Дивіденди воєнного часу. З якими результатами та здобутками завершують 2024 рік українські агрохолдинги?
Джерело фото: Latifundist.com
У лексиці григоріанського календаря відома теза «перший раз — випадковість» звучить дуже просто: на третій рік війни ні для випадковостей, ні для закономірностей уже немає місця. Потрібно діяти. Що, власне, на українському агроринку і відбувається: агрохолдинги адаптувалися до реалій воєнного часу. Хтось повернувся майже до довоєнних обсягів експорту. Хтось будує масштабні плани на майбутнє. Більшість ― вибудовують і розвивають нові логістичні проєкти та маршрути.
А ще в Україні пік популярності сої, ріпаку та розвитку інфраструктури ― кожен п'ятий мріє про новий термінал. Саме таким запам'ятається 2024 рік українським латифундистам. Щоб не бути голослівними, ми підсумували результати діяльності деяких найбільших гравців на ринку агро.
Kernel. Open Agribusiness повертається
Для Kernel рік, що минає, загалом пройшов вдало — у повній відповідності до принципу «як рік почнеш...». А почався він для холдингу з двох ключових подій.
У січні Kernel запустив реконструйований експортний термінал у Чорноморську. А в лютому — «Старокостянтинівський ОЕЗ»: найбільший олійно-екстракційний завод в Україні. Запуск заводу дозволив холдингу компенсувати втрату переробних потужностей у Харківській області та значно наростити переробку олійних культур: за підсумками 2024 фінансового року (липень 2023 — червень 2024) — на 24%, до 3,2 млн тонн. Продажі олії Kernel наростив ще більше — на 30%, до 1,47 млн тонн. Ще більший приріст експорту зернових — на 47%, до 3,7 млн тонн.
«Старокостянтинівський ОЕЗ» «Кернел» на Хмельниччині
Крім того, у 2024 фінансовому році Kernel отримав віддачу від інвестицій в інфраструктуру та логістику — придбання та модернізацію трьох експортних терміналів — у Чорноморську, Південному та Рені, — перевалив 6,7 млн тонн вантажів (зерна, соняшникового шроту та олії), що на 51% більше, ніж в аналогічному періоді попереднього року. Як наслідок, восени 2024 року холдинг запустив новий сервіс для аграріїв, переробників і трейдерів — перевалку соняшникової олії у своїх терміналах.
Взагалі Kernel зберігає статус головного агрохолдингу країни. Він найбільший латифундист, найбільший виробник і експортер зерна та соняшникової олії. За підсумками 2023/24 МР — частка Kernel в експорті зерна з України склала 10%, за підсумками фінансового 2024 року — частка в експорті соняшникової олії з України 22%.
Утім, є й інші досягнення. У жовтні 2024 року Kernel вперше з початку повномасштабного вторгнення отримав фінансування від міжнародних кредиторів — синдикату європейських банків — кредитну лінію на $150 млн. У грудні, знову ж таки вперше від початку повномасштабного вторгнення — отримав першу пряму інвестицію FMO — Нідерландського банку розвитку підприємництва. А весною Полтавський ОЕЗ, що входить до структури холдингу, став першим підприємством української харчової промисловості, що долучилося до SBTi — глобальної ініціативи з боротьби зі зміною клімату.
До речі, 2024 року окупилися інвестиції Kernel у відновлювані джерела енергії — когенераційну теплоелектростанцію потужністю 20 МВт, запущену наприкінці минулого року. Цього року вона принесла холдингу $24 млн EBITDA.
Ну а проводжає 2024 рік Kernel перезапуском проєкту Open Agribusiness. Відновити проєкт у холдингу вирішили кілька місяців тому.
«Ми прийняли рішення, що знову йдемо в Open Agribusiness у повному обсязі. За цей невеликий проміжок часу в наш проєкт уже зайшло 12 тис. га в Рівненській області, 7 тис. га з Київської та 8 тис. га з Кіровоградщини»
МХП: До кулінарних висот та світового визнання
Для МХП 2024 рік пройшов під знаком двох тенденцій: подальшої реорганізації холдингу в міжнародну кулінарну компанію та розширення присутності на міжнародних ринках. Кілька тижнів тому компанія заявила про намір стати власником найбільшого іспанського виробника м'яса птиці та свинини — компанії UVESA Group.
