ТОП-10 країн-виробників ріпаку (2024-2026)

Канада є глобальним лідером і «законодавцем мод» на світовому ринку ріпаку (каноли). У сезоні 2024/2025 канадський ринок продемонстрував стійкість до торговельних суперечок, водночас перейшовши до стратегії агресивного нарощування внутрішньої переробки для забезпечення біопаливних потреб Північної Америки.

Виробництво: За останні три роки посівні площі під канолою в Канаді залишаються стабільно високими, проте валові збори зазнали впливу кліматичних коливань у преріях:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився помірним відновленням врожайності. Попри торговельну напруженість із Китаєм, фермери зберегли площі, орієнтуючись на стабільний попит з боку внутрішніх ОЕЗів.
• 2025/2026 МР: Очікується вихід на історичний максимум — до 22 млн т. Сприятливі погодні умови під час посівної 2025 р. та запуск нових потужностей з переробки стимулювали розширення площ до 8,8 млн га.

Торгівля: Канада переживає фундаментальне переформатування експортних потоків через запровадження Китаєм високих антидемпінгових мит на насіння ріпаку наприкінці 2025 р.

• Експорт насіння: У 2025/26 МР очікується стабілізація експорту насіння до 9,4 млн т на фоні послаблення деяких торговельних бар’єрів з боку Китаю (після піку напруженості у 2025-му). Поставки до Китаю впали в рази, що змусило Канаду шукати нові ринки в ЄС, Японії, Мексиці та Пакистані.
• Прорив у переробці: Канада встановила рекорд переробки — понад 11,6 млн т (50,5% всього розпорядження культури). Експорт олії та шроту до США досяг історичного піку, оскільки американська галузь відновлюваного дизеля (HVO) віддає перевагу канадській сировині.

Конкуренція та тренди: Канада посилює конкуренцію з Австралією за європейський ринок. У 2025 р. канадська канола стала ключовим замінником дефіцитного європейського ріпаку. Головним трендом залишається вертикальна інтеграція: об’єднання гігантів Bunge та Viterra у 2025 р. створило нову архітектуру логістики, орієнтовану на порти Західного узбережжя та залізничні шляхи до США.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA та Agriculture and Agri-Food Canada (AAFC) очікують подальше домінування Канади. Звіт аналітичного аташе USDA в Оттаві закладає 20,11 млн т, спираючись на трирічну середню врожайність ринку.

• Динаміка площ: Посівна площа очікується на історичному максимумі з легким приростом (+1%) — орієнтовно 8,77 млн га.
• Експортний прогноз (насіння): 7,5 млн т (очікується незначне просідання відвантаження бобів, оскільки більша частка врожаю залишиться всередині країни).

• Покращення відносин з Китаєм: У лютому-березні 2026 року Китай офіційно призупинив сільськогосподарські мита на канадський ріпаковий шрот та знизив антидемпінгові мита на насіння каноли до 5,9% (після шокових 75,8% у 2025 році). Це повністю відновлює стабільні торговельні канали між Оттавою та Пекіном.

Європейський Союз є ключовим гравцем на світовому ринку ріпаку, утримуючи статус одного з найбільших виробників та головного глобального імпортера цієї культури. У сезоні 2024/2025 ринок ЄС продемонстрував високу волатильність через погодні аномалії, водночас заклавши підґрунтя для масштабного виробничого відновлення у наступному маркетинговому році.

Виробництво: За останні три роки посівні площі під ріпаком у ЄС демонстрували відносну стабільність, проте валові збори суттєво коливалися під впливом кліматичних факторів:

• 2023/2024 МР: Виробництво сягнуло високих показників (близько 20 млн т), що дозволило сформувати перехідні залишки.
• 2024/2025 МР: Сезон позначився скороченням виробництва до мінімальних за 5 років значень у ключових країнах. Надмірні опади у Франції та Німеччині під час посівної та збирання, а також весняні заморозки в Центральній Європі, призвели до зниження врожайності та площ. Це спровокувало дефіцит сировини для внутрішньої біодизельної галузі.

Торгівля: Через внутрішній недобір врожаю у 2024/2025 МР, ЄС вимушено наростив закупівлі на зовнішніх ринках, досягнувши показника імпорту в 7,45 млн т (+31% до попереднього року).

• Імпорт: Головними постачальниками насіння стали Австралія (3,51 млн т, рекордний приріст ринкової частки до 47%) та Україна (2,41 млн т). Варто відзначити «вибухове» зростання поставок ріпаку з Канади (1,13 млн т), що стало наслідком дефіциту не-ГМО ріпаку в Європі.
• Динаміка 2025/2026: На фоні очікуваного власного врожаю, імпорт насіння до ЄС у поточному сезоні 2025/26 демонструє спад (на 29–31% рік до року).

Конкуренція та тренди: ЄС посилює вимоги до екологічності палива (директива RED III), що тримає попит на ріпакову олію на високому рівні. У 2025–2026 рр. спостерігається структурне зміщення імпорту з України: замість насіння блок все більше закуповує українську ріпакову олію, що пов’язано з дією експортного мита в Україні.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA FAS та європейські агентства (зокрема Strategie Grains) прогнозують валовий збір в межах 20,4–20,8 млн т.

• Посівна площа: Зросте на 2,7% — до 6,3 млн га (проти 6,13 млн га поточного року). Близько 75% всього європейського врожаю ріпаку забезпечать чотири країни: Франція, Німеччина, Польща та Румунія. Навіть у разі локальних кліматичних проблем у Центральній Європі, Франція та Німеччина стабілізують загальний баланс Блоку.

• Експортний потенціал: Очікується зниження чистих експортних відвантажень насіння за межі ЄС приблизно на 17% порівняно з поточним роком, оскільки Блок накопичуватиме запаси для внутрішнього біодизельного ринку.

Китай є одним із найбільших у світі споживачів та виробників ріпаку, відіграючи роль «глобального стабілізатора» попиту на олійні культури. У сезоні 2024/2025 китайський ринок продемонстрував складну динаміку: попри державні зусилля з нарощування власного виробництва, країна зіткнулася з гострим дефіцитом пропозиції насіння через торговельні обмеження з боку Канади, що призвело до структурних змін у споживанні олій.

Виробництво: За останні три роки КНР демонструє поступове, але стабільне розширення посівних площ під ріпаком, що є частиною національної стратегії продовольчої безпеки:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився помірним ростом валового збору, проте незалежні аналітики зазначають, що офіційні дані Пекіна можуть бути дещо оптимістичними. Реальне виробництво оцінюється ближче до 15,9 млн т через нерівномірні опади в центральних регіонах.
• 2025/2026 МР: Офіційна оцінка CNGOIC передбачає ріст до 17,1 млн т, тоді як USDA закладає обережніші 16 млн т. Подальше розширення площ до 7,9 млн га є пріоритетом №1 для КНР у сегменті олійних культур.

Торгівля: Китайський імпорт ріпаку у 2025 р. пережив справжній шок через запровадження антидемпінгових мит (до 75,8%) на канадську канолу.

• Імпорт насіння: У 2025-му обсяги імпорту обвалилися на 60% порівняно з попереднім роком (близько 2,5 млн т). У листопаді 2025 р. було зафіксовано падіння імпорту на 99,7% рік до року. Це змусило Китай шукати заміну в Австралії, Монголії та Росії. У 2026 р. країна продовжила диверсифікацію, активно імпортуючи ріпак з Ефіопії та Казахстану, щоб зменшити залежність від «Великої трійки». 
• Заміщення олією: Через дефіцит насіння для переробки, Китай переорієнтувався на закупівлю готової ріпакової олії. Україна стала одним із бенефіціарів цього зсуву, нарощуючи експорт олії на китайський ринок.

Конкуренція та тренди: Головним трендом 2024/25 років стала «біопаливна конкуренція» та аквакультура. Сектор вирощування риби в Китаї створює колосальний попит на ріпаковий шрот, що робить цю культуру незамінною навіть при високих цінах. Також спостерігається зростання популярності ріпакової олії в регіональних кулінарних стилях Сичуані та Хунані, де споживачі готові платити премію за специфічний смак.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA очікують, помірне зростання виробництва в Китаї на 200 тис. т до 16,2 млн т (+1,25%) порівняно з поточним рекордним сезоном. Імпорт насіння має зрости до 4,1 млн т (+900 тис. т до поточного року) на тлі відновлення споживання рослинних олій харчовою промисловістю Китаю. Аналітики розрахували, що обсяги переробки також збільшаться до 19,86 млн т.

Індія є стратегічним гравцем на світовому ринку олійних культур, утримуючи позиції одного з найбільших виробників ріпаку. У сезоні 2024/2025 індійський ринок продемонстрував стійку тенденцію до зростання самозабезпеченості, що дозволяє країні поступово знижувати критичну залежність від імпорту пальмової та соєвої олій.

Виробництво: За останні три роки Індія досягла значного прогресу у збільшенні валових зборів ріпаку-гірчиці завдяки сприятливій державній політиці та впровадженню сучасних агротехнологій:

• 2024/2025 МР: За даними SEA (Solvent Extractors' Association of India) та USDA FAS, врожай досяг 11,52–11,7 млн т. Незважаючи на деяке скорочення площ у окремих штатах через перехід фермерів на прибутковіші альтернативні культури, загальний обсяг залишився стабільним завдяки підвищенню продуктивності.
• 2025/2026 МР: За результатами сезону очікується приріст на 3,5% до рівня 11,94 млн т. Цей ріст зумовлений розширенням площ до 9,39 млн га та покращенням погодних умов у штатах Раджастан (лідер виробництва) та Уттар-Прадеш.

Торгівля: Індія традиційно є дефіцитним ринком рослинних олій, але внутрішнє виробництво ріпакової олії стає ключовим інструментом імпортозаміщення.

• Імпорт та експорт насіння: Зовнішня торгівля саме насінням ріпаку в Індії практично відсутня, оскільки весь врожай спрямовується на внутрішню переробку.
• Динаміка олії та шроту: У 2024/2025 МР переробка ріпаку всередині країни зросла, що дозволило частково замістити дорогий імпорт. Експорт ріпакового шроту залишається важливим джерелом валютної виручки, орієнтуючись на ринки Південно-Східної Азії (В’єтнам, Корея) як високопротеїновий корм для аквакультури та птахівництва.

Конкуренція та тренди: Ключовим трендом сезону 2024/25 стало підвищення Мінімальної підтримуваної ціни (MSP) урядом Індії на 6%, що стимулювало аграріїв зберігати посіви ріпаку навіть при волатильності світових цін. Також спостерігається «вертикальний ріст» врожайності — з 1,25 т/га до 1,27 т/га, що свідчить про успіх селекційних програм.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA та SEA прогнозують приріст виробництва ще на 500 тис. т (або на 4,2%) порівняно з поточним успішним роком до 12,4 млн т. Індія впевнено посідає 4-те місце у світі за обсягами вирощування ріпаку після Канади, ЄС та Китаю.

Внутрішня переробка: Прогнозується на новому історичному піку. Обсяг виробництва внутрішньої ріпакової олії зросте ще на 2%, оскільки уряд стимулює споживання саме місцевих олій для зниження залежності від дорогого імпорту соняшникової та пальмової олій.

Австралія є стратегічним гравцем на світовому ринку ріпаку, утримуючи статус одного з провідних глобальних постачальників, особливо для країн Європейського Союзу. У сезоні 2024/2025 австралійський ринок продемонстрував надзвичайну ефективність, скориставшись логістичними та кліматичними труднощами конкурентів для зміцнення своїх позицій у ЄС та Азії.

Виробництво: За останні три роки Австралія закріпилася у вищій лізі виробників олійних культур. Хоча рекордний врожай сезону 2022/23 (8,4 млн т) залишається недосягнутим, поточна динаміка свідчить про стабільний високий рівень:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився впевненим результатом на рівні 6,4 млн т. Висока врожайність у Західній Австралії компенсувала менш сприятливі умови в східних регіонах, дозволивши країні зберегти статус «експортного хаба» Південної півкулі.
• 2025/2026 МР: Згідно з березневим звітом ABARES (2026) та оцінками USDA, Австралія готується зібрати другий за величиною врожай в історії — 7,7 млн т. Це на 20-26% більше показників минулого року. Приріст забезпечено розширенням площ до рекордних 3,7 млн га (+8%) та відмінними погодними умовами в ключових штатах.

Торгівля: Австралія залишається «рятівним колом» для європейських ОЕЗів, особливо у періоди дефіциту чорноморського ріпаку.

• Експорт насіння: У 2024/25 МР Австралія експортувала близько 5,0–5,5 млн т. Головним напрямком став ЄС (зокрема Німеччина та Бельгія), де австралійський ріпак з високим вмістом олії став базовою сировиною для біодизеля.
• 2025/2026: На фоні рекордного врожаю очікується зростання експорту. Проте австралійські переробники також нарощують потужності: прогнозується приріст близько 1,3–1,6 млн т, що дозволить збільшити експорт ріпакової олії до історичних 290 тис. т.

Конкуренція та тренди: У 2025–2026 роках Австралія агресивно витісняла конкурентів з ринку Німеччини. Ключовою перевагою є прогнозованість поставок та відсутність військових ризиків, що змушує європейських трейдерів переорієнтовуватися на австралійську канолу навіть при наявності дешевшої пропозиції. Також спостерігається тренд на посилення торгівлі з Пакистаном та Японією.

Прогноз 2026/2027: Аналітики ABARES та USDA очікують різке падіння виробництва в наступному сезоні — на 19% (або на 1,48 млн т) порівняно з поточним рекордним роком. Ескалація та нестабільність у регіоні Близького Сходу створили серйозні проблеми з логістикою постачання дизельного палива та азотних добрив до Австралії. Стрімке зростання цін на добрива змусило фермерів оптимізувати витрати під час поточної посівної кампанії та закладати меншу інтенсифікацію під культуру. Закладено скорочення експорту на 16% — до 4,70 млн т.

Росія стабільно закріплюється у групі провідних світових виробників ріпаку, демонструючи найбільш агресивну динаміку переходу від експорту сировини до глибокої внутрішньої переробки. У сезоні 2024/2025 ринок країни продемонстрував стійкість до логістичних обмежень, фокусуючись на експансії продуктів переробки (олії та шроту) на ринки Азії, насамперед Китаю.

Виробництво: За останні три роки посівні площі під ріпаком у Росії демонстрували висхідну динаміку, особливо за рахунок освоєння земель у Сибірському та Далекосхідному федеральних округах:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився помірним зростанням валового збору. Незважаючи на складні погодні умови під час збирання в центральних регіонах, загальний обсяг виробництва олії зріс, що свідчить про покращення технологій доробки та зберігання.
• 2025/2026 МР: Очікується значний стрибок — до 5,5 млн т. Основним драйвером стане рекордний врожай у Сибіру (понад 2,6 млн т) та розширення посівних площ до 3,15–3,25 млн га. Системні інвестиції в «мульти-краш» заводи (здатні переробляти будь-які олійні) дозволяють гнучко реагувати на дефіцит соняшнику, заміщуючи його ріпаком.

Торгівля: Росія проводить послідовну політику обмеження експорту насіння (через загороджувальні мита), стимулюючи вивезення продукції з доданою вартістю.

• Експорт олії: У 2025 р. Росія посіла друге місце у світі за експортом ріпакової олії (після Канади), поставивши на зовнішні ринки близько 1,6 млн т. Головним покупцем залишається Китай, на який припадає до 90% всього експорту олії в грошовому еквіваленті.
• Нові напрямки: Крім КНР, значні обсяги почали надходити до Ірану (друге місце), Норвегії та Індії (куди поставки відновилися вперше з 2017 р.).

Конкуренція та тренди: Ключовим трендом сезону є завершення циклу інвестицій у великі переробні потужності. Завдяки цьому Росія майже повністю припинила експорт насіння ріпаку як сировини, перетворившись на потужного гравця на ринку шроту та олії. У сезоні 2025–2026 очікується посилення конкуренції з Україною та Канадою на китайському ринку олії.

Прогноз 2026/2027: Аналітики IKAR та USDA прогнозують подальший приріст виробництва ще на 500 тис. т (або на 9%) порівняно з поточним рекордним роком. Росія разом з Індією (+0,4 млн т) та Україною стає одним із головних рушіїв збільшення світової пропозиції ріпаку. Прогнозується розширення площ до історичного максимуму завдяки збільшенню посівів ярого ріпаку в регіонах Сибіру та озимого ріпаку в Центрально-Чорноземній зоні. 

Оскільки суттєва частка російського ріпаку — це ярі посіви за Уралом та в Сибіру, підсумковий результат сильно залежатиме від погодних умов у червні-серпні 2026 року, проте стартовий потенціал площ аналітиками USDA оцінено максимально високо.

Україна залишається стратегічним гравцем на світовому ринку ріпаку, проте у 2024/2025 МР вектор розвитку галузі радикально змінився. Країна переходить від моделі сировинного експортера до нарощування внутрішньої переробки, що зумовлено як логістичними викликами, так і новими регуляторними заходами (зокрема, впровадженням 10% експортного мита).

Виробництво: Останні роки позначені високою волатильністю посівних площ та врожайності через кліматичні зміни та безпекові ризики:

• 2023/2024 МР: Україна зібрала рекордний врожай (близько 4,7 млн т), що дозволило країні стати ключовим постачальником для ЄС.
• 2024/2025 МР: Виробництво скоротилося до 3,7 млн т. Основні причини — зменшення посівних площ на 6% та падіння середньої врожайності через несприятливі погодні умови під час вегетації та жнив.
• 2025/2026 МР: Очікується подальше зниження валового збору до 3,5 млн т. Аграрії дещо скоротили посіви озимого ріпаку (до 1,04–1,3 млн га) через подорожчання ресурсів та посуху в період сівби восени 2025 року.

Торгівля та переробка: Сезон 2024/2025 став «точкою розвороту» для українських ОЕЗів.

• Експорт насіння: У 2024/25 МР експорт сировини впав до трирічного мінімуму — 3,14 млн т (-15% р/р). Ключові ринки: Німеччина (понад 1 млн т), Бельгія та Велика Британія.
• Рекорд олії: Завдяки запровадженню експортного мита на насіння, внутрішня переробка у 2025/26 МР може сягнути рекордних 1,5–1,7 млн т (понад 50% всього врожаю). Це дозволить виробити близько 580–720 тис. т ріпакової олії, що у 2,6–2,7 раза перевищує показники попереднього сезону.
• Валютна виручка: Незважаючи на менший фізичний обсяг експорту насіння, доходи від продажу олії та шроту демонструють стрімке зростання (виручка за олію зросла у 2,2 раза наприкінці 2025 року).

Конкуренція та ризики: Україна поступово втрачає статус монополіста з постачання ріпаку до Німеччини, поступаючись часткою Австралії. Головним трендом стає конкуренція за сировину всередині країни між експортерами та переробниками. Безпекові ризики в Чорноморських портах та ріст цін на дизельне пальне (+40% у 2026 р.) створюють додатковий тиск на маржинальність фермерів.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA очікують помірне зростання виробництва — приблизно на 550 тис. т (або на 15,7%) порівняно з поточним роком до 4,05 млн т. Українські фермери адаптують свої плани під фінансові реалії. Через запровадження експортного мита на сою та високу привабливість європейського ринку біопалива, аграрії збільшили посівні площі під озимим ріпаком під урожай 2026 року до 1,41 млн га (проти 1,28 млн га у 2025/26 МР). Це розширення відбулося безпосередньо за рахунок скорочення клину сої.

Експерти зазначають, що старт весни 2026 року в Україні виявився дуже сприятливим і вологим для озимих, проте вони традиційно не закладають «рекордні максимуми» заздалегідь, зважаючи на ризики літньої посухи під час збору врожаю. З прогнозованих 4,05 млн т нового врожаю, USDA очікує, що чистий експорт насіння становитиме близько 2,80 млн т (оскільки ЄС залишається головним імпортером-споживачем українського ріпаку). Внутрішня переробка на ОЕЗ залишиться високою — на рівні 1,23 млн т.

Сполучені Штати Америки є динамічним гравцем на світовому ринку ріпаку, де культура стрімко трансформується з нішевого продукту в стратегічний ресурс для енергетичної безпеки. У сезоні 2024/2025 ринок США продемонстрував рекордне зростання внутрішнього попиту, що змусило країну не лише нарощувати власне виробництво, а й зміцнювати статус одного з найбільших світових імпортерів продуктів переробки каноли.

Виробництво: Посівні площі під ріпаком в США демонструють стабільний висхідний тренд, орієнтований на задоволення потреб біопаливної промисловості:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився історично високою врожайністю завдяки сприятливим погодним умовам у Північних Рівнинах. Попри невелике коливання площ, валовий збір досяг 2,13 млн т, що стало результатом інтенсифікації технологій вирощування.
• 2025/2026 МР: Згідно зі звітом Prospective Plantings (березень 2026), фермери США планують розширити площі під канолою на 15% — до рекордних 2,69 млн акрів (1,09 млн га). Це зумовлено вищою рентабельністю культури порівняно з ярою пшеницею та ячменем. Валовий збір попердньо оцінюють у 1,85–1,90 млн т. 

Торгівля: США залишаються дефіцитним ринком, що створює постійний попит на канадську сировину.

• Імпорт: У 2024/25 МР імпорт насіння та олії залишався на високому рівні (близько 0,27–0,3 млн т насіння та значні обсяги олії). Канола є критично важливою для американських заводів з виробництва відновлюваного дизеля (HVO) та авіаційного палива (SAF).
• Експорт: Власний експорт насіння США залишається нішевим (близько 0,25 млн т) і переважно спрямований до Мексики. Проте країна є нетто-експортером продуктів переробки в межах регіональних угод (USMCA).

Конкуренція та тренди: Головним драйвером ринку США у 2026 р. є державна підтримка «зеленої» енергетики. Завдяки податковим пільгам у межах IRA (Inflation Reduction Act), попит на ріпакову олію як на сировину з низьким вуглецевим слідом зріс на 9,5% за останній квартал. Це стимулює будівництво нових ОЕЗів у прикордонних з Канадою штатах, що посилює конкуренцію за канадську сировину між американськими та канадськими переробниками.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA та NASS очікують приріст виробництва приблизно на 13–15% порівняно з поточним маркетинговим роком до 2,15 млн т (історичний максимум для США). Прогнозується розширення площ до рекордних 1,05–1,10 млн га (у межах 2,6–2,7 млн акрів).

Споживання ріпакової олії в промислових цілях (біодизель) у США у новому сезоні має зрости на 5–7%. Цьому сприяє державна американська політика субсидування екологічно чистого палива. Саме внутрішній попит стимулює фермерів Північної Дакоти перерозподіляти площі, забираючи їх у ярої пшениці на користь ріпаку.

Бангладеш є унікальним гравцем на світовому ринку олійних культур, де ріпак виступає базовим елементом продовольчого кошика. У сезоні 2024/2025 країна продемонструвала стрімке зростання внутрішнього виробництва, що є частиною національної стратегії імпортозаміщення рослинних олій на фоні волатильності курсу валют та обмежених валютних резервів.

Виробництво: Бангладеш реалізує масштабну програму розширення посівних площ під олійними культурами, намагаючись знизити залежність від імпортної пальмової олії:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився суттєвим стрибком — виробництво досягло 1,4 млн т. Цьому сприяло розширення площ у заплавах річок та дельтах, де ріпак-гірчиця вирощується як озима культура після рису.
• 2025/2026 МР: Згідно з даними USDA, очікується приріст виробництва на 7,4% — до 1,5 млн т. Площі під урожай 2026 р. прогнозуються на рівні 1,1 млн га, що виводить Бангладеш у десятку найбільших світових виробників за розміром посівних площ.

Торгівля: Ринок Бангладеш залишається нетто-імпортером, проте структура закупівель стає більш спеціалізованою.

• Імпорт насіння: У 2024/25 МР імпорт ріпаку склав близько 350 тис. т. Особливістю ринку є те, що Бангладеш імпортує переважно канадську канолу для змішування з місцевою гірчицею. Це дозволяє отримувати олію з традиційним гострим смаком, але з покращеним жирнокислотним складом. Через очікуване зростання власного врожаю, імпорт насіння може дещо знизитися (до 330 тис. т), проте загальний попит на рослинні олії продовжує зростати через урбанізацію.

Конкуренція та тренди: Ключовим трендом сезону є «смаковий патріотизм». Місцева гірчична олія витісняє соєву та пальмову олії в сегменті домашнього споживання через її сприйняття як більш здорового та традиційного продукту. Також стрімко розвивається сектор тваринництва: виробництво ріпакового шроту в країні у 2026 р. прогнозується на рівні 970 тис. т, що критично важливо для місцевої аквакультури та птахівництва.

Прогноз 2026/2027: Аналітики USDA зазначають, подальший приріст виробництва в межах 6–7,4% до 1,35–1,38 млн т. Уряд Бангладеш ухвалив стратегічний план зі зниження критичної залежності від дорогого імпорту рослинних олій (на який країна витрачає мільярди доларів). Фермерам почали масово виділяти високопродуктивне субсидоване насіння ріпаку вітчизняної селекції (зокрема, лінії BARI Sharisha), що дозволило за пару років підняти планку виробництва вище 1 млн т.

Велика Британія є значущим, хоча й дефіцитним гравцем на європейському ринку ріпаку. У сезоні 2024/2025 британський ринок зіткнувся з історичним скороченням посівних площ, що призвело до структурних змін у зовнішній торгівлі та посилення залежності від імпорту, водночас демонструючи високу адаптивність технологій вирощування.

Виробництво: Останні роки для британського ріпаку стали періодом «площової депресії» через тиск шкідників (зокрема капустяної блішки — CSFB) та екстремальних погодних умов:

• 2024/2025 МР: Сезон позначився скороченням посівних площ на 19% до рівня 236 тис. га. Це найменша площа за останні 42 роки. Проте, завдяки сприятливим умовам у травні-червні 2025 р., середня врожайність виявилася вищою за очікувану (3,7 т/га), що дозволило частково компенсувати втрату площ і вийти на валовий збір близько 0,9 млн т.
• 2025/2026 МР: Фермери, стимульовані стабілізацією світових цін та кращою маржинальністю порівняно з ячменем, планують розширити посіви до 250–260 тис. га. Оцінки валового збору коливаються в межах 0,92–0,95 млн т.

Торгівля: Велика Британія перетворилася на стабільного нетто-імпортера ріпаку, що визначає логістичні потоки через порти Східного узбережжя.

• Імпорт: У 2024/25 МР імпорт сягнув рекордних 942 тис. т (+27% рік до року). Понад 55% поставок надійшло з ЄС, решта — з України та Австралії. Це необхідно для завантаження потужностей великих заводів (таких як ADM Erith та Cargill Hull).
• Експорт: Власний експорт залишається мінімальним (менше 50 тис. т) і складається переважно з високоякісного насіння для нішевих ринків ЄС.

Конкуренція та тренди: Ключовим трендом 2025/26 років стало впровадження інтегрованого захисту рослин (IPM) для боротьби з блішкою без використання заборонених неонікотиноїдів. Це дозволило стабілізувати врожайність, але суттєво підвищило собівартість виробництва. Також Велика Британія залишається головним хабом переробки ріпаку на високопротеїновий шрот для місцевої молочної галузі, що заміщує дорогий імпорт сої.

Прогноз 2026/2027: Аналітики AHDB та USDA очікують помірне відновлення виробництва — приблизно на 8–10% відносно антирекорду поточного року. Попередні оцінки валового збору становлять 1,02–1,05 млн т.

Травневий звіт USDA зазначає, що погодні умови під час посівної та перезимівлі озимого клину під урожай 2026 року були значно м'якшими та сухішими, ніж роком раніше. Це дозволило фермерам зберегти більшу частину сходів та розраховувати на повернення до середньоісторичної врожайності.

У сезоні 2026/2027 Велика Британія залишатиметься активним покупцем ріпаку на зовнішніх ринках, імпортуючи близько 500–550 тис. т сировини. Експорт насіння за кордон знову прогнозується на нульовому рівні.