Зерновому коридору немає альтернативи, але сама угода потребує трьох ключових поправок — Іван Чайківський
У вересні Україна експортувала зерновим коридором понад 4 млн т зерна. Є надія, що за результатом жовтня експортує ще більше. Але для перевалки всього українського зерна, що очікує на експорт, сьогоднішньої пропускної спроможності зернового коридору все одно недостатньо. Тому потрібно добиватися перегляду умов зернової угоди.
Таку думку висловив народний депутат України, секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.
«Арифметика дуже проста. Станом на кінець жовтня оціночний експорт зерна з України до дозрівання врожаю 2023 року — близько 50 млн т. Це означає, що щомісяця має експортуватись не менше 6 млн т зерна. У сьогоднішніх умовах це дуже непросте завдання. А з огляду на те, що зернову угоду потрібно продовжувати кожні 120 днів — ще й абсолютно непередбачуване. Тому зернова угода потребує коригування», — наголошує політик.
За його словами, необхідні три ключові зміни. І насамперед — зміна терміну дії зернової угоди.
«За умовами підписаних угод зерновий коридор діє протягом 120 днів. Тобто лише для того, щоб у плановому режимі експортувати українське зерно поточного врожаю, зернову угоду потрібно продовжити ще мінімум двічі. Формально така можливість існує — автоматичне продовження, якщо сторони не мають претензій. На жаль, на практиці ця норма не працює. За останні два місяці росія вже кілька разів погрожувала розірвати угоду. Тобто фактично щоразу угоду потрібно буде укладати заново. Виходом із цієї ситуації є пролонгація дії зернового коридору до півроку чи року, про що вже заявили представники Туреччини. Сподіватимемося, що їхню ініціативу буде реалізовано», — зазначає Іван Чайковський.
На думку нардепа, слід добиватися також розширення дії зернової угоди на Миколаївський морський порт.
Він уточнив, що станом на 22 жовтня з портів великої Одеси в рамках «зернового коридору» експортовано 3,4 млн т кукурудзи та 2,3 млн т пшениці — загалом трохи більше 8 млн т продовольства. При цьому можливості трьох портів, задіяних у зерновому коридорі, фактично вийшли на довоєнний рівень. Проте участь Миколаївського морського порту в експорті зерна також необхідна.
По-перше, за обсягами перевалки зерна це другий порт в Україні із розвиненою інфраструктурою. 2021 рік він завершив із показником 12,9 млн т. По-друге, в умовах постійного ризику зриву угод потрібна диверсифікація, акцентував Іван Чайківський.
Однак у будь-якому разі спочатку необхідно ліквідувати «пляшкову шийку» у роботі зернового коридору, якою сьогодні є інспекційні заходи.
«Максимальна пропускна спроможність, яку продемонстрували спільні інспекції з початку дії зернового коридору — 15 суден на добу. У середньому, вона ще менше. Звідси — величезна черга кораблів у Мармуровому морі. Можна, звичайно, цю проблему вирішити механічно шляхом збільшення кількості інспекцій. Але на мою думку, це малореальна перспектива. Радикальне рішення – перехід до вибіркового інспектування. Чи вдасться переконати російську сторону в цьому невідомо. Скоріше ні, ніж так. Тим більше, що вони вже почали блокувати інспекційну роботу, що призвело до зменшення навантаження на роботу портів. Але принаймні цього потрібно прагнути», — резюмує Іван Чайковський.
Читайте також: «Тактика — перемогти. 5 уроків антикризового планування для аграріїв»
Нагадаємо, що АМПУ впровадила електронну чергу для суден, що прямують «зерновим коридором».
