Рафаель Гороян: На ринки ЄС Україна може відправити 6-7 млн т зерна на рік, при необхідності 110-120 млн т

Рафаель Гороян
Рафаель Гороян, голова Наглядової ради ГК «Прометей»
Джерело фото: Latifundist.com

Раніше Рафаель Гороян займав посаду голови Наглядової ради ГК «Прометей». У бізнес-процеси своєї компанії майже не втручався. Всім уміло керувала команда топменеджерів. Зізнається, що для нього ідеальне управління — коли компанія самостійно генерує прибуток, інвестує і розвивається.

Та 24 лютого трапилася війна. Рафаель Гороян взяв управління компанією повністю у свої руки, і тепер його посада називається кризовий менеджер. Він кожного дня проводить наради та заряджає свою команду оптимізмом. З розмови з ним ми дізналися, як була організована робота в «Прометеї» з початку російської навали, яких збитків було завдано компанії, які ринки для себе відкривають та чи економічно доцільно возити зерно баржами й автотранспортом. А ще чому Рафаель Гороян ніколи в житті не буде працювати з росіянами.

Latifundist.com: Можете згадати, з чого розпочався ваш ранок 24 лютого?

Рафаель Гороян: Ранок розпочався з вибухів. Я був у Миколаєві і на 99% був упевнений, що росія не нападе. Не було в цьому жодної логіки. Навіщо це треба путіну? Це нерозумно ні з логічної, ні з економічної точки зору. Виявилося, я був не правий. 24 лютого десь о 5 ранку неподалік мого будинку пролунали вибухи. Я оперативно зібрався і виїхав до Києва. Звісно, я відразу почав думати про безпеку сім’ї та бізнесу.

Рафаель Гороян

Latifundist.com: Які розпорядження були віддані співробітникам компанії?

Рафаель Гороян: Коли перший шок пройшов і ми усвідомили, що почалася реальна війна, — перевели бізнес на військовий режим й організували потужну охорону на елеваторах. Це було вдале рішення — швидко увімкнутися в роботу та здесантувати на елеватори охоронну команду. Якщо б ми цього не зробили, то на потенційно небезпечних територіях була б набагато плачевніша історія. По суті, ми «законсервували» елеватори. Їх керівники та охорона вже більше місяця сидять там без виїзду. Всіма необхідними речами, серед яких і їжа, ми їх забезпечили.

Latifundist.com: Чи можете назвати, які саме елеватори наразі знаходяться в зоні ризику?

Рафаель Гороян: З 33 елеваторів компанії «Прометей» на території, де зараз небезпечно працювати бізнесу, знаходяться 8 елеваторів. Зокрема, це «Великоолександрівський елеватор», «Золочівське ХПП» та «Снігурівський елеватор», а також елеватори у Запорізькій області, а саме «Пологівський елеватор»«Прометей-Токмак»«Більманський елеватор»«Гайчурський елеватор» та «Василівський елеватор».

Latifundist.com: Відомо, що на Миколаївщині окупанти напали на два офіси виробничих компаній «‎ВК Прометей»‎ у селі Піски та «‎АГРО КАПІТАЛ ЦЕНТР» ‎у селі Добра Криниця Баштанського району. У якому стані вони зараз? Яких збитків завдано?

Рафаель Гороян: Понівечені сільськогосподарська та оргтехніка, знищено документацію, зруйновані системи зважування та моніторингу — і це далеко не повний перелік завданих збитків. Крім того, постраждали склади цих двох компаній.

Ми понесли великі втрати в техніці, фінансах, активах, але головне, що людських втрат немає. Хоча окупанти знущалися з працівників компаній і чотирьох охоронців взяли в полон. Один з охоронців допомагав теробороні та військовим керівникам встановлювати місцезнаходження окупантів, скидав їх локації. Його взяли в полон. Знайшли сім'ю. Тяжко мучили людину — хотіли дізнатися місцезнаходження генерального директора виробничих компаній та моє. Наразі наш працівник проходить лікування, з ним усе добре.

Рафаель Гороян

До речі, коли ЗСУ відбивали ці території, то наші співробітники змогли вкрасти в окупантів два танки та КАМАЗ. Заховали і, коли території стали вільними, передали цей актив на кілька мільйонів доларів українським військовим.

Latifundist.com: Стартує посівна кампанія. Чи є у компанії доступ до всіх своїх земель?

Рафаель Гороян: У нас немає доступу тільки до виробничої компанії у Снігурівському районі Миколаївської області. Тобто поки не можемо обробляти 3 тис. га. Інші 17 тис. га знаходяться на території, підконтрольній Україні, і там наразі готуємося до посівної. З величезними проблемами, але готуємося. Посіяно 10 тис. га озимих, і в процесі посіву соняшник.

