Володимир Славінський: НІБУЛОН розвиває екосистему для взаємодії з агровиробниками. Скоро запускаємо мобільний додаток
Джерело фото: «НІБУЛОН»
Минулий маркетинговий сезон «НІБУЛОН» завершив на третьому місці в рейтингу найбільших експортерів України. Компанія випередила таких мастодонтів ринку як ADM та Cargill, пропустивши вперед лише Louis Dreyfus та «Кернел».
І це викликає щире здивування. Холдинг — єдиний з першої пʼятірки експортерів, хто не має власного терміналу в портах Великої Одеси. Після підриву греблі Каховської ГЕС компанія не може оперувати річковою логістикою. Ключовий актив «НІБУЛОНа» — Миколаївський термінал — досі заблокований, і працює в режимі сухого порту. Не забуваємо і про падіння врожайності через аномальну спеку, а відповідно і товару для трейдингу.
Та за результатами календарного 2024-го компанія зберігає місце в трійці експортерів. «Ми експортували більше 3 млн т агропродукції, з цього обсягу Дунай зайняв біля 40%», розповів нам під час конференції 64th European Commodities Exchange в Парижі директор з торгівлі холдингу Володимир Славінський.
На одній з найзнаковіших подій на світовому зерновому ринку компанія представила стенд, де презентувала свої потужності та переваги як українського агровиробника і експортера. На стенді побувала СЕО Latifundist Media Тетяна Приходько, розпитавши після конференції Володимира про те, як розвивати трейдинг в умовах, коли здається, що все проти тебе.
Latifundist.com: Яким був 2024 рік для трейдингового напряму «НІБУЛОН»? Чи відкрили нові напрямки аби ринки?
Володимир Славінський: Враховуючи нашу доволі широку поточну географію діяльності, говорити саме про відкриття нових країн не доводиться. 2024 рік характеризувався подальшим розширенням співпраці з країнами ЄС. Іспанія, Італія були дуже активними покупцями української агропродукції.
При цьому ми не забуваємо наші традиційні ринки. Достатньо активно відпрацювали на Азію, в першу чергу на Тайланд та Індонезію. Також були традиційно представлені на ринку північної Африки: Єгипет, Алжир, плануємо вихід в Марокко.
Latifundist.com: На які об’єми експорту вийшли за результатами 2024 року? Ви в 5-ці найбільших експортерів? Яку частку в цьому об’ємі займає Дунай?
Володимир Славінський: Ми вийшли на об’єми експорту в 3,23 млн т, перебуваючи в трійці найбільших експортерів. Дунай займає в цьому обсязі до 40%.
Філія «НІБУЛОН» у Ізмаїлі
Latifundist.com: З якими викликами довелося зіштовхнутися трейду компанії? Чи продовжують аграрії притримувати врожай?
Володимир Славінський: Саме з точки зору трейдингу ми бачимо низьку кореляцію між внутрішнім ринком України та глобальним ринком по нашим ключовим культурам. Українські трейдери відчувають дефіцит продукції для виконання своїх планів та забезпечення роботою інфраструктурних потужностей, в першу чергу портових терміналів. Не забувайте, що в цьому сезоні у нас не було суттєвих перехідних залишків. Основу експортної програми складає цьогорічний врожай, який явно не є рекордним через посуху.
При цьому кон’юнктура глобального ринку дозволяє фермеру отримувати достатню прибутковість від власного бізнесу та не змушує продавати швидко. Вони мають можливість зберігати ці менші обсяги на своїх потужностях в очікуванні кращої ціни. В той час як глобальний ринок живе з іншою динамікою. Там є коливання цін, на які український ринок не реагує, залишається більш стабільним і, фактично, завжди підігрітим, що ускладнює роботу трейдерів.
Latifundist.com: А як в цілому за останні два з половиною роки змінилися взаємовідносини між трейдерами і аграриями? Чи змінився ваш формат, зокрема?
Володимир Славінський: У нашому випадку змін не відбулося. Ми ставимо собі за мету планомірно розвивати відносини з агровиробниками. Це наш партнер, на благополуччя якого було спрямовано всю нашу інвестиційну діяльність протягом багатьох років.
Відповідно, ми продовжимо рухатися в цьому напрямку, доповнюючи нашу пропозицію та інфраструктурні можливості, цифровими інструментами. Наша ціль — створити екосистему, яка б сприяла зручній взаємодії, ефективному та швидкому прийняттю рішень. Це доволі масштабна ідея, яка включає багато напрямів та етапів реалізації, а почнемо ми із запуска мобільного застосунка, в якому буде оцифровано частину процесів.
Latifundist.com: А як щодо конкуренції з мультинаціоналами? Вели з ними переговори тут в Парижі? Можливо, побачимо вас серед гравців «великої води»?
Володимир Славінський: Ми ніколи не виходили з числа гравців «великої води». Навіть не маючи доступу до моря через блокування термінала у Миколаєві, продовжуємо експортувати продукцію з Одеси та Чорноморська.
Моніторинг інвестиційних можливостей будівництва або покупки власних перевантажувальних потужностей тут — це постійнодіючий процес, який наразі не актуалізовано через наявний профіцит портових потужностей. В цілому, цей канал експорту залишається для нас важливим і ми його активно використовуємо.
Latifundist.com: Ще трошки про мультинаціоналів. У перший рік війни вони значно знизили оберти, в цей час зʼявилось багато нових гравців, які зайняли свою частку на ринку. Та, видається, що зараз мультинаціональні компанії намагаються повернути позиції.
