Складно з поставками КАС і технічного аміаку. По всім іншим добривам дефіциту не буде — Євгеній Воробйов

Євгеній Воробйов, власник «Каспіт трейд»

У сезоні 2024 мінеральних добрив вистачить всім, запевняє власник «Каспіт трейд» Євгеній Воробйов. Однак проблема дефіциту КАС та технічного аміаку за останні два роки нікуди не поділася. Причина все та ж — ускладнений логістичний ланцюжок та брак комплексів по перевалці на кордоні.

В інтерв’ю Latifundist.com Євгеній Воробйов також поділився своїм баченням, як цього року буде розвиватися ринок мінеральних добрив в Україні. Розповів, що з якістю добрив та чи дійсно в Україну могли ввозитися перепаковані російські і білоруські добрива. А ще — чому не радить аграріям економити на РКД та який аграрно-логістичний комплекс будує «Каспіт трейд» на Одещині.

Latifundist.com: Євгене, наскільки за останні два роки в Україні змінився ринок постачальників добрив?

Євгеній Воробйов: Певні пертурбації спостерігалися на початку повномасштабного вторгнення. Тоді у добрива пішли всі ті, хто раніше займалися агровиробництвом, експортом зерна, паливом, вугіллям та фінансами. Тобто на ринку з'явилося багато нових гравців, які просто намагалися заробити на моменті. Але станом на сьогодні майже всі вони по різним причинам пішли з нього. Залишилися старі перевірені імпортери, які роками займаються добривами.

Latifundist.com: По яким категоріям добрив зараз спостерігається дефіцит на ринку?

Євгеній Воробйов: Перш за все складна ситуація з технічним аміаком. До великої війни його завозили в Україну з росії. Частину наших потреб забезпечували внутрішні виробники — «Дніпроазот», «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) та Черкаський «Азот». Зараз тільки Черкаський «Азот» може частково продавати об’єм на ринок. Але він пропонує аміак у комплексі з послугою внесення. Не всім аграріям така послуга підходить.

Ми, знаючи про це, минулого року спільно з компаніями-партнерами «Агроновація» та «Агросервіс» завезли в Україну технічний аміак. Та враховуючи складний логістичний ланцюжок поставок, об’єм реалізації був дуже обмеженим — всього 4 тис. т.

Latifundist.com: А що з наявністю КАС на ринку?

Євгеній Воробйов: Схожа ситуація. Основною проблемою постачання цього добрива на ринок є ускладнений логістичний ланцюжок, відсутність нових комплексів та неспроможність існуючих комплексів по перевалці на кордоні.

Latifundist.com: Деякі агрохолдинги почали встановлювати лінії  для виробництва КАС та РКД, щоб покрити власні потреби у цих добривах. Чи є перспективи у такого виробництва?

Євгеній Воробйов: Є така тенденція, але зауважу, що вони будують не виробництво добрив, а системи змішування сухих компонентів з водою. Це прості міксери для розчинення добрив у воді. Основні переваги РКД в таких сумішах не будуть розкриті. Мова йде про поліфосфати.

Latifundist.com: Аграрії економили на добривах в минулі два сезони, є велика ймовірність, що будуть економити і цього. Загалом, з вашого досвіду, як змінився попит на добрива?

Євгеній Воробйов: Так, більшість аграріїв економили на добривах. В основному на калійних і фосфорних. РКД взагалі відмовлялися вносити через брак коштів. От стосовно РКД, на мою думку, це не зовсім правильна стратегія. Весь світ вже переходить на цей вид добрив саме через їх ефективність і економічність у порівнянні зі звичайними гранульованими добривами.

Latifundist.com: А чи є проблема з якістю добрив? Бо нещодавно в одній із лабораторій нам зауважили, що в кожному третьому зразку є відхилення від заявлених показників.

Євгеній Воробйов: У добрив, які ми виробляємо та імпортуємо, проблем з якістю не має. Чув різну інформацію з ринку стосовно імпортних турецьких, болгарських, марокканських добрив. Переважно про злежаний товар та невідповідність показникам по діючій речовині. Моя рекомендація: потрібно працювати з перевіреними виробниками та постачальниками.

Latifundist.com: У січні митна служба України не розмитнювала добрива, поки вони не пройдуть перевірку в лабораторії на відсутність у їхньому виробництві «російського сліду». Наскільки ця проблема зачепила вашу компанію?

Євгеній Воробйов: Наші залізничні вагони тримали два тижні до отримання результатів лабораторних аналізів. Хоча ми готувалися до того, що нас можуть заблокувати на кордоні. Попередньо опрацювали досвід по розмитненню пального, максимально надавали повні пакети документів, що дозволили митниці повністю відстежити ланцюг — від виробника до порту розмитнення. Але нас теж відправили до лабораторії і два тижні довелося простояти.

Latifundist.com: На вашу думку, чи могли надходити в Україну перепаковані російські та білоруські добрива?

Євгеній Воробйов: А як паливо роблять в Болгарії і Греції з російської нафти і потім продають по всьому регіону? Тому добрива якщо і надходили, то в незначному об'ємі.

Основна ж проблема в чому? У походженні сировини, з якої роблять добрива в непідсанкційних країнах. І тут особлива увага повинна бути до турецьких виробників, які виготовляють комплексні добрива, в складі яких є фосфор і калій невідомого походження. Звідки ми знаємо, що фосфор куплений не в росії? Якщо виробник може підтвердити походження сировини — питань до нього немає.

Latifundist.com: Як йому підтвердити?

Євгеній Воробйов: Надати сертифікати походження і документи по транспортуванню вантажу. І сьогодні українська митниця вже такі документи вимагає.

Latifundist.com: Зараз доволі напружена ситуація на Близькому Сході (в Суецькому каналі), яка сильно впливає і на логістику. Чи зросте вартість добрив в Україні через цей конфлікт?

Євгеній Воробйов: Ця ситуація насамперед впливає на ціну виробників добрив з Китаю, Кореї, Лаосу інших країн Азії.

Latifundist.com: Враховуючи все вищезазначене, яким ви бачите ринок добрив у цьому сезоні: дефіциту не буде?

Євгеній Воробйов: Я бачу два сценарії розвитку. Перший — запускаються «Одеський припортовий завод» (ОПЗ), «Дніпроазот» і «Сумихімпром». Плюс на ринку залишаються ті виробники, які зараз працюють — Черкаський «Азот» та «Рівнеазот». За таких умов майже всі потреби будуть перекриті власним виробництвом і для імпорту нічого не залишиться. Це буде ринок дистриб'юторів та складів.

Другий — виробники не запускаються через ціну на газ або інші фактори. У такому випадку ринок добрив буде сильно залежати від імпорту. І це вже буде ринок великих імпортерів з основним продажем з «коліс».

Але точно можу сказати, що і у першому, і у другому випадку дефіциту добрив на ринку не буде.

Latifundist.com: Після такого обнадійливого прогнозу для аграріїв, давайте поговоримо за вашу компанію. Які послуги надає «Каспіт трейд»?

Євгеній Воробйов: Ми є імпортером добрив. Працюємо з такими світовими виробниками як Socar, Ahema, Agropolichim, LV Agro тощо. Переважно відвантажуємо продукцію трейдинговим компаніям.

Також у нас є власний виробник мінеральних добрив — компанія «Дюнгер», яка спеціалізується на грануляції сульфату амонію та комплексних добрив і реалізує продукцію на пряму аграрним компаніям. Плюс ми запусти проект з виробництва РКД (LiquiStar NP 10:34) з сербським виробником добрив «Елексир Прахово».

Latifundist.com: Які інфраструктурні проєкти зараз реалізовуєте?

Євгеній Воробйов: Їх два. Це будівництво аграрно-логістичний комплекс в с. Орлівка (розташований на трасі Ізмаїл-Рені, 1 км від порту Орлівка). Там плануємо побудувати комплекс по зберіганню добрив (критий склад на 10 тис. т і відкритий на 5 тис. т.). Поставити обладнання для фасування у біг-беги (1 тис. т на добу) та переробки добрив (очищення від технічного мусору, злежаності та інше). Також на території буде автозаправочний комплекс з акцентом на вантажівки, митно-ліцензійний склад сухих товарів, комплекс для сервісу і відстоювання вантажних авто.

Загальна проектна вартість — 150 млн. грн. Вже запущена перша черга проекту по фасуванню і зберіганню добрив.

І також ми знаходимось на завершальному етапі будівництва заводу з виготовлення соків прямого холодного віджиму ТМ «Найсік» та органічного дитячого харчування. Загальна вартість цього проєкту — $8 млн.

Виробництво розташоване у с. Бишів Київської області, безпосередньо на території нашого саду загальною площею 60 га. Там ми самостійно вирощуємо екологічно чисті фрукти та овочі особливих сортів. На заводі впроваджено сучасні технології переробки і зберігання плодів та ягід. Наразі виробнича потужність підприємства — 300 л соку на годину. 

Виробничий комплекс на 100% працюватиме на сонячній енергії. Номінальна потужність генерації сонячними станціями становитиме 350 кВт. У пік сезону ми забезпечимо робочими місцями більше 200 людей.

Latifundist.com: Продукцію будете експортувати?

Євгеній Воробйов: Так, після отримання сертифікатів якості плануємо експортувати продукцію в  Європу та Азію.

Наталія Родак, Latifundist.com