Хто скорочує пшеницю, а хто додає площі: плани АГРОТРЕЙД, Агрейн, Вілії, НІБУЛОН, ТАС Агро і Контінентал
Джерело фото: Latifundist.com
«Перші незворотні зміни можуть статися вже у вересні», — так Богдан Костецький, співвласник і операційний партнер Barva Invest, оцінює ситуацію напередодні осінньої посівної. За опитуваннями компанії, кожен третій-четвертий аграрій планує скоротити площі під озимою пшеницею. У віддалених від експортних маршрутів областях — Сумській, Харківській і Чернігівській — про такі наміри говорить уже кожен другий.
Причини — дорога логістика, обмежений експорт і ризик погіршення цінової ситуації на внутрішньому ринку. За розрахунками Barva Invest, якщо ситуація не зміниться, сезон 2026/27 Україна може завершити з 14–15 млн т перехідних запасів пшениці. Це відповідає майже трьом рокам внутрішнього споживання пшениці в Україні, тож значні запаси можуть і надалі тиснути на внутрішній ринок та економіку виробництва.
Скорочення площ під озимою пшеницею прогнозує і міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Опитування Latifundist.com у соцмережах також показало, що 38% аграріїв планують зменшити посіви цієї культури. Ще 36% респондентів поки не визначилися, а 26% не збираються змінювати площі. Загалом в опитуванні взяли участь 430 осіб (станом на 8 вересня).
Та чи готові великі агрокомпанії справді відмовлятися від цієї культури? Із цим запитанням ми звернулися до агрохолдингів. Забігаючи наперед, скажемо: різко перекроювати сівозміну готові не всі. Для багатьох пшениця залишається важливим попередником для ріпаку, тому частина компаній збереже площі, а дехто — навіть збільшить їх.
Розповідаємо, скільки сіятимуть пшениці агрохолдинги восени та чим пояснюють свої рішення.
АГРОТРЕЙД і HarvEast скорочують площі на 30%, Агрейн теж сіятиме менше
В «Агрейні» озимої пшениці сіятимуть менше. Наскільки саме поки не уточнюють. Культура приносить замало прибутку, і швидкого покращення її економіки в компанії не очікують.
«Нас не влаштовує така маржинальність, тому ми однозначно зменшуватимемо посіви пшениці. Вона продається гірше за інші культури, та й економіка слабша. Думаю, багато хто робитиме так само. Ми сіятимемо пшеницю там, де цього потребує сівозміна, але за можливості скорочуватимемо площі», — пояснює Віталій Штемпель.
Цього сезону «Агрейн» встиг продати понад половину врожаю пшениці ще до зупинки портів і за вигідною ціною. Допомогло те, що кластери компанії розташовані на півдні та півночі Одещини, де жнива починаються раніше, ніж у більшості областей. Побачивши ризик морської блокади, в компанії вирішили не чекати й відправляти зерно на експорт одразу після збирання.
Великий врожай пшениці, але море заблоковане і квота ЄС вичерпана. Як будують стратегію продажів в Агрейні, Вілії і Ландексі
Читати такожЗараз групі залишилося продати близько чверті врожаю. Довго зберігати цю пшеницю тут не планують: продаж дасть змогу звільнити елеваторні потужності та поповнити обігові кошти.
В «АГРОТРЕЙД» площі під озимою пшеницею скоротять приблизно на 30% проти попереднього сезону. Як розповів директор агропромислового департаменту компанії Іван Крючков, структуру посівів під урожай 2027 року вже коригують. Попередньо агрогрупа планує посіяти близько 6 тис. га озимої пшениці та ще приблизно 1 тис. га жита.
На 30 % планують скоротити посівні площі під пшеницею і в HarvEast.
«Я вважаю, що порти можуть бути закриті і рік. Тому готую компанію до сценарію, за якого ми протягом року не зможемо експортувати через Одесу. Через це дуже суттєво змінюємо сівозміну. Олійні — соя, соняшник, ріпак — зараз виглядають значно привабливіше за зернові. Тож будемо робити все можливе, щоб збільшити площі під ними», — розповідає Дмитро Скорняков.
Ціни цінами, а сівозміну ніхто не скасовував
У «Волинь-Зерно-Продукт» площі під озимою пшеницею залишать на рівні 2026 року — близько 10 тис. га. Як пояснює керівник департаменту аграрного виробництва компанії Ярослав Мазуренко, зараз тут оцінюють майбутню рентабельність культури та шукають можливості оптимізувати витрати.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Ми плануємо сіяти озиму пшеницю. Розуміємо, з якими викликами можемо зіткнутися під час збирання наступного року, тому вже зараз дивимося, де можна оптимізуватися», — говорить він.
У сівозміні компанії пшениця тісно пов’язана з озимим ріпаком, адже є одним із його основних попередників. Якщо замінити її соєю чи кукурудзою, сіяти ріпак наступного сезону буде складніше. А саме ріпак залишається для «Волинь-Зерно-Продукт» однією з бюджетоутворюючих культур: він добре родить на полях компанії та стабільно приносить прибуток.
Не переглядатимуть заплановані площі пшениці й у «ТАС Агро». Компанія працює за довгостроковим планом сівозміни та не хоче змінювати структуру посівів під впливом короткострокових коливань ринку.
За словами директора департаменту виробництва «ТАС Агро» Віталія Ванчуляка, рішення щодо площ тут ухвалюють з огляду не лише на поточні ціни, а й на агрономічні та виробничі фактори.
Віталій Ванчуляк
директор департаменту виробництва
«ТАС Агро»
«Тому на сьогодні не бачимо необхідності переглядати заплановані площі озимої пшениці. Водночас максимально використовуємо потенціал для посіву озимого ріпаку, дотримуючись загальної структури та принципів сівозміни, за якими працює компанія», — говорить Віталій Ванчуляк.
У Tekom Agro Group також попередньо не планують кардинально змінювати площі та структуру озимих.
«Озима пшениця зазвичай займала у нас, на всіх чотирьох агропідприємствах, трохи більше 7 тис. га. Попередньо маємо такий самий план щодо площ і на цьогорічну посівну. Але, знову ж таки, це виробничі плани станом на перші дні вересня. Остаточні рішення щодо точних площ під посів і ріпаку, і озимої пшениці будемо приймати найближчим часом», — наголошує Віктор Биков.
За його словами, остаточна структура посівів залежатиме від запасів вологи в ґрунті. Тому площі під ріпаком ще можуть переглянути, а навесні — збільшити посіви ярих, зокрема нішевих культур.
Як зауважив Віктор Биков, через блокування чорноморських портів може кардинально змінитися і формат українського агробізнесу, який уже понад чверть століття орієнтується на масштабний експорт зерна. Внутрішнє споживання традиційних зернових, зернобобових та олійних в Україні, за його словами, приблизно у чотири рази менше за загальний обсяг виробництва.
«Тому зараз треба шукати альтернативу у виробництві», — каже він.
У сортовій структурі Tekom Agro Group робить ставку переважно на одеську селекцію — як твердої, так і м’якої пшениці. На півночі Одещини, у Подільському районі, також планують посіяти два німецькі та один чеський сорт.
На півдні «НІБУЛОН» робить ставку на durum
Докорінно змінювати структуру посівів під урожай 2027 року не планує і «НІБУЛОН». Під озиму пшеницю компанія відведе близько 11 тис. га, тобто на рівні попереднього року. Основна частина цих площ розташована на Миколаївщині.
Але зміниться сортова структура посівів: понад 80% озимої пшениці на півдні припадатиме на durum — тверду пшеницю.
«Причиною збільшення площ під durum є високий експортний потенціал цього зерна. Зокрема, пшениця твердих сортів має стабільно високий попит у країнах ЄС та Африки — стратегічно важливих для України ринках. З цієї ж причини «НІБУЛОН» відновлює вирощування сорго», — розповідає Олег Веселов.
«Контінентал» збільшить площі пшениці на 41%
На відміну від більшості опитаних компаній, «Контінентал Фармерз Груп» планує суттєво збільшити посіви озимої пшениці. Під урожай 2026 року культура займала 35,37 тис. га, а під урожай 2027-го їй відведуть уже 49,9 тис. га. Отже, площі зростуть майже на 15 тис. га, або приблизно на 41%.
Ще 13,3 тис. га компанія планує засіяти озимим ячменем. За планом компанії, сівба зернової групи мала розпочатися в перших числах вересня, щойно звільняться поля після культур-попередників.
Де агрохолдинги шукатимуть економію
Гаразд, площі під пшеницею більшість компаній не скорочує. Але чи означає це, що вони спробують заощадити на самій технології вирощування ? Ми запитали, які витрати аграрії готові переглянути, а на чому економити не ризикнуть, щоб не втратити врожай і якість зерна.
За словами засновниці Agritrade Club Катерини Калібіної, частина аграріїв уже переглядає технологічні карти та скорочує використання добрив.
«Аграрії не готові зараз закуповувати добрива через складну економічно-логістичну ситуацію. Але в той самий час імпортери й трейдери не готові кредитувати. Зазвичай імпортер може кредитувати 8–10 клієнтів, а трейдер — 3–5. Однак останні два місяці ніхто не готовий брати на себе такі ризики. Водночас жоден фермер не сказав нам, що залишить землю під паром. Тобто сіятимуть усі — з добривами чи без них. Уже в липні-серпні аграрії почали змінювати технологічні карти, і такі запити надходили навіть від холдингів», — говорить Катерина Калібіна.
Водночас в Ukravit говорять, що продовжують кредитувати аграріїв як напряму, так і за участі банків. За словами засновника компанії Віталія Ільченка, агропідприємства сьогодні все частіше обирають економніші технології вирощування, скорочуючи витрати не лише на добрива, а й на ЗЗР.
Віталій Ільченко
засновник
Ukravit
«Зараз більшість господарств намагається працювати в ощадному режимі: використовувати мінімум добрив і ЗЗР. Це означає нижчу врожайність, але водночас і меншу собівартість», — говорить Віталій Ільченко.
У Tekom Agro Group планують зменшити норми стартових добрив, а на полях із достатнім запасом поживних речовин узагалі сіяти без стартових добрив. У компанії розуміють, що це може позначитися на врожайності, але зараз на першому місці збереження бізнесу.
Віктор Биков
керівник агрооб’єднання
Tekom Agro Group
«Так, можливо, буде певна втрата врожайності, але зараз стоїть завдання вижити. Зберегти людей і платити їм зарплату, зберегти земельний банк і розраховуватися з пайовиками, виконувати податкові та кредитні зобов’язання, підтримувати техніку в робочому стані й мати хоча б певний обіговий капітал», — пояснює Віктор Биков.
У «Волинь-Зерно-Продукт» до економії підходитимуть точково. Завдяки власному насіннєвому заводу компанія забезпечена якісним посівним матеріалом, а от на протруйниках скорочувати витрати не збирається: усе необхідне для доброго старту рослин внесуть у повному обсязі.
На Полтавщині кукурудза «зварилася» на стеблі, а на Волині ультрарання соя недобирає 30%: як посуха вдарила по пізніх культурах і чому не все так погано
Читати такожРішення щодо подальшого живлення ухвалюватимуть уже в полі. За технологією «Волинь-Зерно-Продукт» пшениця зазвичай отримує три азотні підживлення, але на легких ґрунтах третє внесення не завжди виправдане. Якщо рослинам бракуватиме вологи або посіви не матимуть достатнього потенціалу, від нього можуть відмовитися чи суттєво зменшити норму.
Так само діятимуть і з фунгіцидами — однією з найдорожчих складових технології. У компанії вже обговорюють різні комбінації діючих речовин, але остаточне рішення залежатиме від ситуації з хворобами.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Цього року через посуху ми змогли пропустити окремі фунгіцидні обробки: хвороби просто не розвивалися. Тож і надалі технологія залишатиметься гнучкою. Якщо проблем у полі не буде — зможемо заощадити. Якщо вони з’являться — доведеться працювати повною мірою», — пояснює Ярослав Мазуренко.
Агрокомпанії очікують подорожчання посівної на 15–30%
Навіть за такого точкового підходу виростити пшеницю дешевше не стане. У «Волинь-Зерно-Продукт» очікують, що витрати зростуть приблизно на 15%. Головна причина — зростання вартості дизельного пального. За оцінкою Ярослава Мазуренка, витрати компанії на нього фактично зросли вдвічі. А восени його потрібно особливо багато на основний обробіток ґрунту та сівбу. Водночас насіння майже не змінилося в ціні, а ЗЗР подорожчали лише на 3–4%. Тому найбільше на вартості посівної позначиться саме пальне.
У «НІБУЛОНі» прогнозують зростання витрат на 25–30% проти минулого року. Та відмовлятися від основних складових технології компанія не планує. За словами Олега Веселова, збалансоване живлення та ефективний захист посівів залишаються обов’язковими.
Не планують урізати технологію вирощування пшениці й у «ТАС Агро». Тут вважають, що важлива не мінімальна сума витрат на гектар, а кінцевий результат — запланований урожай і зерно потрібної якості.
Особливо обережно в компанії ставляться до живлення. Пшениця чутлива до нестачі азоту, тому скорочення його норм може вдарити одразу і по врожайності, і по якості зерна.
Віталій Ванчуляк
директор департаменту виробництва
«ТАС Агро»
«Ми не вважаємо механічне скорочення витрат правильним шляхом. Якщо відмова від якогось елемента технології призводить до втрати врожаю або погіршення якості зерна, така економія зрештою може обійтися дорожче», — говорить Віталій Ванчуляк.
Тому в «ТАС Агро» шукатимуть не те, від чого можна відмовитися, а те, як ефективніше провести кожну операцію та раціональніше використати ресурси. Базові складові технології, від яких залежать урожайність і якість пшениці, скорочувати не будуть.
