Наше свиняче діло. Що чекає галузь найближчим часом?
«Продаємо молодняк, тому що іншого виходу немає. Немає реалізації. Вже ціну 40 грн/кг називають», «Виростити свинку — не проблема. Проблема її продати за прийнятну ціну», — в один голос говорять нині свинарі.
Після 2023 року, коли рентабельність свинарства, за оцінками експертів, сягала 200%, настав рік 2024-й. Закупівельні ціни почали рух донизу. І це круте піке ще не зупинилося. Прогнозується, що за результатами 2024 року закупівельні ціни на свинину знизяться до 35 грн/кг проти 64 грн/кг у 2023 році. І це при тому, що кормова база здорожчає внаслідок неврожаю деяких культур, зростання цін на зернові, енергоресурси тощо.
Як так сталося, що лише вчора українські аграрії активно нарощували поголів'я, розбудовували свинокомплекси і рахували солідні прибутки, а сьогодні розпродують молодняк і з тривогою дивляться у завтрашній день? Що чекає галузь у найближчому майбутньому і які шляхи виходу зі складного становища зʼясовував Latifundist.com.
Куплю свинину. Недорого.
У поточному році закупівельні ціни на свинину знизилися на 29% проти середнього показника за 2023 рік, підрахували у Мінагрополітики спільно з УКАБ.
Причин багато. Насамперед, збільшення пропозиції з боку українських виробників і зменшення споживання через скорочення населення і низьку платоспроможність.
«Ціна на свинину почала падати з кінця січня поточного року. На кінець 2023 року ціна була 70-72 за кг живої ваги, а в кінці січня — 55-60. Люди почали менше споживати. Запустили в роботу комплекси, які будувалися з огляду на відсутність зернового коридору. Залежно від агромоделі компанії, собівартість виробництва свинини може зрости на 25-50% через те, що зерно зросло в ціні удвічі. Ячмінь зараз продають по 6,5-6,8 тис. грн/т з місця. Минулого року він був значно дешевший»
Є й особливі причини, неринкові обставини. Наприклад, відключення електроенергії і дефіцит робочих рук в зв'язку з мобілізацією змушують мʼясокомбінати обмежувати закупівлі. Аби продати свинину, виробники погоджуються на меншу ціну.
Читайте також: Українців стає менше, а Європа закриває експортне вікно. Борошномели, птахівники, цукровики, свинарі та молочники дискутують про майбутнє своїх галузей
Війна: вимушені забої і падіж
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україні значно скоротилося поголів'я свиней, з 5,56 млн в лютому 2022 року до 4,85 млн на початку 2023 року.
За словами власника тваринницького холдингу KSG Agro Сергія Касьянова, у 2022 році конкуренція на українському ринку свинини зменшилася через військові дії і тимчасову окупацію та руйнування підприємств галузі в Донецькій та Харківській областях.
Агрокомбінат «Слобожанський» до війни входив до десятки найбільших виробників м'яса свиней. З перших днів повномасштабної війни його виробничі потужності, що розташовані в Чугуївському районі, опинилися під окупацією.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«Було дуже скрутно. Не вистачало кормів, води, не було світла. Свині голодали. Через це були вимушені забої. Падіж поголів'я склав близько 25%»
Найбільше в країні свинарське господарство із поголів’ям понад 300 тис. свиней «АПК-Інвест», тваринницькі комплекси якого знаходяться у Покровському та Костянтинівському районах Донеччини, опинилися у прифронтовій зоні. На початку квітня 2022 року агрохолдинг надіслав до МінАПК листа, в якому повідомив, що підприємство знаходиться на межі техногенної та екологічної катастрофи, писав Forbes. Компанія попередила міністерство, що не може вести діяльність у межах встановлених вимог і правил. Ферми «АПК-Інвест» почали різати свиней, розповів Forbes топменеджер компанії-конкурента.
Після звільнення Харківщини у вересні 2022 року агрокомбінат «Слобожанський» почав відновлювати виробництво.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«Першим ділом допродали свиней, які залишилися. Це було дуже непросто. Не було ще такого ринку, яким він став пізніше, мʼясокомбінати не хотіли їхати до нас, на крайню точку, не давали ціну. Ми підрахували збитки, подивилися, які сараї в нас цілі, почали спочатку все мити, вичищати, відремонтували, що змогли полагодити і запустили свинарство заново».
На сьогоднішній день комбінат вже має 1,4 тис. свиноматок, і 10 тис. голів на відгодівлі. Хоча до війни ця цифра сягала 60 тис.
