Що нам віщують аграрні зорі 2.0: Ринок землі, логістика, врожай, ЄС, ГМО та нові європейські вимоги у тваринництві — прогноз 2026
Джерело фото: Latifundist.com
«Той, хто сподівається, що 2026-й буде спокійним після турбулентного 2025-го, ймовірно, буде розчарований», — так починається світовий економічний прогноз Rabobank на наступний рік. Яким же буде 2026-й для українського агросектору? Разом з експертами проаналізували перспективи експорту, врожаю, ринку землі, євроінтеграційних процесів, логістики та вплив законів, які набудуть чинності у 2026 році.
Інфляція сповільниться, долара по 50 грн не буде
Традиційно наприкінці року «Центр економічної стратегії» звертається до українських та міжнародних аналітичних команд із проханням поділитися прогнозами ключових макроекономічних показників на наступний рік. В умовах російських атак, нездатності ЄС замінити США у підтримці України та тиску щодо мирного врегулювання, передбачити розвиток подій важко, уточнюють в ЦЕС.
Втім, медіанні очікування на 2026 рік дещо кращі, ніж у 2025-му: аналітики прогнозують сповільнення інфляції, незначну девальвацію гривні (3,5% проти 3,6% у 2025-му) та зростання ВВП до 2,4%.
Що стосується курсу долара, стрімкого зростання не очікують: середньорічний курс прогнозується на рівні 43,2 грн/$, а на кінець року — 44,4 грн/$.
Інфляція на кінець 2025-го очікується на рівні 8,8%. На 2026 рік прогнози коливаються: мінімальне зростання — 1%, максимальне — 5% у мирних умовах та 2,6% у разі продовження війни.
Повільний старт і високі ризики: експорт зернових та олійних
У 2025/26 МР експорт зернових з України розвивається в умовах структурних і операційних обмежень, зазначає Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri. Затримка збиральної кампанії, логістичні збої та слабкий попит у першій половині сезону призвели до істотного відставання темпів експорту від середніх.
За прогнозами ASAP Agri, експорт пшениці в 2025/26 МР становитиме близько 14,7 млн т, а перехідні запаси можуть зрости до близько 2 млн т — найвищого рівня з 2022/23 МР. Стримувальними факторами залишаються перенасичення світового ринку, рекордні врожаї в Австралії та Аргентині, обмежений доступ до ринку ЄС та жорстка конкуренція з боку Росії.
На ринку кукурудзи ризики ще вищі. Базовий прогноз експорту ASAP Agri на 2025/26 МР становить близько 22 млн т, тоді як за песимістичного сценарію експорт може скоротитися до 20 млн т. Є ризик зростання перехідних запасів до 3 млн т і більше.
Вікторія Блажко
керівниця відділу редакційного контенту та аналітики
ASAP Agri
«Ключовими чинниками залишаються слабкий старт сезону, складна логістика в осінньо-зимовий період, активні продажі з боку США та посилення конкуренції з Південної Америки у другій половині сезону».
Ринок олійних у 2025/26 МР змінює експортну модель, говорить Блажко. Запровадження 10% мита на сою та ріпак, нижчі врожаї та невизначеність щодо EUDR різко знизили експортну активність на старті сезону. За липень–листопад експорт ріпаку скоротився більш ніж удвічі порівняно з минулим роком, тоді як на ринку сої експорт у вересні–листопаді впав майже втричі. Водночас ринковий фокус помітно змістився у бік внутрішньої переробки, яка швидко зростає та стає ключовим елементом балансу.
За прогнозами ASAP Agri, експорт ріпаку у 2025/26 МР складе близько 1,8 млн т при врожаї 3,3 млн т, а експорт сої — не перевищить 2,2 млн т при виробництві близько 5,6 млн т.
Загалом у 2025/26 МР Україна переходить до моделі з вищою роллю внутрішнього ринку та переробки в сегменті олійних культур, тоді як експорт зернових стає більш вибірковим і чутливим до логістичних та регуляторних факторів, а також до глобальної цінової кон’юнктури.
