Перезавантаження Agricom Group: Як компанія за рік оновила команду, змінила стратегію і повернула прибутковість


Джерело фото: Latifundist.com

Рік тому Agricom Group перейшла в антикризовий режим. Новий СЕО Антон Яковенко оновив 90% керівного складу компанії. Далі команда переглянула агротехнологію, структуру посівів та посилила переробку. За рік змін компанія, частина активів якої пережили тимчасову окупацію, повернутися до прибутковості. Сьогодні Agricom Group розширює експортні ринки та лишається №1 у Східній Європі по виробництву пластівців, розглядає можливість збільшення земельного банку та продовжує працювати в екосистемі Open Agribusiness від «Кернел»

Як вдалося стабілізувати бізнес після втрати активів, руйнування інфраструктури та під тиском кредитних зобов’язань? Від чого довелося відмовитися, а в що вкласти? Ми побували в чернігівському кластері Agricom Group, щоб дізнатися більше.

Вивозили техніку під авіабомбами

Петро Шам

головний інженер Чернігівського кластеру Agricom Group

«Тут була масована авіаційна атака, працювали міномети та реактивні системи залпового вогню. Впало 14 авіабомб. Ми з хлопцями постійно приїжджали сюди, але через ті ворота, що ви бачите, зайти було неможливо. Заходили через поле».

Головний інженер Чернігівського кластеру Agricom Group веде нас повз відбудовані приміщення підприємства у селі Красне. У квітні 2022 року на цьому місці були руїни будівель, згоріла техніка та вирви від вибухів. А осколків навкруги було стільки, що довелося розчищати територію навантажувачем, аби техніка могла безпечно заїхати на територію.

Село не було в окупації — ворог наблизився, але через природну перешкоду (низину та болото) не зміг просунутися далі. Це не завадило йому у березні 2022 впритул обстрілювати підприємство. Дехто з працівників навідувався, щоб врятувати уцілілу техніку. Мало хто вірив, що після таких руйнувань знову повернеться до роботи. 

Нова стратегія

Та відмотаємо події на рік назад. У Чернігівському кластері частина земель залишається недоступною через можливе замінування. Склади, адмінбудівлі, машинно-тракторна станція та завод із виготовлення пластівців частково зруйновані і пограбовані. У Луганській області активи компанії повністю окуповані — це 28 тис. га землі та елеватор у Білокуракиному місткістю 41 тис. т.

Саме в такому стані в кінці 2023 року компанію прийняв нинішній СЕО Антон Яковенко. 

Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Які задачі поставив власник? Стабілізувати ситуацію, зрозуміти, що бізнес в такому форматі, як він є зараз, здатен генерувати позитивний грошовий потік, заробляти гроші, платити вчасну зарплату всім співробітникам і бути в ринковій позиції як бізнес».

Як почали діяти?

По-перше, змінили на 90% управлінську команду. Як зазначає Яковенко, на момент його приходу топменеджмент в компанії фактично був відсутній. На ключові позиції запросили професіоналів, що зрештою дозволило швидко стабілізувати операційне управління.

Не гоніться за високим урожаєм! Як Клеману Кусану на відстані 100 км від фронту вдається щороку отримувати прибуток навіть в умовах кліматичного армагедону
Читати також

По-друге, оптимізували сівозміну. Раніше компанія вирощувала 8-9 культур, зокрема, озимі, гречку, жито та різні види вівса. Проте через розташування земель у різних регіонах і надто дрібну сітку полів у Житомирському кластері така стратегія виявилася малоефективною.

Почали з аналізу та консолідації даних, накопичених за останні три роки в межах холдингу: карт полів, фінансових показників тощо. Визначили базові витрати — скільки коштує утримання поля навіть без активного використання. 

Антон Яковенко

Після розрахунків стало зрозуміло: технологія має вписатися в бюджет приблизно 350-400 $/га, і при цьому потрібно ще отримати прибуток, згадує Богдан Джурабаєв, головний технолог Open Agribusiness. Виходячи із цих витрат, вдалося забезпечити чистий прибуток у межах 200 $/га. На цих цифрах і будували подальшу стратегію.

Наступним етапом стало визначення оптимальної ротації культур, підбір гібридів і сортів, адаптованих до стресових умов. Важливим викликом ще й стала відсутність якісного ґрунтообробітку на той момент.


Богдан Джурабаєв

головний технолог Open Agribusiness

«Почали планувати сівозміну на три роки вперед, але виявили проблему — велика кількість посівів соняшника по соняшнику, що спричинило поширення хвороб. Уже цього сезону це стало помітно. Проте команда була готова: врахували ці ризики, розробили технологічні рішення та свідомо прийняли той факт, що високих врожаїв у короткій перспективі досягти не вдасться. Основним нашим завданням було ефективне використання наявних ресурсів».

