Аграрії закредитовані під завʼязку: де брати нові кредити і гранти
Джерело фото: Latifundist.com
Побоювання ринку щодо скорочення кількості агропідприємств внаслідок широкомасштабної війни знайшло своє відображення в негативній статистиці, яку оприлюднив Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». За даними центру, за 2022 рік кількість діючих підприємств в галузі сільського, лісового та рибного господарства скоротилася на 31,4% (з 51,8 тис. до 35,6 тис.). І ця негативна тенденція залишається на 2023-2024 роки.
Підприємства, які тримаються на плаву, серйозно задумуються над скороченням посівних площ. Так, власники бізнесу приймають кардинальні рішення — залишити землю під паром або засіяти сидератами, сплативши пайовикам за оренду і дочекатися кращих часів, враховуючи той факт, що дохід від вирощування за існуючою ринковою кон’юнктурою не покриє собівартість виробництва.
Основна частина підприємств вирішили сіятися, але намагаються мінімізувати витрати, розуміючи, що перезапуск агровиробництва буде зробити дуже складно. Багато підприємств залишають врожай на зиму в полі для економії на сушці зерна.
Сьогодні суттєво збільшилося кредитне навантаження на агропідприємства. Так, якщо до 2021 року багато підприємств, особливо в західній Україні, які історично працювали на власному капіталі та не мали потреби в залученні зовнішнього фіннсування, в теперішній час є повністю закредитованими.
Причини тут дві: перша — це «нульові» кредити у довоєнний період для агровиробників за програмою «Доступні кредити 5-7-9», коли підприємства брали кредити за спекулятивною ознакою, притримуючи зерно до літа, з прогнозом отримання більшої ціни за нього. Але з війною ціни впали на 50%. Для прикладу, ціна соняшнику знизилася з 24 до 12 тис грн/т. Плюс відбулася різка девальвація гривні з 25 до 37 грн/дол. США, що знайшло своє відображення в підвищені ціни на ТМР, враховуючи їх значну імпортну складову.
Падіння рентабельності агровиробництва, а також перехід економіки в «тінь» через блокування податкових накладних, чорний кешовий ринок та сірий експорт знайшли своє відображення в фінансовій звітності агропідприємств.
Фінансові показники підприємств значно погіршилися, виручка та прибуток знизилися в рази. Так, середня EBITDA з 1 га сьогодні дорівнює 0,00 грн, а часто має навіть від’ємне значення. Банки зазвичай розраховують можливий кредитний ліміт з розрахунку х2-3,5 EBITDA. Тому кредитори мають змінювати свої ризик-підходи та вимоги до позичальників при розгляді нових кредитів та реструктуризації діючих боргів при оцінці кредитоспроможності агропозичальників.
Враховуючи ці факти, 2024-й МР очікувано буде найскладнішим за всю історію незалежної України.
У такі важкі часи питання залучення фінансування набирає зовсім іншого сенсу. Стає зрозумілим, що без зовнішньої допомоги український фермер не виживе. І це не лише питання продовольчої безпеки, а й руйнування цілої системи фермер-працівник-пайовик-кредитор-постачальник-переробник-логіст-сервісні компанії та ін.
Далі розглянемо найбільш цікаві пропозиції фінансування, які сьогодні доступні малому та середньому агровиробнику.
Банківське кредитування
Найпоширенішим видом фінансування залишається банківське фінансування та Державна програма «5-7-9».
Так, на 30.10.23 р. банки надали фінансування 12 тис агропідприємствам на загальну суму 62 млрд грн, 36 млрд грн (58%) з яких — це кредити «5-7-9». Такий обсяг фінансування забезпечили 29 банків. З переліком банків, які працюють за програмою «Доступні кредити 5-7-9» можна ознайомитися на сайті ФРП, який є управителем програми.
«5-7-9»
Сьогодні, діють наступні види фінансування:
- на поповнення обігових коштів для господарств, які займаються вирощуванням в сумі 60-90-150 млн грн під ставку 3% або 13% річних. Так, кредитний ліміт у сумі до 60 млн грн може отримати агровиробник строком до 3 років, 90 млн грн кредит — строком закінчення до 31.03.2024 р., та 150 млн грн — для підприємств, які ведуть діяльність у зоні високого воєнного ризику. Відсоткова ставка 13% річних підпадає під кредити на 60 та 90 млн грн і ставка 3% — до категорії 150 млн грн.
