Місяць зерновим коридорам: що з цінами на зерно та чому аграрії західних регіонів не поспішають у порт
Джерело фото: Latifundist.com
Місяць пройшов з початку роботи «зернових коридорів». Багато хто на ринку прогнозував, що після відкриття «великої води» ціни на зерно почнуть рости. Вони і почали рости, але не суттєво. В середині серпня міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на питання журналіста Forbes щодо того, чому на внутрішньому ринку низькі ціни на пшеницю відповідав: «У порту ціна вже зросла. Я думаю, що за 2–3 тижні вона зросте й на елеваторах. Чому так вийшло? Тому що трейдери намагались швидше продати кукурудзу, адже її легше продавати — вона має менше класів якості». Але прогноз не збувся. І цьому є причина.
Ми проаналізували, як наразі переформатовується ринок трейдингу, чому аграрії західних регіонів не поспішають дивитися в бік портів і коли очікувати зростання закупівельних цін на зерно?
Математика на карті
Житомирщина. Керівник підприємств «Привороття-Агро» та «Вікторія» Віктор Кожухаренко продає кукурудзу в біг-бегах словацькому покупцю по €135-140/т в залежності від того, де відбувається завантаження. Гроші отримує після того, як машина дістанеться пункту призначення. Причому послугу завантаження у біг-беги і всю логістику оплачує покупець. Сам аграрій платить тільки брокеру за розмитнення. Враховуючи те, що в порту йому б за кукурудзу запропонували $180-190, але логістику організувати і оплатити довелося самому — вигідніше продати з місця словацьким партнерам.
А тепер перемістимося південніше. Одещина. Тут у Віктора Кожухаренка є земельний банк в Татарбунарському районі. Логічно, що звідси він возить зерно у порти? Ні. Два місяці тому його господарство законтрактувалося по пшениці з румунськими партнерами. Щоб організувати доставку зерна в Румунію на переробні підприємства, довелося збільшити свій автопарк до 14 машин-зерновозів. Та навіть такі витрати не спонукали його «подивитися у бік портів».
«Так, продаж на внутрішній ринок Румунії, а не на порт Констанца виходить дешевше. Та до Констанци потрібно багато машин послати, щоб партія була. А так як логістика займає 7-10 днів (круг однієї машини), то ми знайшли переробників, яким і возимо зерно: кому на корма, кому на хлібопекарню. Такий контракт можна розтягнути на певний час. Багато одеських фермерів саме так і роблять: контрактуються в Румунії і возять туди на переробку. Вони не поспішають везти у порти Одеси, бо бачать багато ризиків», — розповідає Віктор Кожухаренко.
За його словами, на «велику воду» вигідніше везти зерно аграріям з північних регіонів, бо там траси не завантажені, як на Одещині зараз. Наприклад, до Румунії йому їхати 300 км, а до порту Одеси — 170 км. Але через завантаженість трас, черги і неможливість проїзду вночі, подолання цих 170 км в часі може розтягнутися на багато днів.
А ось математика на карті від співзасновника та генерального директора «Спайк Брокерс» Олександра Солов’я. Він теж говорить, що зараз дуже багато комерційних продаж зерна з України в Румунію, Польщу, Угорщину та Болгарію.
Олександр Соловей
співзасновник та генеральний директор «Спайк Брокерс»
«Наприклад, фермеру потрібно відвести зерно в румунське містечко Ясси з Умані. Відстань 350 км. До Одеси з Умані всього 270 км. Куди повезе фермер? В Ясси. Бо в порту Одеси ціна на продовольчу пшеницю $200, а в Ясси, який лише на 100 км далі — $280-290».
І додає, що зараз аграрії західної частини країни, Хмельниччини та частини Вінниччини продають зерно в сторону Румунії. Ті, що мешкають ближче до сходу — продавали і будуть продавати на порти.
Ціни
За словами Віктора Кожухаренка, після відкриття «зернових коридорів» ціни на пшеницю піднялися приблизно на 1 тис. грн. Водночас піднялися і ціни в портах Дунаю. Наразі різниця цін Дунай-порти Одеси за мінусом дороги до Рені складає $30-40. Тому аграрій не розуміє, чому ціни в портах Одеси не прирівнюються хоча б до цін в порту Рені.
«Через посуху змілів Дунай, баржі мало беруть вантажу. Фрахт падає. Пішов зворотній процес», — говорить Віктор Кожухаренко.
З таблиці видно, які були ціни на основні культури в липні-серпні в портах Одеси.
Операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький зауважує, що ціна на Дунайських портах в липні досить подібна до спотових цін в глибоководних портах, які є наразі. Поки що продавець заощаджує $20-30/т на логістиці, а покупець має десятки доларів прибутку.
«З часом прибутковість збалансується, і тут є потенціал на ріст закупівельних цін. Щодо зовнішніх ринків, українська кукурудза й пшениця виглядають конкурентними відносно інших походжень».
Чому не відбулося підвищення цін в порту?
За словами Олександра Солов’я, формула ціноутворення від трейдера така: ціна при реалізації мінус всі логістичні витрати. Але у випадку з Україною ще й мінус потенційний ризик, який бере на себе трейдер. Механізму, який би покривав ризики втрати товару, немає. Відповідно це не дозволяє розвинути ліквідність зі сторони покупців до такого рівня, щоб вона була більшою, ніж пропозиція на сьогоднішній день.
Олександр Соловей
співзасновник та генеральний директор «Спайк Брокерс»
«Пропозиція перевищує попит. За правилами ринкової економіки, коли пропозиція вище попиту — ціна нижче. До цього додаємо ризики, пов’язані з логістикою, які не дозволяють захеджувати втрату товару в порту. А якщо це і доступно, то доступно не всім. На мій погляд, потрібно на рівні держави розробляти механізм по страхуванню зерна до завантаження його на борт судна. Якщо такий механізм буде доступний, то це зовсім інша історія».
Погоджується з колегою і Богдан Костецький. І додає, що ефект ринок побачить тільки тоді, коли трейдинг перейде на лінійні елеватори.
Богдан Костецький
операційний партнер
торгово-аналітичної компанії Barva Invest
«Зараз на ринку CPT-порт вимальовують досить цікаві ціни. На продовольчу пшеницю прайс на рівні $205. Це найкраща ціна, яку бачив ринок за останні місяці. Навіть, якщо береш ціни у порту Рені, де вони орієнтовно такі самі, але доставка коштує на $30-40 дорожче.Тому передумови для підвищення ліквідності і укріплення цін на ринку CPT уже є. Просто вона ще не проникла на лінійні елеватори».
За його словами, потрібен час, аби експортувати не лише усе заскладоване зерно на терміналах, а й куплене на лінійних елеваторах. Але очікує, що вже в кінці вересня ліквідність на лінійних елеваторах буде більшою.
Нові імена на ринку трейдингу
Віктору Кожухаренку регулярно надходять пропозиції від великих міжнародних компаній щодо продажу ріпаку та пшениці. І генеральний директор «Спайк Брокерс» Олександр Соловей говорить, що наразі великий попит на споті на кукурудзу, ріпак і пшеницю зі сторони таких компаній. Тільки вони купують зерно, щоб доукомплектувати свої судна.
«Міжнародні компанії втратили вже більше $100/т на всьому, що було куплене до війни. Тому зараз вони обережні і не мають «великих апетитів» щось купувати. Та й купують з умовою оплати тільки після того, як судно пройде коридор і Босфор», — розповідає Олександр Соловей.
Богдан Костецький говорить, що оператори просто не хочуть брати на себе ризики. Вони бояться, що коридори, які так раптово відкрилися, так же раптово можуть і закритися. І зараз власники терміналів дають не більше 10-15 днів на накопичення зерна. Розрахунок за товар йде по факту закриття митної декларації. Тобто усі ризики щодо закриття коридору лежать на продавцеві.
Всі опитані спікери погоджуються, що ринок чекає цікавий рік. Навряд чи ми побачимо у найближчому майбутньому звичний для нас трейдинг. Цей ринок вже переформовується за рахунок нових операторів. Це невеликі компанії, які, маючи досвід роботи на Дунаї, самі роблять накопичення та фрахтують судна. Вони готові брати на себе ризик і працювати з більш лояльними умовами щодо оплати.
Олександр Соловей
співзасновник та генеральний директор «Спайк Брокерс»
«Міжнародні компанії купують зерно по низькій ціні і всі ризик покладають на продавця. Який тоді сенс продавцю брати на себе ризик, якщо зерно можна самому продати? Тому зараз ми спостерігаємо цікаву активність на CIF і FOB. Одне діло, коли на цих ринках торгують великі компанії. Зовсім інша, коли середній фермер з земельним банком 20-40 тис. га торгує на CIF через нашу компанію. Холдинги з фермерами вже конкурують з трейдерами за destination. Ця ситуація нова для українського ринку».
У свою чергу Богдан Костецький прогнозує, що з появою нових гравців ростиме конкуренція і маржинальність буде насичуватися. Відповідно і картинка по цінах буде більш збалансована. Тому вже в жовтні-листопаді ціни почнуть зростати, а маржинальність складатиме на десятки, а умовно $5-10, все рівно задовольняючи операторів ринку.
На запитання чи хотіли б самі продавати зерно, агрірій Віктор Кожухаренко говорить, що у нього зовсім інша місія — вирощувати зерно. А те, що він під час війни вирішує логістичні питання — вимушена міра.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