Упродовж 2024 року команді довелося ухвалювати непрості рішення, переглядати структуру посівів, змінювати підхід до планування, додає Богдан Джурабаєв. Так, у Житомирському кластері об’єднали дрібні ділянки у великі масиви, запровадили чітке логістичне планування, а вже на його основі оптимізували сівозміну та ротацію культур. А загалом по холдингу вирішили сфокусуватися на двох культурах — соняшнику та сої.


Сергій Вітер

керівник проєкту

Open Agribusiness

«Це правильне рішення. Менше витрат, більше ефективності, немає хаосу, коли щось не встигли, десь втратили. А ще це біржові культури, що робить їх прогнозованішими. Загалом мені подобається, куди рухається компанія. Почали більше брати нашого досвіду, прислухатися. Можливо, це і стало показником того, чому в цьому році отримали позитивну EBITDA».

Кукурудза повертається

Минулого року в Agricom Group не сіяли кукурудзу через логістичні проблеми та брак сушильних потужностей. Цього року компанія  повертається до цієї культури. Втім, як і багато інших аграріїв. 


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Кукурудза — біржова культура, прив’язана до валютних цін. Вона залишається ліквідною, а тому завжди є можливість реалізації за ринковою ціною, що і робить її привабливою для товаровиробників».

Водночас, не радить кидатися сліпо у вирощування кукурудзи. За його словами, маржинальність цієї культури формується за рахунок ефективної логістики та сушіння зерна. Ті компанії, які можуть забезпечити ці процеси, мають шанс отримати хороший прибуток.

Космічних прибутків не чекайте: Чому Андрій Капріца обирає соняшник замість кукурудзи, навіщо хоче ще одне господарство та як радить економити на ТМЦ
Читати також

 Кукурудза в сівозміні Agricom залишається на наступні п’ять років. Як і соняшник. Цього року під соняшник відведуть 2,7 тис. га, кукурудзу — 5 тис. га, ще 700 га під овес, а решту — під сою. Для власної переробки тут вирощують безглютеновий овес, бо він має вищу маржинальність. Хоча від традиційного вівса не відмовляються, але збільшуватимуть площі під ними тільки тоді, коли досягнуть врожайності 6,6-7 т/га.

Форварди і реалізація врожаю

Щодо реалізації врожаю, то частково Agricom Group працює з форвардними контрактами. 


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Це зручний механізм для фіксації та управління ціною, а також ефективний спосіб фінансування діяльності».

Цього року планують укладати форварди на соняшник та кукурудзу.

За умовами програми Open Agribusiness, компанія зобов’язана реалізувати «Кернелу» до 80% свого врожаю. Ми запитали в Антона Яковенка, чи не створює це певних труднощів у роботі, адже він не приймав цього рішення, а отримав його як даність. На це він відповів, що компанія завжди має можливість обрати кращу ціну. Наприклад, минулого року, завдяки конкурентним цінам від «Кернел», продали холдингу 90% врожаю.


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Ціна змінюється щотижня, а в сезон може коливатися кілька разів на тиждень. Тому якщо ми кажемо за похибку в 1-3 $/т, то «Кернел» завжди пропонує ринкову ціну. Наприклад, останній соняшник ми продали по 650 $/т — це була одна з найкращих пропозицій на ринку. Те саме і по сої».

 

В Agricom Group вирішили сфокусуватися на двох культурах — соняшнику та сої

 

Обмін досвідом

— Пригадую, як ви на Grain Ukraine якось жартома пригадали, що до аграрія за рік приїжджають до 60 представників компаній-постачальників ТМЦ. І що майбутнє за тими партнерами, які закриватимуть переважну частину цих ТМЦ. Яку частину закриває «Кернел»? — цікавимося у СЕО Agricom Group.

— Це бізнес-партнерство. Його мета — розрахунки і вигоди для обох сторін. Там, де ми бачимо, що більш ефективно працювати з «Кернелом», ми з ним працюємо. Де бачимо, що краще закупити з ринком, купуємо з ним. Тут треба розуміти, що співпраця з «Кернел» це ж не просто можливість закуповувати ТМЦ дешевше — це підтримка, бачення ринку і технологічні рішення.

Agricom Group тісно працює з агрономічною службою «Кернела» та замовила в агрохолдингу тестування своїх агрономів, аби оцінити рівень їх компетенцій. Також агрономи Agricom Group підключені до системи DAB Скаутинг від «Кернел». Це мобільний додаток, що дозволяє збирати дані безпосередньо в полі та зберігати історію обстежень.  

Agricom Group — єдина компанія у системі Open Agribusiness, 10% якої належить «Кернел». Опція, яка вже давно перестала бути обовʼязковою для учасників. Для чого це компанії?


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Дійсно, «Кернел» є нашим партнером і співвласником, однак він не втручається в операційну діяльність. Відносини залишаються суто бізнесовими та конструктивними. Це радше фінансове партнерство: за потреби ми можемо переглянути умови та змінити структуру власності».