Latifundist.com: З якими саме проблемами зіткнулися: поставки добрив, насіння, палива?

Рафаель Гороян: З добривами проблем немає, бо ми ними торгуємо і, звичайно, для себе зробили запас. А от з насінням і ЗЗР проблеми виникли, бо окупантами були понівечені склади. Наразі з насінням проблема вирішена. Вирішуємо проблему з постачаннями ЗЗР. Нагальним також є для нас ще питання з дизпаливом.

Читайте також: У Туреччині заблоковані українські ЗЗР: що відомо і як вирішити проблему

Latifundist.com: Чи достатньо зараз працівників для повноцінного функціонування компанії?

Рафаель Гороян: Недостатньо. Близько 100 військовозобов’язаних співробітників ми змогли забронювати. Плануємо ще подавати заявки, бо відчуваємо гостру потребу у фахівцях.

На всіх нарадах зі співробітниками я їм пояснюю: «Виростити хліб під кулями та нагодувати військових — це теж героїчний вчинок». Ми в першу чергу аграрії, теж на полі бою, тільки на продовольчому. Ми відповідаємо за те, чи не буде населення голодувати. Адже вдесятеро більше людей можуть загинути від голоду, ніж від снаряду. Тому ми наразі теж на передовій і заслуговуємо не менш героїчних визнань, ніж військові.

Добре, що це розуміє держава і багатьох наших співробітників офіційно звільнила від військової служби. Це агрономи, трактористи, директори елеваторів. Наша техніка та водії вільно пересуваються Україною.

Latifundist.com: Чи багато співробітників виїхало за кордон?

Рафаель Гороян: Їх небагато. Максимум до 10 осіб. Я сподіваюся, що досить скоро вони повернуться додому. Я їм пояснював, що це не та історія, коли можна, скориставшись ситуацією в Україні, там закріпитися і жити. Ця ейфорія минеться. Мені здається, що вона вже пройшла. Бо те, що ці люди заробляли в себе на роботі, зокрема і в компанії «Прометей», не порівняти з тим, що вони отримують у Європі. Їм можуть запропонувати максимум низькооплачувану роботу. Там ніхто нікого не чекає. Своїх безробітних вистачає. У мирний час, якщо мріяли виїхати, будь ласка. А скористатися такою ситуацією і виїхати — це неправильно.

Latifundist.com: Чи підтримує компанія тих співробітників, які не можуть повноцінно працювати, але не готові звільнятися?

Рафаель Гороян: Ті працівники, які повноцінно ходять на роботу, отримують всю заробітну плату плюс премію. Ті, які працюють онлайн, — одержують 50% від окладу. І третя категорія працівників — ті, які наразі не працюють. Вони за власний кошт пішли у відпустку, тому їх звільняти не будуть.

Можу сказати, що на 90% компанія «Прометей» працює. Кількість штату скоротилася на 20%. Я за те, щоб усі повернулися та працювали повноцінно. Сидіти вдома, боятися, сподіватися на якийсь підробіток — ця історія не робоча. Все-таки сподіваюся, що всі будуть працювати. Так, буде важко, але на нас чекає велика перспектива побудувати чудову, процвітаючу країну — Україну.

Latifundist.com: Компанія «‎Прометей» із самого початку війни почала підтримувати ЗСУ. Як побудована ця робота і звідки дізнаєтеся, чого найбільше зараз потребують військові?

Рафаель Гороян: На потреби регіональних підрозділів ЗСУ та тероборони ми виділили близько 3 млн грн. Закуповуємо матеріально-технічні, продовольчі, медичні та інші засоби. Передали армії квадроцикл Polaris та кроссовер Renault Duster.

Рафаель Гороян

Як працюємо? Отримуємо від військових запит і починаємо шукати потрібні речі. Просимо допомогти «Епіцентр», оптові склади, постачальників медикаментів. Купуємо за готівку необхідні речі. Потім під обстрілами забираємо це все і передаємо особисто в руки військових, тому ніякими посередниками не користуємося. Самі виконуємо роль волонтерів. Нам так комфортніше працювати, оскільки точно знаємо, що всі речі дійдуть до адресата. Зараз ми продовжуємо цю роботу і будемо її продовжувати і в мирний час.

Читайте також: Відпочивати немає коли. Чим займається агробізнес в умовах війни?