Володимир Славінський: Що стосується мультинаціоналів, то ми співпрацюємо на різних умовах. Подекуди, дійсно, конкуруємо, але відстоюємо свої позиції за рахунок гнучкості і близькості до агровиробника в широкому сенсі.
Мультинаціонали роблять спроби повернути стан ринку до ситуації із повномасштабним вторгненням, але не варто розраховувати на швидкий ефект. За цей час ринок наситився значною кількістю нових гравців, нових неочікуваних та не відомих раніше маршрутів і ніш. Навряд повернення до початкового стану повною мірою можливий, в принципі. Скоріше за все, ми спостерігатимемо (і вже бачимо, як це відбувається) певний відкат, який дасть ринку можливість відбалансуватися та зафіксувати новий статус-кво.
«НІБУЛОН» розвантажує караван барж у румунській Констанці
Latifundist.com: Давайте трохи поговоримо про інфраструктуру. Що з вашими вагонами зараз? Через відсутність товару ще недавно була популярна пропозиція по відстоюванню вагонів.
Володимир Славінський: Наш вагонний парк збалансований по відношенню до ринкової ситуації. Вагони активно задіяні в роботі по перевезенню власних вантажів, а також надають послуги на ринку за потреби.
В цілому, з огляду на наявний профіцит вагонного парку, який обумовлений з одного боку додатковими інвестиціями за період війни (спрямованих на підсилення експортної спроможності), а з іншого зменшенням пропозиції вантажу, прибутковість цього бізнесу перебуває на низькому рівні.
Latifundist.com: В багатьох регіонах кукурудзу збирали сухою, а сушка — це один з найприбутковіших напрямків для елеваторів. Як загалом проходить сезон для ваших елеваторів?
Володимир Славінський: На елеваторний бізнес також суттєво вплинуло зменшення врожаю, примхи природи, відсутність перехідних залишків та достатність власних потужностей для зберігання у фермерів. Як наслідок, елеваторні комплекси втрачають обсяги по зберіганню. Не змогли заробити і на сушці, бо, як ви справедливо звернули увагу, більша частина як ранньої, так і пізньої зернової групи, збиралася в сухому стані. Це суттєво впливає на прибутковість такої діяльності.
Latifundist.com: Багато ваших елеваторів орієнтувались на річку, тож компанії довелось їх фактично зробити лінійними. Це дорого коштувало?
Володимир Славінський: Дев'ять з 24 наших філій, що здійснювали відвантаження через воду, були змушені перейти на залізничний та автотранспорт. Ця переорієнтація потребувала ретельного перегляду структури витрат, адже нова логістична модуль вплинула також і на собівартість елеваторних послуг. Попри все, ми шукаємо шляхи зменшення витрат і продовжуємо роботу забезпечуючи стабільне функціонування елеваторів навіть у таких складних умовах.
Для подолання викликів ми обрали шлях збільшення ефективності та підвищення стандартів сервісу, зокрема, через автоматизацію та модернізацію наших елеваторів.
Тобто надавати дешевше послуги більшої якості.
Latifundist.com: Наведіть якийсь приклад.
Володимир Славінський: Для цього, наприклад, на перевантажувальному терміналі ми побудували галерею для завантаження залізничного транспорту, що дозволяє найбільшому зерновому хабу «НІБУЛОНу» в Миколаєві не лише приймати зерно з залізниці, а й завантажувати його на вагони. Ці потужності слугуватимуть для прийому вантажів із філій, розташованих на річці Південний Буг. А от на філії «Хмільник», ТОВ АК «Врадіївський» та «Колосівському елеваторі», спираючись на потреби агровиробників, розширили потужності, щоб- збільшити продуктивність із приймання та відвантаження збіжжя.
Окрім цього, ми активно впроваджуємо нові технології, такі як: автоматизація лабораторій, упровадження електронної черги через чат-боти або безоператорної вагової та автоматизація системи кількісно-якісного обліку.
Latifundist.com: Яким буде зернотрейдинговий ринок у 2025 календарному році? Буде маржа у трейдерів? В яких межах? До чого готуватися трейдерам зараз?
Володимир Славінський: Найбільший вплив, окрім фундаментальних факторів балансу попиту та пропозиції, очікуємо з боку політичних та геополітичних процесів, а надто нової політики США. Якими будуть зміни та до яких результатів це призведе, поки ніхто сказати не може, але те, що вплив може бути суттєвим — це факт.
Чи буде при цьому маржа у трейдера? Трейдер завжди може заробити, коли ринок коливається. Питання в тому, буде ця можливість в українських експортерів базуватися на транспортній інфраструктурі і потужностях портів, чи формуватися за рахунок змін на глобальному ринку.
Latifundist.com: Що передбачаєте за таких сценаріїв?
Володимир Славінський: В першому випадку, я не передбачаю суттєвих змін в прибутковості. Навіть за умов збільшення врожайності, наші надлишкові інфраструктурні потужності дозволять без змін у тарифній політиці експортувати необхідні обсяги, а рівень внутрішньої конкуренції залишиться високим.
В цих умовах «НІБУЛОН» доповнює свою діяльність елементами, які дозволять створювати нові та посилювати старі конкурентні переваги. Поглиблювати відносини з агровиробниками та кінцевими споживачами. При цьому, ми активно використовуємо інструменти хеджування через деривативи на товарних біржах, тим самим відповідаємо на ризики щодо цінової стабільності та відсутністю кореляції між зовнішнім та внутрішнім ринком по наших товарних групах.
Тетяна Приходько, Latifundist.com
