Яким був 2023 для агрохолдингів? Своїми здобутками діляться LNZ Group, НІБУЛОН, HarvEast і ТАС Агро


Джерело фото: Latifundist.com

Другий рік великої війни не менш важкий для агрохолдингів, ніж перший. Однак попри втрату земельного банку через окупацію, заміновані поля та низькі ціни на вирощену продукцію — продовжують шукати виходи з ситуації. Хтось диверсифікує бізнес і йде в овочівництво та виробництво харчових продуктів, хтось у переробку, а хтось у збільшення ринків збуту… Цей список можна продовжувати ще довго. Хай агрохолдинги самі про себе розкажуть. У першій частині своїми втратами і здобутками за рік діляться «НІБУЛОН», HarvEast, LNZ Group і «ТАС Агро».

HarvEast

Для HarvEast 2023 рік по врожайності був середнім. За словами генерального директора Дмитра Скорнякова, до серпня на полях все виглядало достатньо перспективно. Потім майже два місяці не було дощу і картинка змінилася. В результаті отримали середній врожай.


Дмитро Скорняков

генеральний директор

HarvEast

«В наступному році будемо робити ставку на ті самі культури, що сіяли на поточний сезон, без суттєвих змін. Це в основному соняшник та кукурудза. Плануємо вивести із сівозміни близько 10% малопродуктивної землі, яка не приносить нам бенефітів, та акумулювати ресурси задля досягнення більших результатів по тим напрямкам, де маємо найкращу експертизу».

У сезоні 2024 HarvEast буде сіяти в основному соняшник та кукурудзу

Дмитро Скорняков: Всі зернові цього року працюють у нуль
Читати також

В 2023 році компанія також продовжила розвивати проєкт зрошення. Навесні ввели в експлуатацію в Київській області додатково 165 га землі, встановивши на них три дощувальні машини Western. Загальна вартість проєкту склала $365 тис. А загалом сьогодні мають під поливом 520 га на Київщині. На жаль, все зрошення на Донеччині (більше 1,5 тис. га) наразі знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

Довго, дорого та ризиковано: Як в Україні на другий рік великої війни відбувається розмінування агроземель
Читати також

В наступному році планують продовжити інвестувати в зрошення і збільшити землі під поливом ще на 300 га. Оснащувати їх планують обладнанням українського виробника Variant Agro Build.

Щодо збуту продукції, то теж вимушено шукали нові логістичні шляхи. Возили збіжжя новим покупцям в Польщу та Італію через західні кордони. Також використовували морські порти, коли вони працювали, та залізничний транспорт.


Дмитро Скорняков

генеральний директор

HarvEast

«Нашою перемогою можна вважати вже те, що ми вижили не дивлячись на надскладні умови, знайшли нові шляхи експорту та змогли реалізувати свою продукцію,  незважаючи на блокаду морських портів та західних кордонів України. А ще майже завершили розмінування землі в Київській області — з 10 тис. га, які були обстежені й очищені від мін, залишків ракет та снарядів нам залишилось розмінувати всього 300 га».

 

Зрошення

 

LNZ Group

А ось в LNZ Group все добре з показниками врожайності цього року. За словами директора з агровиробництва LNZ Group Романа Франчука, показники дещо різняться по областях. Наприклад, якщо на Черкащині у Шполянському районі врожайність пшениці склала 6-6,5 т/га, то у Сумській області — 5-5,5 т/га. Соняшник — 3-3,2 т/га і 2 т/га відповідно. По сої — на Черкащині 2,8 т/га, а на Сумщині 3,1 т/га. А от кукурудза в обох регіонах демонструє стабільність — близько 10 т/га.

Директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук: Від кукурудзи не відмовляємось і збільшуємо площі під соєю
Читати також

На наступний рік компанія не планує зменшувати площі під кукурудзою (загалом вони займають 50% зембанку). Не відмовилася і від озимих. Хоча через погодні умови (суху осінь) посіяли у Шполянському районі всього 4 тис. га озимої пшениці, тоді як у минулому році 6 тис. га. Ще 3 тис. га засіяли озимим ріпаком.

