АгроЕкспедиція 2024 на Львівщині та Івано-Франківщині: Стан посівів кукурудзи і сої після спеки та як весняні приморозки вплинули на врожайність озимих
Джерело фото: Latifundist.com
Завершуємо АгроЕкспедицію 2024 західними областями Львівщиною та Івано-Франківщиною. Компанію нам традиційно склали фахівці BASF та Crédit Agricole Bank. На перший погляд може здатися, що у аграріїв цих областей все добре: і врожайність гарну отримали по раннім зерновим, і качани кукурудзи стоять виповнені, і спеку рослини майже не відчули, і вологи у ґрунті достатньо для осінньої посівної. Але це тільки на перший погляд. Місцеві аграрії теж мали певні проблеми: весняні приморозки, які відобразилися на врожайності озимих, град, нетипові для цих областей хвороби соняшнику та сої. Більше про це розповідаємо у заключному блозі АгроЕкспедиції.
Івано-Франківська область. Тренди агросезону-2024
- Погода весною сприяла проведенню посівної ярих культур, попри те, що недостатні запаси вологи в ґрунті дещо сповільнили появу сходів сої та кукурудзи. Але помірні опади у більшості районів області наприкінці травня-на початку червня значно покращили ситуацію з вегетацією рослин.
- На сої цього року спостерігаються хвороби. Особливо гостро стоїть проблема там, де аграрії не вносили профілактично системний фунгіцид.
- Весняні приморозки негативно вплинули на врожай озимих культур. Зокрема, вони припали на період цвітіння ріпаку, через що він частково скинув квітки і зав’язав менше стручків. Відповідно аграрії втратили близько 0,3-0,5 т/га.
- Станом на 15 серпня в області майже завершили жнива ранніх зернових культур. Врожайність пшениці — 6,18 т/га (всього під нею 51,2 тис. га, намолочено 316,4 тис. т). Врожайність ячменя — 6,7 т/га (площа — 21,1 тис. га, намолочено 141, 4 тис. т).
- Завдяки теплій та сухій погоді, аграрії області дещо швидше звичайного приступили до збирання картоплі та овочів. Станом на 15 серпня овочеві культури зібрано з площі 4,5 тис. га. Зокрема, врожайність картоплі 17 т/га. Під картоплею та овочами цього року 73 тис. га, що практично на рівні показника 2023 року.
- Крім вирощування традиційної овочевої та ягідної продукції, на Івано-Франківщині цього року вирощують незвичні для регіону спаржу, кавуни та жимолость.
Агрофірма «Бовшівська»: Від зернових не відмовляються
Агрофірма «Бовшівська» працює за двома напрямками: рослинництво і тваринництво. Розводять ВРХ: мають 130 голів дійного стада і 300 голів відгодівлі. Молоко здають на «Івано-Франківський міськмолокозавод» та на «Богородчанський молокозавод». Також мають свиноферму з 22 свиноматками. Поросят продають населенню на відгодівлю.
На 1250 га вирощують озимі пшеницю, ячмінь та ріпак, сою, кукурудзу на зерно і на силос та на 20 га багаторічні трави. Сівозміну в господарстві кардинально не змінюють — від зернових на користь більш рентабельних сої та соняшнику — не відмовляються.
Щоб заощадити, відмовилися від деяких технологічних операцій (оранку залишили тільки під кукурудзу, під зернові поля дискують, під озимий ріпак — проводять глибоке рихлення) та скоротили використання міндобрив. Завдяки власному тваринництву мають можливість щороку вносити на 60-70 га органічні добрива.
В цьому році планують провести аналіз ґрунтів на всіх полях. Останній раз проводили його ще 5 років тому. Послугу замовляють в Івано-Франківському інституті ґрунтознавства.
Ранні зернові станом на кінець липня тут вже зібрали. Цього року врожайність пшениці склала 7,1 т/га (якість — переважно 3-й клас), ячменю — 7,8 т/га, ріпаку — 4-4,2 т/га. А ось на врожайність ріпаку, під який відвели цього року 300 га, вплинули ранні заморозки.
«Якби не весняні приморозки, могли б зібрати пшеницю з врожайністю 8-9 т/га, а урожайність озимого ріпаку була б мінімум 5 т/га, натомість збирали 4-4,2 т/га».
Як пояснив регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях Ігор Гриник, цього року після весняних дощів одразу почалася посуха, були досить високі температури. Тому урожай пшениці дещо менший, ніж очікували.
Ігор Гриник
регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях
«Та й на період цвітіння ріпаку припали кількаденні приморозки, коли температура була до -1-3 °С. Через це ріпак частково скинув квітки і зав'язав менше стручків. Тому аграрії втратили певну частину урожаю — близько 0,3-0,5 т/га, десь більше, десь менше».
В наш приїзд підприємство саме готувалося до посівної ріпаку. Традиційно посів тут починають з 15 серпня. Волога у ґрунті є.
Зерно досушують на власній зерносушарці. Наразі переводять її з дизпалива на соняшникові пелети. Розраховують, що за 3 роки вартість нового обладнання окупиться.
На полі ми оглянули качани кукурудзи. Рослини в гарному стані, качани добре розвинені та виповнені. Проблем з запиленням кукурудзи в господарстві не було.
Григорій Івасишин
директор агрофірми
«Бовшівська»
«Хоча спека у нас була, але траплялися хмарні дні. Інколи були невеликі дощі. Уночі температури часто знижувалися до прийнятних значень для вегетації кукурудзи. Тож на продуктивність посівів спека вплинула мінімально».
Ми також звернули увагу, що поля сої стоять чисті, бо чули за проблеми з хворобами в регіоні від Ігоря Гриника. Він зауважив, що підприємство вчасно внесло у якості профілактики системний фунгіцид, тож і проблем з хворобами не має.
Їдемо в наступне господарство, яке робить ставку на сою. Яка там ситуація?
Підприємство «Ігора Валька»: Як на бідних ґрунтах отримувати майже 10 т/га на пшениці і 4 т/га на сої?
Це сімейне підприємство. Окрім засновника Ігора Валька тут також працюють його брат та два сини. Починали з 50 га власних паїв та декількох одиниць техніки, з якою Ігор Валько (в минулому тракторист) надавав послуги іншим аграріям району.
Зараз же мають в обробітку 800 га, на яких вирощують озимі ріпак та пшеницю, сою. На розліснених землях (50 га) вирощують гречку. Наразі розліснюють ще 150 га. Практично на всіх полях висівають сидеральні суміші і планують поступово переходити на покривні культури.
Акцент у господарстві роблять на сою, яка займає близько 70% всіх площ.
Ігор Валько
засновник підприємства
«Ігора Валька»
«Прибуток з гектару від вирощування сої вищий, а працювати з нею легше, ніж з ріпаком і пшеницею. Врожайність складає 4 т/га».
У цьому році пшеницю зібрали з врожайністю 9,6 т/га на полях, де використовувалася традиційна технологія і 8,7 т/га на полях, де застосовувався no-till. Якість зерна 2 та 3 класу. Ріпак показав 3,6 т/га. Як зазначив Ігор Валько, це досить непоганий результат, враховуючи, що поля з ріпаком весною пошкодили приморозки.
Підприємство працює на бідних ґрунтах. Ба більше, тут немає агронома і ніхто із співзасновників немає агрономічної освіти. Звідки ж така врожайність? Тут вже багато років працюють з BASF, а останні три сезони у якості агронома-консультанта залучають Ігоря Гриника. Такою співпрацею цілком задоволені. Завдяки технологіям, які він рекомендує та системам захисту від BASF і мають прибуток.
Хоча підприємство розташоване в зоні достатнього вологозабезпечення, але поступово впроваджує на частині полів технологію нульового обробітку ґрунту, яка вже допомогла зекономити 350 тис. грн.
