КАС вносять «з коліс», дефіциту насіння не відчувають та активно інвестують в техніку: Посівна-2025 в агрохолдингах
Джерело фото: Latifundist.com
Підготовка до посівної 2025 у розпалі. Цього разу ми аналізуємо, наскільки холдинги забезпечені насінням, ЗЗР та добривами. Чому поспішали закупити добрива ще до нового року, і які труднощі нині мають ті, хто працює з КАС? Як оновлюється технічний парк підприємств та які сучасні технології точного землеробства вони впроваджують? А також розглянемо головні тенденції та виклики цьогорічної посівної кампанії.
Добрива: КАС вносять «з коліс»
Почнемо з добрив. Ключову роль серед добрив нині відіграє КАС. За словами директора і власника компанії GROSSDORF Андрія Халявки, близько 60% КАСу зазвичай вноситься по мерзлоталому ґрунту, проте цього року сприятливий період суттєво скоротився. Наразі триває активна фаза внесення, але аграрії стикаються з серйозними труднощами.
Андрій Халявка
директор і власник GROSSDORF
«По-перше, значні обсяги КАСу, заздалегідь придбані аграріями, можуть надійти із затримкою. Ринок відчуває дефіцит КАСу, і його не вистачає. Це пов’язано насамперед із військовими діями та ускладненим виробництвом основної сировини для КАСу через ситуацію з газом».
По-друге, існує високий ризик неефективного використання азоту через весняну посуху або пізнє внесення. Тобто, якщо не внести КАС вчасно, є ймовірність втрати частини ефекту через кліматичні умови. Це особливо критично для тих аграріїв, які заздалегідь закупили КАС — приблизно 30% від запланованого обсягу внесення. Однак запас часу, яким вони володіли, уже вичерпано.
Андрій Халявка
директор і власник GROSSDORF
«Наразі КАС, що надходить, одразу вноситься в поле. Інакше кажучи, раніше сформовані запаси для стартового внесення або перестрахування вже використані, і тепер постачання йде прямо «з коліс» у ґрунт».
За його словами, найоптимальніше внесення КАС — це підживлення навесні озимих, коли ґрунт вже прогрівся, але ще є весняна волога. Особливо зараз, коли зима без снігу, мерзлоталого шару майже немає, і волога з осені обмежена, КАС треба вносити максимально рано навесні, коли тільки техніка може вийти в поле.
Тоді рослина отримає азот на початку відновлення вегетації. Але важливий нюанс: оскільки вологи мало, краще дробити внесення КАС — не всю норму одразу, а двома підживленнями (фаза кущення-вихід у трубку). Це дозволяє не втрачати азот, якщо раптом не буде дощів після першого внесення.
Як в агрохолдингах оптимізують використання добрив
Опитані нами агрохолдинги забезпечені добривами в повному обсязі. У МХП роблять акцент на використанні органічних добрив. Завдяки значним ресурсам для їх виробництва, компанія щороку вносить компостовані добрива на 50% оброблюваних площ.
«Причому органічні добрива доставляємо навіть на великі відстані, і це є економічно доцільним. Азотні мінеральні добрива вносимо лише на ділянках, де бракує органічних, і в нормах, які дають змогу вийти на потрібний рівень забезпечення живленням культур», — пояснюють в МХП.
Фосфорно-калійні добрива майже не використовують — їх вносять тільки на полях, де неможливо застосувати органіку.
Холдинг HarvEast майже повністю закупив добрива ще до нового року.
«Бачили, що газ відносно дешевий у Європі і має подорожчати. А саме з його вартістю пов’язана ціна всіх азотних добрив. Тож, закупивши добрива в 2024 р. ми зекономили приблизно 20% їхньої вартості».
У «ТАС Агро» теж провели контрактацію заздалегідь, згідно потреби. Головною оптимізацією стало «не одне на все» і в одній нормі, а внесення основних добрив фосфору та калію відносно показників аналізів ґрунту і по елементах, яких дійсно потребує ґрунт.
«Вносили локально в ґрунт, а не в розкид, що дозволяє ще більш ощадливо використовувати добрива. Тому що з меншою на 10-20% нормою ми отримуємо той самий результат. Також є диференціація відносно зони вирощування, на більш потенційних кластерах норми більші», — зауважили в компанії.
В АГРОТРЕЙД азотними добривами забезпечені повністю, а складними — на 80%. За словами директора агропромислового департаменту АГРОТРЕЙД Олександра Овсяника, цього року в групі розпочинають оптимізацію добрив, яка базуватиметься не лише на економічних показниках, а й на технологічних рішеннях. Основний фокус — впровадження системи точного землеробства (ТЗ), зокрема диференційованого внесення добрив.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
«Це окремий проєкт, ми вже обрали виконавців, які працюють за затвердженим графіком. Перший етап ми вже пройшли — зробили детальний аналіз ґрунтів на різних ділянках. Проєкт завершиться восени, а проміжні результати використаємо вже влітку під час посіву озимої пшениці».
Які технології точного землеробства зараз популярні
Дійсно перед весняною посівною найчастіше надходять запити на послуги з автоматизації техніки, розповідають в компанії FRENDT. Зокрема: встановлення автопілотів, переобладнання сівалок, розкидачів та обприскувачів на автоматичне посекційне відключення секцій, послуги з модернізації сівалок та обприскувачів для моніторингу висіву та виливу.
Крім того, у весняний період аграрії часто звертаються щодо послуг з проведення агрохімічного аналізу грунту, моніторингу вологозабезпеченості грунту. Часто вони потребують карти-завдання для диференційного посіву та диференційного внесення добрив, звертаються за послугою по наданню точних сигналів для роботи на їхніх автопілотах.
«Для аграріїв важливо, щоб під час посівної вся техніка була в справному стані і відпрацювала без поломок, адже тобі кожен день на вагу золота. Тому в цей нас наші кабельний цех і та цех по ремонту агроелектроніки завантажені роботою по максимум, де ми відновлюємо та налаштовуємо проводку та обладнання клієнтів», — зауважують у FRENDT.
Окремим напрямком у весняний період стає польовий сервіс з налаштування навігаційного обладнання на техніці в польових умовах, калібрування і запуск техніки з метою отримання якісного результату під час роботи в полі.
Інвестиції в техніку
А що з інвестиціями в техніку? У FRENDT нам зауважили, що через високу вартість кредитів, скорочення державних і міжнародних програм підтримки та ризики і невизначеність багато підприємств відклали оновлення техніки.
«Технології точного землеробства є дороговартісними інвестиціями, тому, наприклад, наша компанія у співпраці з партнерами пропонує зараз аграріям програми кредитування до 6 місяців», — кажуть у FRENDT.
Однак це не стосується агрохолдингів. Майже всі з опитаних нами відповіли, що активно вкладають кошти в оновлення своїх техпарків.
У МХП, наприклад, збільшили кількість борін для закриття вологи, щоб максимально швидко виконати цю роботу. Оновили парк і передпосівних культиваторів — тепер можуть проводити передпосівний обробіток на глибину не нижче глибини загортання насіння.
«Надалі наші сівалки, доукомплектовані різними опціями — автодожимом, контролем глибини, якісним закриттям борізд під час сівби, забезпечать якісний контакт насінини з ґрунтом. Також придбали ряд грунтообробної техніки. Що дасть можливість якісно працювати з рештками та якісно провести основний обробіток грунту», — розповіли в МХП.
HarvEast майже нічого не купувала з техніки від початку повномасштабного вторгнення, відтак сформувався відкладений запит.
Дмитро Скорняков
СЕО HarvEast
«Тому в цьому році ми закуповуємо більше ніж зазвичай: і трактори, і сівалки, і дискове знаряддя. Особливо враховуючи, що ціни на техніку трохи нормалізувалися, хоча до рівня 2022 року так і не опустилися».
У «ТАС Агро» основну частину техніки оновили у 2024 році. Але були закупівлі і цього року. Купили дискові лущильники, ротаційні борони для закриття вологи по пшениці, для збільшення ефективності оприскування придбали два нові самохідні оприскувачі та автоцистерни. Також придбали сівалку. Загалом у межах нової стратегії в нову техніку та інфраструктуру у 2024 році компанія інвестувала $15 млн.
«Це дозволить покращити ефективність посівних робіт, зменшити витрати часу і ресурсів, а також забезпечити більш точне і рівномірне внесення добрив і засобів захисту рослин. Купівля техніки здійснюється з урахуванням потреб господарств та специфіки регіональних умов», — зауважили в компанії.
АГРОТРЕЙД використовує як власну техніку, так і послуги підрядників. Цього року хоча і продовжують працювати з зовнішніми ресурсами, однак фокусуються на придбанні сучасної, ексклюзивної техніки, яку фактично неможливо взяти в оренду.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
«Зокрема, цьогоріч ми придбали дві сівалки Fendt Momentum та два трактори Fendt 900 Vario, що дозволить підвищити ефективність весняної посівної».
Забезпеченість насінням
Але чи вистачить насіння на посівну? Через торішню посуху в Європі на ринку були певні перестороги щодо можливого дефіциту насіння.
«Я б не сказав, що у посівну кампанію-2025 українські аграрії входять з критично низькими залишками насіння. Навіть по кукурудзі. Скоріше, це оптимальні залишки. Так, минулого року більшість компаній в Україні виконала план по насінню кукурудзи лише на 65-70%. По насінню соняшника ситуація краща».
Що кажуть холдинги? МХП забезпечені повністю насінням.
«Маючи 1,2 тис. га насіннєвих посівів на зрошенні та потужні насіннєві заводи, ми на 90% забезпечуємо себе насінням сої, кукурудзи, пшениці, на 70-75% — соняшнику. Використання власного посівного матеріалу значно здешевлює технологію», — розповідають в компанії.
Не відчувають дефіциту насіннєвого матеріалу і HarvEast.
Дмитро Скорняков
СЕО HarvEast
«Якщо уважно подивитися звіти великих компаній, то можна побачити, що у них великі залишки ще з ковідних часів і вони тільки зараз распродають їх. Звісно, ситуаційно, можуть бути якісь дефіцити по деяким гібридам. Але в цілому зараз ринок покупця, а не продавця».
Завдяки ранній закупівлі у жовтні-листопаді дефіциту насіння не відчули і в АГРОТРЕЙД. Компанія працює переважно напряму з виробниками, забезпечуючи гарантовані поставки навесні, говорить Олександр Овсяник.
Читайте також: Кіт в мішку. Як в Україні виробляють і продають фальсифіковане насіння?
ЗЗР: які препарати зараз у попиті
Опитані агрохолдинги повністю забезпечені і ЗЗР. Як пояснює директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group Дмитро Соломонюк, перед початком весняної посівної кампанії попит на ЗЗР залишається стабільним, хоча має певні регіональні особливості та залежить від стратегій закупівлі аграріїв.
Більшість клієнтів із великим зембанком формують свої запаси ЗЗР ще до березня. Це пояснюється тим, що вони працюють за затвердженими технологічними картами, що дає змогу заздалегідь планувати потреби в препаратах. Такий підхід мінімізує ризики, пов’язані з можливою нестачею препаратів або ціновими коливаннями.
Дмитро Соломонюк
директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group
«Якщо говорити у відсотковому значенні, то 86% наших клієнтів уже забезпечені ЗЗР для посівної».
Водночас ситуація цього року є складнішою для аграріїв південних областей. Через дефіцит опадів і посушливі умови деякі підприємства поки що утримуються від активних закупівель, орієнтуючись на погодні умови. Вони планують закупівлі ближче до старту посівної, оскільки потреба в певних препаратах залежить від рівня ґрунтової вологи.
Найбільший попит нині спостерігається на препарати для обробки озимих культур, зокрема фунгіцидно-інсектицидної групи. Серед найзатребуваніших діючих речовин — карбендазим, флутріафол, ацетаміприд і лямбда-цигалотрин.
Іван Сеник, агроном Західного регіону «Агро експерт», зазначає, що значне пошкодження посівів ріпаку під час перезимівлі внесло корективи у планування пестицидних обробок. Наразі найбільш затребуваними є діючі речовини з хімічного класу бензимідазолів — тіофанат-метил і карбендазим. Їх застосовують на полях, де ріпак не підлягає пересіванню. До фунгіцидів також додають інсектициди піретроїдної групи для контролю прихованохоботників.
«Щодо ЗЗР для ярих культур, спостерігається зростання зацікавленості аграріїв у прилипачах до ґрунтових гербіцидів і фунгіцидів із вмістом діючих речовин з групи SDHI», — пояснює Іван Сеник.
Дмитро Соломонюк додає, що ціни на ЗЗР залишаються стабільними. Однак аграрії, які відкладають закупівлі безпосередньо до посівної, можуть зіткнутися з коливаннями цін залежно від попиту, ситуації на ринку та логістичних факторів. Хоча на даний момент суттєвих змін у ціноутворенні не прогнозується.