Хотів скористатися моментом і дати сигнал бізнесу, щоб вони надихалися нашим прикладом і теж включилися у процес допомоги ЗСУ в такий тяжкий період. Дехто, може, і мріє домовитися з окупантами, щоб продовжувати працювати, але вони повинні знати — у росії немає бізнесу. У росії є тільки ФСБ. Є нафта й газ. Бізнес і бізнесмени їм просто не потрібні.

Щоб вести бізнес у росії, ти повинен відразу 30% активу віддати ФСБ. А потім у них апетити починають рости, бо кількість яхт і коханок починає рости. У результаті 50% бізнесу ви віддасте ФСБ, щоб хоч якось існувати та називати себе бізнесом.

Latifundist.com: Ви б ніколи не працювали з росіянами?

Рафаель Гороян: Ні, і це не обговорюється. Ніколи, чуєте, ніколи «Прометей» не буде працювати з окупантами. Якщо наші елеватори захоплять, ми їх залишимо й підемо. Працювати з ФСБ — не моя історія. Тому ще раз закликаю аграріїв допомагати ЗСУ будь-якими шляхами. Не чекати, коли ми виграємо війну, а вже зараз допомагати.

Latifundist.com: Від справ благодійних до бізнесових. Портову інфраструктуру України заблоковано російськими окупантами. Як у такій ситуації компанія планує організувати постачання зерна на міжнародні ринки?

Рафаель Гороян: Великі компанії дуже вразливі. Зараз ми торгуємо невеликими обсягами з ЄС. Та це не та історія, яка дозволить нам існувати та розвиватися.

Що нам залишається робити? Чекати, коли море відкриють. У нас багато товару в портах і на елеваторах, але Європейський Союз — це не ті ринки і об’єми.

Для порівняння: на ринок ЄС ми можемо відправити 6-7 млн т на рік, при необхідності 110-120 млн т. Це лише 5% від того, що ми можемо експортувати! Тому, якщо війна буде продовжуватися до нового врожаю, то в сезоні 2023 аграрій відмовиться сіяти.

Читайте також: 1 млн т зерна Дунаєм, або Як експортувати українське зерно в умовах війни

Я в цю жахливу перспективу не вірю. Я вірю в те, що впродовж цього місяця все закінчиться. Ще місяць на відновлення — і до нового сезону ми будемо продавати ячмінь і пшеницю морем до арабських і азійських країн, де знаходяться наші основні покупці.

Рафаель Гороян

Latifundist.com: Щодо логістики, то чи економічно доцільно відправляти зерно баржами до ЄС?

Рафаель Гороян: Це марна перспектива. Всі ці відправки баржами через Рені та Ізмаїл, перестановки вагонів на європейські колії коштують великих фінансових затрат і в мирний час працювати не будуть. Звісно, якась частина цього залишиться.

Мені здається, що війна допоможе нашим трейдерам відкрити європейські ринки та познайомимося з багатьма виробниками. Я, наприклад, теж зараз часто відвідую Словаччину, Румунію, Польщу. Там відкривається цікавий і колосальний ринок комбікормів для птахівництва. Працюємо над тим, щоб відправляти туди рослинну олію. Але це все ж таки мізерний обсяг.

Latifundist.com: Наскільки економічно доцільно везти зерно автотранспортом?

Рафаель Гороян: Для бізнесу в умовах війни доцільно возити й автотранспортом, та в мирний час це будуть величезні витрати, які бізнес не захоче брати на себе. Тому всю логістику зернових на експорт забере море.

Latifundist.com: Насамкінець хочу запитати, як аграріям зберігати оптимізм у такий час? Які б поради їм дали щодо ведення бізнесу?

Рафаель Гороян: По-перше, нам потрібно прийняти цю проблему. По-друге, зрозуміти, що для бізнесу будь-яка проблема — прихована можливість. Особисто я і моя команда так і сприймають проблеми. Ми прийняли проблему і почали шукати шляхи, як її вирішувати.

Які б рекомендації дав? Оптимізувати свою роботу. Ми сьогодні говорили з командою і прийшли до висновку, що наразі нам нічого оптимізувати. Ми з цим завданням впоралися на відмінно в мирний час. Тому якщо ваша компанія ще не стала на цей шлях, саме час його торувати.

А ще не потрібно здаватися. Потрібно знаходити нових партнерів, нові ресурси. Витягти з себе всі ресурси і рухатися далі. Звісно, це я назвав дещо філософські речі. А матеріальні — поки знайомитися з ринком ЄС. Цей ринок для українського трейдингу донині був непізнаний. Тепер є можливість із ним познайомитися. Я навіть впевнений, що частину цього ринку після війни ми збережемо.

Наталія Челапко, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus