Війна війною, а діагностувати та проводити профілактику озимих потрібно — думка експерта

Борошниста роса

Температурні коливання осінньо-зимового періоду сприяли розвитку збудників хвороб озимих. Тож із настанням плюсових температур їх розвиток активізується, що неминуче призведе до ушкодження листової поверхні культур та зменшення її фотосинтетичної поверхні. В майбутньому це негативно відіб’ється на розвитку продуктивних стебел, кількості колосків, кількості зерен у колосі та врожайності в цілому.

Про це повідомляють спеціалісти UKRAVIT SCIENCE PARK.

Тому при відновленні весняної вегетації фахівці «Інституту здоров’я рослин» рекомендують особливу увагу приділити контролю хвороб озимини. Адже фунгіцидна дія протруйників, що забезпечувала контроль спектра хвороб насіння та сходів ще восени і взимку, на цей момент вже мине, а патогени в цей період продовжували зберігатися та накопичуватися в ґрунті і на рослинних рештках й з підвищенням середньодобових температур будуть ушкоджувати посіви.

«Найперший крок у захисті посівів — це своєчасна та фахова діагностика хвороб і їх профілактика. Так, озимі зернові на ранніх фазах розвитку найчастіше уражуються фузаріозними та гельмінтоспоріозними кореневими та прикореневими гнилями, подекуди виявляють і церкоспорельозну гниль, а листкова поверхня навесні уражується борошнистою росою та септоріозом. Щодо хвороб ріпака озимого, то йому у весняний період загрожують альтернаріоз, фомоз, несправжня борошниста роса, циліндроспороз та борошниста роса. І якщо не взяти до уваги цей комплекс потенційних загроз, можна втратити від 10 до 30% майбутньої врожайності», — консультує керівник агробіологічної лабораторії Інституту Володимир Конограй.

Згідно з дослідженнями, проведеними в Інституті в минулому році, в попередньому сезоні значна кількість посівів зернових колосових була уражена фузаріозом, збудники якого успішно перезимовують в ґрунті та на рослинних рештках. Тож цього року варто очікувати прояви кореневих і прикореневих гнилей. Для їх ефективного контролю Володимир рекомендує неодмінно обробляти посівний матеріал протруйником з відповідними діючими речовинами та дотримуватися сівозміни.

Також вчений радить подбати про захист озимих зернових культур від борошнистої роси. Хвороба проявляється у вигляді білого павутинного нальоту на піхвах листків, який згодом переміщується на листя та стебло, і призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листового апарату, що, відповідно, погіршує розвиток рослин, знижує їхню продуктивність. Внаслідок масового розвитку цієї хвороби недобір врожаю може сягати 10%-30%. І це варто взяти до уваги при плануванні захисних заходів.

Щодо септоріозу, то зараження ним розпочинається в осінній період на добре розвинених рослинах озимих зернових, які мають 3-4 стебла. Він проявляється у вигляді світло-бурих плям, на плямах утворюються дрібні чорні пікніди, які перезимовують на листках або рослинних рештках. З настанням плюсових температур, випаданням опадів відбувається подальше зараження нових листків і стебел. Септоріоз зменшує асиміляційну поверхню листків, що сприяє зниженню врожайності до 20%. Найбільше вражаються ранні посіви пшениці озимої, добре забезпечені по живленню. Для вирішення цієї проблеми обов’язковим є ранньовесняне внесення фунгіцидів.

Первинне ураження ріпака озимого фомозом відбувається ще в осінній період під час появи сходів і проростків. На сходах хвороба проявляється у вигляді чорної ніжки або плямистостей на сім’ядолях. В подальшому відбувається некротизація кореневої шийки рослин та її розтріскування.

Альтернаріоз на ріпаку проявляється у вигляді жовтих, темно-коричневих округлих плям. Уражені листки набувають продірявленного характеру. При значній вологості повітря можливе зараження верхніх ярусів. А несправжня борошниста роса характерна для регіонів із достатнім зволоженням. Зараженню сприяють температури 10-15°C і наявність дощу та роси. Тому у весняний період необхідно запланувати обробки проти комплексу цих хвороб.

Не варто забувати, зазначає Володимир, що не всіх збудників хвороб можна виявити та розпізнати в польових умовах. Для точної ідентифікації необхідне детальне лабораторне мікроскопічне дослідження. Тож разом із плановим підживленням озимих посівів заплануйте дослідження зараженості рослинного матеріалу озимих культур.

Зовсім скоро початок посівної кампанії 2022, тож саме час перевірити насіння на основні показники посівної придатності такі як енергія проростання та схожість, а також провести фітопатологічне дослідження.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus