Мобілізація: агрохолдинги закликають змінити підходи до бронювання. Розбираємося, чому нинішня квота у 50% більше не дозволяє зберегти персонал
Джерело фото: Костянтин і Влада Ліберові
Коли приймали закон про встановлення на агропідприємствах квоти бронювання у 50% від загальної кількості військовозобов'язаних, не враховували гендерний аспект. Адже робота в агро пов’язана зі шкідливими та важкими умовами праці і у більшості її виконують чоловіки. Замінити їх на жінок, демобілізованих та людей з інвалідністю часто не дозволяє закон. Тому агробізнес виступає за те, щоб в агро була збільшена квота бронювання, а також розширений список посад, на які можна залучати вищевказаних осіб. От тільки чи піде на це влада? І яка зараз ситуація з кадрами в агрохолдингах?
Проблема бронювання в агрохолдингах буде підніматися 29 травня на агрофорумі AGRO UKRAINE SUMMIT. Модератором дискусійної панелі, присвяченій темі кадрів, буде головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко. Своїми кейсами поділяться засновник Ukravit та HR-директора «Кернел», МХП, «Контінентал Фармерз Груп» і «Астарта-Київ».
Критично не вистачає інженерів та механізаторів
«Половина трактористів ховаються, бо їх неможливо забронювати. Частина з них працює на 2-3 роботах», — розповідає підписникам каналу Agro Import Руслан Нерода, директор «Ріст Агро», в яких умовах підприємству зараз доводиться проводити обробіток полів на Миколаївщині.
Найскладніше сьогодні знайти працівників саме інженерних професій, кажуть у відділі кадрів LNZ Group. В компанії за останній рік виник попит на трактористів, агрономів, технологів, інженерів та менеджерів з продажу.
Десь така ситуація і в Групі «АГРОТРЕЙД». За словами директорки з персоналу Юлії Єфімової, найтяжче зараз з механізаторами, механіками та інженерами.
Юлія Єфімова
директорка з персоналу
Групи АГРОТРЕЙД
«Адже жінок майже немає з потрібною кваліфікацією, а кандидати чоловічої статі під час війни, зазвичай, не бажають змінювати місце роботи. Ускладнилося також питання з готовністю кандидатів до релокації в Харківську, Сумську та Чернігівську області з центральних та західних регіонів України».
На підприємствах «НІБУЛОНу» крім вище вказаних спеціальностей відчувають потребу у лікарях ветеринарної медицини, працівниках елеваторної промисловості (операторах, інженерах, механіках, працівниках лабораторій тощо) та логістичної сфери (екіпажах плавзасобів торгівельного флоту, водіях вантажних автомобілей).
«Вакансій все більше, а активних шукачів стає все менше — це реалії сьогодення».
В господарствах «СП «ПАЕК» з урахуванням сезонних працівників наразі налічується майже 1,5 тис. фахівців різних професій, каже власник компанії Юрій Кормишкін. Дефіцит кадрів відчувається на усіх ланках: як серед офісних працівників і менеджерів, які займаються питаннями логістики, фінансів, обліку, так і на виробництві. Особливо гостро стоїть питання з технічними спеціальностями, робітниками з комплексного обслуговування агровиробництва.
Юрій Кормишікін
власник «СП «ПАЕК»
«Нам вкрай бракує фахівців, які мають навики управління агротехнікою. Не вистачає гідротехніків, слюсарів, спеціалістів по обслуговуванню технічного стану виробництва, водіїв великовантажного та легкового транспорту. Уже відчувається дефіцит і фахового складу серед агрономів та інженерів. Важко знайти фахівців для обслуговування імпортної техніки. Таких спеціалістів вкрай мало по усій країні, що там говорити про Миколаївську область в якій половина служить, ще частина виїхали».
В компанії навіть довелося трохи переглянути терміни посіву. Намагались спланувати таким чином, щоб термін дозрівання культур був поступовий і можна було збирати врожай поетапно із залученням меншої кількості людей.
Юрій Кормишкін змушений констатувати, що кадровий резерв, який компанія готувала роками — практично вичерпано.
Мобілізація та бронювання в агро
Нині 654 працівники «НІБУЛОНу» приєдналися до лав ЗСУ і, як каже Яна Романенко, щоденно через мобілізацію в Україні ця кількість буде лише зростати.
В «ТАС Агро» мобілізовано 18% працівників. В компанії теж є проблеми з кадрами серед робочих спеціальностей. Але, як розповідає директор департаменту управління персоналом Артур Марцис, вдається частково бронювати співробітників у регіонах.
Голова наглядової ради Ukravit Віталій Ільченко пояснює, що по законодавству агропідприємства можуть забронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників, наявних на дату подання списку. І тільки тих, у кого військові документи приведені до ладу. А це ускладнює процес. Та й треба враховувати те, що поки процедура погодження бронювання пройде, працівника можуть вже забрати до армії.
У PROMETEY говорять, що затримки броні складають від місяця і більше.
«А все тому, що при наданні заявки та необхідних документів до РВА щодо бронювання, РВА передає всі документи на погодження до Генштабу. Детально списки працівників на бронювання, як правило, перевіряє Генштаб. Такий бюрократичний ланцюг забирає багато часу та зусиль», — зауважують в компанії.
Наразі 70 співробітників PROMETEY в лавах ЗСУ захищають державу. Найгостріше в компанії відчувають потребу в трактористах, комбайнерах, механізаторах, водіях вантажних автомобілів, керівниках підприємств.
Чому агросектор потребує збільшення мобілізаційної квоти?
Учасники ринку кажуть, коли приймався закон про встановлення для агропідприємств квоти бронювання у 50% від загальної кількості військовозобов'язаних, не враховувався гендерний аспект. Адже робота в агросекторі — це робота в умовах впливу важких і шкідливих виробничих чинників. Тому на більшість посад в агро не можна залучати жінок.
Нинішній підхід до бронювання вважають недосконалим в «НІБУЛОНі». Як повідомив LIGA.net директор із взаємодії з органами влади «НІБУЛОН» Михайло Різак чотири цикли бронювання призвели до того, що компанія більше не може забронювати й зберегти усіх потрібних працівників.
Михайло Різак
директор із взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії «НІБУЛОН»
«Можу сказати, що експонентна залежність призвела до того, що 1350 працівників забезпечення виробничого циклу на початку війни становила 37%, в 2023 році — це вже було 48%, а наразі 77% від військовозобов'язаних».
Саме тому компанія пропонує перейти до підходу з бронюванням усіх працівників, потрібних для збереження виробничого циклу, починаючи від інженера і закінчуючи водієм вантажівки.
Чи підтримає влада «економічне бронювання»?
Зараз у владі обговорюється модель так званого «економічного бронювання», яка дозволяє забронювати потрібних працівників «білому» бізнесу.
Згідно з цією моделлю, бізнес зможе забронювати до 50% від військовозобов’язаних співробітників. Умова: відсутність податкових боргів та сплата військового збору на кожного працівника по формулі: 1,5% від зарплати + фіксована ставка у розмірі 20 тис. грн/місяць.
Стратегічні підприємства залишаються під дією Постанови №76.
Підтримала цю ініціативу «Українська зернова асоціація» (УЗА). В асоціації наголосили, що 4-й цикл бронювання призвів до відтоку військовозобов’язаних із прозорих компаній з офіційним працевлаштуванням.
«Суть цього механізму полягатиме в тому, що він забезпечить збереження критичної кількості працівників на підприємствах, що додає передбачуваність для бізнесу та гарантує його роботу, навіть за умови посилення мобілізаційних заходів», — йдеться у зверненні «УЗА».
Однак, як кажуть наші інсайдери з ринку, ймовірно, що ні Офіс Президента, ні Верховна Рада на це не підуть. Прийняття позитивного рішення може спровокувати резонанс у суспільстві, як це було нещодавно, коли було оголошено про бронь для працівників «Глово» та Favbet. Влада боїться, що у суспільстві може скластися думка, що війна тільки для «бідних».
Віталій Ільченко говорить, можливо, треба піти іншим шляхом. Це може бути так зване «економічне бронювання» для фахівців тих спеціальностей, яких в Україні критично мало і на навчання яких йдуть роки.
«У нас, наприклад, мобілізували хіміка. А таких спеціалістів в Україні вкрай мало», — каже Віталій Ільченко.
Нещодавно Комітет з питань економічного розвитку запропонував іншу модель «економічного бронювання»: роботодавець самостійно визначає важливих для його бізнесу робітників і кожного місяця платить за них 20 тис. грн військового збору.
У PROMETEY теж говорять про необхідність внесення змін в законодавство про мобілізацію.
«Ми бачимо вирішення проблеми у залучені ресурсу серед діючих та колишніх силовиків. Це працівники силових структур, які вийшли на пенсію в 45 років і раніше, поліцейські (діючі і ті, що вийшли рано на пенсію). Також ще досить великий запас військових країна має в тилу», — резюмують в компанії.
Чинне законодавство не дозволяє чоловікам офіційно працевлаштуватися без військового обліку. Саме тому зараз непоодинокими є ситуації, коли чоловіки звільняються з агропідприємств і йдуть працювати туди, де їх візьмуть неофіційно.
Нагадаємо, 9 травня Верховна Рада прийняла законопроект № 10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення. Ним, зокрема, було підвищено і штрафи за ухилення від мобілізації у воєнний час: для громадян — від 17 до 25 тис. грн, для посадових та юридичних осіб — від 34 до 59 тис. грн.
