10 тисяч гектарів в одних руках: чи готовий ринок до нових змін з 1 січня 2024 року
Джерело фото: Latifundist.com
Від 1 січня 2024 року земельні ділянки можуть придбати не лише фізичні особи, а і юридичні, при цьому обсяг власності може становити не 100 га, а аж 10 тисяч га. Чи цілком виправдано відкривати їм доступ до ринку сільськогосподарської землі в умовах війни? Які існують потенційні ризики? Чи зміниться вартість та чи зросте попит і пропозиція? Спойлер — думки представників ринку та влади розділилися.
В Україні з 1 січня розпочався другий етап земельної реформи — відкриття ринку для юридичних осіб. Суспільно-політична дискусія щодо цього питання активно пожвавлюється. Логіка в цьому є, адже законодавство про обіг сільськогосподарських земель ухвалювалося в далекому 2020 році, а перший етап ринку був запущений у досить успішному для українського агробізнесу 2021 року. Нині ситуація кардинально змінилася. Війна. Логістична криза. Невпевненість.
Що говорить статистика? За результатами дослідження «KSE Агроцентр», USAID та Chemonics, зараз земельний ринок поступово відновлюється після шоків 2022 року: ростуть ціни на землю, як і кількість угод на продаж та оренду. Водночас, прибутки аграріїв далекі від довоєнних, а кредити банки видають неохоче, тим паче якщо підприємства розташовані біля лінії фронту.
Росте пропозиція у прифронтових регіонах, але, в цілому, ринок стабільний. Є диспропорція по регіонах, але вона залишається такою ж, якою була до повномасштабного вторгнення росії в Україну — у Центрі та на Сході країни завжди продавалося більше землі, ніж на Заході.
Переваги для фермерів та холдингів
Почнемо з хорошого. Розглянемо переваги другого етапу ринку землі для фермерів.
По-перше, розширення власного земельного фонду, що сприятиме підвищенню обсягів виробництва та прибутковості.
По-друге, залучення інвестицій. Це допоможе власнику аграрного бізнесу у вдосконаленні технологій, закупівлі сучасного обладнання та покращенні виробничих процесів.
По-третє, розвиток аграрного підприємництва. Доступ до додаткових земельних ресурсів створює умови для масштабування та створення нових робочих місць.
По-четверте, земля як застава. Пожвавлення ринку продажу землі забезпечить необхідну ліквідність землі, як активу, та сприятиме її використанню, як застави.
Згідно з законодавством, банки можуть вилучати земельні ділянки у випадку неплатоспроможності боржника для подальшого продажу протягом двох років. Відповідно, чим вища ліквідність ринку, тим ефективніше співвідношення позики та вартості землі, як застави, що полегшить залучення інвестицій в аграрний сектор.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, експерт із земельних питань та аграрної економіки Олег Нів’євський впевнений, що добре функціонуючий ринок землі є запорукою того, щоб в аграріїв та землевласників були кошти та фінансування для розвитку.
«Масштаб ролі землі, як застави, в агрофінансуванні в США. Там фінансування аграріїв під заставу нерухомості (землі) — це беззаперечний лідер. У нас цей напрям «мертвий» зараз, а це близько тисячі доларів на гектар. Ринок потрібен, щоб в аграріїв було більше фінансових ресурсів. Тільки шляхом його існування, в агросекторі фактично з'явилось додаткової застави на 200 млрд грн. росія знищила застави (основних засобів) на $9 млрд або на 320 млрд грн, а земельна реформа це дещо компенсувала. Коли аграрії кажуть, що в них немає грошей через війну, то тут важливість ринку землі навпаки лише збільшується. Тож варто покращувати його функціонування, а не гальмувати, як пропонує одна з аграрних асоціацій. Це фундаментальна помилка і нерозуміння для чого він потрібен».