Поки на no-till спробували вирощувати пшеницю і ріпак. Якщо зі пшеницею експеримент був вдалий, то висіяний цього року ріпак довелося пересіяти. Також хотіли працювати і по сої, але рясні дощі призвели до значної забур'яненості поля, тож довелося провести оранку і зробити передпосівну культивацію.
За словами Олександра Бондара, експерта департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank, рішення підприємства впроваджувати не типову для регіону технологію no-till обумовлене складним рельєфом полів та необхідністю боротьби з водною ерозією ґрунту.
Олександр Бондар
експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG
Crédit Agricole Bank
«Додатково господарство використовує сидерати, що свідчить про комплексний підхід до збереження родючості ґрунтів. Особливу увагу підприємство приділяє оновленню технічного парку, слідкуючи за новинками сільськогосподарської техніки. Правильний підхід до різних методів землеробства дозволяє господарству ефективно вирішувати локальні агрономічні виклики та підвищувати стійкість виробництва. В свою чергу, Credit Agricole завжди підтримує бажання клієнтів оновлювати парк техніки і пропонує партнерські програми з провідними виробниками сільськогосподарської техніки».
Як і в попередньому господарстві, тут намагаються оновлювати свій техпарк. З останніх придбань — культиватор DEFT. Техніка переважно бренду John Deere. Причіпна техніка — Horsсh. Планують купити соєву жниварку John Deere 635 FD, якої ще немає ні в кого в районі. Техніку здають в оренду сусідам і отримують додатковий прибуток. Самі під час жнив орендують кілька комбайнів, бо свого мають тільки одного. До речі, сервісом майже не користуються, бо сини самі ремонтують всі поломки.
Урожай зберігають у складах загальною ємністю 3 тис. т. З 1,6 тис. т пшениці, яку зібрали цього року, на весну залишать тільки 500 т, а решту продадуть, бо мають потребу в обігових коштах.
Підприємство також має власну зерносушарку, яка працює на дровах та щепі. На жаль, після введення її в експлуатацію трапилася прикра історія. Постачальник обладнання зазначив, що вона має потужності 250 т за добу. Виявилося, що реальна потужність всього 100 т за добу. Після сперечань з постачальником, підприємство самостійно за допомогою електроніки змогло довести потужності до 130 т. Щоб убезпечити себе від відключень електроенергії, поставили генератор на 120 кВт, який власник підприємства жартома називає «роллс-ройсом» через його ціну.
Львівська область. Агротренди сезону-2024
- Цього року агросезон на Львівщині видався раннім, усі терміни змістилися приблизно на два тижні: і сівба, і вегетація пізніх культур.
- Посівні площі розподілились так: 232,4 тис. га — озимі культури та 296,4 тис. га — ярі.
- Станом на 9 серпня в регіоні завершилися жнива озимого ріпаку. Середня врожайність 3,63 т/га, що на 1,4% більше, ніж минулого року. Всього зібрано 178,6 тис. т. Хоча, як зазначив Олександр Бірук, регіональний менеджер компанії BASF у Львівській області, в деяких господарствах врожайність ріпаку доходила до 6 т/га.
- Станом на 8 серпня врожайність озимої пшениці складала 5,87 т/га (всього засіяно 137 тис. т), озимого жита — 3,16 т/га (всього відведено 2,6 тис. га). В деяких господарствах врожайність пшениці складала 7-8 т/га.
- Весняні приморозки і в цьому регіоні вплинули на розвиток озимого ріпаку, особливо ранніх гібридів. Проте, як зазначив Олександр Бірук, на кінцевому результаті це не надто позначилося.
- На сої відмічається значне поширення склеротинії та активне заселення полів павутинним кліщем.
«Жовківський Племптахорепродуктор»: ввели сою в сівозміну, бо готуються до відкриття переробного заводу
«Жовківський ППР» на Львівщині обробляє 3 тис. га землі. У минулому році за рахунок оренди та розліснення вдалося вдвічі збільшити свій земельний банк.
Донедавна основним напрямком діяльності було м’ясне свинарство. У цьому році додалося ще й м’ясне скотарство. Наразі мають 100 голів стада. На території підприємства є свої бійні. М'ясо на переробку здають на «Ексім Фуд».
Щодо рослинництва, то раніше тут вирощували тільки кукурудзу. Звісно, що весь врожай йшов тільки на виробництво комбікормів для власних потреб. Цього року у структуру посівних площ окрім кукурудзи, під якою 2040 га, додали 522 га сої та 285 га соняшника.
Сою додали через те, що планують відкривати переробний завод. Наразі на майбутньому виробничому майданчику встановлюють обладнання. Кінцевими продуктами будуть соєва олія і шрот. А соняшник посіяли експериментально через те, що додалися нові площі, та й задля розширення асортименту комбікормів.
Загалом підприємство працює на досить строкатих ґрунтах — це і піски, і чорноземи, і глинисті ґрунти, і торфяники. Тож з певною регулярністю тут роблять аналізи ґрунтів. І обов'язково проводять аналізи на всіх полях, що додалися до зембанку.
Кукурудзу вирощують за двома технологіями: частина посівів вирощується суто на органічному удобренні (150-200 т/га гною), а частина на мінеральному живленні (250 кг/га карбаміду та 150 кг NPK 5:15:30). У новому сезоні планують на органічному добриві вирощувати всю сою.
Питаємо, як вплинули на вегетацію культур погодні умови цього року і як вони позначаться на врожайності. На що головний агроном Володимир Матвіїшин відповідає, посушливі та спекотні періоди були в регіоні влітку, проте опади теж, хоч і не настільки інтенсивні, як в сусідньому районі. Тож із запиленням кукурудзи проблем не вбачають.
Володимир Матвіїшин
головний агроном
«Жовківський ППР»
«Єдина проблема — кукурудза, висіяна на піщаних ґрунтах. Ці посіви таки відчули вплив спеки. Щодо очікуваної врожайності, то по сої — 3+ т/га, по соняшнику — 2,8 т/га, а по кукурудзі поки прогнозуємо 9+ т/га. Залежить від того, як площі на пісках себе покажуть. Якщо прогнози щодо повернення високих температур в серпні справдяться, ці посіви можуть значно втратити в продуктивності».
І додає, що опади не завжди приносили користь господарству. Наприклад, через дощі у Самбірському районі цього року було складно провести захисні інсектицидні обробки сої та соняшника.
У свою чергу регіональний менеджер компанії BASF у Львівській області Олександр Бірук зауважив, що цьогоріч в регіоні на посівах сої відмічається значне поширення склеротинії та активне заселення соєвих полів павутинним кліщем.
Олександр Бірук
менеджер компанії BASF
у Львівській області
«Але, для прикладу, у «Жовківський ППР» соя зараз у фазі наливання бобів. При цьому до сьогодні бульбочки кореневої системи є розвиненими та активно працюючими. Ознак ураження рослин хворобами не спостерігається. Тут відмінно спрацювали протруйник Мерівон Про, інноваційний препарат у портфелі BASF, та інокулянт ХіСтік Соя».
Зібраний врожай «Жовківський ППР» зберігає до 2 місяців в зернових рукавах. Потім сушить його (є власна зерносушарка, яка працює на соняшникових пелетах) і відправляє на корм.
«Кушпіт»: розліснення, бобри та акцент на сою і кукурудзу
«Кушпіт» — ще одне сімейне підприємство, яке ми відвідали в рамках АгроЕкспедиції. Сини засновника — Бориса Кушпіта — займаються розширенням земельного банку, який сьогодні складає вже 5 тис. га, закупівлею запчастин та ремонтом техніки, навчають механізаторів та навіть самі пробують модернізовувати та встановлювати зерносушарки. Наразі підростає вже третє покоління сім’ї, яке потроху долучається до робіт на підприємстві.
У минулому році структура посівів була такою: 2500 га кукурудзи, 1800 га сої, 500 га ярої і озимої пшениці, 500 га соняшника. Цього року посіяли більше сої і кукурудзи. Плануючи сівозміну, орієнтуються більше на економіку і на ті культури, які є рентабельними.
Ґрунти мають різні — чорноземи, карбонати, піщані. Час від часу тут роблять аналіз ґрунтів. Щоб збільшити зембанк, своїми силами займаються розлісненням. Але зіштовхнулися з проблемою — розвелося багато бобрів, які гризуть пеньки так, що вони робляться гострими і техніка пробиває колеса.
Відправляємося в поле. Найчастіше підприємство застосовує такий обробіток ґрунту як рихлення.
Борис Кушпіт
засновник підприємства
«Кушпіт»
«Мені здається правильніше розрихлювати. Чому? Бо коли закопати дерев’яні стовпчики в ґрунт і потім через певний час розкопати навколо них землю, то на глибині приблизно 15 см ви побачите роботу бактерій — стовпчики сильно пошкоджені. А вже на більшій глибині пошкоджень немає. Тобто там немає ніяких організмів. Тому якщо стерню кукурудзи приорати так глибоко, користі не буде. Навпаки, вона створить подушку на якій нічого рости не буде. Тому ми намагаємося перемішувати землю. І менші затрати маємо, і ефективніше. Техніки маємо достатньо, щоб якісно провести рихлення».
Питаємо за погоду, але аграрій тільки сміється і каже, що поганої погоди у природи не може бути. Так, була спека під час зав'язі кукурудзи, але вона не критично вплинула на рослини. Кукурудза має добре запилення, гарно виповнені качани. Тож і на врожай очікують гарний.
Борис Кушпіт
засновник підприємства
«Кушпіт»
«У минулому році кукурудза показала 14 т/га, соя — 3,8 т/га, пшениця — 6 т/га. Цьогоріч сподіваємося отримати не менше. Тим більше, що посіви в досить гарному стані і спека їм практично не зашкодила».
Минулого року збирали кукурудзу з вологістю 30%, частину врожаю навіть залишали в полі до березня. Підприємство має три зерносушарки, які працюють на газу, щепі та дровах. Придбали для їх роботи генератор потужністю 300 кВт.
Зерно зберігають як у складах, так і в трьох силосах ємністю по 9 тис. кв.м. Практикують також зберігання в зернових рукавах.
Щодо техпарку, то він представлений п’ятьма комбайнами John Deere і New Holland, обприскувачем Case та тракторами Boguslav і Fendt. Інколи здають їх в оренду іншим аграріям.
«Завершуючи наш кроп-тур, ми відвідали підприємство «Кушпіт», де побачили результати ефективного управління та стратегічного підходу до агровиробництва. Оглянувши посіви кукурудзи, ми побачили рослини в доброму стані. Незважаючи на виклики високих температур під час критичного періоду цвітіння, можна стверджувати, що запилення качанів пройшло добре. Також варто відмітити, що «Кушпіт» надає перевагу використанню якісних добрив та засобів захисту рослин. Цей підхід, у поєднанні з достатньою кількістю опадів у регіоні, може забезпечити відмінний розвиток посівів кукурудзи. Господарство демонструє, як правильний баланс між інвестиціями в якісні ресурси та уважним управлінням може призвести до гарних результатів. Ця АгроЕкспедиція ще раз підкреслила важливість обміну досвідом та знаннями в аграрному секторі».
Отож, які висновки можемо зробити по двом західним областям? Що аграрії навіть попри забезпеченість вологою пробують нові технології обробітку ґрунту, зокрема, no-till. Експериментують з сівозміною, але у більшості ті господарства, які мають у структурі тваринництво. Займаються збільшенням земельного банку завдяки розлісненню. В цьому році активно вкладають кошти в оновлення свого технічного парку та продовжують переводити зерносушарки на альтернативне паливо. Загалом аграрії оптимістично дивляться на наступний сезон і передусім завдяки гарним цінам на зернові.
Наталія Родак, Ірина Кошкіна, Олена Басанець, Latifundist.com
