Шокова агротерапія. Поради фінансиста, як пережити Посівну-2023
Джерело фото: Latifundist.com
Весна стукає агровиробникам у двері, а за вікном — війна, невизначеність, скрута, розгубленість та дефіцит грошових коштів на Посівну-2023. Вже було багато сказано про причини падіння рентабельності агровиробництва, спричинені війною. Про надприбутки агровиробників у вигляді чистого доходу до 1000$ з 1 га сьогодні можна забути. Як і про те, що ведення агробізнесу — «посіяв-зібрав-продав з поля», також.
У цьому тексті я зібрав добірку фінансових стратегій та практичних порад на весняну посівну:
-
Коректна та грамотна офіційна звітність
Незалежно від того, чи потрібно вам залучити зовнішнє фінансування чи ні, все починається з коректної і вірної офіційної звітності. Так, негативним фактором є отримання офіційного збитку, а також умисне заниження фінансового результату. Це також стосується і рівня «тінізації» бізнесу.
Так, агропідприємству краще показувати реальний дохід та реальні обороти, тим самим мати більш високі шанси отримання дешевих кредитних ресурсів у максимально можливих сумах. Для цього слід покращувати рівень грамотності своїх фінансових та бухгалтерських фахівців, відправляючи їх на відповідні курси та навчальні програми, оплачувати їм доступ до платних спеціалізованих бухгалтерських онлай платформ, таких як Uteka, «Експертус» або використовувати зовнішній аутсорсинг чи спеціалізований консалтинг, наприклад AgriAnalytica. Результатом таких дій буде коректна та грамотна фінансова звітність, що підвищить рівень кредитоспроможності та інвестиційної привабливості агропідприємства.
-
Власні ресурси
За можливості, агропідприємствам необхідно акумулювати власні фінансові ресурси на проведення посівної — минулорічні прибутки, особисті заощадження власника, реалізація наявної агропродукції тощо. Також доцільно розвивати прямі експортні угоди з продажу готової агропродукції за кордон, у тому числі через професійних комерційних торгівельних агентів (брокерів). Це дасть агровиробникам доступ до більш високих цін на агропродукцію та валютну виручку, що знизить їхній курсовий ризик.
-
Банківське кредитування
Сьогодні найдешевшим зовнішнім запозиченням є банківське кредитування.
3.1. Спільні лояльні кредитні програми держави та банків.
Програма 5-7-9, в рамках якої агровиробник може отримати фінансування на поповнення обігових коштів під 0% річних (проценти за агровиробника банку сплачує держава). Також держава в рамках цієї Програми бере на себе частину кредитного ризику за агровиробника в розмірі 50% або 80% тіла кредиту. За Програму відповідає «Фонд розвитку підприємництва», на сайті якого можна детально ознайомитися з умовами Програми та банками учасниками. Вимоги до застави та позичальників в кожного банку свої, відповідно до їхніх кредитних політик.
Сьогодні відбуваються дискусії щодо змін умов Програми та згортання можливості безпроцентних умов кредитування. Тому аграріям слід пришвидшити процес подачі заявок на кредит за цією програмою.
3.2. Пільгові партнерські програми кредитування постачальників ТМР та банків.
Це програми міжнародних та національних виробників й постачальників насіння, добрив, ЗЗР, які мають пільгові ставки (від 0,01% річних) фінансування на купівлю продукції партнерів. До таких постачальників належать: Syngenta, Lidea, ALFA Smart Agro, «Тімак Агро Україна», Ukravit, OSTHEM RETAIL, LNZ Group, Ecoorganic та ін. Серед банків партнерів — «Ощадбанк», «Приватбанк», «ОТП Банк», «Райффайзен банк», «ПроКредит Банк», ПУМБ та ін.
3.3. Базові кредитні програми самих банків.
Сьогодні процентні ставки за кредитами для агроклієнтів у банків встановленні на рівні 21-25% річних в національній валюті та 6-9% річних в іноземній валюті.
3.4. Авальований вексель.
