Відповідь на запитання: як ефективно підготувати партію врожаю на експорт
Мало виростити добрий урожай — його потрібно ще й реалізувати вигідно. Тому все більше господарств експортують продукцію безпосередньо, як то кажуть, «з поля за кордон».
Зазначають фахівці UKRAVIT SCIENCE PARK.
Згідно з повідомленням, сьогодні на міжнародному ринку попит мають українське просо, бобові, кукурудза, окремі зернові та нішеві культури. Проте задля підтвердження якісних показників перед зарубіжними покупцями обов'язково необхідно мати протокол дослідження міжнародного зразка партію продукції.
В UKRAVIT SCIENCE PARK наголосили, що цей документ в Україні може надати лише кілька лабораторій, акредитованих згідно з ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», серед яких «Інститут здоров'я рослин».
Науковий співробітник «Інституту здоров'я рослин» Сергій Сальников наголосив, що при підготовці партії будь-якої продукції, зерна, яблук чи овочів для експорту, окрім якісних показників обов'язково потрібне дослідження залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів та важких металів. Адже при дотриманні нормативів на ці показники ціна на продукцію зростає в рази. Крім того, ніхто не хоче транспортувати через моря-океани товар, який має перевищення нормативів, особливо це стосується Європи, Китаю та ОАЕ.
«А в одній із розмов з аграрієм, який постійно замовляє такі дослідження, виявилося, що певні покупці (представники компаній) самі подорожують Україною та пропонують придбати нашу продукцію за досить хорошими цінами, особливо якщо у світі неврожай, але умова одна: якість та безпека, тобто відсутність залишкових кількостей пестицидів, важких металів та мікотоксинів», — розповів фахівець.
Сергій Сальников наголосив, що у практиці також зустрічаються господарства, які вирощують продукцію на замовлення. Наприклад, якщо закордонній фармацевтичній компанії потрібна якісна сировина — насіння гарбуза, квіти ромашки, фацелію, шафран тощо, її представник, проводячи певні розрахунки, знаходить регіон, у якому цю культуру можна вирощувати, та шукає господарства, з якими можна співпрацювати. Після укладання договору із зазначенням ціни на вирощену продукцію господарству надається технологія вирощування, насіння тощо. І знову ж таки головним фактором, що визначає виконання контракту, є кількість, якість та безпека отриманої продукції.
«Поки що Україна все більше орієнтується на Європу, переймаючи її досвід, закони та правила. На мою думку, через кілька років контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів і важких металів у продукції стане суворішим або взагалі обов'язковим, що вимагатиме специфічних досліджень не лише готової продукції, а й окремих елементів технології протягом періоду її вирощування», — зазначає співробітник «Інституту здоров'я рослин».
Він наголосив, що вже сьогодні кількість подібних досліджень збільшується: якщо раніше замовниками подібних досліджень були великі агрохолдинги, трейдери чи компанії-виробники харчової продукції, то сьогодні до «Інституту здоров'я рослин» звертаються як середні, так і невеликі господарства.
При виникненні необхідності перевірки якісних показників (зміст білка, жирів, цукрів та ін.) та показників безпеки (залишкові кількості пестицидів, важких металів, мікотоксинів та ін.), Сергій Сальніков рекомендує провести необхідні дослідження у сертифікованій та акредитованій відповідно до міжнародних стандартів лабораторії «Інституту здоров'я рослин» за українською ціною.
Нагадаємо, що вже зараз аграрії через зростання цін на добрива намагаються максимально оптимізувати виробничі витрати на наступний рік. Лабораторне дослідження ґрунту — один із дієвих інструментів для досягнення цієї мети.
