Від 1 до майже 4 т/га: Що кажуть про сою нового врожаю Епіцентр-Агро, LNZ Group, ТАС-Агро, АГРОТРЕЙД та Штерн-Агро
Джерело фото: Latifundist.com
«Соя провальна в цьому році», — відповідає під час стріму на запитання Latifundist.com Владислав Тютюник, директор Inter Agrolab, який працює на Чернігівщині. Ми запитували про врожайність і якість, бо вже чули від аграріїв про нижчі показники, зокрема і в західних областях.
За словами Владислава Тютюника, на Чернігівщині соя погоріла, тому навіть 2 т/га з бункера тут вважають непоганим результатом. Схожа ситуація, каже він, і в його кума, який працює головним агрономом на Львівщині. Якщо минулого року він збирав понад 4 т/га, цього сезону — 2,4 т/га з бункера.
У TikTok теж вистачає нарікань на врожай. Автор сторінки AgroProduct, який працює на Львівщині, розповідає, що цього року збирає в середньому 2–3 т/га — приблизно на тонну менше, ніж минулого. А от пізні сорти на його полях показують себе краще.
Головною проблемою він називає брак вологи, адже за сезон було всього лише кілька невеликих дощів. Зі слів його колеги з Галича на Івано-Франківщині, там, де опадів було трохи більше, збирають 2,5–3,5 т/га. У коментарях до відео пишуть і про сою, яка погоріла на Хмельниччині.
«Хмельницька область. Урожай просів порівняно з минулим роком», — написав один із читачів у коментарях під дописом контент-директора LatifundistMedia Костянтина Ткаченка у Facebook. Агроном Руслан Сміленко під цим постом пише, що культура дала стільки, скільки дозволили погодні умови.
Ще один дописувач, Олександр Данильчук, зауважує, що на полях між Луцьком і селом Млинове теж була жахлива посуха. Після осінньої дисковки соя 0,5 т/га, після мілкої осінньої оранки — 1 т/га, а після весняної — 1,5 ц/га. Серед причин він називає глибину сівби й зазначає, що за правильного закриття вологи та сівби на глибину близько 7 см можна отримати кращі результати навіть у посушливий рік. Також він радить зважати на сорт і якість насіння та обробляти його біопрепаратами й амінокислотами.
Ці розповіді ще не дають повної картини врожаю по Україні. Тож ми запитали компанії з різних областей, скільки сої вони збирають, що бачать по якості та як пояснюють результати цього сезону.
Соєвий пояс зміщується на північ
«Через зміну клімату соєвий пояс України змістився на 220–240 км північніше», — говорить Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group.
Тож сьогодні до основних регіонів вирощування сої належать Хмельницька, Житомирська, Тернопільська, Рівненська, Львівська, Волинська, Чернігівська, Київська та Полтавська області, а також північний захід Вінниччини. Часто врожайність сортів сої нового покоління тут залежить від того, чи вистачить рослинам вологи під час цвітіння та формування бобів. Тому значний дефіцит опадів у вегетаційний період 2026 року в окремих регіонах призвів до абортивності бобів та зниження крупності насіння.
Сергій Іванюк
менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
«Загалом погодні умови в регіонах вирощування сої були більш-менш сприятливими для росту та розвитку рослин сої, формування урожайності та показників якості насіння за відповідних біологічних особливостей культури — чутливості до фотоперіодизму (реакція рослини на тривалість світлового дня й ночі — ред.) і отриманні відповідного обсягу теплових одиниць», — пояснює Сергій Іванюк.
За його словами, загалом середня врожайність сої становить 2–2,3 т/га. Уміст протеїну — 36–41%, жиру — 19–22% у перерахунку на суху речовину.
Проте у деяких господарствах Хмельниччини збирають по 3,5–3,9 т/га, а вміст протеїну сягає 38–42%. Такі результати отримали завдяки збалансованому живленню та достатньої кількості опадів під час формування бобів і наливання насіння.
«Штерн Агро»: посуха завадила наливу, але результат кращий за торішній
Не всюди на заході України врожайність нижча, ніж торік. Це нам підтвердили і у «Штерн Агро» на Івано-Франківщині. Цього року врожайність трохи зросла, хоча посуха та спека завадили рослинам повністю налити зерно, розповідає головний агроном підприємства Ігор Гринюк.
Під соєю тут близько 1200 га. Її збирають із врожайністю від 1,96 до 3,1 т/га. За словами агронома, результат залежить від попередника та технології вирощування. Після соняшнику отримали близько 2,1 т/га, після кукурудзи — щонайменше 2,7 т/га. Найвищий показник, 3,1 т/га, зафіксували на полі, де сою посіяли після сої.
Ігор Гринюк
оловний агроном підприємства
«Штерн Агро»
«Ці показники трохи кращі за минулорічні. У минулому році соя потрапила під вересневі морози, і ми збирали її з дуже низькою врожайністю та низькою натурою зерна. Цього року таких пізніх морозів не було», — пояснює Ігор Гринюк.
Але цього сезону дошкуляли посуха та спека. Перший посушливий період припав на початок травня, другий — на кінець червня. Близько десяти днів трималася сильна спека. Частина зерна зав’язалася, та рослини не змогли його налити.
У компанії також порівняли дві схеми підживлення та обробок. На 40 га випробували дорожчу технологію з турецькими мікродобривами. На відміну від стандартної схеми, вона передбачала додаткове внесення антистресового препарату, комплексу мікродобрив і регуляторів росту, у тому числі ауксинів та цитокінінів.
За спостереженнями Ігоря Гринюка, ця ділянка дала на 0,6 т/га більше, ніж сусідні поля, засіяні того самого дня, але зі стандартною схемою обробок. На дослідній ділянці у бобах було по три-чотири зернини, на решті площ — по одній-дві. Різницю агроном пов’язує із застосованою технологією.
Збирання ще триває (станом на 8 жовтня). Через дощі та підвищену вологість у компанії паралельно молотять сою й соняшник. Притримувати весь урожай в очікуванні вищої ціни тут не можуть, бо кошти потрібні на посівну, орендну плату та зарплати. Наступного року під соєю планують залишити приблизно 1100–1200 га — відповідно до сівозміни.
«ТАС Агро»: менше, ніж торік, але в межах очікувань
У «ТАС Агро» результат дещо нижчий за минулорічний. У середньому збирають близько 2,2 т/га проти 2,36 т/га. Але з огляду на погоду та умови вирощування таку врожайність у компанії очікували, говорить директор виробничого департаменту Віталій Ванчуляк.
На формування врожаю вплинула погода у другій половині вегетації.
Віталій Ванчуляк
директор департаменту виробництва
«ТАС Агро»
«У різних регіонах нашої присутності зниження показників становить орієнтовно 3–5%. Водночас суттєвих відмінностей між регіонами не спостерігаємо», — зазначає Віталій Ванчуляк.
Цього року площі під соєю у «ТАС Агро» скоротили на 65,8%, до 5,2 тис. га.
«Епіцентр Агро»: на Вінниччині зібрали 3 т/га замість запланованих 2,5 т/га
У Вінницькому кластері «Епіцентр Агро» соя, навпаки, перевершила очікування. Збирання на 2069 га вже завершили: середня врожайність у заліку становила 3 т/га проти запланованих 2,5 т/га, розповідає заступник директора з виробництва по агрономії Віталій Огірчук.
За його словами, у попередні роки культура не завжди давала врожайність, на яку розраховували. Тому в кластері її вирощують передусім як попередник для інших культур і для урізноманітнення сівозміни. Використовують переважно сорти Кофу та Юнка.
Віталій Огірчук
заступник директора з виробництва по агрономії
«Епіцентр-Агро»
«З огляду на результати попередніх років ми планували отримати 2,5 т/га у заліку, а зібрали 3 т/га. Попри холодну весну та різкі перепади температур протягом літа, маємо доволі гарний результат», — говорить Віталій Огірчук.
Хороший результат агроном пов’язує у першу чергу із забезпеченням вологою. Допомогли як запаси, накопичені за зиму, так і літні дощі. За його спостереженнями, цього сезону на півдні Вінниччини опадів було навіть більше, ніж на півночі області.
Торік вологи бракувало і після зими, і влітку, а середня врожайність становила близько 2,5 т/га. Були проблеми із закладанням бобів та нерівномірним достиганням: частина вже пересохла й розтріскувалася, тоді як інша залишалася зеленою. Це ускладнювало збирання та збільшувало втрати.
А вже цього року відносно невелика площа під культурою дозволила зосередити техніку й зібрати врожай в оптимальні строки, до дощів. Приблизно на 10% площ застосували десикацію, щоб вирівняти достигання та не чекати, поки дозріють зелені боби.
Віталій Огірчук
заступник директора з виробництва по агрономії
«Епіцентр-Агро»
«Не можу говорити за всіх виробників Вінниччини, але для нашого кластера цей рік був доволі вдалим», — зазначає Віталій Огірчук.
Наступного року площі під соєю попередньо планують залишити на нинішньому рівні. Остаточні рішення щодо ярих культур залежатимуть, зокрема, від доступності мінеральних добрив та їх постачання, зазначив наш співбесідник.
АГРОТРЕЙД: урожайність вища за торішню, а дощі дали перевагу Харківщині
Про вплив опадів у критичні для сої періоди говорить і головний агроном Групи АГРОТРЕЙД Геннадій Малий. У компанії культуру зібрали приблизно на 70% площ. Поточна середня врожайність становить 2,6–2,8 т/га — за даними компанії, на 67% більше, ніж минулого року. Остаточний результат буде зрозумілий після завершення жнив.
90% площ сої групи зосереджено на Сумщині, ще 10% — на Харківщині. Зараз саме на Харківщині отримують вищу врожайність.
Геннадій Малий
головний агроном
групи АГРОТРЕЙД
«Значною мірою це пов’язано з погодними умовами: кілька дощів наприкінці липня та в серпні на Харківщині припали на важливий період формування та наливу зерна. Таким чином, цього року різниця у врожайності між регіонами значною мірою пов’язана не з відмінностями в технології вирощування, а з розподілом опадів у критичні фази розвитку сої», — говорить Геннадій Малий.
Зменшити втрати під час жнив у компанії допомагає підготовка поля. За словами Геннадія Малого, краще вирівнювання його поверхні за допомогою Compaktomat дозволяє стабільніше проводити збирання та зменшувати втрати нижніх бобів.
Що з якістю: вологість влаштовує, а білок різниться
Опитані виробники переважно оцінюють якість сої як прийнятну або хорошу, хоча в окремих компаніях показники поступаються торішнім.
Дмитро Кисельов, заступник директора з рослинництва та керівник центру аграрного розвитку компанії «Західний Буг», зазначив, що в середньому соя відповідає контрактним вимогам. Але на окремих масивах вміст протеїну становить лише 30–32%.
Дмитро Кисельов
заступник директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг»
«До якості сої є питання, але причина не в насінні чи сортах. Там треба глибше копнути — фізіологія рослини та агрохімія…», — зауважив він.
У коментарі нашим колегам із Elevatorist.com керівниця служби якості та харчової безпеки Vitagro Ірина Крохмальова розповіла, що основна маса сої надходить із показником 40–42%. Загалом це відповідає нормам і не створює проблем із формуванням середнього показника.
На елеватори «Кернел» соя надходить із білком близько 34–35% у перерахунку на суху речовину.
Про зниження порівняно з минулим роком говорить і Роман Андрейків, керівник елеваторів «Агродар-Бар» та «Жмеринського елеватора» компанії «Агропросперіс». Чимало партій мають 32–33% сирого білка проти 37–38% торік. Хоча трапляються й партії з показником 36–37%.
За словами Сергія Іванюка, цього року вміст жиру і сирого протеїну в сої трохи знизився — на 1–3%. На це вплинули і погодні умови, і нестача збалансованого живлення, особливо під час подовженого процесу формування бобів. Раніше виробники часто не вносили мінеральні добрива, у тому числі й азотні, бо вважали, що соя як бобова культура може забезпечити себе сама.
Сергій Іванюк
менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
«Але за дефіциту вологи у ґрунті, рослина гірше засвоює поживні речовини. Особливо якщо їх там і так мало. Це впливає не лише на сою, а й на інші культури. За мінімального внесення азоту добрив може вистачити для формування врожаю, але не для високих показників якості», — пояснює Сергій Іванюк.
У «Штерн Агро» якість зібраної сої поки оцінюють як непогану. Підприємство уклало договір на постачання 400 т комбікормовому заводу, який виробляє корми для індиків. Покупець відібрав зразки, провів аналізи й підтвердив, що сировина йому підходить.
Соя за правилами EUDR: які документи потрібні та чому не можна змішувати неперевірені партії
Читати такожУ «ТАС Агро» якість дещо нижча, ніж торік, але загалом її вважають прийнятною. У Вінницькому кластері «Епіцентр Агро» проблем із наливом зерна чи ураженням хворобами не виявили. Сою зібрали з базовою вологістю, тому досушування не знадобилося.
Позитивно оцінюють якість і в АГРОТРЕЙД. Під час збирання вологість зерна стабільна, що спрощує роботу та зменшує ризики втрат. Посіви також мають сприятливий фітосанітарний стан. Так у компанії практично не фіксують проявів склеротинії.
