Наші розрахунки по кукурудзі показують мінімальну дохідність. НІБУЛОН скоротив її посіви вдвічі — Олег Веселов
Днями «НІБУЛОН» оголосив про призначення Олега Веселова новим директором з агровиробництва. Ми скористалися нагодою і розпитали топменеджера про посівну, яка щойно завершилась у компанії, структуру площ, ризики пізнього посіву, чи економили на добривах, чому не пішли в нішеві культури та віднесли Черкащину до південного кластеру. Не могли і обійти тему підриву дамби Каховської ГЕС та впливу на бізнес компанії і у цілому на агросектор.
Latifundist.com: Мережу облетіло відео затопленої та зруйнованої філії «Козацьке» «НІБУЛОН» після підриву дамби Каховської ГЕС. Це нові руйнування чи вони сталися саме внаслідок підриву?
Олег Веселов: Інфраструктуру «НІБУЛОНу» на Дніпрі було зруйновано до цього злочину. Зокрема, ми не експлуатували затоплену сьогодні філію «Козацьку», яку було знищено ще в 2022 році, окуповані «Голопристанську» та «Кам’янець-Дніпровську». Наші логістичні канали, з огляду на вже наявне блокування річкового судноплавства та флоту, також не зазнали безпосереднього впливу від підриву ГЕС. А виробничі потужності та земельний банк не увійшли до зони, постраждалої від затоплення безпосередньо. Проте осягнути всі наслідки цієї події для нашого бізнесу ми сьогодні не в змозі. Бачимо вплив на вартість пшениці: +3%, і це тільки початок.
Ми проходимо через страшні випробування, результатом яких має стати Перемога, вільна відроджена та відновлена Україна. Ми все відбудуємо та почнемо працювати, а рф заплатить за все.
Latifundist.com: Ви найбільший оператор річкової логістики. Який вплив матиме підрив дамби на цю сферу, в цілому на агросектор?
Олег Веселов: Дійсно, компанія «НІБУЛОН» була безпосередньо залучена до процесів відновлення та в подальшому користування Дніпром як центральною транспортною артерією України. Ми, як ніхто інший, розуміємо колосальний вплив цієї катастрофи на фінансову, економічну, екологічну сфери та систему життєзабезпечення населення. Починаючи від затоплення населених пунктів, знищення біорозмаїття на прилеглих територіях, руйнування річкової логістики, яка давала життя підприємствам, робочі місця місцевим мешканцям, змогу країні та виробникам щорічно переміщувати до 60 млн т вантажів за собівартістю утричі меншою за перевезення автомобільним транспортом. І завершуючи забезпеченням прісною водою, адже в структурі водоспоживання України 65% прісної води забиралося саме в басейні Дніпра.
Latifundist.com: Частина земель холдингу знаходиться під тимчасовою окупацією. Нагадайте, скільки ви зараз контролюєте зембанку?
Олег Веселов: Наразі ми контролюємо 51 тис. га, близько 20 тис. га на сході перебуває не під нашим контролем. 4,5 тис. га на Снігурівщині обстежується і розміновується. Решта знаходиться в двух умовних зонах — Центрально-Західній (Хмельницька, Вінницька, Житомирська області) — це 26 тис. та Південній (Миколаївщина, Черкащина) — 19 тис. га, разом з землями що розміновуються.
Latifundist.com: Компанія прозвітувала про фініш посівної. Як і всі агрокомпанії, через квітневі дощі посіялися на кілька тижнів пізніше. Чи бачите у цьому ризики?
Олег Веселов: Дійсно, через вологий квітень строки сівби суттєво змістилися. У нас Сумщина навіть швидше посіялась, ніж Миколаївщина.
До чого це призведе? Більш пізній посів соняшника і сої може стати причиною зниження врожайності. Я боюся, що фаза цвітіння може припасти на критично високі температури, що зазвичай спостерігаємо на Миколаївщині в першій декаді липня. Цей стрес може суттєво вплинути на врожайність.
Крім того, після затяжних дощів суттєво змінився стан грунтів на зерновій групі культур. При пересиханні та втраті вологості вони стали ущільненими — це може призвести до зменшення продуктивних пагонів і врешті-решт зниження врожайності озимих. Ця загроза зберігається, в меншій мірі там, де рослини озимих культур мають достатнє азотне живлення, з добре розвиненою кореневою системою та листовим апаратом.
Latifundist.com: Чим керувалися при формуванні структури посівів?
Олег Веселов: Через незрозумілу ситуацію з експортом аграрії перестраховуються і йдуть в олійну групу. Досі велику частину прибутків з'їдає логістика, доставка до портів на Дунаї і в Румунії. Наші розрахунки по кукурудзі і культурах, які формують більший валовий збір, показують мінімальну дохідність.