«Ми націлені на міжнародну експансію. Через 10 років українська частина нашого бізнесу становитиме не більше 50%. Ми переростаємо локальний ринок, виходимо на глобальний рівень, де можливостей для розвитку набагато більше. Ми дивимося на арабський світ — це великий ринок. У наші плани входить і розширення в Європі»
Цікаво, що і арабський світ, як виявилося, теж дивиться на МХП. У вересні стало відомо, що саудівський фонд SALIC купив 12,6% акцій МХП. Для холдингу ця угода, безсумнівно, ключова подія року. При цьому в самій компанії наголошують, що зміна структури власності ніяк не позначиться на операційній роботі холдингу.
Судячи зі звіту компанії про результати діяльності за 9 місяців 2024 року — передумов для різких і радикальних змін дійсно немає. Ключові показники за останній рік змінилися несуттєво: сумарно — в Україні та Європі — холдинг виробив близько 640 тис. т м'яса, отримав дохід у розмірі близько $2,3 млрд, 60% якого припадають на частку експортної виручки. Але за кінцевим результатом — розміром чистого прибутку — 2024 рік для МХП найкращий від початку повномасштабного вторгнення. Дев'ять місяців 2022 року холдинг завершив зі збитками в $269 млн, за 9 місяців 2023 року — отримав чистий прибуток у розмірі $122. І ось тепер — $141 млн. До речі, вартість акцій МХП на Лондонській біржі 2024 року теж досягла рекордного рівня з червня 2022 року — €4,24.
Успішним для компанії 2024 рік став і в рослинницькому сегменті, зокрема завдяки сприятливій кон'юнктурі на ринку олійних культур: за підсумками 9 місяців приріст виручки становив 100%, а сам виторг сягнув $276 млн.
Ну а в структуру самого холдингу 2024 року влилися три нові компанії: «М'ясний хутір», «Овочева скарбниця» і KTL Ukraine. Водночас, за словами заступника голови правління МХП Дмитра Зозулі, це далеко не останні придбання МХП — наразі тривають переговори про купівлю холдингом кількох компаній із сумарним кейсом $200 млн.
ULF. Рік умиротворення і «Авангарду»
Для групи компаній «Укрлендфармінг» часи, коли вона була найбільшим латифундистом країни залишилися в минулому. З 2014 року холдинг втратив більше половини свого земельного банку, і сьогодні в ТОП-100 посідає третє місце з 330 тис. га землі. Однак, якщо врахувати, що останні роки ULF фактично перебуває в перманентному пресингу — це чудовий результат.
При цьому ключовим напрямком діяльності холдингу є якраз мінімізація глобальних фінансових ризиків і врегулювання конфліктів із кредиторами. У цьому плані 2024 рік для «Укрлендфармінгу» можна вважати знаковим. У жовтні стало відомо, що холдинг уклав мирову угоду з американським кредитором — інвесткомпанією Gramercy Funds Management LLS.
«Я вважаю це насправді перемогою. Це дуже вигідно для всіх сторін»
Примітно, що складне становище, в якому перебуває ULF, не заважає розвитку його ключових бізнесових сегментів. Зокрема, «Авангард» — ключове підприємство в структурі ULF — залишається найбільшим виробником курячих яєць в Україні та Європі, і п'ятнадцятим у світі. У жовтні «Авангард» посів перше місце в рейтингу європейських виробників яєць із показником поголів'я курей-несучок у 13,3 млн. Ще одна компанія холдингу, «Овостар Юніон», посіла шосте місце з показником 6,4 млн несучок. Загалом с у Європі за чисельністю поголів'я несучок перевершує Wozniak Poultry Farms і DAVA Foods Holding — компанії, що посідають в рейтингу друге і третє місця — разом узятих.
Утім, для самого «Укрлендфармінгу» це не рекордні показники. Влітку минулого року, наприклад, чисельність поголів'я несучок в «Овостар Юніон» становила 6,5 млн голів. Разом з тим, обсяг переробки яєць у першому півріччі 2024 року «Овостар Юніон» наростив на 28%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, — до 274 млн яєць, та виробив понад 8,1 тис. сухих і рідких яєчних продуктів.
Словом, рік, що минає, ULF завершує на позитивній ноті.
«Астарта». Курс на переробку сої. Глибше не буває
Для «Астарти» ключовим напрямком діяльності завжди була переробка. Не став винятком і 2024 рік. За підсумками 9 місяців виробництво цукру і переробка сої принесли холдингу 55% виторгу, €245 млн.
При цьому останніми роками «Астарта» найактивніше інвестує саме в розвиток переробки сої. Наприкінці минулого року холдинг уклав з «Ощадбанком» договір про виділення кредиту в $60 млн для будівництва заводу глибокої переробки сої «Астарта Агро Протеїн» у Полтавській області потужністю 100 тис. тонн на рік. У жовтні 2024 року «Астарта» підписала інвестиційний договір з Кабміном про відшкодування частини коштів, інвестованих у будівництво заводу — до 30% витрат від суми коштів, витрачених на будівництво систем електропостачання, газопостачання тощо. А наприкінці листопада стало відомо про те, що кредит на будівництво заводу компанії планує виділити і Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Компанія «Астарта Агро Протеїн» існує вже три роки, а загальна запланована сума інвестицій у проєкт — близько $80 млн або навіть більше.
Виробничі потужності «Глобинського переробного заводу»
Проте головним сегментом у структурі холдингу залишається цукровий. За підсумками 9 місяців 2024 року «Астарта» переробила майже 2 млн тонн цукрових буряків і продала 289 тис. тонн цукру — на 43% більше, ніж за 9 місяців 2023 року. При цьому 48% цукру, 140 тис. тонн холдинг експортував — у 5 разів більше, ніж торік — до країн ЄС та Близького Сходу і Північної Африки.
Водночас, будучи найбільшим промисловим виробником молока в Україні, «Астарта» активно розвиває і цей напрямок: за підсумками 9 місяців 2024 року холдинг наростив поголів'я ВРХ на 11% — до 28 тис. голів, а виторг у сегменті тваринництва на 22% — до €37 млн. Загалом, частка «Астарти» на українському ринку молока залишається незмінною — близько 4%. Частка на українському ринку переробки сої — близько 14%. Інвестиції в розвиток тваринництва з початку повномасштабного вторгнення — близько €10 млн.
Що ж стосується базового, рослинницького сегмента, за підсумками 2023/24 МР «Астарта» експортувала на глобальні ринки 1,26 млн тонн агропродукції, зокрема 512 тис. тонн кукурудзи, 375 тис. тонн пшениці та 45 тис. тонн ріпаку.
«Епіцентр Агро». Розвиток від ОЕЗ до терміналу
Для «Епіцентр Агро» 2024 рік став ювілейним — десятим на українському агроринку. Три «кити» холдингу — рослинництво, тваринництво та елеватори.
Але й інші сегменти компанія розвиває. У 2024 році такими сегментами стали виробництво добрив, переробка та логістика. Ще торік «Епіцентр Агро» розпочав будівництво установки з виробництва рідких добрив у Вінницькій області. Тож під час посівної-2024 року вже використовував КАС і рідкі комплексні добрива власного виробництва.
Схожа ситуація і з переробкою. Власне, соняшник компанія переробляє вже понад 5 років, торік експериментувала з ріпаком, цього року до переробки додалася соя. Але саму переробку холдинг проводить на партнерських потужностях. Новина 2024 року — «Епіцентр Агро» планує побудувати власний ОЕЗ потужністю 1 млн тонн. І це логічно, якщо згадати, що стратегічний курс холдингу — повна переробка олійних культур, про що в компанії заявляли неодноразово.
Вінницький елеватор «Епіцентр Агро»
Більшою несподіванкою стала заява СЕО холдингу Петра Михайлишина про будівництво портового терміналу, яка пролунала в листопаді на конференції «Саміт СЕО 2024». За словами Михайлишина,«Епіцентр Агро» планує побудувати термінал спільно з одним зі своїх партнерів. Втім, і це рішення — закономірне і прогнозоване. На сьогодні холдинг вирощує понад 1 млн тонн зернових на рік і має в своєму розпорядженні елеваторні потужності майже на 2 млн тонн.
Що ж стосується базового сегменту — рослинництва, у 2024 році «Епіцентр Агро» остаточно зробив ставку на олійні культури: у структурі сівозміни вони зайняли близько 70%. При цьому в холдингу взагалі відмовилися від кукурудзи і вперше за всю історію компанії посіяли сою на 40 тис. га (понад 20% у структурі сівозміни). Але у компанії вже заявили, що 2025 року відновлять посів кукурудзи. Паралельно планують розширювати ягідний та овочевий напрямки: 7 га полуниці висадили 2024 року, наступного року планують висадити й малину.
