Блекаут: як в умовах відключення електроенергії живе агробізнес
Джерело фото: Latifundist.com
Через перебої з електропостачанням, викликані діями країни-агресорки, українському агробізнесу доводиться оперативно закупляти генератори, міняти графік роботи, переналаштовувати виробництво. Може здатися, що генератор вирішить всі проблеми. Та це не так. Для великих виробництв потрібні потужні генератори. Закупити їх наразі проблематично (доводиться чекати місяцями з-за кордону), та й не всім вони по кишені. До того ж, перехід на генератори значно збільшує собівартість виробництва продукції. Ось чому експерти вже пророкують збільшення цін на м'ясну та молочну продукцію на полицях супермаркетів. Ми проаналізували, як живе в умовах відключення світла агросектор і до чого готується.
Переробка соняшнику
У переробників соняшнику ситуація з електропостачанням вкрай складна. Добові ліміти споживання ОЕЗів зменшують не на 10-20%, а на 50%. Через це заводи змушені зменшувати переробні потужності щонайменше в половину.
«Якщо Обленерго дає добро на роботу, то Укренерго не дивиться, що це ОЕЗ і вимикає виробництво. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки, бо ми маємо справу з вибухонебезпечним виробництвом. Нам, наприклад, потрібно мінімум 2-3 години для розгрузки екстрактора. Я розумію, що країна переживає складні часи і ніхто нам не забезпечить 100% добові ліміти, але хоча б на 80% — це вже щось. Особливо для тих заводів, які займаються фасовкою продукції на внутрішній ринок».
За словами Степана Капшука, заводи оснащені генераторами, але ними не можна забезпечити електроенергією все виробництво. В основному генератори використовують для аварійних зупинок, щоб розвантажити технологічне устаткування.
Що буде, якщо заводи і далі будуть працювати в такому режимі? Степан Капшук говорить, що в такому випадку трейдери і далі будуть вивозити соняшник за кордон. Україна зараз стала найбільшим експортером насіння соняшнику. Для переробників найстрашніше в цій ситуації — втратити недешеве обладнання, яке повинне працювати при стабільних режимах.
І відмічає, що виходом з ситуації може бути включення ОЕЗів до підприємств критичної інфраструктури і побудова графіків роботи. Наприклад, домовитися з Укренерго, що 3-4 дні на місяць підприємства не працюють і працівники йдуть на вихідні, а у інші дні — працюють.
А як щодо енергетичної незалежності ОЕЗів? Степан Капшук говорить, що це майбутнє, над яким вони вже працюють. Заводи мають дешеве лушпиння, з кого виробляють пар. І вже на 3-х заводах встановлені турбіни, які виробляють електроенергію (когенерація — одночасне вироблення теплової та електричної енергії — прим. ред.). Поки заводи масово не йдуть в це, бо для переробки 1 т соняшнику потрібно 60 кВт електроенергії. Тож кожен переробник рахує, скільки інвестицій потрібно і який їх строк окупності. Та й досить непросто поки отримати дозвіл на таке переобладнання.
Переробка ягід
Виробники заморожених ягід перевозять товари до Польщі та розподіляють по регіонах України. Практично всі підприємства закупили генератори, але для таких енергоємних бізнесів, як заморожування ягід, це лише підстрахування на короткий час, зауважує президентка асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.
За словами директора заводу бренду Tevitta Юрія Кривенка, різкі відключення світла на заводах із заморозки ягід, овочів та фруктів можуть позначитися на вартості продукції. За його словами, завод максимально пристосовується до віялових відключень світла: має генератор та можливість перепідключатися до ліній. Але у будь-якому випадку для виробництва відключення світла — це критичні умови.
«Варто розуміти, що якщо відключення будуть довші, ніж на пів дня, то це призведе до псування продуктів у камерах зберігання, крім того, при стрибках напруги може згоріти працююче обладнання».
Юрій Кривенко додає, що кожне виробництво при різкому відключенні світлопостачання має втрати, а це може вплинути і на підвищення вартості продукції.