Ріпак

В планах також розвивати ягідництво та овочівництво, які в цьому році дозволили оптимізувати витрати та забезпечити стабільну роботу холдингу.

А що з експортом? Як пояснив директор LNZ трейдинг Володимир Гуменюк, географія експорту компанії досить широка і покриває більшість ринків збуту українського зерна.

Володимир Гуменюк

директор LNZ трейдинг

«В географії експорту ми себе не обмежуємо. Поставляємо аграрну продукцію як на найближчі ринки ЄС, Північної Африки та Близького Сходу, так і на ринки Азії, зокрема, в Китай та В’єтнам. В роботі використовуємо всі наявні шляхи експорту з огляду на те, яка логістична ситуація складається конкретно в даний момент часу. Це можуть бути як порти Великої Одеси та Дунаю, так і західні кордони. Наприклад, сьогодні багато незручностей викликає блокування західних кордонів. Нас ця ситуація не лякає. Вже не вперше з таким стикаємося і знаємо, як оперативно знайти альтернативні шляхи вивозу продукції. Все ж пріоритетним шляхом експорту для нас, безсумнівно, є експорт через глибоководні морські порти».

Стосовно роботи торгової команди на внутрішньому ринку, то Володимир Гуменюк зауважує, що LNZ Group має дуже суттєву відмінність від переважної більшості трейдерів на ринку України. 

Для неї — агровиробник це не просто постачальник зерна, як для більшості трейдерів, а й ще споживач тих продуктів, які виробляє і продає компанія (насіння, агрохімії, добрив). Відповідно, успішність компанії в довготерміновому плані напряму залежить від того, наскільки успішним буде її партнер — агровиробник. Саме тому торгова команда ЛНЗ ставить перед собою задачу надавати постачальникам найкращі умови для продажу свого зерна.

На перевантажувальному терміналі

Цього року виповнилося 5 років бренду DEFENDA. Сьогодні він є один із лідерів ринку по продажам ЗЗР та внесенню продуктів на 1 га. 

Бестселерами за цей час стали Сора-Нет (пропізохлор), Айдахо (тербутилазин), інсектицид Престо (клотіанідин), Харума (хізалофоп-П-етил). А загалом близько 20-30 продуктів. 

Продовжив роботу над новими продуктами бренд і після повномасштабного вторгнення. Так, у 2022 році вийшли 8 новинок, а вже цього року було презентовано три продукти, серед яких гербіцид з реєстрацією на кавуни. Загалом зараз портфель складає 80 продуктів для всіх агрокліматичних зон.

Сергій Борисов

керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA

 «Наприклад, для Західної України зараз великою проблемою є фузаріоз колосу, а ось на Півдні це досить рідке явище. Аналогічно і по соняшнику — якщо на Півдні цього року ми не фіксували на соняшнику гниль, то на Заході її було вдосталь. Та однаково у обох зонах ми займаємося агрохімічним супроводом і маємо препарати, які допоможуть подолати будь-яку проблему».

Також він додав, що особливістю останніх двох років є те, що аграрії масово скорочують  внесення фунгіцидів та інсектицидів. В наступному сезоні, ймовірно, ця тенденція продовжиться. Хоча він називає її вкрай негативною.

Сергій Борисов

керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA

«Багато хто відмовлявся цього року від другої фунгіцидної обробки по соняшнику. В результаті отримали неякісний соняшник і урожайність мінус тонна з гектара. Але ж щоб господарство було ефективним, треба мати стабільний прибуток з врожаю. А що впливає на врожай? Правильно, якість».

Як диверсифікація бізнесу допомагає LNZ Group переживати складні часи

Перед повномасштабним вторгненням LNZ Group запустила ще один бренд — Tevitta, який об’єднав виробництво саджанців, заморозку ягід, овочів та фруктів та реалізацію продукції на ринку. Сьогодні асортимент виробленої продукції на заводі заморожених овочів, ягід та фруктів «Авуар» збільшився в рази. Малина, ожина, вишня, лохина, перець, полуниця, слива, суниця, чорниця, шипшина, гарбуз та цибуля, свіжий броколі та цвітна капуста. І цей список планують ще розширювати. Заморожену продукцію відправляють на експорт.

Микола Чорнозуб

директор заводу «Авуар»

«Українська заморожена продукція має потенціал для успішного виходу на різноманітні ринки. Проте наразі наша увага зосереджена на можливості зайти на ринки країн арабського світу. Ми плануємо пропонувати для продажу ягоди, зокрема чорницю, малину та вишні, і віримо у їхню привабливість для споживачів у цих регіонах».

А ось на внутрішньому ринку нарощує свої позиції «Шполянський завод продтоварів» — ще один бізнес-напрямок LNZ Group. Сьогодні він є провідним гравцем в категорії «снеків і чіпсів».

За словами виконавчої директорки Олени Янко, у цьому році основні зусилля технологів були спрямовані на розробку нових продуктів на основі горіхів, який відомий своїми корисними та смаковими властивостями. На етапі найближчого запуску три нових види продукції в різних форматах, на ринку вже присутня новинка ТМ «Жайвір» у вигляді батончика «Волоський горіх в карамелі».

Щодо найбільш популярних продуктів, то вже понад 30 років візитівкою «Шполянського заводу продтоварів» є чіпси «Золотисті».

«Найбільш популярні серед ТМ «Золотисті чіпси» це чіпси зі смаком сиру, сметани та зелені, бекону. У категорії солоних снеків має найбільший попит серед молоді ТМ «Хрустата Потата». Щодо нашої найсолодшої торгової марки «Жайвір», то традиційно найбільше купують грильяжі, козинаки, халву, але саме цей напрямок діяльності потребує вдосконалення та нових підходів у виробництві, виводу нових видів і форматів продукції», — розповідає Олена Янко.

А ще на підприємстві слідкують за трендом «здоровий спосіб життя» і мають альтернативу для людей, які не можуть або не хочуть вживати цукор це солодощі на основі стевії. Також на заводі розробили одну із найширших лінійок асортименту продукції без цукру.

Та не внутрішнім ринком єдиним. У цьому році саме експорт став найбільш динамічним ринком збуту продукції «Шполянського заводу продтоварів».

«Високі смакові властивості та натуральність наших виробів приваблюють операторів європейського ритейлу та надають можливості для розширення саме цього напрямку. Не останню роль грає чисельне зростання українців, які вимушено виїхали з України і також приймають участь у зміні смаків та запитів на нові види продукції за кордоном. Для тих, хто виїхав це не просто улюблені продукти, це частка тепла України. Приємно бачити позитивні відгуки у соцмережах зі словами вдячності, що нас знаходять у закордонних магазинах», — зауважила виконавча директорка.

Якщо ще говорити про досягнення LNZ Group за 2023 рік, то не можна не згадати про футбольний клуб. Адже цього року ФК «ЛНЗ» здійснив історичний крок — команда «Лебединського насіннєвого заводу» вперше в історії українського футболу стала представником Черкаської області в елітному дивізіоні — УПЛ. Жоден колектив Черкащини раніше не грав у Премʼєр-лізі.

Андрій Колісник

технічний директор ФК ЛНЗ

«За підсумком першої частини чемпіонату, «ЛНЗ» відразу потрапив у десятку найсильніших футбольних клубів України.Паралельно із підвищенням у класі, клуб відкрив футбольну академію для майже 300 дітей, розпочав будівництво власної тренувальної бази із полями найвищої якості, а також відкрив фан-шоп для своїх вболівальників, де можна придбати ексклюзивну клубну атрибутику. Також «ЛНЗ» регулярно бере участь в соціальних і благодійних проєктах в Черкасах та Черкаській області».

«НІБУЛОН»

А ось для «НІБУЛОНу» 2023 рік став початком великих змін у сприйнятті агронапрямку як одного із самодостатніх напрямів бізнесу. Звісно, що в цей перехідний період прибуток не був головною ціллю. 

Головне було втримати напрямок на плаву, враховуючи велику війну і втрату через окупацію 20 тис. га землі і 5 тис. щойно визволених замінованих земель. Тому технологія вирощування культур заключалася у зниженні прямих витрат і при цьому отриманні середньозважених показників по урожайності. Стратегія виправдала себе і всі культури дали прибуток, навіть з урахуванням більш скромної, в порівнянні з конкурентами, урожайності, кажуть в «НІБУЛОНі».

Наші розрахунки по кукурудзі показують мінімальну дохідність. НІБУЛОН скоротив її посіви вдвічі — Олег Веселов
Читати також

Також упродовж 2023 року компанія здійснювала плавний перехід в бік менш енергозатратних технологій, основою яких має стати Strip-till, локальне внесення добрив під запланований урожай і управління вологою як основним лімітуючим фактором урожайності. Бо до цього на протязі багатьох років в «НІБУЛОНі» користуватися класичною технологією, основою якої був плуг.

Вже у 2024 році урожай частково буде отриманий на Strip-till. Але для більш повного переходу на цю технологію треба на всій площі провести глибокорихлення через плужну підошву, яка формувалася роками.

«Під урожай 2024 року ми засіємо приблизно 5 тис. га щойно розмінованої площі. В основному це буде пшениця (розміновано до жовтня) і соняшник (розміновується в осінньо-зимовий період). Що стосується структури культур під урожай 2024, ми дещо трансформували сівозміну. Озимі культури перенесли в південні регіони, де їм немає альтернативи, а пізні ярі культури з потенційно високою маржинальністю розмістили в центральній і західній частині України», — пояснили в компанії.

А загалом «НІБУЛОН» рухається у напрямку вузької спеціалізації регіону (кластеру) з вирощуванням 2-х, максимум 3-х культур, при цьому не порушуючи принципів науково обґрунтованої сівозміни культур.

Озима пшениця

«ТАС Агро»

Для «ТАС Агро» 2023 рік видався доволі врожайним. Цьому посприяли як погодні умови, так і злагоджена і професійна робота команди, каже генеральний директор Олег Заплетнюк. Особливо порадувала урожайність ріпаку і пшениці. Планові показники були перевершені 15-17%. Також досягнуто планових показників і у вирощуванні ярих культур —  сої та соняшнику. Отримали гарний результат і по цукровим бурякам — у заліковій вазі 62 т/га.

А ось на 2024 рік основними культурами для себе бачать соняшник, сою і ріпак. Хоча посіви пшениці і кукурудзи зменшувати не будуть і планують вдвічі збільшити вирощування цукрового буряку.

Щодо збуту вирощеної продукції, то в компанії почали вантажити баржі та костери на Дунаї, довозячи продукцію автотранспортом та залізницею.

Олег Заплетнюк

генеральний директор

«ТАС Агро»

«Після підписання «Зернової угоди» нам вдалося отримати квоту на портовому терміналі в Одесі та відвантажувати великі партії зернових на судна типу хенді-сайзи і панамакс. Зараз також плануємо продовжувати відвантаження за умовами нового «зернового коридору».

Відвантаження зерна з порту

А загалом за останні два роки пріоритетними напрямками роботи для компанії стали енергоефективність і енергонезалежність. 

Зокрема, ще у минулому році почали проєкт з перебудови своїх зерносушарок. У липні 2022 року поставили 5 теплогенераторів, а в цьому році поставили таке обладнання ще на дві зерносушарки. Для палива використовують соняшникові пелети, які отримують внаслідок переробки власного соняшнику. Так, по-перше, стають незалежними від постачання газу. А, по-друге, сушіння на пелетах за допомогою теплогенераторів суттєво покращує собівартість.

Також планують інвестувати у розширення земельного банку та можливостей переробки, оновлення парку техніки.


Олег Заплетнюк

генеральний директор

«ТАС Агро»

 «Другий рік війни видався не легшим за перший. Проте ми продовжуємо розвиватися, незважаючи на труднощі. Впродовж 2023 року нам вдалося оновити команду, як в центральному офісі, так і в регіонах. Також ми реалізуємо наймасштабніший проєкт по оновленню технічного стану компанії. Закуповуємо нові трактори та комбайни, які вже показують свої можливості (ефективність до 100% порівняно зі старою технікою).  Відповідно ми реалізували два масштабні паралельні проєкти, не порушивши управління та ефективність роботи компанії. Це наша перемога у 2023 році».

Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus