Стан озимих під урожай 2023 в Епіцентр Агро, Прометей, Астарта-Київ і Росток-Холдинг
Джерело фото: Latifundist.com
Посіви озимих культур перебувають у стані зимового спокою…але не на півдні. Там через безсніжну зиму і погоду, радше схожу на холодну осінь, вони подекуди і не входили у стан спокою. Ми запитали в «Епіцентр Агро», ГК «Прометей», «Астарта-Київ» та «РОСТОК-ХОЛДИНГ» як змінилася в їх господарствах площі під озимими культурами і в якому стані вони перебувають. Як довелося переглянути технологію живлення під врожай 2023 та з якими викликами зіштовхнулися під час посівної.
Тепла європейська зима
Цьогорічна зима була сприятливою для посівів озимих культур. Періоди теплої погоди чергувалися з періодами короткочасних похолодань. За словами керівниці відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяни Адаменко, в середньому температурний фон на 2-3°С вищий за кліматичну норму. Це сприяло тому, що за зимові місяці майже по всій території країни не було сильних морозів за винятком північно-східних районів — Сумщини, Чернігівщини і Харківщини. Там спостерігалося зниження температури до -20°С, а подекуди і до -25°С. Проте вони були короткотривалими і не несли негативного впливу на посіви.
Тетяна Адаменко
керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України
«Ті коефіцієнти, за якими ми оцінюємо небезпечність зниження температури — були значно вищі за критичні. Нанести шкоду такі температури могли тільки посівам ріпаку. А, як ми знаємо, на території цих трьох областей, ріпак майже не вирощується. Це культура південних та центральних регіонів. Тому можна констатувати, що озимі культури перезимували без жодних втрат. Можливі втрати на 1-2% і тільки за рахунок того, що аграрії не встигли підживити посіви, або не змогли це зробити в силу різних обставин».
Південь: озимі в задовільному стані
Через теплу безсніжну зиму на Миколаївщині озимі подекуди так і не входили у стан зимового спокою. Хоча, як розповів виданню SuperAgronom.com в.о. головного агронома ГК «Прометей» Ілля Троїцький, такі умови не аномальні для регіону, і в останні роки сніжна зима тут рідкість.
Ілля Троїцький
в.о. головного агронома ГК «Прометей»
«Наприклад, у січні мало випасти 60 мм, а випало 6 мм. В лютому так само ефективні опади були відсутні. Загалом, цьогоріч агрономічної зими практично не було — це, швидше, холодна осінь, що затягнулась. Тож подекуди озимі культури взагалі не входили у стан спокою».
За його словами, посіви озимих у господарствах компанії наразі перебувають в доброму або задовільному стані. Передусім завдяки досить вологій осені, під час якої у ґрунті накопичилась волога.
Під озимі в ГК «Прометей» відвели 50% площ. Найбільша частка під озимою пшеницею, також сіяли озимі ячмінь та ріпак. Наразі у господарствах провели раннє підживлення селітрою. Готуються до весняних польових робіт: під соняшник вирівнювання оранки й закриття вологи, по озимих — ще одне підживлення та боронування.
Незважаючи на добрий стан посівів, агрономічну службу ГК «Прометей» турбують майбутні ризики. У березні цілком можливе повернення морозів, а ще занепокоєння викликають вітри, через які може вивітритись волога.
Ілля Троїцький
в.о. головного агронома ГК «Прометей»
«Так, проблеми є, але чи загрожує це майбутній врожайності? Без якихось аномальних явищ ризик невеликий. Достатньо буде 20 мм опадів, щоб посіви могли нормально протриматись до квітневих дощів».
Північ: посівна кампанія затягнулася
Осінні дощі внесли корективи в посівну «РОСТОК-ХОЛДИНГ». На Чернігівщині, де знаходяться активи компанії, вологи було достатньо, навіть місцями був надлишок. За словами генерального директора «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитра Купавцева, через погані погодні умови не встигли прибрати попередні культури, тому 300 га озимої пшениці не змогли засіяти.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«Весна 2022 була холодною і затяжною. Всі культури відставали у розвитку і відповідно збирання теж було пізнім. Тому наші плани трохи змістилися вперед».
Порівняно з 2022 роком, площі під озимими збереглися. Через те, що не встигали зібрати попередню культуру, то дещо зменшили площі посіву на 2023 рік. Всього було посіяно 1,7 тис. га озимої пшениці, що становить до 20% у структурі сівозміни.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«Коли зійде сніг — оцінюватимемо перезимівлю пшениці. Сподіваємося, що результат буде втішний».
Центральна і Західна Україна: прогноз оптимістичний
В «Епіцентр Агро» налаштовані оптимістично щодо перезимівлі озимих. Результати попереднього обстеження посівів показують, що вони знаходяться в нормальному стані. Зокрема, моніторинг озимої пшениці свідчить про те, що посіви:
- на площі 1,4 тис. га взимку ввійшли у фазу повного кущіння,
- на площі 2,2 тис. га — на початку кущіння,
- на площі 19,1 тис. га — у фазі 2-3 листків.
Посіви ріпаку знаходяться в доброму стані з добре розвинутими 8-12 листками, кореневою шийкою та кореневою системою. Посіви на площі 2,1 тис. га до входу у зиму сформували 6-8 листків.
«У 2023 році компанія збільшила посівну площу озимої пшениці у порівнянні з 2022 роком майже на 25%, до 22,7 тис. га. Крім цього, проведено посів твердої озимої пшениці канадської селекції сорту Ріно на площі 0,47 тис. га. Посів озимого ріпаку теж провели у оптимальні строки на площі 11,8 тис. га, що перевищує показник минулого року у 5,6 рази».
За словами Світлани Нікітюк, у зв'язку з надмірними опадами в осінній період терміни посіву дещо змістились. Як результат, посівна компанія була завершена в середині другої декади жовтня. Також у «Епіцентр Агро» провели коригування норми висіву у всіх своїх господарствах. Враховували строки посіву, звільнення полів після збирання попередньої культури, та брали до уваги аналіз багаторічних даних зупинки осінньої вегетації озимих культур.
Світлана Нікітюк
керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»
«Висів насіння озимої пшениці проведено з одночасним внесенням стартових добрив (РКД 3:18:18) та з урахуванням наявності та поставок мінеральних добрив. Також на старті були використані рідкі азотні добрива (КАС - 26+4S), сухі комплексні та азотні добрива».
Правильний старт посіву
У задовільному стані озимі в холдингу «Астарта-Київ». Цьогоріч площі під посівами озимої пшениці складають 43 тис. га, а під озимим ріпаком — 14 тис. га. У порівнянні з 2022 роком, площі скоротили на 7%.
В цілому посівна кампанія у холдингу розпочалась вчасно. Присутність попередника — озимого ріпаку — дозволила успішно стартувати із першої декади вересня. Друга частина посівної (перша-друга декади жовтня), через затяжні та рясні дощі, була дещо сповільнена, а подекуди і призупинена.
В компанії нам пояснили, що передумов по вимерзанню посівів озимих культур в Західному регіоні абсолютно немає. М'яка зима з відсутністю затяжних низьких температур дозволяє впевнено прогнозувати весняне відновлення вегетації.
Щодо Полтавщини, ситуація з посівами пшениці аналогічна до Заходу. Ріпак теж у хорошому стані, є певні хвилювання тільки по кільком відсоткам площ, де був пізній посів та, відповідно, слабкий розвиток рослин перед входом в зиму.
«Ми провели відбір монолітів на предмет перезимівлі посівів. Попередньо, за результатами проведених візуальних обстежень у полі, у т.ч. застосування експрес тесту на відрощування рослин, ситуація стабільна і контрольована. На перспективу, в цілях попередження питань щодо перезимівлі ріпаку, можливе зміщення строків посіву на більш ранні періоди», — пояснили в компанії.
Позбутися зайвого попередника
В «Агрейн» нам розповіли, що на перезимівлю ріпаку може суттєво вплинути осіння забур’яненість злаковими видами бур’янів і падалицею зернових культур. За словами головного агронома ГК «Агрейн» Славка Станішича, надмірна забур’яненість може спричинити витягування точки росту ріпаку, що негативно впливає на перезимівлю і може призвести навіть до вимерзання рослин. Для уникнення небажаної рослинності у посівах ріпаку він рекомендує застосовувати післясходові гербіциди.
Славко Станішич
головний агроном ГК «Агрейн»
«Щоб забезпечити максимальну ефективність дії, ми використовуємо діючу речовину Клетодим (240 г/га) у період початку інтенсивного росту бур’янів. Препарат надійно утримується на поверхні рослин і добре поглинається бур’янами. Тож за його застосування посіви будуть чистими від забур’яненості злаковими видами та падалицею зернових упродовж тривалого періоду».
Чи змінили компанії технологію живлення?
Як розповів нам менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group Сергій Корнюшенко, багато господарств переглянули систему вирощування озимих культур, а деякі навіть сіяли восени без добрив. Також планують зменшення азотних добрив підприємства і навесні. Деякі відмовляються від першої обробки фунгіцидами на пізніх посівах озимої пшениці у зв'язку з відсутністю великої наземної маси.
Сергій Корнюшенко
менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group
«Всі ці та інші фактори призведуть до того, що ми отримаємо врожай менше, ніж торік. При цьому, аби зекономити, багато хто з аграріїв переходить з мультинаціональних компаній на вітчизняні. У LNZ є бренди генеричних ЗЗР DEFENDA та бренд кукурудзи північно американської селекції UNIVERSEED, який входить в той дешевший сегмент, який шукають аграрії».
Читати також: Тарас Іващенко: Ситуація з азотом критична, Україна буде забезпечена на 30%
Ми запитали у компаній, чи довелося їм змінювати технологію живлення через дефіцит всіх груп добрив. У «РОСТОК-ХОЛДИНГ» технологію переглянули, зокрема, скоротили під час посіву кількість внесення NPK.
Дмитро Купавцев
генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
«Добрива дорогі і нам не вистачало обігових коштів, щоб їх закупити. Тому під частину озимих внесли живлення, а частину залишили без добрив. Також плануємо скоротити живлення азотом приблизно на 30-40% у порівнянні з минулим роком. Поки що не бачимо сенсу здорожчувати свою собівартість та вносити максимальні норми добрив у той час, коли ціни на логістику і добрива космічні».
Оскільки в «Епіцентр Агро» через запізнілі строки посіву посіви в зиму ввійшли лише у фазі 2-3 листка, то теж буде проведено коригування внесення азотних добрив для підсилення весняного продуктивного кущіння.
Світлана Нікітюк
керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»
«Через подорожчання технологічних ресурсів витримані лише норми азотного живлення відповідно до планової урожайності, без застосування мікроелементів. Також на посівах, що увійшли в зиму у фазі 2-3 листків не планується застосування ретардантів».
Кластери холдингу вже приступили до підживлення посівів сульфатом амонію.
Читати також: Дмитро Соломонюк: Чому аграріям варто вже зараз купувати добрива та що буде з ринком дистрибуції в Україні
В «Астарта-Київ» через збільшення цін на азотну групу, зменшили використання азотних добрив на 25-30 % у залежності від регіону. А от технологія вирощування та захисту фактично не зазнали змін.
Посівні площі озимих: загальна картина по Україні
На кінець листопада 2022 року, за даними Мінагрополітики, в Україні було посіяно 3,8 млн га озимої пшениці, 613 тис. га ячменю та 79,2 тис. га жита. Під озимий ріпак було відведено майже 1 млн га.
Сергій Корнюшенко зауважив, що в Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях було зменшено посіви озимих культур порівняно з 2021 роком приблизно на 30-35%. Водночас аграрії цих регіонів збільшили посіви озимого ріпаку та зменшили площі під озимими пшеницею та ячменем.
Сергій Корнюшенко
менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group
«Зменшення площ було зумовлено кількома чинниками. По-перше, це затяжні дощі (вологу для сходів аграрії отримали, але не могли підготувати ґрунт під посів, оскільки основні площі були зайняті попередником — соняшником). По-друге, дешевизна озимих пшениці та ячменю, ринкова вартість яких була нижчою за собівартість вирощеної продукції. Ну і по-третє, проблеми з придбанням ПММ і добрив. Також і близькість цих областей до зони бойових дій позначилися на зменшенні площ під озимими».
Отож загальна картина по стану озимих культур не викликає занепокоєння. Хоча, як нам зауважив Сергій Корнюшенко, ще рано говорити про повну перезимівлю. На практиці бували випадки випадання озимих і в квітні місяці.
Сергій Корнюшенко
менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group
«В нашому регіоні грудень був без снігу, але температури опускалися до - 25-27°С. Логічно, це призвело до стресу у озимого ріпаку та пшениці. У лютому ми бачили різкі коливання денних та нічних температур — вночі до -12°С, а вдень до +5°С».
За словами експерта, ці коливання та відсутність снігового покриву, теж можуть сприяти випаданню озимих культур.
Наталія Родак, Latifundist.com
