк техніки, аби збільшити норму виробітку, але стратегію для поступових змін варто створити.
Як працює формула чисельності персоналу на конкретних прикладах
Припустимо, є дві компанії із земельним банком (А) у 100 тис. га. Враховуючи їхні показники коефіцієнту агротехнології (В), відсотку найму техніки (С) та середньозваженої норми виробітку (D), а також середнє навантаження на одного механізатора у годинах (E), для першої компанії оптимальною кількістю є 300 механізаторів, тоді як для другої ефективним буде тримати в штаті 200 працівників механізаторської служби.
Ці приклади з однаковим земельним банком наочно демонструють, що чисельність механізаторів — це показник, який залежить від багатьох аспектів роботи бізнесу та разом з ними впливає на загальну ефективність. Формула показує оптимальну чисельність, і якщо вона не співпадає з реальною, варто подивитись, які драйвери можна оптимізувати. Інвестиції в техніку, аби збільшити норму виробітку — це один з напрямків, інший ключовий — це інвестиції в навчання персоналу.
Якщо механізатори стають більш універсальними, мультиздачними, то виконують більше техоперацій та, відповідно, більше годин працюють в полі. І це безпосередньо впливає на чисельність людей — їх потрібно менше аби закривати всі польові задачі, а загальна ефективність при цьому зростає.
І насамкінець зазначу, що можливість більше заробляти та професійно зростати за рахунок універсальності суттєво підвищить лояльність співробітників. Але бізнесу також варто пам’ятати, що лояльність забезпезпечується не лише гарним заробітком, але і дружньою корпоративною культурою в компанії, негрошовими матеріальними компенсаціями, як-то пільги, прозорою комунікацією тощо.
