Якщо завтра війна. Дізнались в аграріїв, портовиків і трейдерів, як готуються до можливої агресії Росії
Джерело фото: foreignpolicy.com
«З усього світу — від Австралії до Аргентини — дзвонять і питають: «Що буде з вашим експортом?», — приблизно так останніми тижнями починається розмова з трейдерами в менеджерки з розвитку бізнесу Maxigrain Олени Нероби. Співрозмовниця неохоче говорить про вплив на зерновий ринок можливої агресії з боку Росії, аби не роздмухувати паніку. Але визнає, що новини свою справу роблять. Ціни на зернові на Чиказькій біржі ростуть, у Китаї вже подорожчала кукурудза на тлі переживань, чи відвантажить Україна законтрактовані обсяги. Лише з початку 2022 року ціна на кукурудзу в Китаї на біржі виросла з 2662 до 2737 юанів.
Напруженість між Україною та Росією лише на рівні заголовків провокує зростання цін на пшеницю. Обидві країни, особливо північні сусіди, є важливими маркетмейкерами в зерновій.
«Питання №1 у контексті можливої агресії — санкції проти Росії і її можливість торгувати. Тобто пересторога з боку потенційних імпортерів, що один з ключових гравців ринку пшениці може бути виключений з гри або у нього банально не ризикуватимуть купувати. По-друге, може це торкнутись і нас. Якщо військові дії будуть на морі, зупиниться інфраструктура і ми не зможемо вантажити на експорт. Це нагнітає обстановку, і відповідно останні півтора тижні росте ціна на пшеницю».
Ще один виклик — стратегічні настрої покупців українського зерна. Наприклад, чи заключати форвардні контракти з українськими аграріями, чи працювати лише на споті.
Президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов тривоги з боку закордонних партнерів не відчуває. Каже, що для купівлі українського зерна ризиків немає, форварди укладаються. До того ж нагадує, що військові події — це форс-мажорні обставини, які відтерміновують час виконання контрактних зобов'язань чи навіть звільняють від них.
Якщо конфлікт отримає продовження, то зростання цін неминуче.
Микола Горбачьов
президент «Української зернової асоціації»
«Імпортери будуть відрізані від чорноморської пшениці та кукурудзи, тому доведеться шукати альтернативу на інших ринках. А це суттєво дорожче. Відповідно ціни і попит виростуть. За такого сценарію вартість запросто може збільшитись на 20-30%».
Якщо говорити про великі холдинги, то вони активно укладають форвардні контракти. Юрій Гаврилюк називає головною причиною «смачні ціни». З логіки ж кінцевого покупця форвардних ризиків немає. Бо умовний Cargill незалежно від ситуації в Україні має виконати контракт. Компанія докупить зерно у Франції чи Австралії, але зобов'язання закриє.
Під прицілом — порти
«Будь-який збій у портах Чорного моря може стати рушійною силою ринку в разі ескалації конфлікту», — запевняє голова відділу аналітики зернових і олійних культур S&P Global Platts Пітер Мейер.
Дійсно, порти належать до об'єктів, які будуть передусім під прицілом в агресора. Нещодавно аналітики Київської школи економіки розібрали для українського Forbes основні економічні та безпекові ризики для України протягом зими-весни 2022 р., де вказали, що «чорноморські порти України можуть бути однією із пріоритетних цілей агресивних дій Росії».
Старожил українського агробізнесу Сергій Стоянов на сторінці у Facebook навіть закликав власників аграрних терміналів об'єднати зусилля, аби порти не перетворились у «новоросійські».
Співвласник RISOIL Шота Хаджішвілі говорить, що плану «Б» компанія поки не готує для терміналів.
Шота Хаджішвілі
співвласник RISOIL
«Я розумію, що порти — це об'єкти критичної інфраструктури. Але як такого плану «Б» не готуємо. Якщо війна буде, треба готуватись, дати нормальну відсіч. Хоча я не дуже вірю, що до цього дійде. Під час відомих подій 2008 року Росія сконцентрувала навколо Грузії більше 160 тисяч армії проти 30 тисяч грузинської. Тобто п'ятиразова перевага. Зібрати проти України таку перевагу неможливо. Та й Україна за територією — це не Грузія, і високомотивованих громадян набагато більше. До того ж стільки було хвиль мобілізації, останнім часом почало надходити непогане озброєння».
Колега Шоти по портовому бізнесу, акціонер ТІС Андрій Ставніцер, навпаки, має запасний план у разі агресії. Якщо місто буде захоплене, у компанії можуть перетворити об'єкти інфраструктури на купу металобрухту. Такий план вже розроблений, після нього потім складно оживити активи. Хоча Ставніцер визнає, що цього дуже не хотілося б робити.
Андрій Ставніцер
акціонер ТІС
«Я хотів би, щоб ми не забували, що Україна — важливий учасник глобальної системи Food security. Ми третій у світі постачальник кукурудзи, четвертий — зерна. Багато транспортувань зернових зав'язані на порти Чорного моря. Будь-які затримки, збої, скасування постачання, як і санкції, однозначно призведуть до зростання цін на продовольство в усьому світі. А ціни у 2021 році вже зросли майже на 30%.
А на тлі ковидної кризи, на тлі регулярних збоїв торгового ланцюжка, вторгнення в Україну та воєнні дії на Чорному морі в буквальному сенсі загрожують продуктовим дефіцитом приблизно 400 млн людей у різних країнах світу. Такий сценарій не потрібний абсолютно нікому», — опубліковано у сьогоднішньому пості у Facebook.
Настрої агробізнесу
Біогазова станція компанії «Каліпсо» знаходиться за 60 кілометрів від російського селища Клімове. Там зосереджене одне з основних скупчень російської армії біля українського кордону. Через побоювання такого сусідства до компанії недавно не приїхали нідерландські партнери на холодний пуск біогазової станції. Будуть спостерігати онлайн. Та попри це, виконавчий директор компанії Антон Коробко закликає не піддаватись медійній паніці.
Антон Коробко
виконавчий директор компанії «Каліпсо»
«Якщо ж війна почнеться, то ніякий запасний план не допоможе».
Читайте також: Пески и Север: как холдинг Калипсо ворвался на рынок конопли
Юрій Гаврилюк останні дні активно моніторить настрої аграріїв. Каже, що більшість реагують доволі спокійно: мовляв, а що ми зробимо, поля чи техніку нікуди не подінемо. Але однозначно з готовністю захищати своє. Хоча і згадує випадок, коли агрокомпанія з Чернігівщини через ризики агресії перекидала техніку в західні області, а врожай — продала.
Юрій Гаврилюк
директор Barva Invest
«Виходити в кеш, продавати зерно, тікати ніхто не збирається. І це певною мірою навіть неочікувано. Тому що з точки зору бізнесу, ризиків, є сенс частину зерна продавати тим же мультинаціональним компаніям і залишатись з валютою, яка значно мобільніша в кризові моменти, ніж такі масивні з точки зору розміру активи, як зерно чи техніка».
Є й такі, котрі не приховують бойового настрою і налаштовані за будь-яку ціну захищати свою землю.
«Спецплану немає, але настрій бойовий. Буде війна — підемо захищати Батьківщину», — запевняє гендиректор Dnipro Agro Group Дмитро Гулецький.
Страховка для бізнесу
Парадоксально, але за ситуацію в Україні в мультинаціональних компаніях більше переживають у материнських компаніях, аніж у місцевих «дочках». За інформацією Latifundist.com, одразу декілька великих міжнародних зернотрейдерів почали переоцінювати активи та звернулись до страхових компаній для розуміння можливих компенсацій.
Марина Авдєєва, управляюча акціонерка «Арсеналу Страхування», пояснює, що у внутрішніх правилах міжнародних корпорацій чітко прописана необхідність максимально повного страхового захисту.
«Ті звернення, які надходили до СК «Арсенал Страхування», — це на 100% від іноземних агрокомпаній. Українські ж аграрії, як правило, більш обмежені в коштах. Не маючи традиції страхування, вони набувають мінімального рівня страхового захисту, тобто такого, який не включає покриття від військових та політичних ризиків», — зазначила Марина Авдєєва.
Співрозмовниця додає, що для страхового покриття у разі настання військових, терористичних та подібних дій компанія має спеціальні програми. Але вартість такого покриття набагато дорожча за стандартну і залежить від багатьох факторів. Насамперед від політичної ситуації у країні, розташування об'єкта від лінії розмежування, від АРК Крим, кордонів з Росією, а тепер уже і з Білоруссю. Це стосується всіх галузей промисловості. Агробізнес, за її словами, не є винятком або найбільш зацікавленою стороною такого покриття.
У розмовах багато аграріїв згадували «форс-мажорний» пункт у контрактах. Та Іван Касинюк, адвокат, партнер AGA Partners, закликає не бути надто самовпевненими, розраховуючи на цей пункт. Навіть факт початку війни за умови, що «вагони їдуть, порти працюють», не звільняє сторону від зобов'язань.
Іван Касинюк
адвокат, партнер
AGA Partners«Розумію, що дехто з аграріїв чи трейдерів у разі, якщо ціна піде не в потрібний бік, захоче апелювати до форс-мажору. Але така позиція не встоїть в арбітражі, якщо ви не доведете, що саме через війну не вдалось, наприклад, поставити зерно. Згідно з англійським правом, форс-мажор повинен неминуче впливати на контракт, обмежуючи його виконання і, що важливо, має виникнути як обставина непереборної сили вже після укладення контракту».
Юрист додає, що за 15 років практики пам'ятає лише один-два випадки, коли одній зі сторін спору вдалось довести наявність форс-мажору в арбітражі GAFTA. Натомість у 2014 році було чимало охочих використати фактор АТО, аби уникнути виконання умов контракту. Але нікому це не вдалось, бо торгівля продовжувалась як зазвичай.
«Що ближче до землі, то більше люди живуть простими і прагматичними інтересами. Менше рефлексують, менше теоретизують», — днями сказав в інтерв'ю Lb.ua соціальний психолог Олег Покальчук.
І додав, що дістали журналісти, які питають: «А що ж ви порадите людям робити з їхніми панічними настроями?». Мовляв, паніка існує лише в головах певної частини людей.
Наш текст не в скарбничку інформаційного мікроапокаліпсису. Він для розуміння настроїв і налаштування галузі. Адже ми не відкриємо Новий світ, коли скажемо, що над нашим братом люблять пожартувати, мовляв, що аграрію, йому, аби в полі росло. Як бачимо, не все так однозначно.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
