Ціна переходу на європейські агрохімічні стандарти — мінус третина врожаю і половина експорту. Чи «потягне» Україна таку інтеграцію
Джерело фото: Latifundist.com
Україна пройшла оцінку законодавства в агросекторі на відповідність європейським нормам, і продовжує гармонізацію окремих напрямків. Ймовірно, найскладнішим етапом стане перехід на європейські агрохімікати, препарати та засоби захисту рослин. І навчитись застосовувати іноземний досвід — лише півбіди для аграрія. Головна проблема в тому, що дозволені в ЄС засоби вимагають зміни базових технологій в сільському господарстві Україні.
Latifundist.com звертається до цієї теми, проте вона хвилює не лише нас. Вже 5 грудня на форумі «Агро Інновації 2025» пройде панельна дискусія щодо особливостей держреєстрації пестицидів і агрохімікатів на шляху України в ЄС. Разом з партнером спецпроекту — BioNorma — фіксуємо тренд: агробізнес вже скоро з цим зіштовхнеться напряму.
Хочеш в Європу — виконуй правила Європи
Зараз кожен український аграрій вільний обирати, куди продати врожай. Хтось постачає його в країни Азії чи Африки, де діють досить ліберальні вимоги щодо максимально допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL). Комусь доступна преміальна альтернатива — ринок Євросоюзу, де приймають лише продукцію, вирощену виключно на дозволених в ЄС препаратах.
Водночас, навіть якщо партію товару «завернуть» на європейському кордоні через невідповідність фітосанітарним нормам, її все ще можна продати на інший континент. Проте коли Україна стане членом ЄС, перевищення MRL автоматично робить товар нелегальним, пояснює експерт із регуляторної політики у сфері пестицидів та модератор майбутньої дискусійної панелі Владислав Седик. Але після вступу України до ЄС ситуація зміниться принципово. У разі невідповідності європейським вимогам така продукція не матиме права потрапити на ринок — ні для експорту, ні для продажу всередині країни. Найімовірніше, регулятор ухвалюватиме рішення про вилучення і знищення таких партій, а не про їх «перенаправлення» на інший континент.
Попри жорсткість європейських норм, в них є своя логіка, уточнює керівник агрохімічного напрямку EBA Віктор Погорілий, ще один спікер панельної дискусії. За його словами, ЄС створив систему торговельних стандартів, одним з яких є система MRL, тому що надзвичайно складно відслідкувати маршрут всієї продукції з моменту її виробництва до споживання.
Віктор Погорілий
керівник агрохімічного напрямку EBA
«Як приклад, система зберігання зернових в Україні передбачає змішування зерна в банках елеваторів з різних полів. У випадку перевищення норм по будь-чому, фактично неможливо відслідкувати, з якого саме господарства надійшла така продукція. Навіть при перевезенні судном адресат може змінюватись — з Африки вона може поїхати назад в Європу. Тому Євросоюз захищає свого споживача. І ЄС просто каже країні-кандидату: ви зобов'язані виконувати діюче законодавство, щоб вступити», — Віктор Погорілий.
У випадку негайної заборони наявних ЗЗР при вступі до ЄС, на кону до 30% українського агровиробництва і до 50% експорту, додає він. Зокрема, за даними НУБіП та HFFA, щорічні втрати врожаю можуть сягнути 14 млн т, економічні втрати — $4,3 млрд, падіння валових зборів — на 20%. Очікуване скорочення експорту пшениці — 34%, соняшникової олії — 34%, ріпаку — 22%.
Орієнтовна цифра у 30% більша за названі в дослідженні 20%, оскільки є багато додаткових факторів, які ще зменшать вал врожаю, уточнює Віктор Погорілий. Частина продукції припаде на прямі втрати — знищення шкідниками, грибками тощо. Частину «погризуть жуки» до втрати товарної якості. Якусь частину просто не виростять через суттєве здорожчання технології.
Крім того, оцінка НУБіП враховує лише шість ключових культур (пшеницю, кукурудзу, соняшник, ячмінь, сою та ріпак) тоді як наслідки стосуватимуться всієї агропродукції. Як приклад: в Україні вирощуються мільйони тонн картоплі, майже всюди з використанням протруйників. Проте, при вступі в ЄС, більшість протруйників опиняться поза законом, позаяк європейське законодавство максимально обмежує їх використання.
Віктор Погорілий
керівник агрохімічного напрямку EBA
«Те саме із садами. У нас і так нестача зареєстрованих препаратів для нішевих культур, тому що реєстрація одного препарату для них коштує мільйони гривень. На ті обсяги, що в нас вирощуються, реєструвати такі препарати економічно невигідно. Тому, якщо ми заборонимо те, що вже є — взагалі незрозуміло, як ми будемо вирощувати фрукти і овочі».
Ринок неоднорідний: хтось вже тестує європейську модель, хтось вичікує
Прийняття європейський правил використання ЗЗР може штовхнути Україну в сильну кризу агровиробництва, констатує Віктор Погорілий. Це особливо чутливо, тому що валютні надходження від агросектору є ключовими для країни, яка знаходиться у війні.
При вступі України в ЄС звичні пестициди буквально зникнуть з продажу, уточнює гендиректор компанії BioNorma Ярослав Чабанюк. Тому вже зараз є сенс розглянути біопрепарати як доповнення до традиційної технології захисту рослин.
Ярослав Чабанюк
гендиректор компанії
BioNorma
«В ЄС ти не можеш просто прийти в магазин і купити пестицид. Біопрепарати — можеш. І вони мають своє застосування. Наприклад, нашими продуктами можна обробляти суницю чи малину в день збору. Продукції не буде ніякої шкоди, і не буде жодних застережень по MRL. Натомість хімічним продуктом можна щось обробляти мінімум за тиждень до дня збору».
Натомість «Західний Буг» уже повністю інтегрований до Євросоюзу в технологічних картах, розповів заступник директора з рослинництва Дмитро Кисельов. Холдинг постачає майже всю продукцію в Європу, тому немає сенсу використовувати будь-який з заборонених там препаратів.
Дмитро Кисельов
заступник директора з рослинництва
«Західний Буг»
«Ми перебудувались ще минулого року, і щороку адаптуємо технології під нові заборони та обмеження. Вже вирощуємо тверду пшеницю і сою преміум якості під продаж в ЄС. По цукровим бурякам у нас теж ряд обмежень, особливо фунгіцидів. Ми ж експортуємо не лише цукор, а і мелясу, і жом. Тому взагалі не бавимося із забороненими речовинами, навіть якщо вони дозволені в Україні».
Водночас в ІМК пам'ятають про можливий перехід на євростандарти, наголосив операційний директор холдингу Богдан Кривіцький. Холдинг вже тестує дозволені в ЄС препарати для розуміння, що ними можна замінити. Такий перехід є невигідним для агрокомпанії, але це реалії ринку, які треба прораховувати.
Богдан Кривіцький
операційний директор
ІМК
«Поки можна користуватись тим, що дозволено — ми будемо користуватися. Поки це не примусово — точно не перейдемо. Я не бачу сенсу переходити на дорожчі і менш ефективні препарати, ми вводимо в технологію тільки те, що економічно вигідно».
«Контінентал Фармерз Груп» теж вивчає дозволені в ЄС схеми захисту рослин та технології, розповів операційний директор компанії Костянтин Шитюк. Щоб не втрачати конкурентоздатність, компанія поки працює із дозволеними в Україні засобами.
За його словами, якщо Україна всліпу скопіює європейські директиви щодо агрохімії, аграріям доведеться дуже серйозно переглянути всі технології вирощування. Особливо це стосується інтенсивних культур — цукрового буряку, ріпаку, і частково — соняшнику. На вирощування кукурудзи та пшениці вплив буде не такий значний.
Костянтин Шитюк
операційний директор
«Контінентал Фармерз Груп»
«Річ у тому, що ми не лише виростемо у витратах. Залежно від культури це буде від 40% до 90%. Можливо, це моя песимістична оцінка, але в новій реальності в аграрія стане значно менше інструментів. В першу чергу це інсектициди, але не тільки вони».
За його словами, «Контінентал» планує ділитись з аграрною спільнотою інформацією про впровадження біопрепаратів. Більш детально Костянтин Шитюк планує розповісти про них на форумі «Агро Інновації 2025».
Європейські компанії постійно відстежують зміни в регламенті захисту рослин, і українські аграрії в майбутньому матимуть робити те саме, додає він. Наприклад, шукати інсектициди, які ще не заборонені, і не будуть заборонені найближчим часом.
Головний агроном «Агрейн» Тарас Корнієнко каже, що його холдинг ще не рахував перспективи євроінтеграції у ЗЗР, але готується до цього. У них 30% врожаю припадає на озимий ріпак, який напряму залежить від інсектицидів та фунгіцидів. Тому вже наступного року запустять повноцінні виробничі дослідження біоінсектицидів та біофунгіцидів. Але щоб ця система працювала, її потрібно пристосувати до конкретних полів холдингу, що займе додатковий час.
Фермер, який побажав залишитися анонімним, називає катастрофою можливий перехід на європейський стандарт ЗЗР. В нього в обробітку понад 1000 га у центральних областях, і він не має вільних коштів для експериментів з дозволеними в ЄС препаратами. Співрозмовник очікує зменшення валового врожаю після вступу в ЄС, але ще більше побоюється нерівномірності його скорочення. Найменшою мірою воно торкнеться великих компаній, тоді як невеликі господарства втратять маржу та можливість експорту.
А не можна просто взяти і імплементувати регламент?
На думку Владислава Седика, питання не зводиться до простого копіювання європейських норм — вони мають бути адаптовані до українських реалій.
Владислав Седик
експерт аграрних ринків, ексголовний фітосанітарний інспектор України
«Європейські регламенти потребують адаптації до українських агрокліматичних реалій. Щоб це зробити коректно, потрібно дослідити поведінку діючих речовин в умовах наших ґрунтів і клімату. Вміст органічної речовини, активність ґрунтової біоти, температура, структура сівозмін — усе це визначає швидкість розкладання препаратів, рівень залишків та можливий екологічний вплив. І ці параметри суттєво відрізняються від європейських».
Питання «безпечніших альтернатив» не завжди таке однозначне, як здається, додає він. Якщо замість ефективного препарату використати слабший, це часто потребує не одного, а кількох повторних обробок. Це означає більше проходів техніки, більше споживання пального й води, сильніше ущільнення ґрунту та вищі викиди CO₂. Тож формальне зменшення обсягів застосування пестицидів може призвести до загального погіршення екологічного балансу.
Окремий важливий фактор — структура українського агровиробництва, пояснює експерт. Наприклад, Україна вирощує соняшник у масштабах, які в ЄС просто не зустрічаються. І це не питання частки в посівах — це зовсім інший рівень тиску шкідників, інша динаміка розвитку хвороб, підвищені ризики резистентності та принципово інші вимоги до систем захисту. Якщо ці особливості не враховувати, Україна просто скопіює європейську модель для своїх умов, в яких вона просто не працюватиме.
Ще один важливий аспект — спроможність самої європейської агрохімічної індустрії забезпечити потреби України у разі швидкого переходу виключно на «дозволені в ЄС» діючі речовини.
Владислав Седик
експерт аграрних ринків, ексголовний фітосанітарний інспектор України
«Україна вже сьогодні широко використовує препарати, добрива та ЗЗР, вироблені в ЄС. Але одна справа, коли нові вимоги імплементує країна на кшталт Латвії, ринок споживання пестицидів якої становить орієнтовно 2 тисячі тонн на рік. І зовсім інша — Україна з обсягами близько 90 тисяч тонн. Якщо ми одномоментно перейдемо на «європейський» перелік діючих речовин, це може спровокувати дефіцит окремих препаратів уже в самій Європі. Хімічна промисловість не може за тиждень або місяць добудувати виробничі лінії, щоб покрити настільки різке збільшення попиту».
Віктор Погорілий вважає, що при імплементації норм ЄС потрібно першочергово вирішити проблему резистентності препаратів. При переході на норми ЄС з українського ринку зникне до 70% доступних зараз ЗЗР, зокрема, більшість антирезистентних препаратів. Україна може перейти на європейську систему захисту рослин, але з великою долею ймовірності через два-три роки отримає різке підвищення резистентності до основних шкідників та хвороб.
Віктор Погорілий
керівник агрохімічного напрямку EBA
«Ми не будемо навіть розуміти, як з ними боротися. Як це робить ЄС? Вони просто збільшують норму витрат. В більшості країн ЄС, особливо південних, норми внесення пестицидів на гектар в 3-5 разів вищі, ніж в Україні. У них немає вибору, вони не можуть боротися з шкідниками ефективними препаратами. Там, де ми можемо умовно взяти протруєне насіння, плюс один-два рази пройтись по полю, в них може бути 5-6 обробок».
Примітно, імплементація може мати негативні наслідки, навіть якщо в Україні норми жорсткіші ніж в ЄС, уточнює експерт EBA. В Україні традиційно досить потужна токсикологічна школа, яка часто дуже прискіпливо підходить до продуктів, що споживаються необробленими.
Для багатьох продуктів, зокрема дитячого харчування, MRL можуть бути на два порядки менші за європейські. І на практиці деякі харчові продукти з ЄС можуть в 100 разів перевищувати українські норми по окремим діючим речовинам. Найчастіше мова йде про сезонні фрукти та овочі, які в Україні споживають у великих кількостях протягом короткого періоду. Тому одномоментне збільшення граничного MRL до європейського може мати досить неприємні наслідки для українців.
Співрозмовники видання підкреслюють: український бізнес безумовно готовий впроваджувати європейські стандарти захисту рослин. Але потрібен перехідний період тривалістю близько десяти років.
Єврокомісаре, а може домовимось?
Україна переорієнтовується на торгівлю з ЄС, і задача влади — донести, що український бізнес готовий виконувати всі вимоги Союзу, зокрема по ЗЗР, пояснює Віктор Погорілий. При вступі України в ЄС одномоментно додасться близько 30 млн га сільгоспземель і десятки тисяч фермерів, яких потрібно перенавчити використовувати інші технології захисту рослин. Це надзвичайно складно зробити як за три, так і за п'ять років.
Він порівнює ЗЗР з ліками, але не для людей, а для рослин. Різниця в тому, що лікар може щоденно напрацьовувати досвід використання нових препаратів, тоді як агроном — кілька днів за сезон.
Віктор Погорілий
керівник агрохімічного напрямку EBA
«Аграрій може лише раз на сезон спробувати нову систему, побачити, працює вона чи ні, і внести корективи на наступний рік. Фізично нереально перевчитись до умовного 2028 року. І жодна країна, яка вступала в ЄС, такого не робила. Тому ми дуже сподіваємося, що ЄС нас почує і ми отримаємо адекватний час, щоб адаптуватися до нових законодавчих вимог».
Це і політичне питання, додає він. Європа звикла захищати свій ринок за рахунок посиленої стандартизації, в цьому випадку — екологізації.
Владислав Седик нагадує, що країни-члени ЄС активно застосовують механізм Emergency Authorization — тимчасовий дозвіл на екстрений ввіз формально заборонений препаратів. З 2013 по 2024 рік держави ЄС видали 4761 екстрений дозвіл, і 77% із них повторювались щороку. Це не схоже на «екстреність», скоріше свідчить про системну відсутність замінників.
За словами Віктора Погорілого, в теорії цей механізм має запрацювати і в Україні після вступу до ЄС, але не можна розраховувати лише на нього. Україна зараз використовує сотні заборонених та обмежених у використанні в ЄС препаратів, і навряд чи вдасться отримати тимчасовий дозвіл на використання їх в потрібних обсягах.
Також він не радить сподіватись на різку лібералізацію законодавства у сфері ЗЗР. Дійсно, певні тенденції вказують, що ЄС може призупинити посилення стандартів.
Віктор Погорілий
керівник агрохімічного напрямку EBA
«Буде добре, якщо деякі консервативні погляди на ЗЗР там переглянуть в сторону лібералізації. Але ж ми розуміємо, що ЄС — це досить велика і повільна бюрократична машина, де зміна тренду, ймовірно, займе не один рік. Тому треба враховувати європейську бюрократію, і, дай Боже, щоб просто не ставало гірше».
Щоб пояснити, що таке «гірше», він нагадує список пестицидів для заміни, «candidates for substitution». Це великий перелік діючих речовин, які можуть вивести з ринку в найближчі 3-5 років, бо в них з'явились або можуть з’явитися альтернативи. Наприклад, планується заміна групи триазолів, основи фунгіцидного захисту для більшості культур. Аграрії сподіваються, що ЄС перегляне і ще на декаду продовжить реєстрацію цих діючих речовин, оскільки для багатьох культур ефективних і дешевих альтернатив цим препаратам досі немає.
На політику ЄС у сфері пестицидів впливають не лише наукові оцінки ризиків, а й внутрішні політичні процеси, уточнює Владислав Седик. Показовим є приклад заборони низки діючих речовин групи неонікотиноїдів у 2018 році. Це рішення викликало значне невдоволення та протести фермерів у ряді країн ЄС. У результаті багато держав-членів протягом кількох років послідовно застосовували механізм екстрених дозволів, фактично продовжуючи використання цих препаратів на національному рівні.
Поки рано говорити про шанси України продовжити перехідний період та внести правки в норми ЄС, уточнює Віктор Погорілий. Зараз українська делегація активно готується до переговорів, у неї є всі необхідні розрахунки і чітке розуміння, скільки часу необхідно Україні для адаптації до європейських норм. Але поки м'яч на половині поля ЄС. Саме вони мають сформувати свою позицію як контрпропозицію Україні. Після цього вже розпочнуться переговори, щоб знайти якийсь консенсус.
А якщо перейти на дозволені в ЄС біопрепарати?
При вступі України в ЄС, звичні пестициди буквально зникнуть з продажу, уточнює гендиректор компанії BioNorma Ярослав Чабанюк. Керівник біотехнологічної компанії не приховує, що очікує швидкого росту попиту на ЗЗР біологічного походження. Щонайменше, на профільній конференції форуму «Агро Інновації 2025» цього року буде значно більше саме виробників біопрепаратів.
Як приклад технологічних розробок він наводить подовження симбіотичного процесу між бульбочковими бактеріями та соєю, що дозволяє фіксувати азот з атмосфери і економити 20-30 кг азоту на гектар. Подібні дослідження проводить R&D відділ BioNorma. Клієнтами компанії стає все більше великих агрохолдингів, серед яких «Західний Буг», МХП та інші.
«Західний Буг» використовує інтегровані системи захисту рослин, і «біологія» вже інтегрована в усі культури, розповідає Дмитро Кисельов. В деталях це виглядає так:
- Соя — зняття насіннєвих бактеріозів біологічними метаболітами, такими як касугаміцин;
- Цукрові буряки — використовуються різні штами триходерми, стрептококів, бацилюсів, щоб нівелювати ризики кореневих гнилей;
- Кукурудза — використовуються мікоризи для відновлення біому грунту після цукрових буряків.
Дмитро Кисельов
заступник директора з рослинництва
«Західний Буг»
«Щодо нематод, ми теж дивимося в сторону «біології». Вже є виробничі випробування в межах 2 тис. га. Це трирічні випробування непрямої дії біологічних нематоцидів на бурякових нематод — один із ключових шкодочинних організмів у вирощуванні цукрових буряків. Але також нематода паразитує на ріпаку і частково на сої, тому ми в сівозміні з нею боремось».
ІМК використовує біопрепарати в обмежених обсягах, розповів Богдан Кривіцький. Вони поки не продемонстрували економічну ефективність на полях холдингу, але є приклади їх успішного застосування за кордоном.
Богдан Кривіцький
операційний директор
ІМК
«Півроку тому я був у Бразилії. 40% ринку хімії — біопрепарати. І їх драйвить не регуляторна політика, чи сумнівні зелені лозунги, а в них це обґрунтовується економічно. Там «біо» дешевші, хоч і менш ефективні. І в них це працює, враховуючи їх площі. Але якщо десь треба, щоб ЗЗР точно спрацював, тоді вже дають «хімію». В них такий принцип має право на життя».
Загалом в українських умовах він поки не бачить повального тренду на використання біопрепаратів, хоча в Україні є кілька компаній, які розвиваються і мають майбутнє.
Ярослав Чабанюк підкреслює, що покликання біологічних препаратів — не витіснити інші засоби захисту рослин. Їх еволюційна задача — замінювати більш токсичні засоби біологічними аналогами там, де це можливо, але без втрати ефективності. Ціль компанії зараз — збільшити присутність її продуктів серед аграріїв, які зараз не є споживачами біопродуктів. Він в Україні дуже великий, і на ньому споживання може зрости в десятки разів.
Проте шлях розвитку біопрепаратів є безальтернативним, розповідає директорка Інституту Агробіології Ірина Бровко і до нього вже звернулись всі великі світові гравці ринку ЗЗР.
Ірина Бровко
директорка Інституту Агробіології
«Ще роки три тому ми заявляли, що зараз кожна велика хімічна компанія має біологічний підрозділ. Буквально за рік Bayer, Syngenta, Corteva та інші отримали свої біопідрозділи. Вони це можуть не афішувати, але факт: у кожної вже є власний біологічний супер-топ-продукт, який, за їхніми ж словами, може перевершити їх хімічний аналог».
Ці та інші проблеми реформування системи захисту рослин — тема розширеної дискусії, яка відбудеться 5 грудня на форумі «Агро Інновації 2025».
Костянтин Ткаченко, Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