Чи вбачають фермери переваги у нововведенні з 1 січня 2024? Наприклад, директор агропідприємства «Флора А.А.» Андрій Капріца (зембанк — 1,3 тис. га) вважає, що це питання зараз не так актуальне, як ціни на продукцію та космічна логістика.
Андрій Капріца
Директор
підприємства
«Флора А.А»«Для мене зараз є більш важливі проблеми — ціни на продукцію, великі витрати на логістику, ТМЦ. Однак те, що говорили раніше про дане питання — якщо дають 10 тис. га в одні руки, то зайдуть на ринок дуже великі підприємства, які мають доступ до фінансування, міжнародного в тому числі. Відповідно, це негативно вплине на нас. Ми втратимо конкурентоспроможність купити землю. Так, ми маємо першочергове право на її купівлю. Однак, практика показала, що все можна легко обійти».
Як же це відбувається? За словами Андрія Капріци, малі фермери просто не мають можливості заплатити за пай, наприклад, $3-5 тисяч як зараз хочуть пайовики, а великі корпорації мають кошти й легко можуть це зробити. Крім того, зазначає, що на ринок можуть зайти іноземці та скупити українську землю.
Андрій Капріца
Директор
підприємства
«Флора А.А»«Наприклад, мені запропонували купити готовий пай за $3-5-6 тисяч. Я відмовлюся, а великі корпорації скажуть «без питань». До того ж сьогодні легко можна обійти питання заходу на ринок іноземців для покупки землі в одні руки. Купується ділянка на підставну фірму, кінцевим бенефіціаром якої є українець. Взагалі 10 тис. га — це багато. Можна було б обійтися однією чи двома тисячами гектарів і цього було достатньо».
Владислав Тютюнник, директор компанії Inter AgroLab (зембанк — 30 тис. га), підтримує наступний етап земельної реформи і впевнений, що це варто було робити ще з 1991 року, аргументуючи це тим, що українці були позбавлені цього права і втрачали можливості для розвитку. Проте, також зазначає, що поки не буде вільного обігу землі, то не буде росту аграрного сектора. Також акцентує на тому, що зараз, напевно, не найкращий момент для України, щоб під час війни продавати такі обсяги землі «в одні руки».
Владислав Тютюнник
керівник компанії
Inter Agrolab
«На мій погляд, першочергово почати продавати землю треба було ще у 1991 році.
Знаєте, чому зараз є ряд проблем? Наприклад, чому повільно розвивається зрошення, або овочівництво? Через те, неможливо залучити інвестиції, коли земля не належить тобі. На цей момент можна сказати, що аграрний бізнес не є привабливим інвестиційним напрямком. Купівля землі зараз — ризик навіть для великих підприємств. Більшою мірою це повʼязано з війною і невизначеністю в країні».
Отож, а які ж можливості відкриються для великих компаній, холдингів після 1 січня?
- Масштабність виробництва: відкриття другого етапу ринку землі надає холдингам можливість розширити свій земельний фонд, що сприяє масштабному виробництву й економії виробничих витрат.
- Диверсифікація господарської діяльності: збільшення площі оброблюваної землі дозволяє розширити види виробництва та реалізації, що забезпечує більшу стійкість до коливань ринку.
- Ефективне використання ресурсів: з’являється можливість оптимізувати виробничі процеси, використовуючи сучасні технології та управлінські методи, щоб максимізувати валовий сільськогосподарський продукт.
- Залучення інвестицій: великі холдинги можуть стати об'єктом інвестицій, що сприяє модернізації та розвитку сільського господарства в країні.
- Ринкова капіталізація: маючи великий об’єм землі у власності, вартість компанії відразу зростає, що дає можливість взяти під неї інший ресурс.
Представники аграрного ринку вбачають також позитивні аспекти нововведення на ринку землі для великих компаній. Євген Дудка, засновник компанії «Волинь-зерно-Продукт» (зембанк — понад 50 тис. га) та директор компанії Inter AgroLab вважають, що це можливість працювати «по-білому», тобто купувати значний об’єм земельних ділянок в одні руки.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Для холдингів — це можливість працювати «по-білому», тобто купувати велику кількість гектар в одні руки. І не змушувати своїх працівників це робити як додаткову мотивацію».
