Біопрепарати, деструктори та компост: Як в Кернел, Астарті, ТАС Агро та АСТ відновлюють ґрунти
Джерело фото: Latifundist.com
Три роки тому в ЄС була прийнята масштабна компанія з екологізації сільського господарства — European Green Deal. Вона передбачає зниження застосування пестицидів та антибіотиків у сільгоспвиробництві на 50% до 2030 року і переведення на органіку до 25% агроземель.
Як цей курс стосується України? Після повномасштабного вторгнення ні в кого вже немає сумніву, що Україна буде членом ЄС. Це лише питання часу. Однак, як зазначає міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, серед документів, які Україна повинна узгодити із законодавством ЄС, приблизно 40% стосується саме сільського господарства та продуктів. Це найбільша частина переговорів.
Відповідно після вступу, українському агросектору потрібно буде інвестувати значні кошти, щоб виробництво відповідало стандартам і правилам ЄС. Особливо тим, які стосуються кількості викидів парникових газів, якості та кількості використаних пестицидів, а також поводження зі стічними водами тощо.
У партнерстві з компанією «БТУ-ЦЕНТР» ми дослідили, як агрохолдинги вже зараз працюють у напрямку збереження родючості ґрунтів, зменшення пестицидного навантаження та екологічного землеробства. Своїм досвідом діляться «Астарта-Київ», «Кернел», «ТАС Агро» та «Аграрні системні технології» (АСТ).
Не бійтеся пожнивних решток
Земельний банк «АСТ» знаходиться у північних та західних регіонах, де ґрунти доволі строкаті. Якщо на півночі компанія вимушена працювати у тому числі на піщаних та супіщаних ґрунтах, то, наприклад, у Львівській області, — на карбонатних. Тому і потрібно мати до кожного поля свій підхід. Щоб розробити грамотну систему живлення для конкретного поля, тут регулярно проводять агрохімічний аналіз ґрунтів. А ще на бідних на гумус ґрунтах залишають пожнивні рештки.
«На півночі Житомирської області у нас бідні піщані ґрунти, то там вибору немає — потрібно накопичувати органіку в ґрунті. Як це зробити? Залишаємо зверху пожнивні рештки кукурудзи. Та й на інших полях, де мало гумусу, теж так робимо. Бо при таких високих температурах починає все горіти. А таким чином ми ще й зменшимо температурне навантаження на ґрунт», — розповідають в компанії.
Затінюючи ґрунт від сонця, пожнивні рештки, по-перше, захищають від вивітрювання верхнього шару ґрунту, а, по-друге, скорочують приблизно на 30-40% втрату вологи через випаровування. А ще — рослинні рештки зменшують поширення ерозії. Крім того, рослинні рештки є джерелом органічних речовин, зокрема калію, які є важливим джерелом живлення.
В «Астарті» діє цілий напрям із відновлення та збереження родючості ґрунтів. Там теж пожнивні рештки не утилізують, а залишають на полі. Активно застосовують продукти для їх деструкції та біопрепарати для мобілізації поживних речовин ґрунту.
Щодо біологічних деструкторів стерні, то доведено, що вони забезпечують краще розкладання пожнивних решток, впливають на підвищення в ньому гумусу, можуть пригнічувати патогени, які становлять загрозу для наступних культур у сівозміні. Деякі з них дозволяють навіть зекономити добрива при обробітку пожнивних решток від 40%. Це досягається завдяки тому, що у їх складі у високій концентрації міститься широкий комплекс грибів та бактерій.
Генеральний директор «БТУ-ЦЕНТР» Владислав Болоховський відзначає, що екологізація сільського господарства — це, перш за все, вимога часу.
Владислав Болоховський
генеральний директор
«БТУ-ЦЕНТР»
«Треба розуміти, що перехід до екологічних принципів ведення господарства — це необхідність сьогодення. Виснаження та деградація ґрунтів є тенденцією, характерною не лише для України, а для всього світу. Проте не секрет, що в нашій країні зазначені деструктивні процеси розвиваються найбільш високими темпами. Окрім багатьох об’єктивних факторів слід згадати також нераціональний характер ведення господарства. Екологізація — важливий та прогресивний крок для протидії деградації ґрунтів. Це не абстрактний термін, а цілий комплекс конкретних технологічних рішень, які можна інтегрувати у сільськогосподарську діяльність, пристосувавши до потреб як фермерів, так і великих агрохолдингів».
