Рафаель Гороян по слідах конфлікту навколо ТІС-Зерно: Український агросектор — велика і міцна сім'я. Квиток в цю сім'ю треба заслужити
Джерело фото: Latifundist.com
Власник та голова Наглядової ради ГК «Прометей» Рафаель Гороян поділився своїми думками, щодо конфлікту навколо терміналу ТІС-Зерно. Компанія теж зберігала зерно на терміналі. Коли захотіла забрати, термінал підвищив ціну за свої послуги та ще й вантажив в автомобілі довго, щоб «Прометей» якомога довше платила за зберігання. Чим закінчилася історія та які висновки повинен зробити агробізнес?
Читайте також: Трейдери хочуть перекласти на аграріїв всі ризики та збитки — Андрій Шишацький
Історія з ТІС-Зерно
Весною цього року ГК «Прометей» очікувала на терміналі ТІС-Зерно у порту «Південний» судно класу Рanamax на 54 тис. т. Хоча наші трейдери бачили, що «зерновий коридор» працює з перебоями і точиться багато розмов про припинення «зернової ініціативи», але ми сподівалися на краще і не забирали зерно з терміналу.
За три місяці простою судна у водах Босфору ціна на зерно впала більш, ніж на $50/т. Демередж за добу складав $17/т. Сума наших збитків сягнула позначки у $7 млн. Тож, коли офіційно було підтверджено, що «зерновий коридор» більше не працює, ми заявили терміналу, що хочемо забрати своє зерно.
По контракту з ТІС-Зерно, перевалка на корабель повинна була обійтися нам у $30/т. Яке було наше здивування, коли за завантаження зерна у автомобілі ТІС-Зерно додав нам до цієї суми ще $5 — тобто $35/т при собівартості $1-2/т. Наша компанія володіє 34-ма елеваторами по всій Україні, тож я знаю як ніхто, що у автомобілі значно дешевше вантажити зерно, ніж на судна. А щоб ми якомога довше платили за зберігання зерна, завантаження в автомобілі відбувалося повільно. Все зерно змогли вивезти тільки упродовж 2 місяців. Зерно отримали неякісне. Щоб продати його, довелося додатково доробляти на власних елеваторних потужностях.
Урок повинні засвоїти всі
Це зерно ми купували у фермерів з умовою оплати після продажу. Незважаючи на збитки у $7 млн (а це тільки проміжні підрахунки і ми морально готуємося до цифри $10 млн), упродовж тижня-двох після збуту ми розрахувалися з усіма фермерами. Причому по тій ціні, по якій з ними контрактувалися ще навесні, коли коридор працював і ціни на зерно були високими. Хоча влітку ціна на зерно впала майже вдвічі і в результаті ми мали шалені збитки, у нас навіть думок не виникало, щоб не розрахуватися з фермером.
На елеваторах ГК «Прометей» у мирні часи фермери зберігали до 700 тис. т зерна протягом року. Це сотні мільйонів доларів. Тобто кредит довіри до «Прометей» настільки високий. З тобою розрахуються по тій ціні, по якій ти контрактувався. Бо наша компанія вірить в міць України і в те, що в майбутньому це буде процвітаюча країна.
Чи вірять в майбутнє України ТІС і «Агропросперіс»? Хто такий ТІС-Зерно? Це компанія, власником якого є підсанкційний громадянин росії. Хто такий «Агропросперіс»? Це транснаціональна компанія, основні бенефіціари якої знаходяться далеко від України. Якщо нас з українськими фермерами єднають емоції і переживання за долю країни, то ці дві компанії — тільки гроші. Їх головна мета — нажитися і тікати. Це не ті компанії, які будують свій бізнес в Україні надовго.
Але ж потрібно розуміти, що немає фермера — немає трейдера та й взагалі портової інфраструктури. Тому, я вважаю, що держава повинна жорстко реагувати на таких аферистів, а аграрії оголосити їм бойкот.
Кожен трейдер та аграрій особисто для себе повинен створити чорний список тих, з ким він не буде працювати за жодних обставин. Бо поки виходить так, що працювати з ТІС-Зерно — це не поважати себе та свою країну.
Війна показала істинне обличчя всіх компаній з агробізнесу, які мають працювати в Україні, а які повинні піти геть. Український агросектор — це велика і міцна сім'я. Квиток в цю сім'ю треба заслужити.
На жаль, історія з ТІС-Зерно і «Агропросперісом» забудеться. Але всі, хто будуть у майбутньому з ними працювати — це нові жертви.
Рафаель Гороян, голова Наглядової ради ГК «Прометей»