Щодо біостимуляторів, то з початком повномасштабного вторгнення попит на такі препарати знизився, але протягом останніх трьох років залишається стабільним із незначною тенденцією до зростання. За словами Олександра Карнауха, керівника відділу добрив і мікродобрив «Агро Експерт», ефективність біостимуляторів залежить від рівня компетентності агронома або власника господарства. Вміння правильно підібрати і вчасно застосувати стимулятор є ключовим фактором його успішного використання.
Олександр Карнаух
керівник відділу добрив і мікродобрив «Агро Експерт»
«Деякі агрономи сприймають біостимулятори як «чарівні пігулки», що забезпечать приріст урожайності на 25% і більше. Однак чудеса трапляються рідко. Якщо стимулятор використано неправильно, його ефективність буде сумнівною. Ми підтримуємо тих, хто розуміє справжню роль цих препаратів і забезпечує їх оптимальну дію».
Збереження майбутнього врожаю
Тим часом агрохолдинги вже активно планують логістику і збереження врожаю, укладаючи контракти на закупівлю полімерних рукавів. Це не випадковість, а стратегічний підхід до збереження врожаю та кормів на майбутнє, розповідає директор «Планета Пластик» Євгеній Руденко. Такий підхід дає їм можливість бути впевненими в якості збереження врожаю, а також убезпечити себе від непередбачених ситуацій на ринку елеваторів, де ціни на послуги зберігання можуть коливатися.
Євгеній Руденко
директор компанії
«Планета Пластик»
«Господарства, що займаються кормозаготівлею, активно використовують рукави Harwell™ для першого укосу. Важливо зазначити, що полімерні рукави ідеально підходять для зберігання не лише зерна, а й силосу та сінажу, що є незамінним для великої частини агровиробників».
Ще з минулого року компанія тримає на складах мінімальний залишок в 10 тис. зернових рукавів Harwell™, що дає можливість агровиробникам бути впевненими в тому, що їхні потреби будуть задоволені у будь-який час, незалежно від сезонних коливань.
Виклики для аграріїв цієї весни
У компанії FRENDT зазначають, що головними викликами для аграріїв цієї весни, як і в попередні роки війни, залишаються проблеми з безпекою, дефіцит пального, фінансові труднощі та брак кваліфікованих кадрів.
«Багато полів у прифронтових та деокупованих районах залишаються замінованими або забрудненими боєприпасами, тож наша компанія розробила робот, що допомагає у розмінуванні полів. Частина агровиробників не може використовувати автопілоти та RTK-станції через військові обмеження в регіоні — наші менеджери рекомендують, яке навігаційне обладнання і сигнали краще обрати, щоб мати можливість точно сіяти в таких умовах», — розповідають у FRENDT.
Ще одна проблема — дефіцит і подорожчання пального. Висока залежність від імпорту дизпалива робить ціну нестабільною, а проблеми з логістикою призводять до перебоїв у постачанні в окремих регіонах. У компанії наголошують, що ефективне використання навігаторів і автопілотів, цифрових контурів полів та створення навігаційних маршрутів допоможе аграріям зменшити витрати пального.
Окрім цього, аграрії стикаються з нестачею кваліфікованих кадрів. Мобілізація значної частини фахівців створила дефіцит механізаторів, агрономів та інженерів з точного землеробства, кажуть опитані нами агрохолдинги.
У FRENDT зауважують, що частково цю проблему можна вирішити встановленням автопілотів на техніку, впровадивши цифрові контури полів і створивши навігаційні маршрути. Це допоможе навіть недосвідченим працівникам ефективно виконувати всі технологічні операції. З іншого боку, збір і аналіз даних з полів в системі фарм-менеджменту допоможе приймати обґрунтовані і ефективні рішення без багаторічного досвіду в агрономії.
Або можна брати за приклад досвід МХП. У що обов’язково треба вкладатися — у професійні кадри, говорять в компанії. Для їх виховання в МХП організували Агрошколу, проводять додаткові навчання агрономів та інженерів, керівників структурних одиниць, до яких залучають внутрішніх та зовнішніх лекторів.
Реалізують мотиваційні програми як от «Кращий механізатор», Agrochempions тощо. Співпрацюють з ВНЗ та беруть на роботу студентів за дуальною формою освіти. Наразі готові перенавчати жінок на стереотипно чоловічі професії, і вже мають такі приклади.
«Інвестиція в кадри має бути ключовою для бізнесу. Хочеш бути успішним завтра — інвестуй в розвиток співробітників сьогодні», — резюмують у МХП.