Сергій Вітер пояснює, що до повномасштабного вторгнення програма Open Agribusiness передбачала купівлю «Кернелом» 10% частки агропідприємств-учасників. Зараз же майже всі учасники викупили свої частки.


Сергій Вітер

керівник проєкту

Open Agribusiness

«Хоча за нами залишалися 10%, але ми не втручалися в контроль та управління компаній. Проте, коли партнери зверталися до фінансових установ за кредитом, чи купували техніку, то через ці 10% там наполягали, щоб «Кернел» теж підписував протоколи. Це трохи заважало, хоча ми ніколи не блокували рішення партнерів. В якийсь момент компанії почали викупляти свої 10%, залишаючись при цьому в проєкті».

 

«Добродія Фудз»: як українські пластівці завойовують світові ринки

Окрім рослинництва Agricom Group має у своєму активі переробку — завод із виготовлення пластівців «Добродія Фудз».

Фото: «Добродія Фудз»

Наразі він забезпечує 20% загального бізнесу компанії. У 2022 році компанія завершила другий етап реорганізації заводу, зокрема, останні інвестиції спрямувала на запуск цехів із виготовлення екструзії та граноли.

Сьогодні завод працює на повну потужність і є найбільшим виробником пластівців у Східній Європі.

Приблизно 70% продукції йде на зовнішні ринки, а 30% — на внутрішній. Географія поставок охоплює всю Європу, Північну Африку, Близький Схід.

Говорячи про переробку, Антон Яковенко не радить її сприймати як гарантоване джерело прибутку.


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Успішна переробка вимагає професійного підходу, детального аналізу ринків та чіткої стратегії збуту, говорить він. І додає, що інвестувати у переробку без ретельного вивчення попиту — неефективно. Цей бізнес передусім потребує точних розрахунків та стратегічного планування».

 

Міжнародні ринки

У 2022 році компанія відкрила свій торговий дім у Польщі. Це допомагає розширювати європейську дистрибуцію, каже Яковенко. У разі потреби компанія готова навіть відкривати нові представництва в інших країнах, зокрема, Румунії чи Словаччині. Хоча і зізнається, останній рік виявився непростим: експорт тимчасово призупинявся, логістичні витрати зросли вдвічі. Та й польсько-українські економічні відносини зазнали певного тиску.


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Однією з найбільших технологічних змін 2024 року стало запровадження нових вимог до вмісту акриламіду в продуктах харчування. Польща впровадила ці стандарти кілька років тому, а нині почала активно контролювати їхнє дотримання. Для українських виробників це стало викликом, оскільки потребувало внесення технологічних змін у рецептуру продукції».

Згадує він і як у соціальних мережах ширилися кампанії, спрямовані на дискредитацію українських товарів, що могло вплинути на споживчі настрої. Але зауважує, що такі явища не є унікальними для Польщі й можуть виникати в інших країнах.

Щодо співпраці з українським рітейлом, то жорсткі комерційні умови змушують Agricom Group переглянути співпрацю. Через нерентабельність цього року компанія навіть планує вийти з деяких торгових мереж.

Продукція ТМ «Добродія» на міжнародній виставці Gulfood 2024 у Дубаї. Фото: Agricom Group

Розширення бізнесу

Як мінімум вдвічі збільшити обсяги переробки — задача на 2025 рік. Виробничі процеси вже стабілізовані, завод працює на повну потужність. Зараз ведуться переговори з кількома великими міжнародними рітейлерами, рішення яких вплинуть на стратегію компанії у 2025 році, каже СЕО холдингу. Додає, що до кінця року Agricom Group має намір сформувати інвестиційний план для масштабування бізнесу. Якщо всі умови складуться сприятливо, то зможуть розширити виробництво та зміцнити позиції на міжнародному ринку.

Що ж до рослинництва, тут концентруються на підвищенні прибутковості з гектара завдяки власній переробці.


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Ми маємо завод, який дозволяє переробляти значні обсяги продукції. Ми розглядаємо різні напрями, зокрема, вирощування овочів або насіннєвих культур, щоб зрозуміти, як максимально ефективно використовувати землю. Земля — наш ключовий актив, і важливо знайти шляхи для отримання найбільшої віддачі».

Хоча, як зізнається Антон Яковенко, від розширення земельного банку (зараз це 14 тис. га) не відмовляються. Але воно буде несуттєвим — у межах 10 тис. га, щоб не збільшувати витрати на техніку та персонал.


Антон Яковенко

СЕО Agricom Group

«Наразі інвестиції в землю — це стратегічний крок із горизонтом 10-20 років. Ми віримо у перемогу України та її майбутнє, тому такі вкладення є виправданими».

Купувати теж будуть з «Кернел»? Сергій Вітер посміхається і каже, що рішення щодо купівлі землі кожен інвестор ухвалює самостійно.

«Ми відкриті до співпраці. Якщо партнер хоче працювати разом, ми обговорюємо умови. Якщо ні — він має свободу діяти самостійно», — підсумовує він.

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus