МХП, «Астарта», ІМК — читаємо річні звіти між рядків
Джерело фото: Latifundist.com
Наприкінці квітня та на початку травня агрохолдинги МХП, «Астарта» та ІМК майже синхронно оприлюднили фінансову та операційну звітність за 2025 рік. Хоча їм довелося працювати в схожих умовах, вони використовували різні стратегії і показали різні результати. Але спільне — для всіх трьох компаній минулий рік не став провальним.
В цьому огляді ми не намагались звести під один знаменник аграрні групи з різними масштабом та спеціалізацією. Скоріше, хочемо показати, що великий холдинг в Україні — це не лише вирощування кукурудзи та соняшника на експорт, а і власна стратегічна лінія, яка вибудовується на роки, і не завжди одразу приносить прибутки.
Бізнес в Іспанії, обмеження цукру в ЄС, дорожчі коммодітіз — які фактори «драйвили» в 2025?
2025 рік для згаданих аграрних груп пройшов різнонаправлено, на відміну від шокового 2022-го, коли падали майже всі фінансові та операційні показники. Проте всі три холдинги торік стикнулись з приблизно однаковими складнощами, які вдарили і по них, і по багатьох інших українських агрокомпаніях. Це:
- Повернення до довоєнних квот в торгівлі з ЄС в червні;
- 10%-ві мита на експорт сої та ріпаку з вересня минулого року;
- Різкі зміни погоди — від заморозків навесні до посухи літом;
- Глобальний профіцит цукру, що обвалив ціни для всієї галузі;
- Початок системних і жорстких атак росіян по українській експортній логістиці та енергетиці.
Також слід враховувати різний масштаб цих холдингів. Якщо МХП — друга за зембанком агрокомпанія країни (350 тис. га), «Астарта» — п'ята (212 тис. га), а ІМК — дев'ята (116 тис. га), то по виручці їхній масштаб торік відрізнявся в десятки разів. МХП в 2025 році отримав $3,77 млрд доходу, «Астарта» — €472 млн, а ІМК — $190 млн. А ось їхні ключові показники за минулий рік: 
З повними звітами компаній можна ознайомитись за посиланнями — МХП, «Астарта», ІМК.
Іспанський вектор МХП приніс майже кожний десятий долар виручки
МХП торік наростив дохід на чверть порівняно з 2024 роком — з $3,04 млрд до $3,77. Немалу його частку забезпечила купівля іспанської UVESA Group, придбання якої МХП завершив 31 липня 2025 року. Придбання нової «дочки» виглядає таким же стратегічним успіхом, як і купівля балканської Perutnina Ptuj у 2018 році, яка за ці роки наростила виробництво курятини та переробленого м'яса на 80% — з 90 тис. т до 165 тис. т.
UVESA Group лише за п'ять місяців, з серпня по грудень внесла до консолідованої звітності МХП $318 млн виручки — 8,5% від усього доходу холдингу. За цей період вироблено 84 тис. т м'яса птиці, 29 т свинини, 4,5 т переробленого м'яса.
Ключовими для МХП у 2025 році можна виділити такі фактори:
- Ріст продажів переробленого м'яса на 27%, до 57,3 тис. т через фокус групи на кулінарні продукти з доданою вартістю;
- Падіння виробництва соняшникової олії на 41% через різке здорожчання соняшника і зміну рецептури комбікормів для відгодівлі птиці. Відповідно, EBITDA в сегменті рослинних олій впала на 71%, з $48 млн до $14 млн;
- Врожай зернових та олійних знизився на 6% до 2,01 млн т через несприятливу погоду, постраждали переважно кукурудза та ріпак;
- Всі виробничі потужності МХП в Україні торік були завантажені на 100%, проте виробництво птиці в Україні зменшилось на 5%, до 677 тис. т;
- Експансія не лише в ЄС: минулого року відкрито торговий офіс в Канаді і отримано право експортувати продукцію в Канаду та Великобританію;
- 2025 рік — перший повний рік роботи сонячних станцій в Україні, їх загальна потужність досягла 12,7 МВт;
- Дивіденди в 2025 не нараховувались і не виплачувались, як і в попередні три роки. Стратегія незмінна — питання дивідендів не на часі, поки триває війна в Україні.
Ще одна подія для МХП, база якої закладена у 2025 році — успішне рефінансування євробондів на $550 млн до 2029 року, угоду фіналізували в лютому 2026 року. Це перше корпоративне розміщення євробондів від України з початку повномасштабного вторгнення РФ.