- програма була розширена для переробників с/г продукції. Так, підприємства які займаються переробкою можуть отримати фінансування на поповнення обігових коштів до 150 млн грн під 7% річних для підприємств з виручкою до 10 млн Євро в рік та під 9% річних — понад 10 млн євро. Також підприємства можуть зменшити на 2% відсоткову ставку за створення додаткових робочих місць. З розрахунку 0,5% за одну людину. Процента ставка 1% річних діє для підприємств з зони високого воєнного ризику.
- аналогічні програми діють і для інвестиційних кредитів, на придбання основних засобів. Строки таких кредитів та типи застави кожен банк встановлює самостійно. Так, «Приватбанк», «Ощадбанк» та «Банк Львів» можуть надати беззаставні кредити на 3-6 млн грн, «ОТП Банк» — до 20 млн грн під заставу ФАР, Credit Agricole Bank — тверду заставу тощо.
Міжнародні донорські організації та світові фінансові інститути
Проєкт USAID «Реформування фінансового сектору» (FSR) провів грантовий конкурс для кредиторів, які займаються фінансуванням ММСП, серед яких питома вага припадає на агробізнес. Так, підприємства з виручкою до 10 млн Євро та/або з кількістю працівників до 250 осіб можуть скористатися наступними грантовими кредитними програмами:
- «ОТП Банк» надає фінансування на поповнення обігових коштів під 7% річних строком на 12 місяців. Діє унікальна пропозиція в поєднанні з приватним партнерством — постачальниками ТМР для посівної, в рамках якої агровиробник може придбати в кредит насіння, добрива, ЗЗР за ставкою 0,1% річних на рік. Банк також працює над розвитком факторингових операцій в аграрній сфері. Загальний кредитний ліміт в рамках гранту становить 530 млн грн. Наразі Банк отримав багато запитів на фінансування та в разі швидкої реалізації цих кредитів буде звертатися до Проєкту щодо його збільшення.
- Партнерська програма «ПриватБанк» та СК Універсальна, в рамках якої при фінансуванні агровиробників буде застрахований їх майбутній врожай від погодних ризиків.
- Бест Лізинг, за рахунок зменшення на третину лізингового платежу позичальника, в який входить вартість самого лізингу, страхування та оформлення предмета лізингу.
Уряд Німеччини через GIZ, DSIK, ФРП разом з провідними банками України запустили програму «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні». Так, за умовами програми, підприємство може отримати грант до 30 тис Євро на отримати грантове фінансування на покриття операційних витрат чи дострокового повернення отриманого кредиту з розрахунку до 20 тис Євро – для стандартних ММСП та до 30 тис Євро – для релокованих ММСП. Банками агентами виступають «Банк Львів» та «Ощадбанк».
Світові фінансові інститути IFC та EBRD запустили інструменти портфельних гарантій, в рамках яких банки України можуть розподіляти свої кредитні ризики 50/50, тим самим більш впевнено надавати фінансування малому та середньому бізнесу.
EBRD разом з провідними банками та лізинговими компаніями надають інвестиційне фінансування на придбання основних засобів з кешбеком до 15% від вартості кредиту. До таких кредиторів належать «Укргазбанк», «Кредобанк», «ОТП Лізинг». Деякі з цих програм працюють в поєднанні з програмою «Доступні кредити 5-7-9», що надає можливість агровиробнику оновити свою с/г техніку та обладнання, а також транспортні засоби.
Товарне фінансування
До війни товарне фінансування за обсягами продажів не поступалося банківському фінансуванню та навіть перевищувало його в сегменті купівлі ТМР для посівної. Але після початку війни ситуація змінилася. Великі мультинаціональні компанії зупинили програми розстрочок для дистриб’юторів та фермерів. Національні постачальники ТМР точково підтримали своїх постійних клієнтів — агровиробників та надали фінансову підтримку до 30% обсягів довоєнного часу.
Розуміючи це, Проєкт USAID AGRO провів грантовий конкурс щодо перезапуску товарного фінансування 2023 МР. Переможцями конкурсу стали ADAMA, Ukravit, Agro Arena, через товарні кредити яких малі та середні господарства отримують необхідні ТМР для проведення посівної з відстрочкою платежу. Інші національні виробники та постачальники ТМР, такі як ALFA Smart Agro, LNZ, «Агросем», «Украгроком», Plant Agro та ін. також запровадили товарне фінансування, в тч в поєднанні з бартерними інструментами по викупу зерна. Проєкт USAID AGRO планує повторити підтримку товарного фінансування, тому радимо слідкувати за анонсами грантів.
Небанківський фінансовий сектор
Статистика говорить про те, що ніша ММСП дрібних агровиробників до 200 га залишається поза увагою банків.
Цей сегмент складає сотні тисяч суб’єктів господарювання та є складним в розрахунках кредитоспроможності, враховуючи той факт, що левова частка бізнесу знаходиться в «тіні» та кешових розрахунках. А це одноосібники, малі сімейні фермерські господарства, дрібні підприємства до 5 осіб, які займаються вирощуванням основних с/г культур, овочівництвом, садівництвом, ягідництвом, тепличним господарством, розведенням свійської птиці та тварин, переробкою с/г продукції.
На допомогу цьому сегменту, який є найвразливішим до ризиків, приходять представники небанківського фінансового сектору — фінансові, лізингові та факторингові компанії. Зазвичай вартість такого запозичення для агровиробників вища за банківське кредитування та становить 15-40% річних в грн та 25% річних в дол США.
Такі кредитори мають більший апетит для ризику, мають свої експертизи оцінки ММСП, працюють в тч на територіях які наразі обмежено фінансуються банківським сектором. Філософія таких кредиторів при фінансуванні – надання дрібних сум фінансування, зазвичай — 0,1-2 млн грн. Ризик-політика побудована на роботі з предметами застави, кредитною історією та репутацією позичальників.
Активними гравцями на цьому ринку є лізингові компанії «ЕСКА КАПІТАЛ», «Еніра», фінансові компанії Activitis із продуктом BNPL для В2В, «Надія України» та ін. Завдяки фінансовим інструментам дрібні агровиробники в тч ФОПи можуть отримати фінансування на поповнення обігових коштів, придбати с/г техніку, автотранспорт та обладнання в тч яке вже було у використанні.
Розуміючи сегментацію таких кредиторів, ПроЄкт USAID AGRO запровадив грантовий конкурс на розвиток та підтримку нових цікавих інструментів та покращення існуючих програм по фінансування дрібних агровиробників. Завдяки цьому гранту два представники небанківського фінансового сектору зможуть отримати 36 млн грн на розвиток інструментів фінансування невеликих агровиробників тим самим надати їм більш привабливі умови фінансування. Строк прийому заявок — до 05.12.23 р.
Грантова підтримка
Сьогодні існує велика кількість грантів на підтримку ММСП агросектору України. Умовно їх можна поділити на два напрями.
Перший — це пряма матеріальна підтримка (роздача насіння, добрив, грошових коштів з розрахунку на 1 га землі, виплати за утримання корів, роздача полімерних рукавів, надання сг техніки в оренду тощо). Такі гранти більшою мірою розподіляються через ДАР, міжнародні організації чи в партнерстві з приватним сектором.
Другий — це бізнесовий напрям. В цьому випадку ММСП потрібно підготувати бізнес-план, мати 50% власних коштів на запуск проекту, в деяких випадках створити додаткові робочі місця чи надати с/г послуги широкому колу дрібних агросуб’єктів.
Такі гранти розподіляються через портал єРобота (https://erobota.diia.gov.ua/) або грантові конкурси від світових донорів. Слідкувати за такими грантами потрібно на спеціалізованих Інтерне- ресурсах з аграрної тематики або грантових майданчиках типу «Громадський простір».
Онлайн інструменти доступу до фінансування
Сьогодні існують FinTECH компанії, які надають сучасні цифрові рішення для агровиробників щодо пошуку фінансування, подачі заявок на фінансування та навіть отримання фінансування в цифровому форматі тим самим значно спрощуючи шлях клієнта до фінансування
До таких платформ належать Агріаналітика, АгроАпп, Uteka. Завдяки цим платформам агровиробник може швидко знайти оптимальне фінансове рішення, яке максимально підходить до його параметрів, подати онлайн заявку на фінансування та підготовку гранту.
До інших інструментів діджитал банкінгу відноситься «Ощадбізнес», де агровиробник може отримати кредит повністю в цифровому форматі.
Інструменти фінансової підтримки безумовно необхідні, але державі та світовим донорам варто подумати над інструментами гарантованого викупу майбутнього врожаю у дрібних агровиробників за фіксованою та справедливою ціною в поєднанні з форвардними контрактами (виконання таких контрактів повинно бути додатково гарантоване як покупцям, так і продавцям) та страховими продуктами щодо цінових коливань локальному ринку.
Якщо буде підтримка буде жити фермер, а відповідно — буде жити і вся країна!
Павло Гузирь, консультант Chemonics Int. проекту USAID з аграрного та сільського розвитку (AGRO)