За словами гендиректора «БТУ-ЦЕНТР», зменшення хімічного навантаження є одним з базових етапів екологізації.
Робота з біологічними препаратами
Щоб зменшити кількість використання хімічних препаратів, агрохолдинги впроваджують у свою роботу деякі елементи біотехнологій. Найбільшу перевагу віддають все ж препаратам для ґрунту. Чому? Як вище ми вже зазначали, для гуміфікації пожнивних решток, витіснення збудників хвороб з ґрунту, а також для компенсації тих мікроорганізмів, яких через коротку сівозміну в ґрунті вже немає, мобілізації фосфору тощо.
Як пояснили в «БТУ-ЦЕНТР», мобілізатори фосфору та калію дозволяють рослинам краще засвоїти добрива. А це в наш час значна частина витрат на підприємствах. Застосування стартових добрив у поєднанні з мобілізаторами фосфору та калію, дозволяють зекономити або отримати, як надлишок для рослини, добрива в доступній формі до 30%.
У свою чергу керівник науково-дослідного відділу «Кернел» Аркадій Лунгул говорить, що і біологічні, і хімічні препарати повинні застосовуватися в комплексі, доповнювати один одного.
Аркадій Лунгул
керівник науково-дослідного відділу «Кернел»
«Біопрепарати — це важлива частина технологічної карти. Деструктори, мінеральні добрива, мобілізатори фосфору і калію повинні застосовуватися комплексно. Все має бути в міру. За таких умов ми можемо прийти і до зниження частки добрив у технології, що зараз дуже актуально. Наприклад, ми 10 років постійно вносили добрива, а використали тільки 20-30% фосфору. То у роки, як минулий або цей, можемо за рахунок біологізації зменшити їх кількість».
В «Кернел» вже більше 10 років користуються біопрепаратами. За словами Аркадія Лунгула, працюючи з біопрепаратами, в компанії забули, що таке фузаріоз колосу та сажкові хвороби на кукурудзі з урахуванням того, що в багатьох регіонах вона є монокультурою. Зараз проводять досліди щодо ефективності використання біофунгіцидів та біоінсектицидів.
Аркадій Лунгул
керівник науково-дослідного відділу «Кернел»
«Масово у біопрепарати ми пішли у 2018 році. Тоді їх використання по холдингу виросло на 27%. Навіть у минулому році, зважаючи на велику війну, використання біопрепаратів у нас було на рівні 16%. Зараз цей напрямок у нас стрімко розвивається. Під врожай 2024 року ми внесли біологічні препарати на площі 412 тис. га. В наступному році плануємо розширити використання біологічних препаратів, зокрема, інсектициду від діабротики».
В «ТАС Агро» біопрепаратами користуються вже близько п’яти років. Застосовують їх на полях у Вінницькій та Чернігівській областях.
«Використовуємо біопродукти, зокрема інокулянти і деструктори, а також застосовуємо фосформобілізуючі бактерії. Бачимо покращення діяльності мікрофлори ґрунту, що відображається, як на зростанні урожайності так і на структурі ґрунту», — пояснюють в компанії.
Упродовж останніх п’яти років (в меншій або більшій мірі залежно від року) використовують біологічні продукти і на полях «Астарти». В основному вони представлені деструкторами стерні (Екостерн), інокулянтами для бобових культур (Біоінокулянт-БТУ, Різолайн), а також біофунгіцидами (Мікофренд, Фітоцид) та біоінсектицидами (Актоверм Формула, Метавайт).
Роман Павлик
головний агроном
«Астарта-Київ»
«Ефективність останніх, як і інокулянтів, є очевидною та беззаперечною».
В «АСТ» другий рік користуються біопрепаратами — добривами-антистресантами та біологічними фунгіцидами, зокрема, Склероцидом. У минулому році 20% врожаю сої було уражено цією хворобою — препарат дуже допоміг вилікувати рослини. До речі, його можна використовувати і для обробки ґрунту та пожнивних решток.
Ґрунту потрібна органіка
В «Астарті» на поля також вносять органічні добрива і практикують виготовлення з них компосту. За словами головного агронома Романа Павлика, органічні добрива у свіжому вигляді щорічно застосовуються в кількості близько 270 тис. т.
Роман Павлик
головний агроном
«Астарта-Київ»
«В сезоні 2022 року в компанії стартувала програма з компостування органічних добрив на одній агрофірмі, в результаті чого частина органічних добрив в минулому році була внесена вже у вигляді компосту. В цьому сезоні всі агрофірми холдингу працюють над компостуванням для отримання безпечніших як для ґрунту, так і ефективніших для рослин органічних добрив».
Вже не один рік піклуватися про збереження родючості ґрунтів, зокрема, в напрямку компостування, «Астарті» допомагає «БТУ-ЦЕНТР».
«У травні ми підписали меморандум про стратегічну співпрацю та партнерство. Ми працюватимемо над новим інтелектуальним продуктом, який дозволить і зменшити кількість відходів, перетворюючи їх на органічні добрива, і покращувати якість ґрунтів, і приносити позитивні екологічні зміни. А головне — примножувати наукову експертизу обох колективів. Ми налаштовані на ефективні та проривні рішення».
А ось в «ТАС Агро» органіку на полях вносять у вигляді гною ВРХ. У Групу входить ферма TASbio, де утримуються 72 буйволи, тож із забезпеченістю цим добривом проблем немає. Норма внесення гною — орієнтовно біля 40 т/га. Зазвичай вносять під кукурудзу. У цьому випадку відмовляються від внесення РК, а норму азоту зменшують на 20%.
В «АСТ» досвіду внесення органічних добрив поки не мають. Хоча планують цього року внести їх на полях у Львівській області. Розробили вже проєкт і чекають на його затвердження. А поки експериментально заклали дослідну ділянку у Рівненській області. Домовилися з місцевою компанією, яка надала органічні добрива, і внесли їх під сою та кукурудзу. Поки експериментом задоволені — рослини у гарному стані.
Складнощі переходу на екологічне землеробство
Згідно інформації Держстату, в Україні в середньому аграрії вносять 1,5 кг/га пестицидів. З них в середньому 0,3 кг припадає на фунгіциди та бактерициди, ще 1,1 кг — на гербіциди і 0,1 кг — на інсектициди і акарициди.
В «ТАС Агро» нам відповіли, що сьогодні середнє пестицидне навантаження в компанії коливається в середньому $50-70/га. В «АСТ» пояснили, що поки не зменшують пестицидне навантаження, але й не збільшують.
«Немає такої можливості — зменшити. Того року затягнулася збиральна компанія. Плюс квітень цього року був дощовим, що спровокувало ріст бур’янів. Проте ми є експортерами, тому суворо виконуємо всі заборони на використання пестицидів, які діють у країнах, куди продаємо свою продукцію. Наприклад, відійшли від гліфосату», — зауважують в компанії.
«АСТ» планує зайти у точне землеробство, бо це і про конкурентну перевагу, і про дбайливе ставлення до природних ресурсів. А ще на півночі Житомирської області на 5 тис. га планують працювати по системі нульового обробітку ґрунту. У Рівненській області — запровадити органічне землеробство там, де земельний банк межує близько з населеними пунктами.
А от головний агроном «Астарта-Київ» Роман Павлик говорить, що в умовах інтенсивного землеробства та відповідно присутності високого фону хвороб та шкідників, що часто має місце в перенасичених сівозмінах агрокомпаній, масовий перехід на екологічне землеробство є вкрай ризикованим.
Роман Павлик
головний агроном
«Астарта-Київ»
«Вкрай ризикованим є і подальше зменшення дозування мінеральних добрив, які в останні роки, через дефіцит на ринку та високу ціну, і так застосовуються в мінімальній кількості. Нехтування цими застереженнями призведе з великою вірогідністю до втрати потенціалу культур та істотного зменшення врожайності».
Тож поки агрохолдинги поступово працюють у напрямку екологічного землеробства. Експерементують, десь набивають гулі, десь отримують бажаний ефект. Пам'ятаєте, як у вірші: «Все починається з малого…»
