Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Посівна 2023: що будуть сіяти аграрії і чому не всі відмовилися від кукурудзи
24 березня 2023, 09:00
Польові роботи
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
Цьогорічна посівна ярих культур буде не такою нервовою, як минулорічна, розповідає один із агрономів з Миколаївської області, і сподівається, що його компанія зможе засіяти всі поля, які запланувала.
Про те як проходила посівна озимих культур і в якому стані вони вийшли із зими, ми вже повідомляли. Тепер розповідаємо, як аграрії готуються до посіву ярих культур: чому ще не визначилися із сівозміною, чи дійсно будуть відмовлятися від кукурудзи (повірте, не всі) та на які нішеві культури роблять ставку у цьому році.
Ще не визначилися
За попередніми прогнозами Мінагрополітики, під урожай 2023 закладено 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше показника 2021 року. Прогнозовані площі під ярі культури складають 5,7 млн. га, що на 200 тис. га менше ніж роком раніше.
Хоча в Україні і стартувала посівна, але багато компаній ще не визначилися, які саме ярі культури будуть сіяти. У відео Latifundist.com «Посівна-2023: що сіють, чи лишають землю під паром та на чому економлять аграрії?» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зауважив, що на вибір впливають можливість експорту, доступність добрив та фінансування.
Тарас Висоцький
перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
«Перший фактор — можливість експорту. Тобто очікування рішень по «зерновому коридору». Далі — доступність добрив. Вже зараз видно, що ціни на добрива поступово знижуються. Будемо і далі слідкувати за цим трендом. І третій фактор — доступність фінансування. Зараз очікується розгляд урядом продовження програми «Доступні кредити 5-7-9%», що також вплине на кінцевий результат. Після того, як всі ці три фактори будуть чітко визначені, агровиробники будуть приймати кінцеві рішення».
Про те, що аграрії ще не до кінця визначилися із сівозміною говорить і директор «Науково-виробничої агрокорпорації «Степова» Сергій Старишко. Він прогнозує, що якщо «зерновий коридор» буде працювати (розмова відбулася до того, як було пролонговано «зернову угоду» ще на 120 днів, хоча росія наполягає на версії 60 днів — прим. ред.), то площі під кукурудзою і соняшником збільшаться.
У «Степовій», де також займаються і насінництвом, суттєво міняти сівозміну в цьому році не планують. Дещо більше посіють соняшнику на тих площах, які минулого року не встигли засіяти пшеницею — близько 25% від запланованого. Частину цих площ запланували під кукурудзу.
«Наразі агробізнес переживає складний період, коли кожен сіє те, на що вистачає фінансів. Але навіть, якщо це буде соняшник по соняшнику — сійте! Бо економіка має працювати і державі треба допомагати. Багато хто повертається до нішевих культур. І ми, зокрема, теж зацікавилися льоном і гірчицею. Але оскільки багато аграріїв сіятимуть ці культури, це може призвести до перенасичення ринку і падіння цін».
В ГК «Прометей» запланували під соняшник 10 тис. га, а от чи сіяти 200 га кукурудзи ще не вирішили. В.о. головного агронома Ілля Троїцький притримується думки, що якщо зима була безсніжною, то краще кукурудзу не сіяти. А зима цього року на Миколаївщині була саме такою, хоча запасу вологи у ґрунті вистачає.
«Прометей» має землі у Снігурівському районі, який до листопада минулого року був окупованим. Наразі у цьому районі компанії потрібно розмінувати 2137 га. Ілля Троїцький говорить, що якщо встигнуть це зробити до початку посівних робіт, то будуть і там працювати. Хоча зізнається, у сусідів нерідко бувають випадки, коли навіть після розмінування у полі відбуваються вибухи.
Зміни у сівозміні
Весняна посівна стартувала у «Контінентал Фармерз Груп». Завдяки сприятливій погоді почали на декілька днів раніше сіяти ярий ріпак. Під нього відведено 15,9 тис. га. Також компанія планує сіяти соняшник, кукурудзу, сою, цукровий буряк та гречку. Загалом цього року під ярі культури відведено 104,6 тис. га.
«У цьому сезоні залишили в структурі посіву важливі продовольчі культури — цукровий буряк та гречку. Площі під останньою збільшено у порівнянні з минулим роком — з 1,2 тис. га до 3,9 тис. га».
В HarvEast раніше вирощували кукурудзу та соняшник. Але на поточний сезон переглянули сівозміну: зменшили долю кукурудзи (до 25%), збільшили посіви соняшника — наскільки це було можливо (його доля сягне 50%), та додали озимі пшеницю, ріпак, горох, також cою і деякі нішеві культури, наприклад, гірчицю, льон (загалом це 25%).
«Для Київщини такий портфель агрокультур буде, в певному сенсі, викликом. Але на Донбасі компанія все це вже вирощували, тож досвід мається».
За словами Олексія Остапенка, запас вологи у ґрунті високий. У середині березня зайшли у поле — почали посівну гірчиці та льону. Холдинг ще має 600 га необстежених та неочищених від вибухонебезпечних предметів земель у Київській області. Якщо до початку посівної завершать там розмінування, то засіють соняшником.
У A.G.R. Group теж відмовилися від кукурудзи. Оскільки у холдингу є тваринництво, то невелику ділянку засіють кукурудзою на силос. Натомість збільшать площі під соєю та соняшником. У Чернігівському та Сумському кластерах посіють білу і чорну гірчицю.
За словами головного агронома A.G.R. Group Івана Войко, спочатку у цих кластерах планували посіяти озимі, але дощова погода і пізнє збирання соняшнику завадили цьому. У Полтавській області посіють 400 га коріандру.
Іван Войко
головний агроном A.G.R. Group
«Посівна буде складна, оскільки реагувати по деяким моментам треба буде швидко. Багато хто не зібрав кукурудзу й соняшник вчасно, потрібно буде швидко проводити обробіток ґрунту, а це втрати вологи будуть. Особливо на Півдні, де верхній шар ґрунту швидко пересихає. У нас на сьогодні частково непідготовлений ґрунт у Полтавській області та на Півдні».
У компанії є заміновані поля у Миколаївському кластері. Якщо не встигнуть їх розмінувати до сівби ярих, то залишать під озимі.
Хто сказав, що кукурудза більше не цариця полів?
У «РОСТОК-ХОЛДИНГ» структуру посівів передивлялися декілька разів і тільки у січні-лютому визначилися з фінальним результатом. За словами генерального директора «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитра Купавцева, у 2023 році зробили акцент на кукурудзі, а це 56% від всієї площі посівів. Чому? Бо кукурудза є більш економічно вигідною, ніж інші культури у регіоні присутності (Чернігівщина), враховуючи родючість ґрунтів, та й відповідає структурі сівозміни.
Просо вирішили не сіяти взагалі, а посів соняшнику зменшили приблизно на 2 тис. га. В 2022 році соняшник займав 40% у структурі, а в 2023 році — 18% від всієї площі посівів. Площі під пшеницею залишили без змін, а от ячмінь планують вивести взагалі із сівозміни через те, що він є дуже збитковим.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«На сьогоднішній день 3,7 тис. га не засіяні, які не обробляються через розташування у прикордонній зоні. Частина полів замінована — це десь 30-40%, а інша частина в регіоні, де ведуться бойові дії та бачимо ризик обстрілів».
За його словами, посівну розпочинали зазвичай 5-10 квітня — це рані строки посіву, а пізні строки це 15-20 квітня. У ґрунті ще досить багато вологи, тому роблять попередній прогноз та ставку на пізні строки посівної кампанії.
В LNZ Group теж не планують відмовлятися від кукурудзи, та й суттєвих змін у структурі посівних площ не буде. Як розповів керівник агродепартаменту Олександр Хмелюк, культури можна змінити, але потім на відновлення потрібно буде 2-3 роки.
«Замінити кукурудзу на інші зернові культури економічно не так і вигідно, а збільшення площ посіву сої чи соняшника буде мати інші негативні наслідки. До того ж, кукурудза на сьогодні є найбільшим джерелом органіки у ґрунті, що особливо відчутно за відсутності органічних добрив. Якщо два з п’яти років у сівозміні відсутня кукурудза, то урожайність інших культур знижується на 10-15%».
Виклики
Одним іх викликів цьогорічної посівної є кадри. 27 січня 2023 року Кабмін затвердив новий порядок бронювання для підприємств, що мають критичне значення для економіки. Сказати, що ситуація із бронюванням у агросекторі після цього покращилася, не можна. Хоча агрохолдинги, які брали участь у нашому опитуванні, запевнили, що у них поки проблем із кадрами для посівної немає.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«За минулий рік близько 10% персоналу було мобілізовано. Але незважаючи на це, у нас дане питання вирішено. Є бронювання основного персоналу, тому розраховуємо, що не повинно виникнути проблем з кадрами для проведення посівних робіт».
Однак у HarvEast вважають, що коли посівна буде у розпалі, проблеми із наявністю необхідного персоналу у агропідприємств точно будуть. Але в якій мірі — залежить від багатьох факторів. Побачимо це вже найближчим часом.
Виросли у агрохолдингів і витрати на посівну. За словами Дмитра Купавцева, у «РОСТОК-ХОЛДИНГ» середні витрати на 1 га в обробітку плануються на рівні 1450$/га без ПДВ. Зростання у порівнянні з 2022 роком склало 15%. Основні статті — це добрива, насіння, ЗЗР, запчастини.
А от у «Прометей» говорять, що витрати виросли не суттєво. Причому в. о. головного агронома Ілля Троїцький зауважує, що це пов’язано не з тим, що змінилися ціни, а з тим, що в компанії економили. І особливо відчутна ця економія по добривах.
Про те, наскільки агрохолдинги забезпечені добривами і ЗЗР, як планують економити на них та чи вистачить на всіх насіння соняшнику — у наступному матеріалі.
Наталія Родак, Latifundist.com
