Микола Горбачьов: Так, як працював коридор з початку травня, — така угода нам не потрібна
Джерело фото: uga.ua
росія заявила про вихід із «зернової угоди». Разом з тим країна-агресор відкликала гарантії безпеки судноплавства в рамках угоди. Чи можливий «зерновий коридор», але без участі росіян? Які альтернативи для цього маршруту опрацьовує агроринок та чиновники? Скільки зможе «переварити» Дунай та чи не знизяться темпи експорту з огляду на падіння води у річці? Чому західний кордон вперся в стелю? Про все це говоримо з президентом «Української зернової асоціації» Миколою Горбачьовим.
Latifundist.com: Президент Туреччини Реджеп Ердоган ще у п’ятницю запевняв, що президент росії володимир путін поділяє його погляди на продовження зернової угоди. Ви були спантеличені рішенням росіян?
Микола Горбачьов: Для мене і всього ринку вихід росії з зернової ініціативи був очікуваним. У тому форматі, як працював коридор з початку травня, — така угода нам не потрібна. Ми витратили лише більше мільярда доларів на демереджі. Якщо розділити на 32 млн тонн, що ми експортували, то це 30 $/т, які заплатили власникам кораблів, що стояли у черзі.
Latifundist.com: Під час Зернового клубу УЗА ви казали, що Міноборони не погоджує вхід суден до портів Великої Одеси поза рамками зернової угоди. Малось на увазі, не пускає, бо немає погодження з боку росіян, чи я хибно зрозумів?
Микола Горбачьов: Я казав, що Міністерство оборони України поки що не схвалює рух кораблів у нашій 12-мильній зоні. Це не означає, що вони мають погоджувати його з росією. Це означає лише одне: чи може Міноборони забезпечити вільне судноплавство у наших територіальних водах або ні. На сьогодні такого підтвердження ми не маємо.
У цілому сценарій, коли судна заходять і завантажуються у портах Великої Одеси та навіть Миколаєва — реалістичний. Але я не військовий, тому однозначно сказати не можу, бо все упирається в безпекові гарантії. Звісно, якби нам дали 10 літаків F-16, перекрили море чи зайшли два есмінця, або один авіаносець НАТО, то було би взагалі спокійніше.
Але і без коридору ми пропрацьовуємо альтернативні варіанти, як можна розвивати зерновий експорт.
Latifundist.com: Розкажіть більше про них.
Микола Горбачьов: Наприклад, навантажувати на рейді з барж великі судна при виході з Сулінського каналу в румунських територіальних водах. Як це свого часу робилось на «банці Трутаєва» біля Очакова. Туди зможуть заходити хоч панамакси, хоч кейпсайзи. Ми пропонуємо відкрити дві рейдові перевалки в румунських водах та дві в українських. Там глибини — 22-24 метри.
Latifundist.com: Що для цього потрібно?
Микола Горбачьов: Потрібно аби румунська влада, яка була призначена місяць тому, погодилась на такі дії. Ми досить плідно працюємо з Єврокомісією у цьому питанні, чекаємо схвального рішення. Міністерство інфраструктури України в особі заммністра Юрія Васькова заявило, що з нашого боку достатньо тижня, аби забезпечити такі рейдові перевалки.
До речі, я минулого тижня був у Римі, де зустрічався з послом Нідерландів. Він говорив про готовність надати баржі, плавкрани, аби навантажувати зерно в румунських територіальних водах. Ба більше — такі засоби і готовність є у румунських компаній. Справа за політичним рішенням.
Latifundist.com: У травні по Дунаю ми вийшли на 2 млн тонн. Але зараз у річці падає рівень води. Темпи можуть знизитися.
Микола Горбачьов: Так, в травні ми зробили 2,2 млн т, у червні трохи менше. Думаю, що у липні ми вийдемо на 2 млн т, зважаючи на те, що зернова угода може не працювати. Я впевнений, що тиждень по угоді точно не буде ніяких рухів, тож попит на порти Дунаю збільшуватиметься.
Latifundist.com: Під час зернового клубу ви казали також про залізничні перевезенння через Молдову.
Микола Горбачьов: Так, досягнута домовленість з румунською та молдовською залізницею — вони надають на 27% дисконт на перевезення вантажів через Молдову. Це дозволить нам завантажити порт Рені, молдовський порт Джурджулешти та румунський Галац.
Щоправда, там є технічні проблеми. Наприклад, в Галаці старий елеватор, куди підходить розмір української колії, відмовився приймати наше зерно. Може це робити лише під митним контролем, але це буде важко розділяти. Тому з Єврокомісією розглядаємо побудову невеликих зернових сховищ, які б дозволили навантажувати баржі, використовуючи весь потенціал, що отримали від дисконту.
Latifundist.com: Дмитро Соломчук казав, що через Дунай ми можемо возити до 3 млн т. Але знову ж повернуся до рівня води і того, що румуни почали збирати власний врожай.
Микола Горбачьов: Так, я впевнений, що на Дунаї можна вийти на 3 млн т, навіть не роблячи днопоглиблення чи додаткових перевалок. Цього можа досягнути завдяки згаданим рейдовим перевалкам, правильному менеджеруванню суден та додатковій кількості лоцманів. Румунія вже заявила, що навчає цих лоцманів, через два тижні вони додадуть ще біля 30 лоцманів. Це збільшить пропускну здатність. І нагадаю, що Єврокомісія виділила кошти Румунії на закупівлю судохідного обладнання на Суліну. Вона тепер має працювати 24 години на день.
Зрозуміло, що два місяці без великої води на Дунаї буде важче, але вибору немає, поїдемо так.
Latifundist.com: А як щодо перевалки на рейді в Констанці?
Микола Горбачьов: Ми давно промалювали цей варіант, вказали координати, як це можна зробити. Ця історія теж перспективна. Тож кому зручно — зможе дозавантажуватися на рейді у Констанці, а решта зможуть у Суліні.
Я думаю, що цього сезону ми стикнемось з проблемою, коли у Європі зерна буде більше, і у Румунії, зокрема. Тож порт Констанца буде завантажений європейським зерном.
Тому нам треба шукати альтернативні шляхи. І мова якраз про вже згаданий варіант. Навіть зерно, яке приїде залізницею до Констанци, ми зможемо баржами доставляти до кораблів, що стоять на рейді в цьому порту. А компанії, які там мають термінали, зможуть навантажувати пів корабля чи третину, а решту — на якорній стоянці. Цей досвід не набагато дорожчий. Ми у Миколаєві, наприклад, заводили панамакс, вантажили 32-33 тис. тонн, а потім виходили в море і довантажували до 67-68 тис. т.
Latifundist.com: А як щодо західного кордону. З огляду на імпортний бан з боку сусідів, ви ще роглядаєте цей напрям як перспективний?
Микола Горбачьов: Як не розглядати, якщо через нього ми проекспортували 16 млн т — 11 млн т залізницею та 5 млн т автотранспортом. Але ми там не зможемо досягнути максимуму, бо, як сказав, зерна в Європі буде більше.
Куди ми там поїдемо? Сумарні потужності польських портів — 6 млн т. Якщо поїхати далі, в Болгарію, то вся країна відвантажує 6 млн т. Для Констанци 25 млн т — рекорд.
А ми з вами хочемо вантажити 45 млн т зернових та олійних. Немає там альтернативи.
Так, ми будемо відправляти щось нашим покупцям в Іспанію, щось в Італію, але це точково. За моїм прогнозом, щомісяця через західний кордон будемо відвантажувати 300 тис. т по авто та 600 тис. т залізницею. Якщо не буде схвального рішення військових по портах Великої Одеси, бо залишиться фактично лише Дунай. Доведеться там перевантажити там біля 40 млн т зернових та олійних.
Latifundist.com: Уявимо ідеальну картинку, за якої військові дозволили працювати по коридору. Тоді зможемо задіяти Миколаїв, судна різного дедвейту, а не лише хендисайзи і вище? І таким чином, якщо не повертаємось до довоєнного режиму, але близько до того.
Микола Горбачьов: Це питання суто до військових. Бо щоб задіяти Миколаїв, треба звільнити Кінбурнську косу. Там судна будуть проходити на відстані, що навіть прострілюється автоматом. Тому це вкрай небезпечно.
А ось щодо портів Великї Одеси, то, гадаю, це цілком реально. І Мінінфраструктури зі свого боку сказало на останній нараді, що протягом тижня готові забезпечити циклічну роботу всіх терміналів і портів. Але знову-таки — після дозволу військових.
Latifundist.com: Ви досить обережні в цьому питанні — і це зрозуміло. Але уявляю, як на це дивляться судновласники чи страхувальники. Вочевидь, з великою засторогою, п’ять разів подумають чи йти на ризик. Чи може бути як на старті коридору — після того, як вийшло кілька суден, всі підтягнуться? Знову-таки, кажу це за умов всіх безпекових гарантій з боку військових.
Микола Горбачьов: За рік угоди не було жодних проблем з жодним судном. Хоча і казали, що міни плавають, і це небезпечно. Але нічого ж не трапилось, ніхто не вимагав ніяких компенсацій. Наразі Україна створила спеціальний фонд з сумою в більше як $500 млн, з якого готова компенсувати будь-які пошкодження, проблеми, що будуть з зерном чи кораблем при завантаженні, рухові чи виході. Мінінфраструктури закликає судновласників комунікувати з ними напряму, де їм нададуть всі пояснення. Це і буде страховкою, заходити в Україну чи ні.
Latifundist.com: Судячи зі слів Євгена Осипова, «Кернел» готовий працювати в таких умовах. Чи є ще такі сміливці?
Микола Горбачьов: Так, 100%. Деякі компанії навіть заявили, що готові купити власний флот.