Натомість в культурах з меншою врожайністю — ріпаком чи соняшником — логістика і, відповідно, втрати менші. Тоді як з зерновими культурами, логістика нівелює відносно високу урожайність і валовий збір.
Latifundist.com: У кінці минулого року було багато песимізму щодо перспектив кукурудзи. Хтось казав, що посіви впадуть менше 3 млн га. Але наразі важлива частина затрат, таких як азотні добрива та газ для сушіння зерна, впали. Декого це мотивувало повернутися до кукурудзи. Як щодо «НІБУЛОНу»?
Олег Веселов: Так, деякі аграрії змогли швидко відреагувати на зменшення цін на азотні добрива і газ, переорієнтувалися і змінили структуру, збільшивши частку кукурудзи. Таким чином, Україна посіяла близько 4,5 млн га цієї культури. Тобто зменшення кукурудзи в структурі посівних площ по країні в порівнянні з попереднім роком — 10-15%.
Історія з кукурудзою сильно залежить від формування затрат. Так, доробка за рахунок зниження ціни на газ буде дешевша, ніж прораховувалась на початку сезону.
Але приймати рішення по зміні структури посівів в умовах холдингу доволі важко, це можуть бути якісь коригування в діапазоні 5-10%. Структура формується на початку сезону, відповідно і економіка прораховується в цей період. Тож ми посіяли кукурудзи в поточному сезоні на 50% менше.
Latifundist.com: Загалом по всіх площах скоротили чи в якихось регіонах відмовилися?
Олег Веселов: На Заході ми на 80% зберегли структуру по кукурудзі. Відмовилися від неї на Миколаївщині і частково в Черкаській області.
Latifundist.com: А як щодо соняшнику?
Олег Веселов: Загальна площа у нас 19,5 тис. га, з них по західному кластеру посіяли 8,8 тис. га соняшнику, хоча і розумію, що там це не дуже характерна культура. По Півдню — 10 тис. га, ще 600 га — на Сумщині.
Latifundist.com: Під час АгроЕкспедиції Посівна ми помітили, що на півдні України аграрії вже не так охоче йдуть в сівозміну «соняшник-семечка-подсолнечник». Скоріше навіть віддають перевагу озимим. А як ви на Миколаївщині підходите до вибору культур?
Олег Веселов: Миколаївщина нам не дає дуже широкий коридор по вибору культур — це ріпак, соняшник, пшениця та ячмінь. Оскільки посіяли більше ріпаку по області, то соняшнику відповідно менше.
Але що дивно — по Миколаївщині волога в грунті досі є, і це дозволяє додатково сіятися в Снігурівському районі на землях, які щойно обстежили і розмінували. Тож ми, може, ще додаткові пару сотень га посіємо.
Latifundist.com: Що скажете по загальному здорожчанню посівної-2023?
Олег Веселов: Давайте постатейно. Насіння соняшнику здорожчало, але не принципово, кукурудза навіть дещо упала в ціні. Тобто по насінню зміни на рівні $1 на гектар. По ЗЗР очікуване здорожчання, десь на рівнях минулих років. Щось навіть подешевшало, наприклад, грунтові продукти. Пальне в доларах знизилось.
Оплата праці у холдингах по-різному виглядає, але, гадаю, що зросла загалом по ринку. Або принаймні лишилася на минулорічному рівні. Мінеральне живлення сильно виросло, але норми внесення скоротились, тому вийшли на традиційні затрати. Суттєво виросла логістика. Ціна доробки (прийомка, сушка тощо) теж виросла.
Latifundist.com: А як щодо живлення кукурудзи, скорочували?
Олег Веселов: Першочергові розрахунки показували, що будь-які затрати на живлення кукурудзи ведуть до збитків, незважаючи на ріст врожайності. Після зниження цін це має сенс, тому по кукурудзі у результаті вийшли на класичні норми.
Як тільки отримуємо інформацію, що знизилась ціна, оперативно проводимо дозакупівлю. У цілому по азотному живленню кукурудзи десь виходимо на рівень позаминулого року, оскільки за останні тижні встигли купити продукти вже більш дешеві.
Latifundist.com: А як по інших культурах?
Олег Веселов: По ріпаку ми зберегли систему живлення, там економіка рахувалась. Зберегли також по ячменю. А от на пшениці скоротили норми внесення вдвічі.
На Миколаївщині робили передпосівне живлення складними добривами по соняшнику.
Latifundist.com: Дехто пішов у сою, мотивуючи це тим, що на ній можна менше вносити добрив.
Олег Веселов: Логіка трохи дивна. У неї інші переваги, наприклад, як у олійної культури, у неї більш стала ціна. Хто на ринку вміє вирощувати її, то за моїми спостереженнями, додали сою до структури посівів. У західному кластері ми залишили на попередніх рівнях, посіяли 3,5 тис. га.
