Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Після зриву зернової угоди росія замахнулась на порти Великої Одеси. Як далі експортувати зерно?
Джерело фото: Latifundist.com
«Не будуть росіяни атакувати судна… Вони почнуть бить по портах. Треба всім скинутися і купляти «Patriot», — це коментар тижневої давності співвласника групи компаній RISOIL Шоти Хаджишвілі під нашим матеріалом про перспективи роботи «зернового коридору» без участі росіян. Серед потенційних ризиків розглядалися і атаки країни-агресора на порти та судна.
Припущення стало пророчим: 19 липня росія ракетними ударами атакувала зернові термінали в портах Одеси та Чорноморська. Пошкоджень зазнала зернова інфраструктура «Кернел», Viterra, CMA CGM Group.
Мультинаціональні компанії руйнування активів не коментували. У «Кернел» же заявили, що проводять оцінку збиткам. За попередніми даними, на відновлення руйнувань знадобиться щонайменше рік. Крім цього, у порту Чорноморська були частково знищені та пошкоджені 60 тис. т зерна компанії — цей вантаж мав бути завантажений на великотоннажне судно Alexis та вирушити до Китаю.
У «Кернел» також заявили, що виведено з ладу близько 40% зернової експортної інфраструктури портів Чорноморська. Мінінфраструктури та інші органи влади не конкретизували масштаби руйнувань.
Холдинг не озвучував суму орієнтовну збитків, вочевидь ще підраховують. Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк у коментарі Forbes.ua нагадав, що інвестиції компанії в порт Чорноморськ становили понад $100 млн.
Сергій Вовк
директор
Центру транспортних стратегій
«Якщо додати пошкодження інших компаній, то сума збитків може сягати $50–60 млн, ще приблизно у $8 млн можна оцінити знищення 60 000 т зерна».
Які наслідки чекають галузь
Подальші атаки на порти України, підвищення ступеня небезпеки на виробництвах та відсутність можливості експорту зернових морськими шляхами призведуть до зростання цін на кукурудзу та пшеницю на 30-40% в короткостроковій перспективі, вважають в «Кернел».
Також, на думку компанії, існує ризик призупинки роботи частини заводів з переробки олійних культур та зменшення темпу переробки насіння соняшнику та ріпаку на понад 30%.
«Це суттєво вплине на світові ціни на соняшникову олію, зокрема це призведе до зростання ще на 20-25%», — припускають в компанії.
Голова групи «Олсідз» В’ячеслав Петрище у коментарі Latifundist.com розповів, що такі перестороги виправдані.
В’ячеслав Петрище
Голова групи «Олсідз»
«Сьогодні ми перестали купувати (сировину — прим. авт), щоб сформувати запас. Будемо купувати «сьогодні на сьогодні». Це точно вплине на ціни і на об’єми».
Як же відреагували ціни на зерно? Ціни на кукурудзу протестували нові максимуми за останній місяць, розповіли аналітики Spike Brokers.
«Українська кукурудза знову стане безпосереднім конкурентом для європейської кукурудзи, і відмінність від минулого сезону полягає в тому, що виробництво кукурудзи в ЄС очікується більшим на приблизно 10 млн тонн, а країни-сусіди ЄС, ймовірно, будуть продовжувати заборону на імпорт до нового року» — коментують вони.
Бряцання зброєю
Серед інших погроз росіян — заява Міноборони рф, що усі судна, незалежно від прапора, які прямуватимуть в українські порти з опівночі, 20 липня, будуть розглядати як залучені в військовий конфлікт. Міноборони рф повідомило, що видано інформаційні попередження про відкликання гарантій безпеки мореплавцям у зв'язку з припиненням «чорноморської ініціативи».
Співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий каже, що цими погрозами не варто легковажити.
Іван Ніякий
співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine
«Мене бентежить, що відбувається з погрозами з боку рф у бік наших портів. Мовляв, кожне судно, що прямує в український порт, розцінюється як перевізник зброї. Під це формулювання можуть підпадати навіть порти Дунаю. Тобто судна, що рухаються по річці, йдуть також Чорним морем, а потім заходять в наші порти. Є поодинокі випадки, коли судновласники відмовляються йти в дунайські порти, мотивуючи саме цим рішенням. Сподіваюсь, що це не перетвориться у практику. По-перше, це незаконно, хоча і розумію, що про якусь законність у випадку з рф говорити не варто. Але це нехтування усіма конвенціями, передусім конвенцією «Про морське право» 1982 року — це базова конвенція, що встановлює межу територіальних, прибережних вод, економічну зону моря. І аж ніяк росія не може встановлювати якісь заборони на води іншої держави. А саме це вони намагаються робити».
У відповідь на погрози росіян, українська сторона дзеркально заявила, що слідуючі в російські порти судна будуть розглядатися як військові цілі. Але наразі суднотрафік в бік російських портів все ще інтенсивний.
Після руйнувань інфраструктури та зриву «зернової угоди» з боку росіян, експорт ще більше ускладнюється. До цього варто додати і давню спільну заяву Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії щодо продовження до кінця року заборони на імпорт 4 зернових культур з України
У таких умовах Україна звернулася до Європейської комісії з проханням компенсувати витрати на транспортування української агропродукції до дальніх європейських портів, заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
Микола Сольський
міністр аграрної політики та продовольства України
«Це нормальна робоча схема, яка, сподіваюся, може бути застосована цього сезону. Без такої компенсації довезти українське зерно, наприклад, до портів Гамбурга неможливо і економічно нерентабельно».
росія фізично нищить українську портову інфраструктуру масованими ракетними ударами, а через тиждень у Петербурзі на саміті Росія-Африка в супроводі лідерів африканських країн Путін «милостиво» оголосить про відновлення зернової угоди, коментує у Твіттер координатор програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговський. «Зерно потече, але з росії», — додав він.
Після атаки на порти і зриву угоди, учасники ринку переорієнтовуються на альтернативні логістичні канали збуту річкою та суходолом. Вочевидь основною артерією стане Дунай. В інтерв'ю Latifundist.com президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов зазначав, що експортні можливості річки можна наростити до 3 млн т на місяць.
