Соняшнику не вистачає українським підприємствам, його не можна з легкістю віддавати Туреччині — Капшук

Україна не може з легкістю віддавати соняшник Туреччині, якого не вистачає вітчизняним олійножировим підприємствам.

Таку дуку висловив генеральний директор «Асоціації Укроліяпром» Степан Капшук в матеріалі «Без зайвих ілюзій. Що принесе ЗВТ між Україною і Туреччиною?» на Latifundust.com.

За його словами, для переробників соняшнику, після підписання угоди про ЗВТ з Туреччиною, стало дуже несподіваним повідомлення про квоту в розмірі 50 тис. т насіння, яке турецькі підприємці можуть купити без сплати вивізного мита. Зрозуміло, що для країни, яка виробляє 17 млн т соняшнику, 50 тис. т — невеликий об’єм.

Генеральний директор асоціації Степан Капшук сказав, що його об'єднання неодноразово надавало документи від галузі і завжди наголошувало на тому, що не можна поступатися експортним митом на соняшник. Адже завдяки цьому обмеженню Україна розвинула переробку і стала першим експортером соняшникової олії у світі.

Степан Капшук

генеральний директор асоціації «Укроліяпром»

«Ми не можемо з легкістю віддавати стратегічну сировину, якої не вистачає українським олійножировим підприємствам. У Туреччині великі потужності з переробки соняшнику. І теж не вистачає сировини»

За його словами, з 57 млн т соняшнику, що виробляється у світі, експортується не більше 2 млн т. Весь об’єм сировини переробляється там, де він вирощується. Така світова практика.

«Дуже дивно виглядає дозвіл на експорт 50 тис. т насіння соняшнику під нульове мито. Взагалі незрозуміла квота. У Туреччині є олійноекстракційні заводи, які так само недозавантажені, як і наші підприємства. Але цифра 50 тис. т, незважаючи на рекордний цьогорічний врожай, — це ні про що. Це навіть не статистична похибка… Незрозуміло, для чого це? Якщо це політичне рішення і потрібно зробити реверанс партнерам, для нас і 500 тис. т насіння не були б критичними. Але ж взамін ми не отримали нічого», — прокоментувала менеджерка з розвитку бізнесуMaxigrainОлена Нероба.

Зазначається, що сьогодні з України вивозиться незначна кількість соняшнику. У 2020 р., коли були проблеми з виконанням форвардних контрактів, за кордон реалізували до 160 тис. т насіння. А минулого року — менше 50 тис. т. Експортне мито на вивіз соняшнику складає 10%, а для ЄС — 3,6% на 100 тис. т. 

За даними Степана Капшука, турецькі бізнесмени не зацікавлені будувати переробні потужності, щоб переробляти соняшник в Україні. Свого часу турки інвестували в «Троїцький олієпресовий завод» у Луганській області, але проєкт був неуспішний через невдале розташування виробничих потужностей. Взагалі підприємцям з Туреччини немає сенсу будувати в Україні заводи, бо вони вже багато років закуповують у нас соняшникову олію, рафінують її, фасують і далі продають під своїми марками в країни Азії і Близького Сходу. 

«Власне, українські олійножирові підприємства зацікавлені і в подальшому постачати соняшникову олію і шрот до Туреччини. За даними асоціації, Україна експортувала в цю країну в 2019 р. 18,2 тис. т соняшникової олії (на $11,9 млн.), у 2020 р. — 90,9 тис. т (на $64,6 млн), у 2021 р. — 62,7 тис. т (на $79,4 млн)», — гговориться в повідомленні.

Крім того, переробні заводи платять високі ціни за сировину в Україні, що, ймовірно, буде і надалі стримувати експортерів вивозити соняшник за кордон.

Нагадаємо, що станом на 10 лютого в українських портах відбулись незначні зміни в цінах зернових, а от вартість олійних з 9 лютого продовжує знижуватись. Соняшник в портах Одещини подешевшав на 250 грн за т, а ріпак на 200 грн за т. Вартість сої в Миколаївському порту не змінилась і залишилась на рівні 17 850 грн за т.