Вексельне фінансування — фінансовий інструмент, як гарантія для постачальника ТМР про те, що через 6-9 місяців постачальник 100% отримає свої кошти за товар від агровиробника або банку. Вартість авальованого векселя агровиробнику буде коштувати 2-4% річних плюс 1% від суми контракту у вигляді разової комісії. Також діють спеціальні вексельні програми банку та постачальників ТМР під пільгову ставку. Серед таких постачальників — BASF, Nufarm, Timac та ін.
Порада агровиробникам: першочергово звертатися в ті банки, в яких вони мають кредитну історію. У таких банків вже є розуміння щодо агроклієнта, як правило, встановлені кредитні ліміти, оформлені застави, відкриті поточні рахунки, що може прискорити процес отримання нового фінансування.
Якщо ваш діючий банк не погоджує вам збільшення/відновлення кредитного ліміту (наприклад, не здійснює кредитування підприємств на територіях, які розташовані близько до військових об’єктів та ліній бойових дій, а також на відстані менше, ніж 50 км до кордонів з рф чи рб) або затягує з рішенням по кредиту, радимо подавати запити на фінансування до інших банків. При цьому, необхідно звертати увагу на суми кредитування, вимоги щодо оформлення землі, період існування агропідприємства (більше 2-3 років), вимоги до офіційного прибутку та застави, у тому числі розглядати фінансування без застави або заставу фінансової аграрної розписки.
-
Агрокредитні онлайн-платформи (кредитні агрегатори)
Гроші агровиробникам часто треба «на вчора», тому сьогодні немає часу на очікування та розмірковування. Існують безкоштовні онлайн-платформи, через які за допомогою інтернет-порталів або чат-ботів агровиробник може самостійно подати заявку на кредит одночасно в більшість основних банків України, не покидаючи території свого агропідприємства, вказавши лише код ЄДРПОУ компанії та суму кредиту.
До таких онлайн-платформ належить Агро.Апп та Агріаналітика. Платформи мають інтуїтивний та зручний інтерфейс, вбудовані алгоритми автоматичних кредитних скорингів, доступ до відкритих баз даних та інтеграції з банками. За допомогою смартфона або комп’ютера, агровиробник може подати заявку на кредит протягом декількох хвилин. Платформа отримує ваш запит, автоматично здійснює аналіз підприємства та направляє вашу заявку в ті банки, які відповідають вашим вимогам. Ви також можете самостійно вибрати перелік банків, в які ви бажаєте подати заявку на кредит. Після цього вам залишається тільки чекати дзвінка від представників банку та проговорити суму кредиту, умови фінансування і погодити наступні кроки.
-
Кредитування небанківськими фінансовими установами
Це більш дорогий, але швидкий тип фінансування. До таких кредиторів належать лізингові компанії та кредитні спілки. За допомогою фінансового інструменту «зворотний лізинг», агровиробник може отримати гроші на посівну під заставу с/г техніки або автотранспорту. Кредитні спілки надають кредити на поповнення обігових коштів під заставу с/г техніки або автотранспорту, у тому числі і особистого транспорту власника підприємства.
Як правило, такі компанії не так ретельно дивляться на офіційні фінансові показники агропідприємств, часто вони готові фінансувати агропідприємства з від’ємним фінансовим результатом. Процедурно це виглядає так: компанія оцінює вартість техніки або автотранспорту та надає фінансування під 2% в місяць в іноземній валюті або 3% в місяць в гривні, до 50% ринкової вартості предмета застави. Прикладами таких компаній є «ЕСКА капітал», ПВКС, «Агро бізнес кредит» та ін.
-
Товарне кредитування
Рішення можуть бути різноманітними — у вигляді розтермінування виплат, фінансового кредиту, фінансової або товарної аграрної розписки тощо. До таких постачальників та дистриб’ютерів належать Syngenta, Adama, LNZ Group, ATK, «Ерідон», «Суффле Агро Україна», «Плант Агро», «Спектр-Агро», «ОККО Агротрейд» тощо. Таке фінансування коштує в середньому до 25% річних в гривні та до 10% в доларах США.
Реалії сьогодення знизили ризик-апетити постачальників щодо надання ТМР в кредит від себе, але навіть в умовах війни вони готові підтримати своїх ключових агроклієнтів та агровиробників, з якими вони мають позитивну кредитну історію та співпрацю. Тому радимо отримати всі можливі пропозиції від постачальників в своєму регіоні проаналізувати їх на предмет вартості та умов та прийняти правильне рішення.
-
Форвардне фінансування та бартер
Такий ринок сьогодні складний, враховуючи нестабільність цін на зерно. Тому радимо розглядати більше бартерні угоди по обміну готової агропродукції на ТМР. Для цього пропрацюйте основні елеватори свого регіону та національних гравців. Радимо звернути увагу на форвардні та бартерні програми які пропонує «Аграрний фонд», «Кернел», Syngenta, «НІБУЛОН», «Ерідон», «Агросем» та ін.
-
Глибоко інтегроване партнерство
До такої співпраці належать глибоке партнерство з великими корпораціями по фінансуванню, доступу до матеріально технічної бази партнерів та спеціальних цін на ТМР, спільна дольова участь в агробізнесі тощо. До таких компаній можна віднести проект Open agribusiness від «Кернел» та «Агропросперіс».
-
Кооперація агровиробників
Мова йде про створення або входження в агрономічні кооперативи за територіальною або спеціалізованою ознакою (наприклад, за видами с/г культур). Члени кооперативу надають спільну підтримку один одному у вигляді допомоги ТМР, здійснюють формування загальних пулів закупок за меншими цінами, відбувається спільне використання с/г техніки, елеваторних потужностей, логістики тощо на основі встановлених правил кооперативу та умов.
-
Пошук інвесторів для залучення капіталу в свій бізнес або приватні займи
Це найдорожчий та найнебезпечніший варіант залучення фінансування, але якщо інші варіанти недоступні, їх також варто розглянути.
-
Грантова підтримка від держави та світових донорів
В умовах війни очікується значне розширення фінансової підтримки від держави та світових донорів. Для цього в першу чергу необхідно зареєструватися на платформі Державного аграрного реєстру, на платформі ДІЯ та слідкувати за всіма грантами та цільовою фінансовою підтримкою для агровиробників від держави. Також варто відстежувати спеціальні програми фінансування для підприємців на платформі Фонду розвитку підприємництва та допомогу від світових мультинаціональних корпорації та фондів у вигляді безоплатних дотацій, у тому числі матеріальну у вигляді посівного матеріалу тощо (наприклад, Corteva , Lidea, Nuseed, Bayer та ін.).
У випадку, якщо ви опинилися у скрутному фінансовому становищі, ваш бізнес поніс збитки, підприємство зруйновано або знаходиться в окупації, необхідно вести відкриті переговори зі своїми діючими кредиторами, мати офіційну переписку, пропоновувати та просити про реструктуризацію боргів, відміну сплати відсотків, перенесення термінів сплати відсотків, зниження їх розміру, коригування графіку погашення основної суми заборгованості тощо. Шукайте діалог та спільні рішення для всіх сторін.
Разом з тим, вносьте свої данні в Реєстри зруйнованого майна, фіксуйте збитки та слідкуйте за інформацією від профільних Міністерств щодо виплат відшкодувань завданих збитків, у тому числі щодо фінансування розмінування територій та повернення якості ґрунтів.
Вчасно сплачуйте податки, оскільки наявність боргів за податками виключить агропідприємство з Програми 5-7-9 (безоплатного користування кредитними коштами), що в свою чергу, призведе до необхідності сплачувати ринковий рівень процентної ставки за кредитом — до 25% річних. Також слідкуйте за цільовим використанням кредитних коштів.
В рамках Програми агровиробники можуть використовувати кредитні кошти лише на поповнення обігових коштів для здійснення основної с/г діяльності — придбання насіння, добрив, ЗЗР та ПММ, ремонту с/г техніки, виплати з/п, оплати оренди та комунальних послуг тощо.
Павло Гузирь, консультант Chemonics Int. проекту USAID з аграрного та сільського розвитку (AGRO)
