EBA звернулася до уряду та парламенту з проханням не створювати ручне регулювання агроекспорту

Заходи контролю за експортом, який здійснюється компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку повинні бути відмінними від заходів, що застосовуються до компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Отже, повинні бути встановлені чіткі критерії, за якими визначати потенційну ризикованість операцій, виходячи із характеристик залучених сторін.

Про це йдеться в повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (EBA).

В асоціації вважають, що два законопроєкти — №10168-2 та №10169-2, ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту.

За даними представників бізнесу, існує висока ймовірність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт.

«Варто наголосити, що блокування податкової накладної в контексті даного механізму означатиме блокування фізичного експорту товару. Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України», — йдеться у зверненні.

Крім цього, представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо можливого встановлення повноваження податкової блокувати експорт, визнаючи реальні торговельні операції фіктивними. 

Читайте також: Комітет ВРУ підтримав до другого читання законопроєкти про боротьбу з «чорним» зерном та неповерненням валютної виручки 

Ще одним положенням, яке не підтримує бізнес-спільнота, є порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін. Так, мінімально допустимі експортні ціни встановлюватимуться один раз на місяць, що є недостатнім та у багатьох випадках може не відображати реальний рівень цін на ринку аграрної продукції у відповідний момент часу, вважають в EBA. Наслідком впровадження такого механізму буде неможливість укладення або виконання контрактів за цінами, які є насправді ринковими, а встановлений державою мінімум цін є застарілим по часу. 

Також було встановлено, що в обох законопроєктах прописані норми так, що заборонять змішування пшениці для досягнення необхідних експортних специфікацій та є критичним для агрогалузі, зазначили в бізнес-асоціації.

Відповідно до тексту обох законопроєктів, мінімальні експортні ціни щодо пшениці будуть формуватися по класах, оскільки їм доступна інформація щодо внутрішнього ринку України, і «тоді стає незрозумілим, з яким класом Державна митна служба України має порівнювати ціну експортного контракту на змішану пшеницю».

«Враховуючи вищевикладене, Європейська Бізнес Асоціація просить підходити зважено та обдумано до процесу законодавчих змін в частині експорту аграрної продукції. Спільнота звертається до Руслана Стефанчука Голови ВРУ, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та просить не приймати ці ризикові для ринку та держави законодавчі ініціативи», — йдеться у зверненні.

Нагадаємо, на засіданні 21 листопада Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкти №10168-2 та №10169, які мають вдосконалити здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту зерна та олій.