Прямі втрати промислового свинарства України внаслідок бойових дій оцінюють у 10–12% проти довоєнного рівня.
Криза і фактори зростання
Варто зазначити, що й до війни українське свинарство переживало не найкращі часи. Свинокомплекси зникали з карти країни одне за одним.
«Візьмемо статистичні дані. Основна частина закриття свинокомплексів в Україні — 2190 підприємств — припала на період 2014-2020 років. Відбулося триразове зменшення числа підприємств, які займалися свинарством».
За його словами, в Україні, яка в 20 разів більша за Бельгію, на свинокомплексах до війни було вдвічі менше свиней, ніж у цій маленькій європейській країні.
Блокування морських шляхів на початку повномасштабного вторгнення, різке зниження цін на зерно на внутрішньому ринку, здешевлення комбікормів та наявність значних перехідних залишків фуражного збіжжя дали імпульс розвитку свинарства, адже ця галузь дозволяє за невеликий час наростити поголів’я.
Микола Бабенко
керівник Асоціації «М’ясної галузі»
«Відомо, що свинарство — один із найбільш вигідних шляхів збуту зернових, бо до 80% у собівартості свиней складають корми — це одна із найємніших частин собівартості», — каже керівник Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.
У 2023 році ціни на комбікорми впали в кілька разів у порівнянні з 2022 роком: пшеничні висівки подешевшали вп'ятеро, соєва макуха і соняшниковий шрот — в 2-3 рази, зернові в 2 рази, повідомляє Delo.ua з посиланням на Мінагрополітики.
Але на агрокомбінаті «Слобожанський», який має частково свою кормову базу, а частково закуповує, зазначають, що, так, ціни на корми дещо знизилися, але не набагато.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«Ми закуповуємо пшеницю, кукурудзу, жмих соняшника та сої. Я б не сказав, що кормова база сильно здешевилася. Хіба що на якийсь відсоток. І кукурудза, і пшениця на внутрішньому ринку мали ціну і не були дуже дешевими. Ніякого обвалу цін не відбулося»
Андрій Демчук
директор «Жовківського племптахорепродуктора»
«Не хотілося б говорити про якусь вигоду за рахунок проблем в іншому сегменті ринку. Найкращі умови для роботи є тоді, коли ринок стабільний, а всі напрямки бізнесу розвиваються. Ми ніколи не тішилися з того, що корми стали на якийсь період дешевші, бо ми також займаємося рослинництвом, тому це відчуваємо».
Зате підприємства, які традиційно займалися лише рослинництвом, ситуація з нестабільним експортом змусила добре замислитися і розглянути тваринництво, як джерело додаткової вартості.
«Тваринництво ми розглядаємо, в першу чергу, як об'єкт переробки. Треба йти «через шлунки»: корови, свині, інші шлунки. Я вірю в шлунок і в кінцеву додану вартість після виробництва м'яса і молока»
У Вілії вже запланували будівництво свинокомплексу на 7,2 тис. свиноматок, з двома чергами по 3,6 тис. голів.
Читайте також: Ми від початку розуміли, що в Європі нас ніхто не чекає. Тому обрали транзитну стратегію — Євген Дудка
Ситуація досить типова. По всій Україні аграрії почали активно закуповувати поросят, ремонтувати старі і відкривати нові свинокомплекси.
«Відколи розпочалась повномасштабна війна, відбулося переосмислення багатьох речей, які дають надію на покращення ефективності вирощування тварин. Економічна складова свинарства наразі є досить привабливою, адже рентабельність виробництва 1 кг свинини стала більшою, ніж була до війни. Основними факторами збільшення такого показника є як ціни на корми, що складають 75-85% собівартості, так і кон'юнктурний фактор», — зазначав аналітик УКАБ Максим Гопка у вересні 2023 року на міжнародному форумі PIGS FARMING INDUSTRY.
Скорочення імпорту через фіксований курс долара і логістичні проблеми також сприяли пожвавленню в галузі.
«Чому 2023 рік приваблював хорошою ціною? Навіть в кращі роки незалежності більш ніж 8 млн поголів’я свиней, як в промисловому, так і в присадибному секторах, не було. З війною ми трошки підскоротилися. До того було кілька років кризи. Утворився певний дефіцит. І за рахунок цього 2023 рік приваблював в галузь, бо була хороша ціна. Дійсно звучало: «Свинарство — це те, що нас врятує», — відзначила президентка Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко на Grain Ukraine 2024.
Свинарство нарощує жирок
В Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що станом на січень 2024 року в Україні налічувалося майже 5,1 млн свиней, що більше на 3% проти відповідної дати минулого року. Основна їх частина (близько 67%) утримується сільгосппідприємствами.
За даними керівника Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука, в Україні на сьогодні 3 541 активне підприємство, що займається вирощуванням свиней.
«Зростання економічної привабливості галузі у 2023-му році сприяло покращенню стану галузі, зокрема станом початок 2024-го року проти попереднього року спостерігаємо нарощування загального стартового поголів’я свиней на 7,1%, маточного поголів’я — на 5,3%, пропозиції промислової свинини за перші два місяці року — на 9,5%, а також скорочення імпорту вп’ятеро та середньої ціни закупівлі живця у першому кварталі на 12,6%»
В деяких регіонах України спостерігається значно більше зростання поголів'я, аніж середньостатистичне. До прикладу, у першому кварталі 2024 року на Буковині приріст поголів’я свиней становив 20,5% порівняно з минулим роком. Про це повідомила Чернівецька обласна військова адміністрація на своїй сторінці у Facebook.
В Асоціації «М’ясної галузі» стверджують, що вже два роки рівень рентабельності у свинарстві досягає 200%.
«А коли використовувати залишки та відходи, наприклад переробляти на біоетанол, прибуток подвоюється», — зазначив Микола Бабенко.
Немає ціни
З початку війни агрофірма «Гарант», що на Вінниччині, збільшила поголів'я свиней з 4 тис. до 5 тис.. Був попит, зростали закупівельні ціни.
Ростислав Нечиталюк
заступник директора агрофірми «Гарант»
«Цього року продаємо молодняк, тому що виходу немає. Немає реалізації. Вже ціну 40 грн/кг називають. Хоч маємо свою кормову базу, собівартість виробництва свинини зростає. Раніше на пшеницю була одна ціна, а нині пшениця в порту 9,7 тис. грн/т. Тому годувати нею худобу задорого»
За його словами, межа рентабельності свинини на їхньому підприємстві 50 грн/кг. А в «Слобожанському» вважають: щоб свинарство було прибутковим, закупівельна ціна має бути не менш ніж по 60-65 грн/кг.
«Розвести свиней — не проблема. Головні труднощі — це реалізація, немає хорошої ціни. Ростиш-ростиш свинку, а в результаті нічого не маєш. Клієнти є, але ціну вони не сильно дають»,— ділиться Олексій Романов.
У компанії «Агропродсервіс», яка до війни мала 155 тис. голів товарного стада, попри несприятливу ринкову кон'юнктуру, збираються добудовувати свинокомплекс. Там кажуть, що в умовах ринку перемагає той, в кого «міцніші нерви». Розрахунок такий: коли йде низька ціна, у фермерів починають масово продавати свиней, в тому числі свиноматок (бо свиноматка теж має м’ясо), невеликих поросят (тобто не 120 кг, а 70-80). Але коли падіння сягне певної межі, почнеться зростання. І тоді найбільш витривалі і економічно стійкі підприємства відіб’ють збитки і підуть у плюс.
«Фермери вирізають свиней, бо в них нерви здали, вони у збитках. І цей надлишок мяса іще більше давить на ринок. Це в усьому світі так відбувається, не лише в Україні. Ринок буде падати протягом року-півтора… До того моменту, поки не настане критичний мінімум. Критичний мінімум — це коли вже є велика нестача свинини і ціна починає зростати. І тоді промислові підприємства починають відробляти збитки, які понесли. Але в них нерви більш стабільні. Вони втримали все», — говорять у компанії.
Режим очікування
Українські аграрії, хоч і скаржаться на труднощі, намагаються різких рухів поки не робити і адекватно відповідати на виклики.
В агрофірмі «Гарант» кажуть, що скорочувати виробництво не збираються, хіба що не будуть збільшувати потужності.
Ростислав Нечиталюк
заступник директора агрофірми «Гарант»
«У нас поки що немає вибору, через те, що і поголів'я є, і працівників багато, і ми поки не знаємо, що робити. Поки вирішили залишити все, як є, а далі буде видно. Поголів'я не скорочуємо. По максимуму продаємо молодняк. Приїжджають різні господарства з Харківської, Полтавської області купують»
В АК «Слобожанський» намагаються економити і шукають покупців, які готові платити дорожче.
Олексій Романов
головний технолог АК «Слобожанський»
«В сьогоднішній ситуації шукаємо більш вигідні умови, стараємося дорожче продати нашу свинку. Зменшуємо витрати в частині медицини. Через відключення електроенергії скорочуємо її споживання. Залишаємо лише важливі для свинарства дільниці: вентиляцію, водозабезпечення, комбікормовий завод. Все інше відключаємо»
Розташування поруч з лінією фронту оптимізму не додає, тож, він не береться прогнозувати, яким буде виробництво у наступному році.
«Все залежить від ситуації в нашому регіоні. Якщо все буде благополучно, будемо відбудовувати зруйновані сектори, розширювати виробництво і виходити на потужності 2022 року, збільшувати кількість свиноматок і товарного стада свиней. Наш регіон поряд з бойовими діями, тож прогнозувати щось важко», — каже він.
На «Жовківському птахоплемрепродукторі», яке має на сьогоднішній день близько 4 тис. маточного поголів'я, звертають увагу на те, що кадровий потенціал через війну став нижчим, зменшився обмін досвідом з європейськими країнами. Додали проблем й перебої з електроенергією.
«Це, напевно, один з найважчих викликів за останній період. Але до нього ми теж підготувалися. З трошки більшими витратами, але йдемо далі. Як і до війни, стараємося розвивати свій напрямок, налаштовані боротися до останнього. Думки про те, щоб щось скорочувати чи давати крок назад немає. Навпаки, думаємо, як розвиватися далі. За рахунок чого? За рахунок зниження собівартості, за рахунок кращого обрахунку витрат. Більше збираємо аналітики і бачимо, від чого можна тимчасово відмовитися, на чому можна зекономити. Більший акцент ставимо на моніторингу ринку: де можна купити сировину дешевше.Стараємося працювати більш ефективно», — каже директор Андрій Демчук.
За даними опитування АСУ операторів ринку (67 свиногосподарств, які забезпечують понад 2/3 маточного поголів’я та 70% пропозиції промислової свинини):
- 59,7% господарств продовжують поступово втілювати озвучені попередньо плани розвитку,
- понад чверть продовжують працювати у шатному режимі,
- лише 11,9% поставили реалізацію планів «на паузу».
Попри те, що 2/3 респондентів не береться щось прогнозувати, все ж понад 16% операторів налаштовані на покращення стану галузі до кінця цього року, 9% — не очікують будь-яких змін і 7,5% говорить про можливе погіршення. Тож більшість виробників не мають песимістичних настроїв, готові активно працювати та консолідовано долати виклики, що наразі постають перед галуззю.
Закордон нам допоможе?
Українське свинарство врятує лише експорт. Таку думку під час прес-конференції «Розвиток м’ясної галузі в умовах війни» висловив керівник групи з експорту Асоціації «М’ясної галузі», засновник компанії «Агро-Інвест» Ігор Ляховський.
Ігор Ляховський
керівник групи з експорту Асоціації «М’ясної галузі», засновник компанії «Агро-Інвест»
«Я бачу як багато фермерів зрозуміли, що можна розширити цей бізнес і навіть протягом двох останніх років наростили виробництво та виробили циклічність. Тобто підприємства розвиваються. Але якщо ми не підтримаємо ці підприємства з допомогою шляхів експорту, відбудеться перевиробництво і ми втратимо галузь».
Те, що українському свинарству час виходити на міжнародну арену вважає і керівник Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.
«Ринок перенасичується, збільшується поголів’я свиней, ціна на свиней падає і в результаті свинарі працюють у нуль чи в мінус. Ми повинні збалансувати попит і позицію за рахунок експорту так, щоб свинарство завжди приносило сталий дохід», — каже він.
Олексій Романов з АК «Слобожанський» звертає увагу на те, що експортом товарної свинки українці можуть поконкурувати з Польщею, Румунією, Молдовою. Сильні конкуренти — данці.
Прогноз FAO
Очікується, що до 2033-го року світове виробництво свинини досягне 131,1 млн тонн, що становить зростання на 7,6% порівняно з середнім показником за 2021-2023-ій роки. Однак міжнародна торгівля свининою, як очікується, ослабне: імпорт знизиться на 5,8%, а експорт — на 6,4%. За прогнозами, споживання в 2033-му році становитиме 131 млн тонн, що відображає зростання на 7,7% у порівнянні із середнім значенням 2021-2023 років (121,7 млн тонн).
У 2033-му році в Європі прогнозується зниження виробництва свинини на 3,1%.
Імпорт свинини різко знизиться в Азії (-18,7%) та Європі (-15%), тоді як у Латинській Америці, Африці та Океанії очікується зростання на 9,3%, 93,8% і 28,6% відповідно.
Експорт з Європи та Латинської Америки впаде на 14,7% і 12,6% відповідно, тоді як у Північній Америці очікується зростання на 1,6% до 2033 року, досягнувши 4,83 млн тонн.
Віолетта Громова, Latifundist.com
