Посуха, світові ціни падають, а ЄС встановлює ліміти. Що буде з прибутковістю буряку цього року?
Джерело фото: Latifundist.com
Погода немало попсувала нерви аграріям цього сезону. Зокрема, і тим, хто зробив ставку на цукрові буряки. Культура допомогла вирівняти фінансовий баланс агрокомпаніям в останні два роки. Та цьогоріч імпортні ліміти ЄС, великі світові врожаї та цінова конʼюнктура залишають відкритим питання чи залишиться вона на верхівці топу найрентабельніших культур.
Чи принесе буряк прибутки аграріям цього сезону? Чи врятує ціни від просідання експорт? Куди будемо експортувати і за якою ціною? Про все це підслухали на зустрічі «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» з партнерами програми «Цукровий буряк — вибір розумних!».
Солодкі прогнози
Разом з аграріями посуха змусила знизити свої очікування і цукроварів.
«Якщо раніше ми рахували, що виробимо десь 320 тис. т цукру по компанії, то зараз бачимо, що приблизно 300 тис т. Таке пониження виробництва цукру по нашій компанії відбудеться за рахунок погодно-кліматичних умов, які дуже складні», — каже генеральний директор групи компаній «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» Роман Огородов.
За даними УКАБ, в Україні очікується виробництво 1,67 млн т цукру, «Укрцукор» прогнозує 1,8 млн т. За внутрішнього споживання 900 тис. т профіцит становить 800 тис. т, які конче необхідно експортувати, якщо не хочемо обвалу цін на внутрішньому ринку.
Найбільші учасники ринку — УПІ-АГРО, «Радехівський цукор», і «Астарта» — вже декілька місяців контрактують цукор нового сезону, каже Роман Огородов. Експортувати збираються на світовий ринок, адже ринок ЄС для нас закритий до 1 січня 2025 року — квоту в 262 тис. т на 2024 рік перебрали, відправивши до Європи близько 300 тис. т. На наступний рік Єврокомісія встановила квоту 109 тис. т.
Хороша новина: європейський ринок преміальний, тому обіцяє експортерам більші прибутки, ніж африканські чи азіатські імпортери. Гірша новина — цього року у європейців хороший урожай цукрових буряків і їм самим доведеться шукати шляхи збуту, на солідну «премію» очікувати складно, пояснює він.
Та в холдингу налаштовані оптимістично, обіцяють продати увесь цукор цьогорічного врожаю.
«Сьогодні наше завдання — зняти напругу на внутрішньому ринку. Наша компанія вже законтрактувала 123 тис. т цукру на світовий ринок. Якщо нам за європейською квотою дадуть експортувати 20 тис. т, то загалом ми експортуємо 50% від свого виробництва. І це — наша відповідальність, щоб ціни на внутрішньому ринку не стали нижчими за собівартість», — каже гендиректор УПІ-АГРО.
Куди повезуть цукор
Продажі напряму залежать від логістичних можливостей.
«Напрямки, які будуть «рахуватись» — туди ми й будемо експортувати. На даний час це переважно Африканський континент та Близький Схід»
Логістичні надії українських цукроварів орієнтовані на чорноморські порти, хоча частину товару експортуватимуть і через польський Ґданськ, додає Роман Огородов.
Найоптимальніший варіант для експорту цукру — це контейнерні перевезення. Але великі контейнерні лінії поки що оминають чорноморські порти. Втім, в «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» вважають, що ситуація має змінитися на краще.
«На початку повномасштабної війни до нас заходили маленькі турецькі п’ятитисячники і ми відвантажували крапельними нормами. Зараз вже заходять великі судна і відвантаження зернових досягло довоєнного рівня. Те ж саме буде і з контейнерними перевезеннями. Треба просто почати це робити. І коли лінії побачать, що є товаропотік і його можна поставити на регулярний базис, вони зайдуть. А відвантаження цукру на міжнародний ринок може відкрити цю додаткову опцію для портів Великої Одеси», — вважає Артем Семененко.
Що буде з цінами на цукор
Світова економіка заходить в цикл рецесії, у наступні 2-3 роки високих цін на зерно, цукор, олію чекати не доводиться, вважає значна частина експертів. Коли краще продавати цукор, в який період року ціни будуть на піку, передбачити неможливо.
«Світові ціни на білий цукор котируються на Лондонській біржі. А на неї впливає дуже багато факторів. Це — ринок», — пояснює Артем Семененко.
В УПІ-АГРО обіцяють партнерам, що товар на складах не залежуватиметься — цукор точно продадуть.