Загалом, 2025 рік для МХП став періодом міжнародної експансії. Вперше за час великої війни холдинг закрив велику корпоративну угоду. До цього група компаній займалася адаптацією до нових умов і підтримкою «операційки».
Крім очевидних переваг, ця інвестиція несе і потенційні ризики — придбання UVESA обійшлось в $276 млн, разом з рефінансуванням єврооблігацій це стало ключовими факторами росту боргів холдингу. Його сумарні зобов'язання за минулий рік зросли на 30% — до $1,53 млрд порівняно з $1,18 млрд у 2024 році. Короткостроковий борг збільшився майже в чотири рази — з $0,28 млрд до $1,05 млрд, а співвідношення чистого боргу до EBITDA збільшилось з 2,08 до 2,49. Це прийнятний для агробізнесу показник, але борг залишається боргом.
Прибуток МХП у 2025 році виявився нижчим за очікування, підтверджує Eavex Capital. Прибуток на акцію МХП склав $1,75, що на 24% менше від прогнозу. Зараз цінні папери компанії торгуються з мультиплікаторами P/E на рівні 5,5x та EV/EBITDA — 4,5x, що свідчить про потенціал зростання. Проте високе боргове навантаженням може стримувати інтерес інвесторів до акцій компанії.
2025 рік для «Астарти»: не дуже солодкий, але інвестиції тривають
«Астарта» пройшла 2024 рік з хорошими показниками — €612 млн виручки, €83 млн чистого прибутку, борг на найнижчому рівні за час великої війни — €111 млн, а співвідношення боргу до EBITDA — 0,7. Натомість за підсумками 2025-го виручка впала до €472 млн, EBITDA скоротилась до €100 млн з €159, а прибутки впали вчетверо — до €20 млн. Номінально, для «Астарти» це найгірший результат із 2022 року.
Але це не означає, що компанія допустила стратегічні помилки. Скоріше, мало місце співпадіння несприятливих ринкових умов.
Наприклад, по цукровому сегменту вдарив глобальний профіцит сировини, який обвалив ціни по всьому світу. Окремий «сюрприз» для України ввів Євросоюз, встановивши на 2025 рік безмитну квоту в 100 тис. т замість 304 тис. т. В результаті EBITDA цукрового сегменту «Астарти» просіла на 22% — до €14 млн, а середня ціна проданої продукції скоротилась на 15%. Але технологічно сезон пройшов непогано: вихід цукру склав 15,6% — вище середнього за п'ять років, а врожайність буряку зросла.
Холдинг звикли сприймати як «цукровий», але по факту він буває і «молочним». Наприклад, в 2024 році молочний напрям приніс більшу EBITDA, ніж цукор — €29 млн проти €18 млн. Але торік корови дали вчетверо менше — всього €6,5 млн. При цьому минулого року сегмент тваринництва також наростив технологічність: надої зросли на 6%, продуктивність стада досягла рекордних 27,5 кг на добу, на 21 фермі встановлена IT-система управління харчуванням ProFeed.
Наприкінці четвертого кварталу 2025 року світові ціни на молоко різко впали, що потягнуло за собою перерахунок вартості активів в скотарському сегменті. Через це на папері компанія показала збиток в €13 млн євро проти €10 млн прибутку роком раніше. Враховуючи, що в 2026 році світові ціни мають відштовхнутися від дна — на наступний рік цей сегмент може показати різкий ріст EBITDA.
Аналогічно проблеми виникли і в сільськогосподарському сегменті «Астарти», який торік згенерував три чверті її консолідованої EBITDA — €73 млн, на 21% менше порівняно з 2024 роком. Причиною стала і несприятлива погода з весняними заморозками, і введення мит на сою та ріпак. В результаті продажі зернових і олійних скоротились на 35%, до 0,6 млн т.
Найцікавіша історія в «Астарти» з переробкою сої. В 2025 році EBITDA сегменту просіла в 2,6 раза, до €9,9 млн. Але це частина спланованої стратегії. Холдинг готується до запуску нового заводу соєвого концентрату в Глобиному, і усвідомлено нарощує закупівлю сої у сторонніх фермерів, щоб забезпечити сировиною нове виробництво. Його запуск очікується у другій половині 2026 року, і тоді стане зрозуміло, наскільки субсидування фермерів сьогодні дозволить групі компаній наростити переробний сегмент завтра.
Нижчі показники 2025 року не є стратегічною катастрофою для холдинга: попри їх падіння, суттєво зріс показник капіталовкладень CAPEX. Співвідношення боргу до EBITDA в «Астарти» виросло з 0,7x до 2,3x, а короткострокові зобов'язання підскочили з €11 до €75 млн. Позики направляють в інвестиції: CAPEX у 2025 році виріс на 91% — до €100 млн євро. Гроші вкладаються в будівництво соєпереробного заводу в Полтавській та мультикрашевого ОЕЗ в Хмельницькій області, відкриття останнього поки відклали через воєнні ризики та проблеми з постачанням. Чи спрацюють інвестиції в розвиток в несприятливих операційних умовах — стане зрозуміло в найближчі роки.
ІМК в 2025 році: менше продали, більше заробили, закрили борги
Якщо «Астарта» заробила менше при більшому валі продуктів агропереробки, то в ІМК протилежна історія. Група закрила 2025 рік з меншою на 10% виручкою, але отримала на чверть більше прибутку — $68 млн проти $54 млн у 2024 році, а EBITDA виросла до $96 млн з $86 млн. Натомість в натуральному вимірі продажі ІМК скоротились майже на третину — з 1,1 млн т до 768 тис. т.
Як і раніше, холдинг робить ставку на три культури — кукурудзу (60% посівних площ), пшеницю і соняшник (по 20%), розповідав раніше його СЕО Олександр Вержиховський. Аграрна група пройшла шлях від різнопрофільності до спеціалізації, і до кінця війни не планує додавати нові напрями діяльності. Поки ІМК зосереджуюється на cash crops, які або безпосередньо експортуються, або їхня ціна пов’язана з експортом.
Але звідки більші прибутки при скороченні продажів?
Причин кілька. Перша — вищі ціни. За 2025 рік тонна проданої кукурудзи подорожчала в середньому на 31%, соняшник — на 46%, пшениця — на 16%. Тому в підсумку кукурудза принесла на 3% більше виручки, хоча продажі скоротились на чверть, а соняшника — на 1%, хоча реалізація скоротилась на третину. Позитивну тенденцію дещо зіпсували продажі пшениці, які в тоннах впали вдвічі, а в долларах — на 43%.
З іншого боку, йому вдалось скоротити витрати на збут. Стаття витрат «selling & distribution expenses» у 2025 році зменшилась вдвічі — з $31,4 до $15,7 млн. Тобто ІМК відправив менше товару, але суттєво скоротив логістичні витрати, тим самим забезпечивши собі більший прибуток.
На відміну від «Астарти», переоцінка вартості біологічних активів «дописала» ІМК додаткові $92 млн. Це не «живі» гроші, які можна інвестувати в будівництво переробного заводу, але через них звіт показує більший чистий прибуток.
Третя причина — менші витрати на інвестиції. В звіті вказано: «чистий відтік грошових коштів компанії від інвестиційної діяльності зменшився до $11 млн у 2025 році з $22,5 млн у 2024 році, що відповідає програмі капітальних витрат групи». Компанія свідомо не нарощує CAPEX до кінця війни в Україні.
Замість інвестицій в засоби виробництва, ІМК у 2025 році розподілив прибутки на виплати акціонерам та погашення боргів. Чистий відтік грошових коштів від фінансової діяльності склав $60,3 млн, з них $37,4 млн — виплата дивідендів, $14,8 млн — погашення оренди за земельні ділянки, а $12 млн — виплата раніше взятих позик. Тобто майже весь прибуток за минулий рік ІМК віддав акціонерам та кредиторам. Натомість холдинг ввійшов в 2026 рік з мінімальним за п'ять років боргом в $17,9 млн, вп'ятеро меншим за річний EBITDA. Очевидно, така стратегія теж посилює його позиції на майбутні періоди.
Резюме
Підсумовуючи, ми бачимо три зовсім різні стратегії:
Яка бізнес-стратегія МХП?
Зовнішня експансія. M&A в ЄС, відкриття нових ринків збуту, будівництво відновлюваної енергетики в Україні, випуск єврооблігацій.
Яка бізнес-стратегія «Астарти»?
Внутрішня експансія в Україні. Перебудова ринку сої в центральних областях, будівництво мультикрашевого ОЕЗ в Хмельницькій області, агресивний CAPEX і ріст технологічності попри не надто сприятливі ринкові умови.
Яка бізнес-стратегія ІМК?
Виплати акціонерам та скорочення боргів, фокус на рослинництві і раціональній логістиці, впровадження R&D і точного землеробства для трьох ключових культур.
Стратегія якого агрохолдингу ефективніша?
Час покаже. На прикладі 2025 року ми побачили три різні стратегії від трьох відомих великих компаній. Яка з них «вистрілить» — побачимо вже в цьому сезоні.
