Віталій Штемпель про зайняті окупантами активи Агрейн та можливості експорту зерна в порти Румунії

Віталій Штемпель, директор з економіки та фінансів «Агрейн»
Віталій Штемпель, директор з економіки та фінансів «Агрейн»
Джерело фото: Latifundist.com

Землі агрогрупи «Агрейн» знаходяться в п’яти областях України, зокрема й там, де ведуться бойові дії. Ми поспілкувалися з директором з економіки та фінансів «Агрейн» Віталієм Штемпелем і дізналися, наскільки пошкоджена інфраструктура підприємств агрогрупи, чи є доступ до полів, як проходить посівна, чи достатньо ТМЦ на складах і як планують відправляти продукцію на експорт. А також почули дієву пораду, як у такий нелегкий час оптимізувати витрати компанії.

Latifundist.com: Розкажіть, що наразі з активами «Агрейн» на Харківщині?

Віталій Штемпель: Оскільки в Харківській області наші підприємства знаходяться на самісінькому кордоні з росією, то вже через 2-3 години після вторгнення були окуповані. Співробітники навіть не могли зреагувати вчасно, щоб, наприклад, вивести техніку з ладу, як це ми зробили на підприємствах в іншому регіоні. Однак зв'язок із ними не втрачений, тому ми в курсі, що там відбувається.

Поки не проводимо на Харківщині ніяких польових робіт, бо для нас важлива безпека співробітників. Хоча є і техніка, і деякі ТМЦ. Половина площ засіяна озимими культурами, і можна було б проводити польові роботи, але є ризик для життя співробітників. Якби війна закінчилась сьогодні-завтра й окупаційні війська були відведені за кордон, то в той же момент співробітники могли б повернутися до роботи. Та поки сидять вдома.

Latifundist.com: Про посівну там навіть мови йти не може?

Віталій Штемпель: Про посів пропашних культур на цих територіях навіть мови не може бути. Половину площ на Харківщині ми планували відвести під соняшник і кукурудзу. Тепер змушені залишити землі під паром до наступного сезону. Також очікуємо втрату планової врожайності озимих, бо була порушена технологічна карта — не змогли провести всі заплановані роботи в полі.

Сівалка в одному із виробничих підприємств агрогрупи «Агрейн»

Читайте також: Скільки площ Україна не зможе засіяти навесні 2022 і скільки врожаю недоотримає? Прогнози та аналітика

Latifundist.com: Чи пошкоджена інфраструктура?

Віталій Штемпель: Ми отримали інформацію, що можливо одне з підприємств на Харківщині зайняте окупантами. Також відомо про крадіжку техніки. Окупантами були викрадені трактори, КАМАЗи, легковий транспорт і навантажувачі. За інформацією, вона знаходиться недалеко від господарства.

Latifundist.com: Яка ситуація з активами на Чернігівщині?

Віталій Штемпель: Станом на сьогодні, Чернігівщина деокупована, проводяться заходи з розмінування. Ми плануємо там повністю провести всі весняно-польові роботи. Але нам ще потрібен дозвіл на роботи цілодобово, без цього ми не в змозі провести посів вчасно на майже половині площ.

Latifundist.com: На Житомирщині більш-менш спокійна ситуація? Які роботи там проводите?

Віталій Штемпель: Житомирщина повністю під контролем ЗСУ, тому там виконуються всі заплановані весняно-польові роботи. Звичайно, є загроза ракетних ударів. Але співробітники працюють, завозиться паливо, добрива та ЗЗР. Усі готові працювати згідно з планом.

Зберігання пального

Latifundist.com: Чи розпочали посівну на Одещині та Черкащині?

Віталій Штемпель: Так, у цих регіонах працюємо в плановому режимі. У Черкаській області плануємо сіяти соняшник і кукурудзу. На півночі Одеської області 30% складають озимі і 70% — соняшник і кукурудза. На півдні — у Бессарабії — 80% становлять озимі. Через посуху кукурудзою там не займаємось. Плануємо сіяти соняшник, трохи відчуваємо посуху.

Latifundist.com: Чи довелося змінювати сівозміну цього року?

Віталій Штемпель: Основні культури в агрогрупі — пшениця, кукурудза, ріпак і соняшник. Перші три орієнтовані переважно на експорт. Дві останні — на ОЕЗи. Оскільки більшість ОЕЗів працюють у більш-менш спокійних регіонах, то думаю, що з переробкою соняшнику проблем не буде, а проблема експорту олії є як і по інших культурах. Тож сівозміну ми цього року не змінювали.

Читайте також: Олійні в умовах війни: посів, залишки, переробка, умови зберігання

Latifundist.com: Чи вистачає зараз співробітників для повноцінного функціонування компанії?

Віталій Штемпель: У регіонах, де працюємо на повну силу, відчуваємо нестачу кадрів. Багато співробітників пішло в ЗСУ й тероборону. Тому, коли з’явилося бронювання, на жаль, ми не змогли в повному обсязі ним скористатися — назад вже не можемо забрати наших співробітників. Однак ми подали списки, і тих людей, які до цього часу не були призвані, ми забронювали. Але, звичайно, відчуваємо дефіцит механізаторів і водіїв.

Завдяки тому, що останні два роки ми проводили в компанії оптимізацію деяких процесів, купували сучасну техніку, великі агрегати з високою виробничою потужністю, можемо закривати операції у полі меншою кількістю працівників. Тобто дефіцит існує, але завдяки широкозахватній техніці й сучасним тракторам ми впораємося із цим завданням. Крім того, зараз працюємо із центрами зайнятості, щоб долучати до робіт тимчасових переселенців.

Також є проблеми з технікою — для деяких підприємств будемо її донаймати. Це не критично, але такий формат роботи для нас нетрадиційний. Та на фоні того, що зараз відбувається в Україні, — у наших господарствах більш-менш нормальна ситуація.

Latifundist.com: Є випадки, коли механізатори підривалися на вибухових пристроях у полі. Як забезпечуєте безпеку механізаторів?

Віталій Штемпель: Там, де не ведуться бойові дії, механізаторам дозволено працювати навіть у нічний час. На Чернігівщині та Житомирщині не працюємо в період комендантської години. Інших додаткових заходів безпеки не вживали, бо немає у цьому потреби.

Latifundist.com: Чи забезпечені добривами, насінням, паливом і ЗЗР?

Віталій Штемпель: Ми одна з тих компаній, яка ще в травні-червні 2021 р. підписала контракти на постачання добрив і ЗЗР. Тому, наприклад, добрива ми постачили ще на початку війни. ЗЗР — на 60%, але інша частина була законтрактована, тому зараз ми продовжуємо їх забирати зі складів постачальників та розвозити на місця.

Щодо палива, то вже 25 лютого зрозуміли, що це — ресурс №1 і з його постачанням можуть виникнути проблеми під час проведення весняно-польових робіт. Тому в ранні строки вирішили це питання і забезпечили підприємства паливом.

Озимі зернові

Latifundist.com: Якщо узагальнити, то які бачите головні виклики цього сезону для агросектору?

Віталій Штемпель: Відсіятись в оптимальні строки з максимальним додержанням технологій. Ну, й експорт. Враховуючи, що через порти може і не бути можливості відвантажувати зерно, — а в нас вся аграрна галузь була прив’язана до портів Миколаєва та Одеси, — то зараз потрібно вирішувати питання відвантаження зерна через сухопутні кордони.

Latifundist.com: Чи «Агрейн» вже якось розглядає для себе таку можливість?

Віталій Штемпель: Постійно моніторимо можливість експорту через сухі порти. І можливість така є: постачати зерно в порти інших країн, наприклад, Румунії, або торгувати на кордоні. Я думаю, навіть контрагенти там будуть ті ж самі працювати, які працювали в морських портах України. Але залишиться проблема логістики до цих портів. Сухопутна буде, але недешева, і потрібно буде брати дозвіл для водіїв, щоб вони могли перетинати кордон.

Другий спосіб — баржами з портів Дунаю, а саме: з Рені, Кілії та Ізмаїлу. Технічно вони готові до перевалки зернових, але в невеликих обсягах.

Latifundist.com: З огляду на ті виклики, що ви озвучили, які б дали поради аграріям у фінансовому плані?

Віталій Штемпель: Потрібно коригувати посівні площі, зважаючи на ті території, які зараз зайняті окупантом. Мінусувати їх із балансу виробництва зерна й працювати з тим, що є. Звичайно, війна завдала великого удару по технологіях, бо про закупівлю техніки наразі мови майже не йдеться. Але я впевнений, що аграрії спроможні на тій техніці, що залишилася, провести посівну.

Сівба кукурудзи

А ще потрібно грамотно працювати з витратами й доходами. Вирішити питання з експортом і логістикою. Бо та логістика, яка працювала 30 років, наразі не працює. Потрібно заново будувати термінали та розширювати потужності залізниці в бік сухопутних кордонів. Друге питання — витрати. Їх потрібно скорочувати, оптимізувати

Latifundist.com: Яким чином можна оптимізувати?

Віталій Штемпель: Держава вже піклується про це, звільнивши агровиробників від сплати деяких податків, зокрема орендної плати в окремих регіонах, — а це суттєва стаття витрат. Завдяки державі реструктуризуються кредити. Ще приклади оптимізації: енергоефективність, над якою постійно працює наша компанія, мінімізація додаткових перевалок, логістики.

Latifundist.com: Ваша компанія допомагає ЗСУ, теробороні та переселенцям, але не афішує цього. Розкажіть трішки про цю допомогу.

Віталій Штемпель: Робимо свою роботу тихо (посміхається — прим. ред.). У ЗСУ передали багато вантажної і легкової техніки, трактори, трали. Фінансуємо закупівлю спеціальних приладів для окремих бригад.

Багато наших працівників вступили до лав тероборони. Через центральні органи влади надаємо за запитом допомогу. Задовольняємо й індивідуальні звернення.

Щодо допомоги місцевим, то коли в перший день на Черкащині був розбитий склад боєприпасів і постраждали деякі будинки в селі, то людей поселили на території нашого господарства. Також роздавали безкоштовно місцевим борошно та молоко з молочно-товарної ферми. І тільки зараз почали молоко продавати, бо потрібно платити за премікси, корм та електроенергію. А от молочно-товарне підприємство на Харківщині зараз працює тільки на допомогу населенню. Ми постачаємо молоко безкоштовно в Харків та найближчі до нього міста й містечка.

Як кажуть, працюємо на всіх фронтах.

Latifundist.com: Дякуємо за розмову!

Наталія Челапко, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus