Алмейда Груп орендувала Богданівецький КХП ДКЗПУ: Чому обрали Хмельниччину, які плани на елеватор і млин, скільки зерна вже прийнято і що з його якістю
Джерело фото: Latifundist.com
«Алмейда Груп» повернулася на елеваторний ринок. Нещодавно компанія орендувала на Хмельниччині «Богданівецький комбінат хлібопродуктів», до складу якого входять елеватор майже на 100 тис. т зберігання, млин та комбікормовий завод. Чому вибір зупинили саме на цьому об’єкті, адже поруч працює чимало елеваторів і конкуренція в регіоні висока? Які плани щодо млина і чи відновлять роботу комбікормового заводу? Скільки зерна вже прийняли та що з якістю цьогорічного врожаю? Про все це — у репортажі.
Елеватор з «технічними козирями»
«Як наважилися взяти в оренду елеватор при такій шаленій конкуренції в області, ще й не суперсучасний, а побудований в кінці 70-х років минулого століття?», — першим ділом запитуємо у директора з розвитку «Алмейда Груп» Артема Ремпена.
Звісно, важко конкурувати, визнає він. У радіусі 50 км п’ять потужних конкурентів. На цій же залізничній станції буквально через дорогу знаходиться VITAGRO, трохи далі — «Епіцентр Агро», «Деражнянське КХП» і КХП у Вовковинцях.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Але конкуренція — це ж добре. Ми для них теж конкуренти. У кожного є свої сильні сторони. Наша перевага в тому, що ми знаходимося між ними посередині», — додає з усмішкою Артем Ремпен.
При цьому він одразу заперечує тезу про «нетехнологічність» елеватора. По-перше, він обладнаний СОГами — прямокутними бетонними секціями по 200 т, що дозволяють ділити зерно клієнтів по якості й у разі потреби змішувати його.
Наприклад, якщо підприємство має 1 тис. т продовольчої пшениці та 200 т фуражної, то за потреби елеватор може змішати ці партії так, щоб на виході воно отримало експортні 11,5% білка. У сучасному силосному елеваторі зробити подібне практично неможливо.
«У силос, де зберігається пшениця 3-го класу, ніхто не буде сипати фураж», — пояснює Артем Ремпен.
По-друге, комплекс повністю автоматизований. Величезний об’єкт обслуговує всього 40 людей. Серед «технічних козирів» потужний дизельний генератор, що дістався у спадок і здатен забезпечити весь виробничий цикл навіть під час блекаутів. Плюс розвинена залізнична інфраструктура, а це 3 км власних колій та тепловоз. Із мінусів, обладнання все ж поступається сучасним аналогам за енергоспоживанням.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Безперечно, він більше споживає електроенергії. Але питання ж у ефективності на тонну. Якщо він споживає більше, то й робить більше. Наприклад, по пшениці зараз маємо продуктивність близько 90 т/год. Якщо розділити витрати на цикл перевалки, виходить приблизно плюс 8 грн на тонні. Це не критичні витрати, особливо якщо врахувати, що ми можемо надати клієнтам сервіси, яких не пропонують великі силосні елеватори», — зазначає Артем Ремпен.
Чому саме Хмельниччина?
Цьогоріч «Алмейда Груп» взяла в операційне управління не тільки «Богданівецьке КХП», а й «Роздорський елеватор» на Дніпропетровщині. Як зазначає директор «Алмейда Груп» Максим Волченко, для компанії це фактично повернення на елеваторний ринок. Такий крок дозволяє замкнути ланцюг постачання: від господарства на елеватор, і далі на Європу через власні «сухі порти» у Закарпатській та Львівській областях або на морські порти.
Завдяки операційному управлінню компанія не вкладає кошти в інвестиції, а спрямовує їх на оборотний капітал для закупівельної та логістичної діяльності на цьому об’єкті. Власник об’єкта, у свою чергу, уникає продажу на «низькому» ринку, перекладає витрати на орендаря і в разі успішного сезону отримує частку прибутку.
Максим Волченко
Директор «Алмейда Груп»
«Тут такий собі win-win для трьох сторін. Третя сторона в даному випадку — клієнти, які при всьому цьому можуть отримати найкращі умови в регіоні та наші пропозиції по трейдингу, логістиці, або за необхідності комплексну послугу по транспортуванню продукції з поля до, наприклад, кінцевого покупця в Європі або на CIF», — каже Максим Волченко.
А Хмельниччина обрана тому, що це «не автомобільний регіон», додає Артем Ремпен. Вважаються «автомобільними» центральні та південні області, адже відстань до портів там зазвичай не перевищує 500 км. Тож елеватор плюс залізниця з точки зору економії на цьому ланцюгу вже не рахуються.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«А тут різниця в тарифах близько 200 грн/т. Ми конкурентні, бо можемо забрати зерно з господарства машиною, перевалити у вагони й відправити або в порт, або на західний кордон. Географічно ми посередині: туди — порт, туди — кордон. І відстань плюс-мінус однакова. Якщо вигідно Європа — веземо в Європу. Якщо, як цього року, порт цікавіший — їдемо в порт».
Є й інший фактор. У Хмельницькій області випадає достатньо опадів, тож зерно зазвичай тут сушать. Навіть якщо підприємство має власний склад і сушарку, під час жнив за гарних погодних умов не завжди є можливість швидко обробити весь обсяг урожаю. Тому логічно одразу відвозити на елеватор ту частину зерна, яку планують реалізувати першою.
У якому стані отримали елеваторний комплекс
А тепер про сам об’єкт. Потужності зберігання становлять 92 тис. т пшениці, або в еквіваленті 80 тис. т кукурудзи і 40 тис. т соняшнику. Елеватор має чотири незалежні точки приймання зерна з автотранспорту загальною потужністю 3 тис. т на добу, дві зерносушарки та сертифіковану на всі культури лабораторію. На території також є млин продуктивністю 120 т на добу (у проєкті — 240 т), комбікормовий завод (15 т/год) та цех преміксів.
«Тобто тут був замкнутий цикл — від зберігання до виробництва готової продукції. Актив належить ДПЗКУ, а розпорядником виступає Фонд держмайна. Це їхня нова програма з доприватизаційної оренди активів. Я не знаю всіх внутрішніх деталей програми, але на мій погляд, це дуже правильний шлях. Оренда укладена на п’ять років із правом майбутньої приватизації, хоча поки процедура ця остаточно не визначена», — пояснює Артем Ремпен.
Актив «Алмейда Груп» отримала у доброму стані. У серпні провели передсезонний ремонт та повірку всього обладнання. Відремонтували тепловоз та відновили залізницю, яка кілька років не функціонувала.
Зараз комплекс може завантажувати до 27 вагонів на добу. Однак усе залежить від того, як станція подає вагони — чи всі одразу, чи частинами. Оскільки власним тепловозом виїхати не можна, то вагони підтягують до воріт, а далі вже розтягують своїм тепловозом.
Однак, яким би сучасним і технічно готовим не був елеватор, завжди є фактор технічних спроможностей самої залізниці, зауважує Артем Ремпен. Сьогодні й залізнична інфраструктура, й тепловози сильно потерпають від російських ударів. Тому «Алмейда Груп» поки відточує роботу в цьому напрямку. Як каже наш співбесідник, потрібно відвантажити кілька маршрутів у тестовому режимі, щоб система працювала злагоджено.
Перше зерно і перші клієнти
Елеватор уже приймає зерно нового врожаю. У наш приїзд вантажили у вагони пшеницю. Для клієнтів діють базові умови безкоштовного зберігання, а саме 45 днів для олійних культур і 30 днів для зернових.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Але ми завжди слухаємо клієнта. Якщо, умовно, хтось скаже, що гарантовано продаватиме з нами, але дайте 60 днів безкоштовного зберігання на олійні, то, напевно, ми домовимося», — пояснює Артем Ремпен.
Аграрії Хмельниччини в основному вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою та ріпак. Трохи гороху і ячменю. За словами Ремпена, у радіусі 50–60 км приблизно половина земель належить агрохолдингам, інша половина — середнім фермерам із земельним банком від 200 до 1,5 тис. га. Є й господарства до 6 га, але їх небагато.
«Я думаю, саме середні фермери й стануть нашим основним клієнтом», — додає він.
На цей сезон у компанії плани скромні. Якщо вдасться зробити елеватором пів оберта — це буде добре, 0,3 оберта — задовільно. Про повний оборот можна буде говорити з другого року роботи.
«Нам ще треба завоювати довіру клієнтів. Так, нас знають як трейдингову компанію, але не як оператора в цьому напрямку. Тому цей проєкт для нас — фактично greenfield, але з хорошим бекграундом. І я впевнений, що результат буде дуже непоганий», — зазначає Артем Ремпен.
Бетон проти металу
На вулиці зупиняємося біля масивних бетонних СОГів. Артем Ремпен проводить паралелі із Західною Європою, де в портах більшість елеваторів, які зведені ще у кінці 80-х років минулого століття, бетонні. Але там вони переважно круглі, тоді як в Україні квадратні, що пов’язано з нашою технологією виготовлення залізобетонних конструкцій.
За словами Ремпена, купівля старого бетонного елеватора часто вигідніша, ніж будівництво нового.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Він обійдеться дешевше при тій самій ємності зберігання. До того ж такі об’єкти добре автоматизуються. Так, вони займають більше території, але зазвичай поруч є додаткові площі, які можна використати для розвитку. А головне тут уже проведені всі комунікації».
Але це не означає, що бізнесу взагалі не варто будувати нові елеватори, каже Артем Ремпен. Є певні території, де без цього не обійтися. Хоча погоджується, що нові «стотисячники» залишаються в минулому, бо для елеватора важливий оберт.
«Звісно, це якщо без землі. Зі своїм земельним банком там інша математика, і там вже мова про диверсифікацію», — додає він.
Ще один тренд на ринку — розвиток сервісної моделі. Елеватор без додаткових послуг сьогодні неконкурентний. За словами Артема, фермер не повезе на той елеватор, де немає регулярних цін та гарантованої закупівлі і логістики.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Він запитає: «Ви купуєте?». Йому скажуть: «Зараз ні, бо ми елеватор». Тоді фермер відповість: «Ну тоді я повезу до сусіда, бо він купує». А сьогодні купують усі. Що далі? Тепер важливо, щоб на цьому елеваторі теж можна було продати зерно. Але не всі хочуть так робити, бо прагнуть заробити ще й на трейдингу. Це хибний шлях. Потрібно давати повний комплекс послуг. І тоді в тебе завжди є ціна, і ти залишаєшся конкурентним».
Особливості СОГового зберігання
Йдемо на оглядову екскурсію, під час якої Артем Ремпен розповідає про нюанси зберігання зерна у СОГах. Кожен із них обладнаний термометрією, тож якщо зерно почне нагріватися, система одразу просигналізує.
Перевага цих СОГів у тому, що кожен розрахований всього на 200 т. Вздовж трьох рядів СОГів проходять три стрічкові транспортери. Якщо зерно потребує охолодження, його спускають транспортером, де воно віддає тепло, а потім норією піднімають і засипають у порожній, холодний СОГ. У разі сильного нагрівання таку операцію можна повторити двічі.
Також важливо, що на «Богданівецькому КХП» працює система аспірації. На подібних об’єктах її часто вимикають, щоб економити електроенергію, пояснює наш співрозмовник, але тоді працівникам доводиться працювати в пилюці, що небезпечно з точки зору пожежної безпеки. Тут аспірацію вмикають і під час завантаження, і під час вивантаження.
Поки ми оглядаємо обладнання, чути сигнал. «Це з пультової подали дзвоник для людей на корпусі», — каже Артем. Можуть перекатувати каретку на інший СОГ, якщо поточний заповнився, або навпаки переключити на порожній для відвантаження.
«А як тоді зі швидкістю завантаження?», — запитуємо. Якщо проблем з аналізами немає (а вони проводяться через сушильну шафу), то процес завантаження у машину займає близько години. Без аналізів близько 15 хвилин. З вагонами трохи довше. Якщо вантажать одну культуру на двох точках, вагон обробляють близько 40 хвилин, плюс ще 20 хвилин йде на перестановку.
Лабораторія без «совкового шлейфу»
А чи не виникає у клієнтів недовіра через «шлейф радянського елеватора»? На що Артем Ремпен відповідає, що «Богданівецьке КХП» має сучасну лабораторію з повністю оновленим керівним складом та персоналом. Частина людей перейшла з млина, решта — молоді спеціалісти, яких навчають безпосередньо на підприємстві.
Для прозорості клієнтам надають доступ до СОГів, можливість бути присутніми під час завантаження чи вивантаження зерна. Так, це додаткові клопоти, адже кожного разу інженер з охорони праці має провести інструктаж, видати каску, супроводити на об’єкт.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Але інакше довіру не вибудувати. Без відкритості не буде справжньої комунікації. А ми хочемо, щоб фермер повертався не лише за послугами, а й за порадою».
Нещодавно виникла спірна ситуація з одним із клієнтів. То компанія витратила кошти на залучення незалежного сюрвейєра, який підтвердив, що елеватор навіть завищив клас по пшениці. Фермер мав 4-й клас, а елеватор призначив 3-й замість фуражу.
«Ми не робимо зазорів і не граємось у перестраховки», — пояснює Артем Ремпен.
Тамара Бондарчук
директорка структурного підрозділу «Богданівецький комбінат хлібопродуктів»
«Коли ми тільки зайшли на актив, лабораторія вже була укомплектована всіма необхідними приладами», — розповідає директорка структурного підрозділу «Богданівецький комбінат хлібопродуктів» Тамара Бондарчук.
Проте довелося докупити прилад для проведення мікологічних досліджень спор сажкових зерен. Адже цей сезон специфічний — західні області перед стартом жнив заливало дощем.
Тамара Бондарчук
директорка структурного підрозділу «Богданівецький комбінат хлібопродуктів»
«Особливість сажкових зерен у тому, що кожен візуально визначає їх кількість по-своєму. За ГОСТом допускається певний відсоток для різних класів пшениці. Наприклад, у фуражі 4-го класу може бути до 10% сажки. Все, що більше, йде в дисконт. У такому разі клієнт уже уточнює в менеджера ціну з урахуванням дисконту».
Заступниця директора з якості структурного підрозділу «Богданівецький комбінат хлібопродуктів» Лариса Кисіль додає, що тільки по пшениці лабораторія може визначати до 16 показників. Для цього мають тістоміс, сушильні шафи, прилади для контролю вологості тощо. Додатково придбали обладнання для визначення числа падіння зерна. За її словами, сезон-2025 за якістю пшениці дуже нагадує 2019-й.
Лариса Кисіль
Заступниця директора з якості структурного підрозділу «Богданівецький комбінат хлібопродуктів»
«Під час візуальної оцінки бачимо багато уражених зернин. Це ті, де сажка вже поширилася по всій зернині і не збереглася в своєму покритті-«коробочці». Виходить, що за фізико-органолептичними властивостями зерно відповідає класу, все наче добре, але показники зараженості сажкою б’ють рекорди. Пшениця, яку встигли зібрати до дощів, має більш-менш прийнятний рівень ураження — 4,5–5%».
Комбікормовий завод і млин: чи можливе друге життя
На території «Богданівецького КХП», окрім елеватора, є ще кілька виробничих корпусів, зокрема приміщення колишнього комбікормового заводу.
Поки що «Алмейда Груп» не планує відновлювати його виробництво. Ринок комбікормів і так вже доволі насичений в області. Поряд працюють Yednist’ Group, Trouw Nutrition та інші виробники, діє завод преміксів. Плюс всередині треба повністю замінити обладнання, хоча будівлі та мережі перебувають у задовільному стані.
А ось над запуском млина задумуються. Збудований за ліцензією Bühler (збереглися навіть відповідні написи), він і досі у робочому стані. Треба лише замінити валки, деінде поставити норію замість пневмотранспорта, зробити якісний поточний ремонт і можна запускати виробництво.
Хоча поруч і знаходяться два сильні конкуренти — «Хмельницьк-Млин» і «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2», та вони переробляють стандартну сировину й випускають звичайне борошно.
Артем Ремпен
Директор із розвитку
«Алмейда Груп»
«Ми ж розглядаємо виробництво альтернативних продуктів, наприклад, кукурудзяного борошна, готових сумішей, з яких можна робити, умовно, млинці. Це менші обсяги, але більша додана вартість. Поки це на рівні ідей, але ми вивчаємо можливості. У майбутньому плануємо сформувати команду, яка вивчатиме, як вийти, наприклад, у мережу Lidl. Нашою перевагою є те що, ми максимально близькі до експортної логістики».
І додає, що поки пріоритетом для «Алмейда Груп»все ж є елеватор, потім — запуск млина, а далі, можливо, і вихід у нові сегменти продуктів. Усе це має створити комплекс, який не лише зберігатиме зерно, а й формуватиме додану вартість у регіоні.