«НІБУЛОН». Бессарабські дні і ночі альтернативної логістики
«НІБУЛОН» належить до числа агрохолдингів, які постраждали внаслідок бойових дій найбільше. На сьогодні експерти підтвердили військові збитки компанії на $500 млн. Проте «НІБУЛОН» залишається одним з найбільших українських експортерів зерна. За підсумками 2023/24 МР він увійшов до ТОП-5 експортерів зерна із часткою 6% від загального обсягу. У 2024 році — експортував понад 3,1 млн тонн зернових.
При цьому рік, що минає, для холдингу дійсно став знаковим. По-перше, «НІБУЛОН» фактично вийшов на довоєнні обсяги перевалки — у червні перевантажив 434 тис. тонн кукурудзи та пшениці. Це найкращий результат компанії з початку повномасштабного вторгнення. А по-друге, був одним із перших, хто знайшов альтернативу заблокованим морським портам — дунайський напрямок.
Філія «НІБУЛОН» у Ізмаїлі
До будівництва перевантажувального терміналу в Ізмаїльському порту — філії «Бессарабська» — «НІБУЛОН» приступив через чотири місяці після початку повномасштабного вторгнення. Інвестував у проєкт $22,5 млн. Першу чергу запустив уже у вересні 2022 року. А в листопаді 2024 року — відправив перший костер з Ізмаїла до Туреччини з 7 тис. тонн сої. На сьогодні через новий термінал пройшло вже 3,8 млн зернових і олійних. Словом, інвестиції в альтернативну логістику повністю себе окупили.
Паралельно «НІБУЛОН» розвиває елеваторний напрямок: у модернізацію «Врадіївського елеватора» інвестував $1,2 млн, у розвиток інфраструктури філії «Хмільник» — $3,4 млн. Загалом міжнародні банки, включно з данським EIFO, виділили холдингу довгостроковий кредит на 15 років на загальну суму $70 млн.
«У 2023 році ми першими в Україні перейшли до однорівневої моделі і створили Раду Директорів. Цього року цей колегіальний орган почав працювати на повну потужність. У 2024 році ми займалися впровадженням запланованих ініціатив, інтеграцією, стандартизацією та оптимізацією процесів. А 2025 рік буде присвячено розвитку вже створених систем і залученню споживачів у нове цифрове середовище компанії»
LNZ Group. DEFENDA, Tevitta, соя і футбольні перемоги
2024 рік LNZ Group розпочала з власним ОЕЗ у структурі холдингу. Це суттєво вплинуло і на сівозміну. У сезоні 2023/24 компанія вперше за останні 10 років посіяла ріпак і стала більше уваги приділяти сої. Крім цього, у 2024 році LNZ Group продовжила розвивати новий для себе напрям — овочівництво, до освоєння якого приступила у 2023 році. Зокрема, площі під цибулею збільшила у 2 рази, а у 2025 році планує збільшити ще на третину. Схожі плани й щодо інших овочів — томатів, перцю, цвітної капусти та брокколі.
Але загалом, головний акцент наступного року в холдингу планують зробити на олійних. До слова, у 2024 році холдинг переробив 300 тис. т олійних культур. Майже всю вироблену олію і шрот експортував.
«Глобально ми не змінюємо сівозміну. Не кидаємося вліво-вправо, як тільки на ринку починають говорити про економічну доцільність вирощування тієї чи іншої культури. По соняшнику площі не сильно збільшуємо, по кукурудзі залишили ті ж обʼєми що і в минулому році. Водночас на 20% збільшили площі під соєю, через те, що нам потрібна сировина на ОЕЗ, і майже на 60% — площі під ріпак. По пшениці збільшили на 20%. Але це з перспективою, щоб у наступному сезоні знову збільшити під ріпаком, тому що пшениця — гарний попередник для нього».
Ключовим напрямком діяльності холдингу залишається і розвиток власного бренду ЗЗР DEFENDA. За словами директора з розвитку регіональної мережі LNZ Group Дмитра Соломонюка, у 2024 році в топі були продукти для соняшнику, кукурудзи, сої, ячменю та пшениці. У гербіцидній групі найбільшим попитом користувалися препарати Сора-Нет, Айдахо, Напалм, Бантен, Муссон. У фунгіцидній групі — Талер, Дот, Старк. В інсектицидній — Престо, Циркуль, Бомбардир Дуо.
«Компанія виконала на 100% плани поставлені на 2024 рік, як за обсягом продуктів, так і з розвитку компанії в рамках реєстрації нових препаратів. Разом з тим, різниця у вартості генеричних препаратів і препаратів мультинаціональних компаній була досить велика. Думаю, у 2025-му ця тенденція збережеться на користь генеричних продуктів. Як наслідок, продовжиться зростання ринку генериків, і це дасть можливість агровиробникам заощадити у витратах на 1 га».
В листопаді LNZ Group презентувала новий каталог засобів захисту рослин бренду DEFENDA на 2025 рік, зокрема два нових продукти. Загалом у лінійці DEFENDA вже 87 продуктів.
LNZ Group продовжує модернізувати свій завод із виробництва заморожених продуктів Tevitta. Цього року холдинг наростив потужність переробки зерна до 140 тонн за добу. За словами директора заводу Миколи Чорнозуба, наразі підприємство заморожує 10 продуктів: полуницю, вишню, малину, бузину, чорницю, перець, брокколі, гарбуз, кукурудзу, ревінь. Планує також заморожувати цибулю.
Завод із виробництва заморожених продуктів Tevitta
Що ж стосується трейдингу, то крім традиційних для LNZ Group зернових культур, таких як пшениця і кукурудза, з придбанням олійноекстракційного заводу, холдинг суттєво наростив закупівлю олійних. Зараз LNZ Group закуповує в Україні близько 300 тисяч тонн сої і ріпаку на рік.
Загальний об’єм трейдингу LNZ Group 2024 року сягнув позначки 2,5 млн т. Ринки збуту — традиційні як для холдингу, так і в цілому для України: Європа, Близький Схід, Північна Африка, Азія. Італія стала сюрпризом цього сезону. Через суттєвий недобір врожаю кукурудзи в південно-східній Європі і на Балканах, вона суттєво наростила закупівлю кукурудзи з України. LNZ Group займає доволі суттєву долю на цьому ринку.
«Головною інтригою поточного сезону є Китай. Традиційно один з найбільших імпортерів кукурудзи в світі, в цьому сезоні з низки причин фактично взяв тайм-аут. Аналітичні агенції за декілька останніх місяців знизили очікування імпорту Китаєм з 25 млн тонн до 8-12 млн тонн. Подальша цінова динаміка на ринку кукурудзи буде залежати саме від того, чи відновить Китай активну закупівлю цієї культури. І про це ми дізнаємось вже в січні-лютому, зовсім скоро»
А ще у 2024 році в українській футбольній Прем'єр-Лізі дебютував ФК ЛНЗ. За результатами сезону посів 7 місце. У холдингу результатом задоволені і продовжують нарощувати спортивний потенціал: відкрили тренувальний центр ФК ЛНЗ з усією необхідною інфраструктурою для проведення турнірів і тренувань.
«УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО». Сиропні річки з борошняними берегами
«УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» спеціалізується на вирощуванні агропродукції, тваринництві та переробці. Однак ключовим напрямком діяльності холдингу є саме переробка — виробництво цукру та борошна.
Власне, 2024 рік для холдингу і почався з «цукрового» рекорду. Точніше, відразу трьох. Крижопільський цукровий завод («ПК ЗоряПоділля») встановив галузевий рекорд виробництва цукру за один сезон — 171,5 тис. тонн. Загалом, два цукрові заводи «УПІ-Агро» — Крижопільський і Гайсинський («ПК Зоря Поділля») переробили 2,1 млн т цукрових буряків і виробили 337,5 тис. тонн цукру, що є рекордним показником для холдингу.
Крім того, Гайсинський цукровий завод першим в Україні запровадив технологічну схему виробництва цукру з цукрового сиропу. У 2024 році із сиропу, попередньо поміщеного на тривале зберігання, завод виробив 26 тис. тонн цукру.
Виробництво цукрового буряку і цукрові заводи «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО»
Нова технологія має низку переваг і дозволяє виробляти цукор високої якості. Для експортоорієнтованої української цукрової галузі це є критично важливим. За словами директора з цукрового виробництва «УПІ-Агро» Юрія Безкоровайного, понад 80% цукру, виробленого заводом із сиропу — першої категорії. Тобто експортної якості. При виробництві цукру за звичайною технологією цей показник набагато нижчий.
До речі, обидві компанії «ПК Поділля» і ПК Зоря Поділля» — «мільярдери». Минулий рік вони завершили із сумарним показником чистого прибутку понад 3 млрд грн і виторгом — в 11 млрд грн.
Що ж стосується виробництва борошна, «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2», що входить до складу холдингу, вже багато років очолює українські рейтинги борошномелів. На українському борошномельному ринку частка комбінату становить близько 10%. У 2023/24 році він виробив 121,5 тис. тонн пшеничного борошна і експортував 23,3 тис. тонн борошна (майже чверть від усього обсягу борошна, експортованого з України).
«Агропросперіс». Дрон посіє, банк прокредитує
«Агропросперіс» відрізняється від інших агрохолдингів наявністю в структурі власного банку. В решті — це класичний, вертикально інтегрований холдинг з великим земельним банком і потужною мережею елеваторів. При цьому компанія активно впроваджує енергозберігаючі технології та безпілотні рішення в рослинництві.
У 2024 році «Агропросперіс» на одному зі своїх елеваторів — «Жмеринському елеваторі» — побудував і ввів в експлуатацію сонячну електростанцію з плановим річним обсягом генерації 800 МВт. У серпні «Жмеринський елеватор» отримав дозвіл на продаж надлишків згенерованої електроенергії.
Сонячна електростанція на «Жмеринському елеваторі»
На підприємстві «Промінь Галичина» цьогоріч запущений проєкт із внесення дронами насіння і ЗЗР на площі 170 га. Взагалі ж, у компанії активно застосовують дрони для внесення ЗЗР уже 4 роки.
Ще одне нетривіальне рішення 2024 року — постачання на підприємства холдингу добрив на умовах кооперації. «Агропросперіс» імпортував із Польщі в партнерстві з компанією «Волинь-Зерно-Продукт» 27 тис. тонн КАС.
А от «Агропосперіс Банк» у 2024 році на щорічному Всеукраїнському конкурсі «Банк Року-2024» відзначений в номінації «Найкращий банк для агробізнесу». Цього року банк наростив обсяги фінансування агробізнесу в півтора раза — до 1,1 млрд грн.
Втім, що стосується фінансової віддачі від рослинницького сегмента, тут не все так безхмарно. З п'яти агрооб'єднань холдингу — «Золотий Світанок (Агро)», «Біо Агро»; «Рей Агро», «Латагро», «Нью Агро Менеджмент» — минулий рік із чистим прибутком завершили лише два: «Золотий Світанок (Агро)» — 425 тис. грн, і «Біо Агро» — 99 млн грн.
«Контінентал Фармерз Груп»: Вагони є, сухий порт додасться
У 2024 році «Контінентал Фармерз Груп» теж зробив ставку на сою та логістику. У структурі посівів ярих культур майже половину площі ― 46,5 тис га з 93,5 тис. га ― компанія відвела під сою. На другому місці кукурудза ― 28, 5 тис. га. Крен у бік олійних культур зберігся і в серпні, коли холдинг приступив до посіву озимих. Озимий ріпак цього року посіяли на площі 34,7 тис. га, що становить 39% від загальної площі під озимими культурами.
Цього року «Контінентал» радикально оновив свій парк сільськогосподарської техніки — на кілька десятків одиниць. Одних тракторів різної потужності компанія придбала понад 20.
Що ж до інфраструктури та логістики, тут у «Контінентал Фармер Груп» підхід комплексний. Ще торік стало відомо, що агрохолдинг планує побудувати сухий порт у Львівській області на території індустріального парку Мостиській біля однойменної залізничної станції. Спочатку очікувалося, що порт має запрацювати наприкінці 2024 року. Пізніше терміни зсунулися, але генеральний директор «Контінентал» Георг фон Нолкен запевнив, що компанія не відмовляється від будівництва сухого порту, який необхідний для розвитку логістики та експорту в Європу.
«Красненський КХП»
У Львівській області «Континентал» цього року придбав «Красненський КХП» — найбільший елеватор регіону потужністю 120 тис. т. А у вересні компанія отримала перші 50 із 250 запланованих вагонів-зерновозів. В холдингу планують більш активно зайнятися трейдингом.
«Ми продовжуємо впевнено реалізовувати свою стратегію з розвитку власного логістичного ланцюга, незважаючи на всі труднощі, спричинені поточною ситуацією в країні. Після того, як «Контінентал» вирішив для себе проблему дефіциту елеваторних потужностей і навіть створив можливість надавати послуги для третіх осіб, саме придбання вагонного парку дає нам змогу надалі забезпечувати логістику власному трейдингу і належним чином розвивати цей напрямок роботи»
Бачимо, що незважаючи на війну та інші труднощі, український бізнес зростає та розвивається. Нехай прийдешній рік принесе нам ще більше перемог та мирне небо над Україною!
Валентин Хорошун, Latifundist.com
