Олійні в умовах війни: посів, залишки, переробка, умови зберігання
Джерело фото: Latifundist.com
За роки незалежності в Україні відбувся бурхливий розвиток олійної промисловості. Найбільшої уваги заслуговує саме соняшникова олія. Україна займає перші місця у світі за її виробництвом та експортом із 2005 року. Частка української соняшникової олії у світі в останні 2 роки складала 47%, попередні 3 роки — по 51-52%. Соняшникова олія є надзвичайно важливою для харчової промисловості світу, а також це важливе джерело калорій.
Після початку російського вторгнення в Україну світ готується до дефіциту олії, обмежуючи кількість одиниць продукту при продажу «в одні руки».
Виробництво рослинних олій у 2021/22 МР
Згідно з даними Держстату, у сезоні 2021/22 українські аграрії зібрали рекордний врожай олійних культур: соняшнику — 16,4 млн т, сої — 3,4 млн т і ріпаку — 2,96 млн т. З них переробники виготовили 6,87 млн т рослинної олії: соняшникової — 6,45 млн т, ріпакової — 265 тис. т і соєвої — 163 тис. т.
Для внутрішнього споживання ми використовуємо в рази менше олії, ніж виробляємо. В Україні спожили 625 тис. т за сезон 2021/22. Згідно з даними Держстату, у 2020 році в середньому на місяць припадало 1,2-1,7 кг олії на особу, залежно від демографічних особливостей — місцевості проживання або складу сім’ї.
Експорт рослинних олій у 2021/22 МР
Асоціація «Укроліяпром» у 2021/2022 МР прогнозувала новий рекорд із виробництва та експорту олії — понад 7,2 млн т, що на більш ніж 24% мало перевищити результат попереднього сезону. У результаті цього сезону Україна відправила на експорт 6,1 млн т рослинних олій. Найбільше продукту експортували до країн ЄС — 32%, Індії — 32,5% та Китаю — 15,3%.
Читайте також: Обзор рынка растительных масел 2021: экспорт, производство, цены
Українська рослинна олія та готові рослинні жири продаються на 155 зарубіжних ринках та експортуються 760 компаніями. 93% загального обсягу експорту олії постачають у чотири основні регіони: Європу, Південно-Східну Азію, Азію та Близький Схід. Ще 4% надходжень дає експорт олій до країн Африки. Таким чином, у мізерно малих обсягах українські олії представлені лише на території країн Євразійського економічного союзу (рф, Казахстан та ін.), в Австралії та США.
За даними Державної митної служби України, у 2020 році Україна стала найбільшим експортером олії у світі. На світовому ринку за перше місце серед постачальників до Індії вона змагалася з росією, Аргентиною, Болгарією та Туреччиною. Конкуренцію на китайському ринку нашій країні склали росія, Казахстан, Болгарія та Аргентина. Серед країн ЄС у 2020 році найбільшим імпортером стали Нідерланди. Серед постачальників до цієї країни конкурентами для України були Угорщина, Іспанія, Бельгія та Португалія.
У 2021 році Україна та росія контролювали 77% світового експорту олії, з них 48% від загальної частки відправленої за кордон олії належали Україні.
До початку війни в Україні переважна частина виготовленої продукції експортувалася морськими шляхами. Через активні бойові дії на приморських територіях нині робота українських портів в Азовському та Чорному морях призупинена, відповідно в аграріїв можливість збуту продукції морем відсутня.
На початку березня деякі європейські асоціації, серед яких COCERAL, FEDIOL та FEFAC, опублікували спільний реліз, у якому висловили стурбованість у зв’язку зі скороченням постачань із Чорноморського регіону. Пізніше у FEDIOL опублікували більш детальну інформацію про ситуацію з олією. Українські компанії щомісяця відправляли на ринок ЄС близько 200 тис. т соняшникової олії, що в середньому становить 35−45% від європейського споживання.
«Україна є найбільшим експортером соняшникової олії. Ці обсяги складно або навіть неможливо замістити в короткостроковому періоді. Тому що інші світові гравці зіткнулися з аналогічним скороченням постачання», — йдеться в повідомленні FEDIOL.
Проблеми з експортом вже спричинили появу обмежень продажу продукції у ЄС. Так, іспанські супермаркети почали нормувати продаж соняшникової олії у країні: не більше 5 л олії на 1 людину за один день. У Бельгії мережа супермаркетів Lidl встановила обмеження у 2 пляшки олії в одні руки. Нормування експортованого продукту почали запроваджувати й в інших країнах, зокрема Греції та Німеччині.
Залишки насіння соняшнику та олії
Станом на 1 лютого 2022 року в Україні залишилося 156,9 тис. т олії:
- соняшникової, та сафлорової, та їхніх фракцій, нерафіновані (крім хімічно модифікованих) — 0,14 млн т;
- соняшникової, та сафлорової, та їхніх фракції, рафіновані (крім хімічно модифікованих) — 0,015 млн т.
Відкритих даних про обсяги залишків соєвої, пальмової, ріпакової, свиріпової та гірчичних олій, рафінованих та нерафінованих, крім хімічно модифікованих, немає.
При цьому станом на 1 лютого 2022, згідно з даними Держстату, залишалось 7,67 млн т олійних культур, тобто більше третини українські виробники не встигли переробити на олію.
Зберігання насіння соняшнику та олії
Для тривалого зберігання соняшнику з метою подальшого виробництва олії існує чимало вимог. Вологість насіння менш як 7% та температура не більша 10°С не дозволяють насінню швидко зіпсуватися. При дотриманні показника вологості 8% та температури близько +20°С термін придатності соняшнику — 1,5 місяця. Вологість близько 10% скорочує термін придатності насіння до 50-60 діб. Дотримання температурних норм також впливає на термін придатності насіння. Так, при температурі +10°С насіння соняшнику можна зберігати 4,5 місяці. Якщо ж дотримуватися температурного режиму в +1°С, зберігати насіння можна понад півроку.
На термін зберігання насіння соняшнику впливає також і рівень його пошкодження. Зазвичай найшвидше псується насіння з високоолеїнових гібридів соняшнику. Вологість домішок, отриманих під час збирання соняшнику, зазвичай перевищує показник вологості самого насіння вдвічі.
Щоб насіння зберігалося довше, кількість смітних домішок у ньому не має перевищувати 2%. Для уникнення масових втрат насіння виробники олії зберігають його в спеціальних холодильних машинах. У випадках, коли показник засміченості насіння не більше 3%, зберігати його можна лише за умови постійного вентилювання.
Варто також зазначити те, що під час зберігання насіння соняшнику сортують окремо ще й за показниками вологості та рівнем його засміченості.
За нормами ДСТУ, гарантійний термін зберігання соняшникової олії — 4 місяці. Якщо зі зберіганням олії все просто, то транспортування продукту має здійснюватися відповідно до певних вимог:
- Олію перевозять у спеціально призначених залізничних цистернах із нижнім зливом, що мають трафарети й написи «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.
- В автоцистернах із щільно закритими люками та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.
- У разі транспортування продукту відкритим автотранспортом, бочки, фляги та ящики з фасованою олією соняшниковою повинні бути захищені від атмосферних опадів та сонячного проміння.
- Перевезення фасованої олії у відкритих ящиках повинно бути погоджено з замовником.
- Олію соняшникову до розливу в спожиткову тару зберігають у закритих місткостях відповідно до інструкції виробника та в закритих приміщеннях.
- Олію в тарі з вітчизняних та імпортних кольорових або не кольорових полімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим покривом зберігають у закритих затемнених приміщеннях при температурі від плюс 8 °C до плюс 20 °С.
Різні сценарії виробництва у 2022 році
У 2022 році, з початком російської агресії в Україні, за прогнозами Latifundist.com, частина посівних площ під технічні культури скоротиться. Так, під соняшник аграрії планують виділити 5,0 млн га посівних площ, що на 22,5% менше, ніж минулого року. На посів сої — 1,1 млн га (скорочення посівних земель до 12%), ріпаку — 0,85 млн га (до -15,8% від кількості посівних площ у 2021 році).
За результатами дослідження, у разі розвитку найгірших сценаріїв Україна загалом може втратити до 34,1% посівних площ на територіях з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією.
Аграрії зазначають, що для здійснення посівної зерна на складах достатньо. Єдина проблема, з якою зіштовхуються виробники, — логістика. Особливо гостро стоїть це питання в регіонах, де активно ведуться бойові дії.
«Окупанти дозволяють працювати, але в тилу. Зараз вони масово займають ангари, роблять там собі штаби. Та в місцях, де їх немає, дають працювати в полях, тому фермери забирають зі складів те, що ще залишилося. Через відсутність постачань партії насіння, яких очікували аграрії, довелося скасовувати, а передплати повернути клієнтам», — говорить представник насіннєвого бренду Pioneer у Херсонській області.
Станом на 1 лютого поточного року, за даними виробників, Держстату й Державної митної служби в Україні, серед запасів зерна було:
- насіння соняшнику — 6 147 тис. т, із них 2 864,5 тис. т на території з активними бойовими діями (далі БД);
- бобів сої — 1 431,5 тис. т, із них 447 тис. т на території з активними БД;
- насіння ріпаку — 91 тис. т, із них 29 тис. т на території БД.
До початку війни Україна експортувала 31,6 тис. т соняшнику (0,5% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.), 10,2 тис. т ріпаку (11,2% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.) та 153,4 тис. т сої (10,7% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.). Станом на 1 березня 2022 року на складах залишилося:
- бобів сої — 1278 тис. т, із них 399 тис. т на території із БД;
- насіння ріпаку — 81,1 тис. т, із них 26 тис. т на території із активними БД;
- насіння соняшнику — 6 121,1 тис. т, із них 2 852,3 тис. т на території із активними БД.
Читайте також: Скільки площ Україна не зможе засіяти навесні 2022 і скільки врожаю недоотримає? Прогнози та аналітика
Переробка соняшнику в умовах війни
Загалом в Україні, за даними Latifundist.com, близько 70 заводів із переробки соняшнику, базова потужність яких 1 753 800 т/міс — близько 58 тис. т/добу. З початком війни в регіонах із активними бойовими діями близько 34 потужності зупинили своє виробництво. Так, ОЕЗи в Харківському регіоні та Одесі припинили свою роботу на невизначений термін. Потужності зупинилися й у припортових містах: поблизу Маріуполя зупинився завод «Сателіт» китайської корпорації COFCO. Загалом підприємства в «гарячих» регіонах виробляли 29,3 тис. т продукції за добу.
20% потужностей, що знаходяться на територіях із активними бойовими діями, належали мультинаціональним компаніям: Bunge, COFCO, Cargill, ADM, Glencore. Загалом на заводах вироблялося близько 14 тис. т олії за добу.
В Україні близько 18% потужностей із переробки соняшнику належать Kernel. Переважно заводи компанії розміщені в Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Одеській та Миколаївській областях. Серед 9 підприємств виробника лише 4 знаходяться в областях без активних БД та виробляють до 5,6 тис. т олії за добу.
Попри активні бойові дії в окремих регіонах України, потужностей для виробництва олії вистачає. Виробники вже зараз при переробці соняшнику орієнтуються на логістику — можливість збуту продукції. Зважаючи на ситуацію у країні, визначити, які заводи відновлять свою роботу після закінчення війни, — неможливо.
Потреба в олії та її продажу зростає, тому підприємства, які займаються фасуванням продукції, відновили свою роботу в регіонах без активних бойових дій. Олія у березні є майже в усіх торгових точках, які працюють, і розміщена на полицях за цінами, які майже не відрізняються від довоєнних.
У регіонах без активних бойових дій питань із переробкою соняшнику немає. Як нам повідомив перший заступник генерального директора ТМ «Королівський смак» компанії «Віктор і К» Максим Король, наразі проблем із співробітниками й сировиною немає.
«Чи зміняться обсяги запиту на сировину для олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) компанії? Звісно, вони зміняться. Всі наші ОЕЗ вимушені були піти на простій, бо є великі проблеми з реалізацією готової продукції, а саме з логістикою. Якщо з купівлею сировини проблем немає ніяких (пропозицій на ринку дуже багато), то відвантажити товар ми не можемо через нестачу цистерн. Нам обіцяють їх доставити, але наразі цей процес відбувається в уповільненому режимі. Куди подіти продукти переробки? Поки що варіантів у нас небагато, на жаль. Тому сьогодні працюємо тільки з продуктами, які фасуються: майонезом, олією, томатами», — розповідає Максим Король.
До кінця березня компанія планує запустити два олійноекстракційних заводи та соєвий ОЕЗ. Також Максим Король зазначив, що через війну компанія була змушена переорієнтуватися на ринки Польщі, Угорщини та Румунії. Контракти підписали, але поки відправити продукцію не мають змоги.
Сьогодні основна доля переробки олії перейшла до підприємств у регіонах без активних БД. Так, у 2022 році найбільшими переробниками можуть стати ОЕЗи з Кіровоградщини, Вінниччини, Львівщини та Полтавщини.
Запоріжчина, Миколаївщина, Херсонщина та Одещина сьогодні взяли на себе основний удар російської агресії. Робота в портах припинилася. Доля експорту сухопутними шляхами в Україні досить низька.
«Порти обмежили. Раніше через них ми на місяць вивозили 4-5 млн т сільськогосподарської продукції, зерна, продуктів переробки. Зараз — лише декілька тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні», — зазначив міністр АПК Микола Сольський.
Заморські рішення
Зазначимо, що українські аграрії розглядають варіант експорту соняшнику через румунський порт Констанца. Для того, щоб далі відправити сировину в Туреччину. Та все ж це рішення теж не дуже вигідне, адже основна проблема з українською логістикою залишається. За даними USDA, Туреччина має значні потужності переробки олійних культур, але деякі з них наразі використовуються не повною мірою. Потужність виготовлення олії становить близько 8 млн т на рік, з яких використовується приблизно 5 млн т. Потужності рафінації рослинних олій складають близько 4 млн т, з яких приблизно 3 млн т використовується.
На початку березня в Туреччині спостерігався високий показник залишків соняшникової олії — 400-420 тис. т. За словами експертів, кількість олії у країні перевищує минулорічний показник залишків майже в 1,5 раза. Експорт олії із Туреччини в жовтні-січні 2021/22 років перевищив показник минулого сезону на 10%. Загалом країна експортувала 185 тис. т.
У зв’язку з логістичними проблемами та обмеженнями на продаж олії у ЄС із боку України Туреччина очікує на великі партії оливкової олії та соняшнику з метою подальшої переробки та збуту. Важливо враховувати те, що потужності виробництва соняшникової олії у Туреччині у декілька разів нижчі за українські. Аграріям із України необхідно експортувати до Туреччини вдвічі більше насіння соняшнику, ніж олії, щоб отримати таку ж кількість готового продукту, яку запланували раніше, до початку російського вторгнення.
Серед найбільших виробників та постачальників рослинної олії у Туреччині є: Trakya Yem ve Yag San. Tic. A.S., Aymar Yag ve Gida San. Tic. A.S., Zer Yag A.S., Dicpet Petrol Ltd. Sti., Olivos Gida Yag Tarim A.S., Peymak Gida San. Tic. Ltd. Sti., Baran Tekstil Tic. Ltd. Sti..
Забезпеченість МТР на посівну 2022
Зараз, коли стартувала посівна ярих культур, українські аграрії орієнтуються на залишки зерна, які є у них на складах. У сезоні 2022 виникають питання не лише логістики та забезпеченості продукцією, а й подальшого зберігання. Окупанти в «гарячих» регіонах цілеспрямовано знищують елеватори та сільськогосподарську інфраструктуру. Попри можливі ризики, аграрії в Україні розпочинають посівну та зізнаються, що про зберігання та експорт зерна вони думатимуть потім, а зараз найголовніше — вчасно провести посівну.
Ми проаналізували 3 млн га й опитали понад 3 тис. аграріїв щодо плану посівної. За результатами дослідження, українські аграрії цього сезону планують засіяти соняшником 26,7% посівних площ.
На початок березня аграрії мали не зовсім оптимістичні сценарії щодо забезпечення МТР під посів соняшнику. За даними власного дослідження Latifundist.com лише 43% сільгоспвиробників були забезпечені насінням, комплексними добривами — 40%, азотними — 38%, ЗЗР — 25%, паливом — 20%.
Це підтверджується тим, що зараз дуже складно знайти насіння соняшнику. З іншого боку, через втрату частини посівних площ, де ведуться бойові дії, вдалося покрити потреби областей, де ситуація більш стабільна. За оцінками постачальників насіння, ЗЗР та добрив, середній бізнес на 60-70% забезпечений МТР для посіву соняшнику.
Ольга Король, Latifundist.com