Вікторія Блажко
керівниця відділу редакційного контенту та аналітики
ASAP Agri
«Реалізація експортного потенціалу у другій половині сезону напряму залежатиме від стабільності портової логістики, відновлення попиту з боку ключових імпортерів і здатності української продукції залишатися ціново конкурентною в умовах надлишкової світової пропозиції».
Посівні площі і врожай
«Українська зернова асоціація» (УЗА) прогнозує у 2026-му році врожай на рівні 84,5 млн т зернових та олійних.
Попередні дані Мінекономіки вказують на незначне скорочення площ під озимими культурами, насамперед за рахунок озимої пшениці (5 млн га у 2024-му і 4,7 млн га у 2025-му). Під ріпаком площі, за попередніми даними, скоротилися з 1,2 млн га до 1 млн га.
Вікторія Блажко
керівниця відділу редакційного контенту та аналітики
ASAP Agri
«Водночас ми очікуємо на уточнені дані, які зазвичай з’являються наприкінці зими й можуть показати більші площі, передусім під озимим ріпаком, який сіяли ще до запровадження так званих соєво-ріпакових правок».
Вікторія Блажко уточнює, що по ярим культурам плани аграріїв можуть змінюватися під впливом низки факторів — погодних умов у зимовий період і якості перезимівлі озимих, а також роботи українських морських портів і внутрішньої логістики.
Але за відгуками виробників, з якими спілкується ASAP Agri, частина господарств не планує суттєво змінювати структуру сівозміни, однак уже проглядаються точкові корекції. На тлі недосіву озимих культур, передусім ячменю, окремі аграрії розглядають можливість збільшення площ під кукурудзою.
Катерина Гринчук, заступниця директора з комерційних питань ВНІС теж говорить, що виходячи з динаміки замовлень і продажів компанії, є зміщення інтересу виробників у бік кукурудзи. У портфелі продажі насіння кукурудзи наразі дещо випереджають соняшник, що узгоджується з очікуванням помірного розширення посівних площ під кукурудзою наступного сезону. Водночас соняшник зберігає статус базової олійної культури, тому радше йдеться не про різке скорочення, а про стабілізацію або незначну корекцію площ залежно від регіону, вологи та фінансових можливостей господарств.
Загалом, як зауважує Катерина Гринчук, ринок рухається в бік більш «керованих» рішень: аграрії частіше обирають культури й технології, де ризики легше прорахувати, а збут — більш передбачуваний. Для кукурудзи це означає зростання ролі ранньостиглих і пластичних гібридів, які допомагають знизити погодні та фінансові ризики.
А ось під соєю площі можуть дещо скоротитись через нижчу маржинальність в цьому сезоні і зростання регуляторних ризиків, прогнозують в ASAP Agri. Якщо ж вибір постане між кукурудзою та соняшником, то з огляду на поточні цінові сигнали та ризики збуту, пріоритет, імовірно, буде відданий соняшнику, зауважує Вікторія Блажко.
На її думку, структура посівів у 2026 році, найімовірніше, залишатиметься відносно стабільною, але з помірними зсувами між окремими культурами.
Логістичні виклики 2026: обстріли морпортів, тарифи УЗ та дефіцит водіїв
Якщо інтенсивність обстрілів портової інфраструктури збережеться на рівні останніх двох тижнів, рух у напрямку портів може періодично або повністю зупинятися, зазначає операційний директор Agroservice Holding Костянтин Загайкевич. Неформально, уточнює він, а фактично: через накопичення вагонів, обмеження подачі та розвантаження, ризики для персоналу й інфраструктури. У разі такого сценарію ринок реагуватиме трьома шляхами:
- часткова переорієнтація потоків на західні прикордонні переходи (Польща, Румунія, Угорщина), попри їхню обмежену пропускну здатність;
- зростання навантаження на автологістику на коротких і середніх плечах;
- і найважливіше — значна частина агровиробників просто «сидітиме на зерні», тримаючи його в загашниках в очікуванні більш стабільної логістичної та безпекової ситуації.
«Це означає не просто затримку експорту, а випадіння обсягів із ринку на певний період», — зазначає експерт.
Ще одним потенційним викликом для логістики у 2026 році може стати індексація вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 27%. Втім, як зазначає Костянтин Загайкевич, це питання наразі перебуває на стадії обговорення, і остаточного рішення ще не ухвалено. Водночас навіть сам факт активного обговорення такого підвищення змінює поведінку бізнесу.
Костянтин Загайкевич
директор
Agroservice Holding
«З практики можу сказати: бізнес не чекає формальних рішень, а закладає ризики наперед. Уже зараз у контрактах, плануванні логістики та інвестиційних рішеннях на 2026 рік ми бачимо обережніше ставлення до залізничного каналу, особливо для довгих і портових маршрутів».
Щодо автотранспорту, то попит у 2026 році, ймовірно, залишатиметься високим, особливо як резервний та страховий канал, зазначає Загайкевич. Водночас пропозиція залишатиметься обмеженою через те, що дефіцит водіїв нікуди не зникне, автопарк зростатиме повільно і це утримуватиме ставки на підвищеному рівні.
«Тобто автологістика не стане масовою альтернативою залізниці, але залишатиметься ключовим інструментом гнучкості», — зазначає експерт.
Євроінтеграція
Ще одним викликом для 2026 року залишається євроінтеграція та торгівля з ЄС. За планом, всі квоти мають запрацювати повноцінно і торгівля нарешті повинна стабілізуватися, пояснює голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко. Водночас повертається старе питання — ліцензування імпорту з 1 січня 2026 року. Підприємства, які не подали заявки вчасно (період подачі був наприкінці листопада), випадають на певний час.
Щодо переговорного процесу, то, за словами Олександри, можна відкрито говорити, що в 2025 році ми з європейцями все ще не відкрили жодного переговорного кластеру. Проте вже по всім сформували переговорні позиції. Що це означає?
Олександра Авраменко
голова комітету з євроінтеграції УКАБ
«Ми, фактично не входячи в процес переговорів, вже робимо євроінтеграцію на рівні робочих консультацій з Єврокомісією. Можливо щось зміниться після виборів в Угорщині в квітні 2026 року. В Брюсселі буде головувати Кіпр, вони відносно позитивно до нас налаштовані, тому сподіваємося, щоб нам відкрили хоча б перший кластер переговорів».
І додає, що насправді найбільші баталії по інтеграції будуть розгортатись не так в Брюсселі, як всередині України, оскільки основа вступу — оновлення законодавства. Тобто хтось має готувати закони та підзаконні акти, які мають бути in line з європейським законодавством, які потім ще мають проголосувати українські депутати, але і має підтримати український бізнес. Відтак, нам потрібно при «переїзді з пункт А в пункт Б» нікого не загубити, а навпаки подбати, щоб всі були готові встановлювати стандарти ЄС як морально, так і матеріально, зазначає Авраменко.
Обидва аспекти складні, враховуючи наявну спроможність в міністерстві для проведення широкої інформаційної кампанії по кожному окремому питанню, а також фінансові challenges, які і так є в державі.
Олександра Авраменко
голова комітету з євроінтеграції УКАБ
«Тому підтримка агро явно не на часі і, будем відверті, не в найбільшому пріоритеті. Але ж законодавство змінювати потрібно. 26 грудня Тарас Андрійович (Качка — прим. ред.) презентував НПАА — національний план з адаптації acquis ЄС. Це по факту табличка з нашими зобов’язаннями по запровадженні законодавства ЄС. План розрахований до кінця 2027 року, є very challenging для прийняття в наших реаліях. Але подивимось. Співпраця держави та бізнесу точно буде необхідна».
Нові європейські вимоги у тваринництві
І в продовження теми євроінтеграції. З 1 січня 2026 року в Україні набувають чинності нові вимоги щодо благополуччя сільськогосподарських тварин. Як вони вплинуть на ринок тваринництва? Одне з ключових питань, яке сьогодні турбує виробників молока, — подальша доля прив’язного утримання дійних корів і молодняка, зазначає Олексій Антонов, продукт-менеджер з автоматизованого доїння українського представництва GEA Group AG.
За його словами, для молодняка вимоги більш суворі — їх утримання на прив’язі в більшості випадків буде неможливим, через вимоги щодо площі і доступу до вільного простору.
Олексій Антонов
продукт-менеджер з автоматизованого доїння українського представництва
GEA Group AG
«Те, що перехід на безприв’язно-боксове утримання є обов’язковою умовою для виживання великих ферм в цьому бізнесі, ми говорили вже останні 10-15 років… У своїй аргументації ми спиралися більше на економічні чинники. Такі як кількість обслуговуючого персоналу, витрати електроенергії, нестабільна якість продукції, логістика гною і т.д.».
Тому впровадження пріоритетів вільного вигулу, експортні обмеження, сертифікації та перевірки спонукатимуть не розглядати для інвестиції корівники з прив’язним утриманням в майбутньому. А господарства, які ще мають такі ферми, будуть швидше приймати рішення по зміні типу утримання.
До цього ще слід додати реальний кадровий дефіцит на селі, каталізатором якого стала війна, говорить експерт. І продовжує, що на сьогодні в європейських країнах нові ферми, що будуються, це практично 100% безприв’язне утримання, з яких не менше 80% — це ферми, спроектовані під автоматизоване доїння. Кількість запитів щодо максимальної автоматизації і механізації процесів на фермі каже про те, що ми рухаємося в тому ж напрямку.
Олексій Антонов
продукт-менеджер з автоматизованого доїння українського представництва
GEA Group AG
«Україна як кандидат у члени ЄС зобов’язалася впровадити ці норми, щоб наші аграрії могли конкурувати на європейському ринку. Тому новина була очікуваною, я думаю, більш дискусійною буде тема дотримання екологічних норм і стандартів, але то вже інша історія».
Контроль за ГМО посилиться
У 2026 році набуде чинності і закон про оновлений державний контроль за ГМО. Що це означає?
Як нам пояснили у «Насіннєвій асоціації України», створюється Державний реєстр, куди буде внесено всю інформацію про ГМ організми та їх джерела, і знову ж для легалізації та користування в діяльності впроваджується імперативна процедура держреєстрації ГМО його власником.
Новий реєстр створюється з метою держреєстрації та перереєстрації ГМ організмів. Також він стане інструментом для збирання, обробки, обліку та оприлюднення даних про ГМО, що пройшли офіційні процедури державного затвердження.
У реєстр вноситимуться відомості про ГМО, зокрема:
- назва ГМО та джерела модифікації;
- наукова та українська назви виду;
- реєстраційний номер, який відповідатиме унікальному міжнародному ідентифікатору згідно з Механізмом посередництва з біобезпеки;
- дані про власника або власника ГМО;
- мета використання: вирощування, переробка, споживання у вигляді харчового продукту чи корму тощо.
Усі нововведення набудуть чинності у вересні 2026 року одночасно з новим профільним законом «Про державне регулювання діяльності у сфері генної інженерії». Водночас чинні урядові постанови 2009 та 2010 років, які раніше регулювали випробування та реєстрацію ГМО, будуть скасовані.
«Таким чином, Україна, яка гарантує у зовнішній торгівлі, що у нас не має ГМО, оскільки реєстрацій не здійснювалося, заявок не подавалося, моніторинг відсутній, наразі буде застосувати і внутрішню політику із заходами відповідальності, тобто — або працює в правовій рамці з дотримання прав власника ГМО та його джерела, або — відповідальність і санкції».
Як аграріям підготуватися до цього впровадження? Передусім зрозуміти та визначитися, чи готові вони в нових правових умовах садити чи не садити ГМ. Адже якщо раніше хтось міг садити ГМ і мовчати про це, то тепер так не вийде: нові правила «вирівнюють» ситуацію.
У законі є прямі норми відповідальності та вжиття заходів, якщо було виявлено порушення діяльності з ГМО (використання незареєстрованих, без дозволів і так далі — тобто, все що належить до розміщення/введення продукції в обіг). По факту порушення передбачається складення Протоколу (визначені процесуальні дії):
- застосування фінансових санкцій;
- збільшення кількості перевірок такого до суб’єкта господарювання;
- відкликання, вилучення або знищення ГМО та/або ГМ-продукції;
- анулювання дозволу, якщо надавався.
А повторні дії з порушення впродовж року передбачають фінансову санкцію — 100% вартості продукції, яка вироблена з недотриманням умов закону.
Серед складнощів, які можуть бути: для різних агропромислових підприємств із практикою використання нелегального ГМО може знадобитися час на адаптацію, включно із перевіркою відповідності новим вимогам, реєстрацією і звітністю. Бо вирощування культур, що містять незареєстровану ГМО і без дозволу його власника заборонено.
Як зазначили в асоціації, вплив нового закону буде комплексним, найперше — в конкурентних умовах, тобто за наявності регуляцій, будуть оцінювати переваги та недоліки, і обʼєктивних даних буде більше. Прозорість і правова визначеність та реальний контроль за обігом ГМО підвищать довіру з боку іноземних партнерів до продукції з України, заберуть можливість різних припущень та пересторог до української продукції та покращать поле для інвесторів.
До речі, гарні новини для експортерів...
EUDR відтермінують ще на рік — до 30 грудня 2026-го
Але тільки для великих операторів. А це компанії, що мають понад 250 працівників, річний оборот понад €50 млн або активи понад €30 млн. А ось для малих операторів нові правила набудуть чинності через півтора роки — з 30 червня 2027 року, розповідає засновниця та керівниця компанії I.P. Cert Оксана Просоленко. До них відносяться фізичні особи та підприємства з чисельністю до 50 працівників і річним оборотом менше €10 млн за відповідними товарами. Відповідне рішення Європарламент ухвалив 18 грудня.
Водночас, як зазначають аналітики GrainTrade, Україна має статус «низького ризику» щодо вирубки лісів, а основні питання стосуються поставок з Бразилії та Аргентини. Тому відтермінування регламенту EUDR дозволить наростити поставки південноамериканської сої в ЄС в найближчі місяці, що негативно вплине на поставки дорожчої української сої.
Ринок землі
У минулому році, коли ми готували прогнози, керівниця «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк передбачала, що надалі компанії будуть об’єднуватися або продаватися, адже не всі зможуть ефективно обробляти землю. 2025-й підтвердив це. Зокрема, «НОВААГРО» та «Агропросперіс» продавали землі у прифронтових Харківській та Сумській областях, а OKKO GROUP продовжила купувати підприємства у західних регіонах.
У 2026 році керівник проєктів в агро Fortior Capital Володимир Нагорний прогнозує, що загальна кількість угод залишиться приблизно на тому ж рівні — 12–15 тис. угод на місяць, відповідно щомісяця продаватимуться близько 25–30 тис. га.
Володимир Нагорний
керівник проєктів в агро
Fortior Capital
«Окрім того, аграрії підніматимуть орендну плату, приблизно на рівень інфляції (до 10%, не більше). Відповідно очікувати росту орендної дохідності від інвестицій в сільськогосподарську землю не варто. А от ріст капіталізації в 10-15% цілком реальний».
Щодо цін на землю, він очікує, що збережеться повільний і стабільний ріст вартості — орієнтовно на 10–15% по року, що приблизно відповідає результату 2025-го.
Ще одна тенденція на ринку землі — застосунок «МоЄ» від Feodal дозволить власникам земель проводити більше прямих угод по продажу та передачі земель в оренду без залучення третіх осіб.
Також, за словами Володимира Нагорного, ймовірно зростатиме інтерес до викупу сільськогосподарських земель для використання їх не в аграрних цілях, а у енергетичних проєктах — зокрема під сонячні електростанції та енергетичні склади.
Які очікуються елеваторні проєкти у 2026-му
Щодо елеваторного ринку, масового будівництва нових об’єктів у 2026 році ми не побачимо. Тенденція, яка намітилася з початком повномасштабного вторгнення, продовжиться.
Директор та співвласник компанії «Зерновий Дім» Андрій Семенович наводить приклад, що упродовж 2025 року найбільшим попитом на продукцію його компанії користувалися зерносушарки Sukup, а також хоперні ємності для оперативного зберігання зерна. Водночас у сегменті довгострокового зберігання, з огляду на умови воєнного часу, чітко простежувалося регіональне розмежування. Так у центральних і західних областях агровиробники переважно інвестували у великі стаціонарні силоси об’ємом від 5 000 до 13 500 м³. У південних і східних регіонах, де рівень безпекових ризиків значно вищий, фермери надавали перевагу мобільним зерносховищам місткістю до 1 300 м³, які можна швидко встановити, перемістити або демонтувати за потреби.
Загалом, як пояснює Андрій Семенович, 2025 рік підтвердив проблему українського агровиробництва — дефіцит власних потужностей післязбиральної доробки зерна, особливо на рівні малих і середніх господарств.
Андрій Семенович
директор та співвласник компанії «Зерновий Дім»
«Я очікую зростання інтересу до енергоефективних зерносушарок як ключового елемента сучасного зерносушильного комплексу. У поєднанні з ними фермери інвестуватимуть в оперативні ємності для формування однорідних партій зерна, а також у сховища для тривалого зберігання об’ємом 1000–3000 м³».
За його словами, такий формат є оптимальним для середніх виробників, які прагнуть зберігати врожай до кращої ціни, а не продавати його «з коліс». Паралельно продовжиться тренд на використання мобільних зерносховищ, які забезпечують максимальну гнучкість у період пікових навантажень під час жнив та дозволяють швидко нарощувати потужності без значних капітальних інвестицій.
На думку директора «Зернового Дому», у 2026 році основною тенденцією елеваторного бізнесу стане автономність, технологічність та енергоефективність проєктів. Ринок рухається у бік рішень із швидкою окупністю, мобільністю та кращою керованістю операційних і логістичних ризиків.
Сільгосптехніка: компенсації збережуться, імпорт подорожчає
У 2026 році програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки, виробленої в Україні у розмірі 25% вартості без ПДВ продовжить роботу. Також збережеться компенсація 15% вартості промислової техніки та обладнання в межах програми «Зроблено в Україні». Відповідні кошти передбачені у Держбюджеті-2026.
Щодо імпортної техніки, то, за прогнозом директорки «Маскіо-Гаспардо Україна» Олени Богачевої, у 2026 році вона може подорожчати приблизно на 3% через інфляцію в Європі та зростання вартості комплектуючих.
Олена Богачева
директорка «Маскіо-Гаспардо Україна»
«Загалом у новому році наша компанія планує вивести на ринок низку новинок: причіпний обприскувач Campo 5500 з алюмінієвою штангою; дискову борону Veloce TX із робочою шириною 8 м, механічним регулюванням і переднім ріжучим катком; висококласний широкозахватний глибокорозпушувач Diablo 500 з гідрозахистом».
Також заплановано запуск нових моніторів Lacos One для швидкісних сівалок із можливістю виведення трьох продуктів та бездротовим підключенням, маркерів ряду для сівалок Chrono 916, які дозволяють працювати під час повітряних тривог, телематичних рішень і оновленого програмного забезпечення для сівалок Chrono 900. Крім того, в компанії вже опрацьовують запити на нові моделі на 2027 рік.