Роман Огородов
генеральний директор
«УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО»
«Ми усе зробили для цього. В нас уже грудневі та березневі ф'ючерси законтрактовані. Далі подивимося, яке буде співвідношення цін на внутрішньому ринку і на світовому. В будь-якому випадку ціноутворення буде формуватися через експортний паритет, але будуть деякі проміжки часу, коли внутрішні ціни стануть суттєво нижчими. В будь-якому разі я рекомендую дивитися на динаміку експорту»
Додає, що партнерство з аграріями дозволяє впливати на внутрішній ринок та робити його більш передбачуваним.
«Ми не намагаємося на цьому заробити, наша мета — не обвалити внутрішній ринок, коли ви виходите маленькими партіями. Усе має бути стабільно», — звертається він до учасників.
Один з партнерів програми — група компаній BAYS (Уманьпиво), посівні площі зосереджені на Черкащині та Кіровоградщині. Під цукровий буряк цього року відвели 220 га. В групу входять два переробних підприємства — «Уманьхліб» і «Уманьпиво», цукор використовують для власної переробки. Але сподіваються заробити і на експорті.
«Ми не шукаємо, куди реалізовувати цукор, маючи свою переробку. В цьому році, дай Бог, буде кращий урожай. Тому, я думаю, будемо шукати для надлишку цукру експорт. Тому що це — ПДВ, і нам потрібно діяти в цьому напрямку».
Читати по темі: На Черкащині фермери масово пішли в сою. Через це не матимуть ціни ні вони, ні ми, — Анатолій Кисіль
Чи все ще вигідно вирощувати цукровий буряк
Програму «Цукровий буряк — вибір розумних!» УПІ-АГРО започаткував чотири роки тому. Суть полягала в тому, щоб заохотити якомога більше аграріїв до вирощування буряку, зробити більш прогнозованим внутрішній ринок, наростити об'єми виробництва і продажів.
Досвід виявився позитивним. Раніше компанія закривала 90% переробки заводів власною сировиною і лише 10% за рахунок партнерської, тепер співвідношення — 50 на 50. На старті партнери сіяли 3 650 га буряку, в 2024 році — у вісім разів більше, 23 тис. га.
Фермер Олександр Гуменний повернувся до вирощування буряку в останні два роки.
«Ми раніше сіяли буряк, десь до 2010 року. Потім була велика перерва, тому що заводи висували багато вимог і часом поводили себе непорядно. І ось з початком програми, коли все стало прозоро і зрозуміло, а основне — справедливо, ми почали відновлювати буряківництво. Сьогодні в нас з 1,3 тис. га посівних площ 300 га під буряком. Але це багато для нашої землі. Далі будемо триматися 12-15%, не більше. Бо буряк — це буряк», — каже фермер.
В холдингу також радять відводити під культуру до 10% посівних площ.
«Ми розуміємо, що цукровий буряк вже не найбільш маржинальна культура. Ми це кажемо відверто і чесно. Вона конкурує з 2-3 культурами в нашій зоні, на яких можна заробляти. І ми не кажемо, що треба сіяти «трьохпілку»-«чотирьохпілку». Але раз в 7-10-12 років цукровий буряк гарно почуває себе в сівозміні з ріпаком і соняшником. І маючи до 10% в сівозміні цукрового буряку, ви мінімізуєте свої ризики. Бо де одна культура «просіла», інша — «вистрілила», — каже заступник генерального директора з розвитку партнерських програм Олександр Гавріш.
У випадку з цукровим буряком навіть за несприятливих погодних умов можна зібрати пристойний урожай і не піти «в мінус», хоча й на космічну маржу розраховувати не треба, додає він.
Читайте також: АгроЕкспедиція-2024. Центр: соя абортує боби, кукурудза — мінус кілька тонн, соняшник «тримається»
Олександр Гавріш
заступник гендиректора з розвитку партнерських програм
«У 2020 році теж була посуха. І при нашій трьохпільній сівозміні ми все одно вийшли на 45-50 т з га. Я до чого? Цукровий буряк — це не панацея. Але в 2022 році він багато кого врятував, бо на цукор була ціна. Ми входимо в той період, коли на світовому ринку ціна стабілізувалася. Вона завжди була приблизно $500-600 доларів. Зараз за цукор пропонують десь $540. Тобто, це не «космос» — $2-3 тис, але це ніколи не буде мінусом»
Схоже, цукровий ринок повертається до довоєнного життя. І хоча солодкий коренеплід має репутацію досить складної культури для агрономів, три роки великої війни змусили багатьох згадати, як це — сіяти буряк.
Костянтин Ткаченко, Віолетта Громова, Latifundist.com