Владислав Тютюнник наголошує, що холдинги купували землю у великих об’ємах і до 2024 року. Тобто для них нічого не змінилося після 1 січня.
Владислав Тютюнник
керівник компанії
Inter Agrolab
«Холдинги і раніше це робили і зараз скуповують землі. Я особисто точно знаю один, який так робить. Як це відбувається? Вони оформляють оренду в «одні руки» на свого співробітника, який передає на 49,5 років в оренду. У них понад 30 тис. співробітників. Візьміть по 100 гектарів — це якраз їх земельний банк. Навіть сьогодні обхідних маневрів залишилось дуже багато. Нам для підприємства привабливіше орендувати. Але, якщо людина приходить і каже, що хоче продати пай, то, звісно, ліпше його оформляти на юридичне підприємство, аніж видумувати якісь махінації».
Основні побоювання фермерів та холдингів:
- Конкуренція від великих інвесторів: Можливість входження на ринок великих інвесторів може створити сильну конкуренцію для малих фермерів, яким буде важко конкурувати на землю.
- Зростання вартості землі: з підвищенням попиту на землю може зростати її вартість, що може зробити вхід на ринок для малих фермерів більш витратним.
- Фінансові труднощі: для входження на новий ринок та конкурування із зацікавленими інвесторами, холдингами малому фермеру може бути складно знайти необхідні фінансові ресурси.
- Необхідність додаткового управління: збільшення розміру зембанку вимагає додаткового управління та координації, що може бути викликом для малих сільськогосподарських підприємств.
- Можливі зміни у законодавстві: зміни в регулюючому середовищі можуть призвести до несподіваних обмежень або додаткових можливостей для малих фермерів.
Засновник компанії «Волинь-зерно-Продукт» Євген Дудка взагалі не вбачає переваг цього рішення для фермерів. І вважає, що українському ринку ідеально підійшла б американську модель ведення сільського господарства.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Я вважаю, що під час війни це нововведення робити категорично не можна! Сьогодні Україні найкраще підійшла б американська модель ведення сільського господарства. Захід нав'язує нам політику, що дрібний фермер — це 5-10-20 га. Що таке сильний фермер у моєму розумінні? Це той, хто може управляти від 500 до 7 тис. га землі, я вірю в такі господарства. З точки зору ефективності вони найкращі. І нині, під час війни, найбільше постраждали саме такі підприємства. На мою думку, супер великої пропозиції по землі швидко не буде. Попри війну ми бачимо, що для Сходу — більша пропозиція, чим ближче до Заходу — менша. Це зрозумілі тренди».
Чи є побоювання у холдингів щодо нових змін на ринку землі?
Є, ще й які.
- Конкуренція від інших холдингів: збільшена конкуренція на ринку землі може призвести до зростання цін та ускладнити для холдингів входження на нові ринки.
- Фінансові ризики: розширення земельного банку вимагає значних інвестицій, що може створити фінансовий тиск для холдингів, особливо у випадку зміни цін на землю.
- Адміністративні обмеження: зміни в законодавстві та адміністративні обмеження можуть ускладнити процес ведення сільськогосподарської діяльності.
- Соціальні аспекти: розширення холдингів може вплинути на соціальну динаміку у регіонах, де вони діють, зокрема, на зайнятість та відносини з місцевими спільнотами.
- Нестабільність ринкових умов: зміни в ринкових умовах, такі як коливання цін на продукцію, можуть становити ризик для прибутковості компаній.
Віктор Іванчик, засновник та СЕО агропромхолдингу «Астарта-Київ» (зембанк — 220 тис. га) у випуску другого сезону ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним», розповів, що вбачає лише позитивні зміни для аграрного сектору після 1 січня. Сьогодні ринок функціонує прозоро і він не вбачає ніяких ризиків для українського сільського господарства.
Віктор Іванчик
засновник та СЕО
«Астарта-Київ»
«Моє ставлення позитивне до другого етапу відкриття ринку землі для юросіб після 1 січня 2024 року. Ми побачили, що немає ніякого ажіотажу. Ринок знаходить справедливі умови ціна — пропозиція — попит. Я бачу, що ці зміни позитивні з точки зору акумуляції ресурсів, з точки зору можливостей прогнозувати орендні відносини. Я б розділив власність і оренду землі. Бо сьогодні землю може купити кожен громадянин України. З 1 січня 2024 року це може бути розповсюджено на юридичну особу, засновану громадянами України. Я не бачу в цьому абсолютно ніяких ризиків. Відбувається дуже поступова консолідація земель. Але одночасно бачимо, що продовжуються терміни оренди землі і ми маємо сталі відносини з новими землевласниками — ми підписуємо п’ятнадцятирічний договір оренди із зобов'язаннями платити її стало. І це взаємовигідно як для нашої компанії, так і для нових власників землі».
На думку гендиректора компанії «НІБУЛОН» (зембанк — понад 76 тис. га) Андрія Вадатурського, нововведення на ринку землі вплинуть на її вартість, однак не суттєво і особливих змін на ринку не відбудеться. Про це він розповів у випуску другого сезону ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним».
Андрій Вадатурський
гендиректор компанії
«НІБУЛОН»
«На що це вплине? Я особисто великого впливу не очікую, але вартість землі для тих, хто хоче продати — збільшиться. Наскільки — побачимо. Шляхом конкуренції, «апетиту» інвестиційного, але це більше інвестиції. Це не має ніякого відношення до операційної діяльності. Адже сьогодні потрібно рахувати вартість продукції, логістики, який прибуток отримає компанія, що орендує землю. Тобто є ринок землі, як інвестицій, а є ринок оренди землі».
Він переконаний, що при умовах, коли світові ціни зазнали зниження, витрати на транспортування зросли, а ризик і вартість фінансування підвищилися — є необхідність коригування рівня орендної плати. Такий підхід відповідає сучасним реаліям і враховує комплексні фактори, що впливають на агросектор та його учасників.
Андрій Вадатурський
гендиректор компанії
«НІБУЛОН»
«Сьогодні при тому, що світові ціни зменшилися, ціна перевезень збільшилася, ризик збільшився, фінансування нині дорожче. Відповідно орендна плата за паї повинна зменшуватися. Але є фактор того, що компанії підписували договори на оренду на 5-7 років. Тобто там досить повільний процес і в залежності від того, як ці «не дуже нормальні» умови будуть впливати не тільки протягом року, а якщо така тенденція буде, то, на жаль, і оренда буде також зменшуватися. З іншого боку, якщо глянути на вартість землі в тій же Польщі, то звичайно вона в три-чотири рази більше, ніж в Україні. Тому є куди прагнути. Нам треба створити умови для того, щоб земля і капіталізація України були в десятки разів вищі, ніж станом на сьогодні».
Як змінилася вартість землі після 1 січня 2024 року?
Згідно з законом, з січня 2024 року купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення отримають можливість, як громадяни, так і юридичні особи, які нині орендують угіддя. Всупереч цьому, за словами експертів ринку, земля в ціні не зросте і нові можливості холдингів не вплинуть на ринок землі. За словами Миколи Сольського, аграрного міністра, в Україні зараз ринок залежить від першочергового права викупу землі, яке важко обійти. Дана ситуація збережеться у 2024 році.
Експерт із земельних і майнових відносин компаній «МХП» та Volodar Володимир Нагорний прогнозує, що збільшення попиту на землю буде максимум до 10%. А чому саме так? Бо переважна більшість, а саме 99% сільськогосподарських земель, купуються приватними інвесторами з метою подальшого отримання доходу не від власного виробництва, а від орендної плати. Відповідно ціна орендної плати сьогодні не збільшується через низьку дохідність аграріїв.
Андрій Капріца не вбачає великого ажіотажу по продажу землі.
Андрій Капріца
Директор
підприємства
«Флора А.А»«Чому треба трохи видихнути? Бо не побіжать усі завтра продавати і не виросте вартість землі відразу в три чи п'ять разів. Теоретично ціна може піднятися не набагато, але якщо дивитися на рентабельність останніх кількох років нашого сільського господарства, то я не думаю, що будуть масово купувати. Крім того, я не вважаю, що власність землі сьогодні дуже приваблива. Уявімо, якщо завтра все зміниться і повернеться все до попередніх років — супер. Теоретично це буде вигідно. Станом на зараз минулий рік показав, що не все так радісно і привабливо».
Євген Дудка, засновник компанії «Волинь-зерно-Продукт» не вірить, що вартість землі після нового року зросте. І черговий раз наголошує, що це питання не на часі. Хіба для компаній, які мають профіцит бюджету і не можуть вивести гроші на материнські компанії.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Не вірю! От не вірю і все! Дуже все просто. Людина продає землю або не продає. Стандартна крива «попит-пропозиція» так не працює або вона дуже горизонтальна, а не вертикальна. Якщо брати холдинги до уваги, то вони теж рахують свої кошти. По-перше, сьогодні немає багатих холдингів. Наприклад, той же «Кернел» чи МХП, можливо, будуть купувати, тому що відбувається диверсифікація коштів, компанії прибуткові. Проте це 3-5% землі України. Люди сьогодні витрачають кожну гривню з розумом. Це питання точно не на часі, тим паче під час війни. Якщо в людей є профіцит бюджету і вони не можуть вивести гроші, наприклад, на материнські компанії, то їм треба ці кошти в щось інвестувати».
Цьогоріч немає ажіотажу на ринку землі, як минулі два роки, коли стартувала земельна реформа. Владислав Тютюнник, директор Inter AgroLab вважає, що попиту великого і не буде, бо аграрії у «великих мінусах» і намагаються звести кінці з кінцями.
Владислав Тютюнник
керівник компанії
Inter Agrolab
«Якби в мене були кошти, то точно не інвестував би у сільське господарство. Я не бачу такого ажіотажу, якого всі так очікували два роки тому, коли відкрили ринок землі. Дуже малий відсоток продає сьогодні. Цьогоріч дуже низька ефективність агробізнесу. Чи варто інвесторам зараз заводити гроші в країна, яка воює — дуже сумніваюся. Відповідно вартість не зросте кардинально на землю. Бізнес любить спокій. Під час війни величезні ризики, які ніхто не покриє. Хтось може спекулювати на даній темі, бо це ринок. З іншого боку — це впевненість бізнесу в тому, що земля є їхньою власністю. Це захищеність інвестицій інвесторів».
Що кажуть влада та аграрні асоціації?
У міністерстві АПК зазначають, що перший етап ринку земель дозволив державі адаптуватися і покращити ті процедури, які сьогодні вже прийняті. Крім того, коли відкриється ринок земель для юридичних осіб — з’явиться ще один суб’єкт, який за аналогічними механізмами, що вже існують для фізичних осіб, потрібно буде перевіряти. Йдеться зокрема про розвиток системи моніторингу земельних відносин, яка має запрацювати у 2024 році.
За словами Олександра Гайду, голови Комітету ВР України з питань аграрної та земельної політики, сьогодні продається лише близько 1% від загального обсягу земель.
«Ми не бачимо ажіотажу на ринку землі. Продається лише близько 1% від загального обсягу земель. Відкриття другого етапу ринку земель допоможе залучити інвестиції, адже фінустанови зможуть кредитувати під заставу земельних ділянок, як це роблять в усьому світі», — зазначив Олександр Гайду.
Інше бачення про другий етап земельної реформи має Всеукраїнська аграрна рада. ЇЇ представники пропонують залишити чинні ліміти продажу землі і для фізичних і для юридичних осіб в 100 га до завершення війни і на два роки після.
Андрій Дикун, очільник ВАР наголосив, що у поточних умовах, коли країна перебуває у стані війни та щодня зазнає загроз з боку агресора, збільшення лімітів продажу землі зі 100 га до 10 000 га в одні руки шкодить національним інтересам та може негативно вплинути на розвиток сільського господарства, зокрема малого і середнього агробізнесу.
Андрій Дикун
очільник ВАР
«Українські аграрії сьогодні мають фінансові труднощі. Внаслідок воєнного конфлікту багато сільськогосподарських підприємств зазнали значних збитків. Руйнування і втрати спричинили фінансовий дефіцит, що ускладнює діяльність та розвиток агробізнесу. У таких умовах аграрії змушені працювати у збиток, намагаючись зберегти свої підприємства та забезпечити продовольчу безпеку країни».
Крім того, відсутність повноцінного експорту негативно впливає на агробізнес, спричиняючи скорочення доходів, втрату стабільності на ринку та обмежені можливості розвитку та модернізації. У таких умовах середні та малі аграрії можуть втратити конкурентоспроможність з великим агробізнесом. Відповідно заборона має продовжувати діяти на законодавчому рівні.
Державні механізми регулювання. Лазівки в законодавстві
З 1 січня в Україні розпочнуть діяти законодавчі нововведення, пов'язані з ринком землі. Ринок землі відкривається поетапно через правила, які визначає держава. Мета — забезпечити чесні та ефективні умови для сільськогосподарських операцій. Завдяки використанню цифрових технологій, які полегшують та автоматизують багато процесів, які пов'язані з оборотом землі, управління земельними відносинами значно поліпшилося. Це стосується вдосконаленого обміну даними між реєстрами та проведення аукціонів оренди землі через систему Прозорро. До того ж якість статистики про ціни продажу землі значно покращилися у 2023 році у порівнянні з попередніми періодами, коли тільки половина угод мала запис про ціну угоди у реєстрах.
Це дозволяє ефективно моніторити діяльність інституцій, які залучені до управління земельними відносинами. Однак, як це часто буває у складних системах, виникають лазівки та нюанси, які можуть вплинути на реальне втілення ініціативи.
Розуміння цих аспектів стане важливим кроком для всіх учасників аграрного сектору та зацікавлених сторін, щоб ефективно адаптуватися до нових реалій українського земельного ринку.
Попри те, що законодавці не підтримали положень про першочергове право володіння для місцевої громади чи для держави, про необхідність величезної кількості погоджень — лазівки все одно існують.
Що кажуть юристи? Перш за все вони акцентують на одному з вагомих застережень другого етапу ринку землі, а саме, можливості для іноземців придбати земельні ділянки. За їхнім переконанням, важливо ретельно визначити обмеження та правила, які регулюватимуть земельні відносини з закордонними інвесторами. Це вимагатиме розробки прозорих та консолідованих правових стандартів, спрямованих на захист інтересів українських аграріїв та забезпечення стійкості національного земельного ринку.
Катерина Мирошніченко, начальник відділу безоплатної правової допомоги Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зазначає, що ризики все ж таки є і вони суттєві.
На жаль, поки що в Україні не передбачені законодавчі процедури з’ясування перевірки наявності подвійного чи потрійного громадянства. Постанова зазначає, що набувачі землі повинні відповідати вимогам Земельного кодексу. Така умова була встановлена, враховуючи ситуацію у 2020-2021 роках. Але зараз, з урахуванням вторгнення Росії на територію України, ситуація на ринку землі та в країні взагалі кардинально змінилася.
Катерина Мирошніченко начальник відділу безоплатної правової допомоги Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
«Рішення уряду України № 637 від 16 червня 2021 року встановлює порядок перевірки відповідності набувачів земель сільгосппризначення вимогам, визначеним Земельним кодексом. Згідно з цією постановою, значну частину обов'язків з такої перевірки покладається на нотаріуса. Важливо відзначити, що під час даного аналізу він повинен оприлюднити інформацію про кінцевого власника юридичної особи на веб-сайті держфінмоніторингу. Однак у зв'язку з його обмеженою можливістю проводити перевірку офіційними джерелами, актуальність яких під час воєнного конфлікту не завжди може бути своєчасною, виникає питання, де можна отримати всю необхідну інформацію».
Юристка вважає, що питання запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб поки не на часі. Також вона детально зупиняється на одному з важливих ризиків сьогодні — продаж землі в 50-кілометровій зоні від державного кордону.
Катерина Мирошніченко начальник відділу безоплатної правової допомоги Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
«Сьогодні є умова, що земельна ділянка повинна знаходитись не ближче, ніж 50 км від державного кордону. Оскільки певна частина земель в Україні є тимчасово окупованою, то дотримання вимоги можливості продажу землі в 50-кілометровій зоні не може бути дотримано, виходячи з реалій сьогодення. Також варто врахувати наявність у юросіб подвійного чи потрійного громадянства. Поки що не прописані механізми виявлення цієї інформації, тим паче в умовах війни, коли великий відсоток українців виїхали або зазнали окупації, насадження примусового російського громадянства і т.д. Держава перекладає відповідальність щодо регулювання питань купівлі-продажу ринку землі на іншу інституцію — нотаріат. І на цьому етапі поки що є підводні камені, які можуть зашкодити українському ринку землі».
Однак Володимир Нагорний, керівник відділу земельних і майнових відносин «МХП» і Volodar, наголошує, що на практиці дуже складно реалізувати купівлю української землі великих площ іноземцями, хоча теоретично лазівка для них є.
Володимир Нагорний
керівник відділу земельних і майнових відносин «МХП» і Volodar
«Теоретично можливо, що іноземні компанії зможуть купити українські землі, але на практиці це буде дуже складний варіант. По-перше, підставній особі українського походження, наприклад, треба буде показати свої прозорі та офіційні доходи. І як показує час, невелику кількість земель на підставну особу ніхто не купує. І купувати в принципі не буде. Бо якщо ми говоримо про інвесторів з-за кордону, то все ж ми маємо розуміти, що це не африканці якісь, не росня, ніхто інший. Це будуть європейці або американці, а вони ніколи в житті не будуть йти «в схему». Вони, як інвестори, досить таки «холодні» в таких питаннях. А надійної схеми, як оформити на підставну особу, щоб потім не втратити все майно, абсолютно наразі не має. Тому я однозначно впевнений і запевняю всіх, що таких схем не буде. Можливо, комусь доведеться під будівництво якусь ділянку купити десь одну, але це скоріше виняток з правила. Більш нічого не буде. Наразі цей ринок захищений».
Проте експерт все ж таки допускає, що сьогодні можуть купувати землю люди з подвійним громадянством.
Що ж, як бачимо, питання національного земельного ринку залишається актуальним і досить суперечливим. Запровадження змін з 1 січня, пов'язаних зі збільшенням ліміту землі для юридичних осіб, викликало різні реакції учасників ринку.
Одні вважають, що продаж великих площ землі для юросіб може стимулювати розвиток агросектору, залучити інвестиції й підвищувати ефективність виробництва. Тоді як інші гравці ринку сумніваються у відповідності таких змін загальним інтересам агросектору. Більш того, існують думки про небезпеку концентрації землі «в одних руках», що може зашкодити інтересам малих і середніх аграріїв. Той факт, що думки різні, свідчить про складність і важливість питання, пов'язаних із земельним оборотом.
Тетяна Тарасенко, Latifundist.com