Latifundist.com: Ми помітили, що аграрії півдня розраховують так: якщо недостатньо вологи для ріпаку на старті посіву, то лишають землі під соняшник.
Олег Веселов: Так, на півдні це поширений підхід. Бо якщо з ріпаком щось станеться, наприклад, не сформується густота чи взагалі не буде сходів, то це проблема. Розуміючи це, аграрії на півдні все частіше сіють власне підготовлене насіння ріпаку, тобто не купують ззовні. Сіють в рекомендовані терміни, але на власний ризик з розрахунку, що піде дощ.
Latifundist.com: Цікаво, що ви Черкащину відносите до південного кластеру. Чи не пов’язано це з тим, що в останні роки сума опадів по області вже така як на півдні?
Олег Веселов: Так і є, за опадами вона вже близька до Миколаївщини. Умовно Чигирин та Снігурівку не можна порівнювати, а от з Первомайськом чи Врадіївкою — цілком. Більше того, окремі регіони Хмельниччини також близькі до умов півдня. Наприклад, у Кам'янець-Подільській зоні дуже складно з опадами протягом останніх трьох років.
Latifundist.com: В якому стані зараз ваші озимі?
Олег Веселов: На півдні ячмінь у фазі колосіння, пшениця у фазі цвітіння. Ріпак вже відцвів, але зі спостережень — біомаса в цьому році нижча. Це за рахунок того, що пройшли дощі, а потім вдарила раптова спека. Але при цьому рівень вегетації один з найвищих за останні роки. Очікую, що по озимій групі культур буде середній врожай з відхиленням в більшу сторону.
Latifundist.com: Ми проїхались по Заходу України, багато аграріїв застерігають, що поширюється західний кукурудзяний жук. Теж помітили тенденцію?
Олег Веселов: Є така річ. Діабротика поширюється з кожним роком все більше. Не настільки гостро, але вже фіксували випадки на Вінниччині та Житомирщині. Найкращий метод боротьби — сівозміна.
Latifundist.com: Деякі компанії, аби отримати хоч якусь маржу, ігнорують сівозміну. Як у вас з цим ситуація?
Олег Веселов: Ми не вийшли на сівозміну, щоб, наприклад, на кластері висівалися дві культури. У кожному господарстві поки маємо набір з 5-6 культур і вимог сівозміни ми дотримуємось. Але з наступного року структура (і сівозміна) буде сильно масштабована, в кластерах будуть сіятися мінімум культур, поля об’єднані в масиви площею близько 2000 га, але все це — з дотриманням сівозмін.
Latifundist.com: Ваші сусіди по Миколаївщині — ПАЕК — пішли в нішеві культури, посіяли по 3 тис. га коріандру та льону. А ви пішли в нішу?
Олег Веселов: Нехай здобувають досвід. Ми у кінці 90-х — початку 2000-х пройшли коріандр. З нішевих активно сіяли сорго, зокрема, по сходу та півдню. Але довелось відмовитися. По сорго аби мати прибутки, треба виходити на 6-7 тонн. Ми порахували, що ціна на кукурудзу вища при 6 тоннах на півночі Миколаївщини, тому нам вигідніше було її сіяти.
Latifundist.com: У західних областях активно сіють буряки, частина компаній назвала цукрову культуру найрентабельнішою за результатами року. Часом не придивлялись до неї?
Олег Веселов: Ідеї були. Але під буряки потрібно готувати грунт. Ми пізно збирали кукурудзу, оранка перейшла в лютневу, десь була навіть сумнівної якості. Тож ми подумали і вирішили, що так стартувати з буряком не треба. Але, можливо, наступного сезону.
Читайте також: Дослідження Agrohub про вплив попередників на врожайність основних сільгоспкультур на 200 тис. га
Latifundist.com: Багато хто іде в економію на ЗЗР. Яке у вас співвідношення генериків та оригінаторів?
Олег Веселов: Ми комбінуємо, виходячи з власного досвіду та ризиків використання окремих продуктів. Багатокомпонентні продукти купуємо у мультинаціональних компаній, передусім фунгіцидну групу чи якісь продукти складного синтезу. Однокомпонентні продукти купуємо і генеричного проходження. Якщо у грошах, то продукти мультинаціональних компаній займатимуть більшу частку. А у фізичному вираженні наш портфель ЗЗР на 80% складається з генериків.
Може, когось перейти на генерики змусила війна і здорожчання посівної, але ми вже давно працюємо по такій схемі. У плані економії можемо скорочувати кількість обробітків. Наприклад, минулого року по пшениці ми не проводили другу фунгіцидну обробку. Тоді намагались максимально економити. Цього року повернулись до довоєнних схем захисту.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