Молочна галузь
Після того, як 23 листопада росія вкотре здійснила ракетний обстріл критичної інфраструктури України, деякі виробники молочної продукції майже добу залишалися без світла, молоковози не могли розвантажити сире молоко. Перепродати сировину теж не було можливості, адже всі переробники перебували в однакових умовах, повідомив аналітик молочної галузі Максим Фастєєв. І зауважив, що масований ракетний обстріл вкотре свідчить про те, наскільки важливим для переробників молока є фактор наявності генераторів, і цей фактор буде актуальним і в наступні місяці.
Водночас виконавчий директор «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дідур повідомив, що молочні компанії готові самостійно купувати генератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних заводів. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ.
До речі, вже 11 листопада стало відомо, що уряд звільнив від ввізного мита та ПДВ генератори, акумулятори та інше обладнання, яке допоможе покращити енергозабезпечення.
Чи не вплине використання генераторів на собівартість молочної продукції? Вплине, говорить директор заводу «Юрія» (ТМ «Волошкове поле») Віталій Пустовіт. Наразі завод користується орендованим генератором і закриває ним 60% потреб, але обходиться аренда недешево. Тому вирішили придбати власний генератор, який поки ще не можуть доставити на завод.
«На генераторах дорожче працювати. До того ж з 1 грудня енергетика дорожчає. Якщо розкласти наші витрати, то основна стаття, зрозуміло, це сировина — 70%. У решту 30% входить енергетика, і її частка росте. Нам доведеться це розповсюджувати на кінцеві ціни. Поки не збільшували, але це питання на розгляді. Я прогнозую, що вона зросте приблизно на 5%. І це зростання пов’язано не лише з енергетикою, — фермери почали піднімати вартість молока на 50 коп. Якщо перевести це підняття разом з вартістю доставки та іншими витратами, то ціна молока виросте на 1 грн».
І додає, що звісно генератор їх рятує. Бо він знає заводи, які працюють по 2 або 8 годин на добу, не маючи генератора. Деякі взагалі не можуть запуститися. Зауважує, що переробникам молока допомогли б попередження про віялові відключення принаймні за півгодини. Тоді б завод встигнув швидко переналаштуватися.
Віталій Пустовіт
директор заводу «Юрія» (ТМ «Волошкове поле»)
«Дане питання піднімали на рівні області, зробили групу, попередньо вирішили, що у разі планових відключень попереджати виробників за 10-15 хвилин. Але це особливо не рятує — так швидко виробництво не можемо зупинити і не перевести на генератори».
М’ясне виробництво: свинарство
Позначилися відключення світла і на виробниках свинини. Асоціація «Свинарі України» (АСУ) повідомила, що заклади роздрібної торгівлі почали істотно скорочувати замовлення охолодженої свинини, щоб не було залишків під час реалізації. Деякі взагалі відмовляються від продукції, або відтерміновують постачання.
Крім того переробники надалі працюють в умовах «поламаних» графіків поставок через відключення світла та повітряні тривоги. В результаті ціни на свиней забійних кондицій поповзли вниз. Водночас аналітики зауважують, незважаючи на негативну цінову динаміку, абсолютна більшість виробників свинини все ж реалізує усі наявні товарні партії без залишків.
В асоціації також додали, що і виробники, і переробники свинини запасаються генераторами. Ті підприємства, які не встигли їх придбати, зараз чекають на поставку з-за кордону 3-5 тижнів. Тож вимушені пристосовуватися під графіки відключень.
Птахівництво
Через віялові відключення в птахівництві відбувається скорочення виробництва. Таким чином птахівники хочуть убезпечити себе від можливих втрат.
Як повідомив UBR.ua виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, птахівники теж переходять на генератори. Переважно ними обладнують інкубатори, оскільки відключення електроенергії призводить до значних втрат, закладених саме на інкубацію яєць та недоотримання молодняку. Але живлення потребують й інші технологічні процеси, зокрема, виготовлення кормів, сортування та забій птиці, холодильні приміщення. Тому підприємства шукають додаткові генератори.
Знову ж таки, використання генераторів підвищує виробничі витрати, говорять в Ukrlandfarming. В кінці жовтня компанія повідомила, що її птахофабрики у Хмельницькій, Запорізькій та Харківській областях перейшли на резервне живлення за допомогою дизельних генераторів. Завдяки цьому зуміли уникнути повної зупинки виробництва і загибелі птахів. Але зауважили, що резервне живлення є лише тимчасовим виходом з ситуації, і не вирішує проблеми повноцінного енергопостачання виробництва на довгий період.
«Птахофабрики також гостро відчуваються перебої з поставками корму для відгодовування птахів: адже на елеваторах і комбікормових заводах також відбуваються відключення електроенергії через обстріли енергетичної інфраструктури», — говорять в компанії.
Елеватори
Чи можна буде зберігати зерно на елеваторах у разі блекауту? Можна, якщо закупити потужні генератори. Для нормальної роботи елеватора потрібні установки, які виробляють 5000-12000 кВт/год за добу. Коштують вони дорого і підходять не всім. Але можна обійтися і менш потужними. Операційний директор G.R. Agro Артем Ремпен розповів виданню Elevatorist.com, що генератор на 90 КВт забезпечить роботу транспортерів однієї ділянки зерносховища. А от із сушарками, які зараз працюють з кукурудзою, справи будуть набагато гіршими.
«У сушарки вентилятори по 120 КВт, плюс інфраструктура навколо сушарки, транспортери. А генератор на 250 КВт це вже спеціалізована техніка, її так запросто не підеш і не купиш — її треба замовити, дочекатися. А кукурудзу кудись дівати потрібно».
А ось яким лайфхаком, як зберегти якість зерна при сушінні, поділився з журналістами головний енергетик «Андріяшівського елеватора» та «Яготинського елеватора» компанії МХП Олександр Касьян. Коли на елеваторах зникає електроенергія, за допомогою генераторів включають зерносушарки, щоб охолодити зерно і зупинити процес «дихання». Як тільки електроенергія з’явилася, зерно знову розігрівають та продовжують сушити. Але енергетик зауважує, що такий спосіб дієвий тільки при короткочасних вимкненнях світла.
Ще більше дієвих порад про те, як зберігати зерно на елеваторах в умовах відключення електрики, читайте в матеріалі наших колег з Elevatorist.com.
Через відключення світла на елеваторах збивається і графік роботи.
Артем Ремпен
операційний директор G.R. Agro
«Відключення впливають сильно. Вони збивають з ритму роботи. Ви ж розумієте: не вивантажили машину — комбайн не пішов на друге коло. У підсумку всі нервують: працівники елеватору, фермер, а якщо комбайн орендований, то нервує ще й власник комбайну».
Зараз на підприємствах компанії приблизно знають, коли не буде світла. Тому попереджують дзвінками клієнтів, щоб ті мали змогу оптимізувати власний процес збирання кукурудзи. Також в цей час не завантажують сушарки. Бо вже мали негативний досвід швидкого аварійного вивантаження зерносушарки під час знеструмлення.
Трейдинг і логістика
Після обстрілів 23 листопада торговельна активність була дещо зменшена. Робота всіх річкових та морських портів була зупинена з міркувань безпеки. Через знеструмлення не працювали залізничні ділянки у Києві, Дніпрі, Миколаєві, а також на Львівщині, Вінниччині, Сумщині та Харківщині.
Та навіть в таких умовах трейдери ціни на пшеницю і кукурудзу не підвищували. Аналітики «АПК-Інформ» говорять, що зараз пропозиція значно більша за попит. Але і ціна не падає через високі тарифи на вантажоперевезення, низькі темпи збору кукурудзи і неготовність аграріїв поступатися в ціні.
Наразі, за словами аналітика товарних ринків «Zernotorg.ua» та «Zernovoz.ua» Олександра Тищенка, черги на вивантаженнях в портах та елеваторах збільшилися з однієї доби до 3-4 діб, оскільки робота значної частини обладнання залежить від електроенергії. Черги на кордонах майже без змін.
Кому генератори?
Також хочемо нагади, то наразі Мінагрополітики проводить опитування серед аграріїв щодо потреби в генераторах. Всі аграрії, зареєстровані станом на 20 листопада у ДАР, як юридичні особи так і ФОПи, вже повинні були отримати посилання на заповнення анкети. Нові користувачі, які будуть зареєстровані в ДАР з 29 листопада по 7 грудня, також повинні отримати на електронну пошту посилання. Але поспішайте, анкетування триватиме до 7 грудня. Генераторне обладнання для агросектору влада планує отримати від іноземних партнерів та благодійних організацій.
Наталія Родак, Latifundist.com
