АгроЕкспедиція. Північ: що з якістю ранніх зернових та як пережили спеку кукурудза, соняшник та соя?
Джерело фото: Latifundist.com
Цьогорічний агросезон майже щодня підкидає аграріям нові виклики. То +20°C наприкінці березня, то грозові дощі, то град, то африканська спека. Зібрати врожай за таких умов — задача з багатьма зірочками. Як справляються з нею аграрії у різних куточках нашої країни? Як захищають рослини? Які технології застосовують? Які результати показали жнива ранніх культур? Що очікувати від пізніх? Наша АгроЕкспедиція разом з партнерами проєкту — експертами компаній BASF і Crédit Agricole Bank — вирушила двома екіпажами по Україні, щоб побачити на власні очі стан справ на полях і почути архітекторів майбутніх врожаїв — українських аграріїв.
Київщина. Тренди агросезону-2024
- За інформацією Київської облдержадміністрації, цього року в Київській області засіяно 1160,03 тис. га, з них посіви озимих на зерно становлять 173,4 тис. га.
- Навесні при відновленні вегетації озимих було різке підвищення температур і потім зниження аж до приморозків. Це вплинуло на закладку озимої пшениці, відбулася значна абортація ріпаку.
- Травневі опади позитивно вплинули на налив зерна і підтягнули його класність.
- Від спеки, яка охопила регіон в липні, сильно постраждав ріпак. В деяких господарствах він суттєво «підгорів», знизилася олійність культури.
- Липнева спека найбільше загрожує урожаю сої, соняшник постраждав найменше.
- Бідні грунти півночі Київської області спонукають аграріїв до розширення сивозміни і активного використання добрив.
- Збір урожаю гороху й озимого та ярого ріпаку на території пристоличного регіону станом на 1 серпня вже завершився. Гороху обмолотили 4,5 тис. га з урожайністю 30,4 ц/га та намолотили майже 14 тис. тонн. Ріпак зібрали на площі понад 50 тис. га, з урожайністю понад 27 ц/га, його намолотили 137 тис. т.
«Агрофірма «Київська»: 9-пільна сівозміна — це і дбайливе ставлення до грунтів, і диверсифікація
Перша зупинка «Агрофірма «Київська», яка обробляє 6 тис. га в Макарівському районі. Близько 15% земельного банку потрапило в окупацію. Довелося займатися розмінуванням. Тиждень тому звільнили від небезпечних предметів останнє поле.
У «Агрофірмі «Київська» аж 9-пільна сівозміна.
Структура посівів:
- озимий ріпак — 600 га,
- озима пшениця — 700 га,
- овес — 100-200 га від року до року,
- озиме жито — 100-200 га,
- соя — 200-300 га,
- соняшник — 1 тис. га,
- кукурудза — 2 тис. га разом з силосною,
- картопля — 120 га,
- багаторічні трави.
«У нас бідні ґрунти — від «щирих» пісків до середньосуглинкових. Близько 70% грунтів з pH від 4 до 5,5».
Ґрунти — одна з причин такої сівозміни, плюс наявність ферми, а, відповідно, необхідність кормової бази. Також треба зважати на присутність в структурі картоплі (120 га, з яких 100 під зрошенням). Її намагаються вирощувати на полі не частіше як раз на 4-5 років.
Директор підприємства Володимир Новохацький додає, що це і питання диверсифікації.
Володимир Новохацький,
директор «Агрофірми «Київська»
«Ми не можемо сіяти ріпак по ріпаку або соняшник по соняшнику, і потім щось сіяти по кругу. Ми мусимо сіяти жито. В цьому році ми взяли 6 т/га на піску не на найкращому полі. Є в нас і овес, який ми торік продавали по 7500 грн/т тоді як пшеницю по 5000. Урожайність ми отримали тоді 4,5 т/га на круг з урахуванням спеки. Поля, виділені під овес, були з розрахунку на гарний попередник під майбутню культуру».
На підприємстві мають 470 голів дійного стада. Причому це відновлене поголівʼя, близько трьох сотень корів загинули під час окупації. Ферма забезпечує органікою поля: вносять гній, роблять компост.
Ситуація з опадами на Макарівщині цьогоріч була не рівна. Десь пройшло більше дощів, десь — зовсім мало.
«Відстань між полями кілометр, на одному недавно пройшло 30мм, на іншому — 2мм. По всіх полях з початку літа пройшло від 20 до 90мм», — кажуть в агрофірмі.
Агрофірма вже завершила жнива ранніх зернових.
Урожайність:
- ріпак — близько 3 т/га,
- пшениця — майже 6т/га,
- жито — майже 6 т/га,
- овес — 4,3 т/га.
Співвідношення продовольчої пшениці і фуражу: 60% до 40%.
Ріпак зібрали з базовою олійністю (в середньому 43%). На врожайність вплинули весняні приморозки. Ріпак як «перші гроші» компанія вже продала.
Пізні культури по-різному перенесли аномальне підвищення температури всередині літа. Соняшник в нормальному стані. Значно гірша ситуація з кукурудзою, яка потрапила в спеку у період цвітіння і нині знаходиться в стресі. ФАО культури від 250 до 330.
Василь Севрук
головний агроном
«Агрофірми «Київська»
«Недобір по врожайності може складати і мінус 20%. Але поки важко сказати, бо нема виповнення качану».
Віталій Тертичний, представник компанії BASF, розповідає, що зазвичай на Київщині намагаються спочатку посіяти соняшник. В «Агрофірмі «Київська», навпаки, спочатку сіють кукурудзу. Можливо, саме це й врятувало соняшник, 90% якого нині у фазі цвітіння, тобто найбільшу спеку він «проскочив». А нинішні температури комфортні для запилення.
Василь Севрук
головний агроном
«Агрофірми «Київська»
«По сої ситуація 50 на 50. Десь стоїть гарна, зелена, а десь пригнічена і підгорає. Десь навіть до середнього ярусу горять боби. Не дуже добрі справи на піску і де не закрите міжряддя. Але по сої поки боюсь прогнозувати. Гірше по кукурудзі».
Віталій Тертичний прогнозує, що в цьому році від погодних умов на Київщині найбільше постраждає соя. На другому місці — кукурудза, оскільки 70% її цвіло під час аномально високих температур. Соняшник постраждає найменше.
Житомирщина. Тренди агросезону-2024
- Житомирщина поділяється на дві агрокліматичні зони. Південна частина — лісостеп, північна — полісся. Це впливає на склад ґрунтів.
- Через холодний початок весни озимі культури повільно відновлювали вегетацію. Посів ярих культур проходив із затримкою.
- Літня спека, яка доходила до 38-42 градусів, скоротила період наливу зерна озимих і прискорила жнива аж на два тижні.
- В тих районах області, де в червні пройшли локальні дощі, урожай і якість озимої пшениці виявились навіть на бідних ґрунтах кращими, аніж на багатших ґрунтах, яким вологи не дісталося.
- Від липневої спеки найбільше постраждали ті, хто запізнився з посівною. Там, де міжряддя не було закрите, ґрунт нагрівався до 65 градусів. Така погода вплинула на масу тисячі насінин і олійність ріпаку.
- В результаті впливу аномально високих температур соя, яку сіють у південній частині Житомирщини, скинула нижні два яруси бобів. В кукурудзи на слабких ґунтах висохли нижні 5-6 листків. Постраждала сильно загущена і недостатньо підживлена кукурудза.
- Структура посівів на Житомирщині відчутно змінилася на користь сої. Її стали сіяти на 15-20% більше.
- Зернових культур в 2024 році аграрії Житомирщини посіяли на 40 тис. га менше, ніж торік.
- В Житомирській ОДА вважають, що за оптимальними показниками, збір зернових та зернобобових культур буде менший на 100 тис. т, ніж було у 2023 році. Загалом очікують зібрати близько 2,3 млн. т.
Агрохолдинг Cygnet, який обробляє поля у Житомирській та Вінницькій областях, завершив цьогорічні жнива озимої пшениці з врожайністю 7,85 т/га.
«На початкових стадіях розвитку пшениці погодні умови складались досить добре, але кінець травня-початок червня не вистачало опадів, тому в деякі періоди рослини перебували в стресі. Але в другій половині червня випали опади і ситуація змінилась в кращу сторону. Якщо говорити по врожайності — цей рік вище середнього, маємо досить непоганий показник», — говорить Олександр Шрамко, заступник генерального директора з рослинництва.
ПП Климчук: фішка — зерно преміум-класу
Підприємство обробляє 1,7 тис. га на території двох сіл в Бердичівському районі. По ґрунтах і кліматично ця територія тяжіє ближче до Вінниччини.
Структура посівів:
- пшениця та озимий ріпак по 300 га,
- ярий ріпак — 200 га,
- кукурудза 200 га,
- решта — соя та соняшник.
Головний агроном Іван Дмитришин розповідає, що у господарстві поступово скорочують в структурі кукурудзу, флагманську культуру, яка ще позаминулого року займала 500 га. По-перше, через відключення світла є проблеми з сушінням (наразі її вирішують — купують генератор на сушку). По-друге, практикували посів кукурудзи по кукурудзі, наслідком стала діабротика, а за нею фузаріоз.
Ярий ріпак тут сіють як попередник до озимої пшениці. Для прикладу: якщо попередник соя, то озима пшениця дає до 7 т/га, якщо озимий ріпак — 9 т/га. Хоча ярий ріпак, як окрему культуру, Іван Іванович серйозно не сприймає.
За 35 років роботи агрономом такої ранньої весни не памʼятає. Сніг розтанув, культури ожили і їх накрив холод. Довелось «дотягувати» пшеницю амінокислотами. В червні кількатижнева спека +35 градусів привела до того, що підгоріли озима пшениця, озимий та ярий ріпаки. Все це відобразилось на масі тисячі зерен. Пшениці зібрали 8,2 т/га, десь у 30% випадків було дрібне насіння. І це попри те, що в червні випало 106 мм опадів. Але ці кілька тижнів спеки і відсутність вітрів, які дозволяють культурам хоч якось дихати, своє слово сказали.
Іван Дмитришин
головний агроном
ПП Климчук
«У понеділок приїхав, на Абсолюті (гібрид Лімагрейн), половина нижнього ярусу все ще зелене, повертаються за 4 дні — він вже коричневий, згорів».
Через високі температури ПП Климчук вже почало збирати ярий ріпак. Іван Іванович каже, що він «мав би ще жити 2-3 тижні». Потенціал — 2,5-3 т/га. Підкосив культуру весняний холод і літня спека.
Керівництво підприємства ставить завдання: тільки «продоволка», ніякого фуражу. Тому тут до технології вирощування пшениці підходять грунтовно. Хоча визнають, що премія за класність не особливо і велика, умовні 500-600 грн на тонні.
Іван Дмитришин
головний агроном
ПП Климчук
«Але фішка інша: таке зерно куплять тоді, коли нам потрібно. Деякі борошномельні заводи приїжджають, проводять аналізи і платять, щоб ми не продали нікому. А потім вже по 30-40 тонн, чи скільки їм потрібно обʼєму, вже возимо на завод. Цього року сорт Футурум показав 14% білок і 29% клітковину, це пішло на перший клас. Сорт Артіст 12,5% білок і 27% клітковина. Головне в цій справі — вибір сорту. Плюс важливе азотне живлення».
Озимого ріпаку цьогоріч зібрали 4,5 т/га. По олійності вийшли на базові 42% і вище. Лише на невеликій площі один з пізніх гібридів потрапив в спеку, насіння зробилось коричневим і олійність впала до 36-37%. Іван Іванович нарікає, що на відміну від тих же німецьких заводів, в Україні не доплачують за олійність.
Ідемо в поле сої. Культура на старті зійшла, але далі повільно розвивалась через спеку. Втім через недавні дощі піднялась, набрала 12-15 ярусів.
«Хоча місяць назад була — караул. Подекуди нижні яруси абортувала. Оптимістичний прогноз по полю — 3,5 т/га, більше реалістичний — 3 т/га», — вважає Іван Дмитришин.
Фунгіцидну лінійку і протруйники в компанії №1 вважають від BASF. Кажуть, що в хороших препаратах головне навіть не діюча речовина, а ті ж наповнювачі, адʼюванти, помʼякшувачі, які виготовляють компанії-оригінатори. Вони допомагають діючій речовині зайти в грунт і працювати.
Агрокомпанія «Вега Агро»: вектор на переробку
Нас зустрів давній знайомий головний агроном господарства Віктор Петрашенко. Компанія, як і АФ «Київська», продовжує дотримуватися багатопільної сівозміни. Знову ж це повʼязано з бідністю ґрунтів — темно-сірі, дерново-підзолисті і навіть піски. На 2,6 тис. га вирощують соняшник, кукурудзу, ріпак, сою, жито, овес. Як і колеги з Київщини, вирощують картоплю, 70 га, постачають на виробництво чіпсів «Люкс».
У цьому році рекордно для себе посіяли сої — 700 га. Багато відвели площ і під соняшник — теж 700 га, бо добре рахувався. Наступного року планують скорочувати. Натомість зменшили площі під кукурудзою — 250 га (на противагу звичним 600-700 га). Віктор каже, що аби працював на чорноземах, то теж не заморочувався і сіяв би 3 культури.
«Сівозміну почали порушувати на користь соняшнику з початком війни», — зізнається головний агроном.
Цього року, як і минулого, зібрали всю пшеницю фуражну. На якість вплинув потужний червневий дощ з градом, розміром з яйце. Загалом протягом червня випало біля 100 мм, потім три тижні опадів не було. Врожай високий, але якості нема. Зібрали з протеїном від 9,5% до 10,5%, клітковина 15-16%. До минулого року завжди був 2-3 клас.
Ріпак зібрали з врожайністю 3,9 т/га. Його в структурі планували багато, але через відсутність вологи в момент посіву, значно скоротили. Віктор каже, що приблизно до 2015 року сіяли ріпак, не озираючись на вологу, зараз же її треба «ловити». Будуть її ловити і під часу цієї посівної озимих.
Тетяна Адаменко з «Укргідпометцентру» давно попереджає, що зона Полісся перетворюється в лісостеп. Віктор каже, що температурно це вже лісостеп, «але аби ж ґрунтами як в лісостепу».
На добривах не економлять, бо без них нічого не отримають. Віктор каже, що кожен гектар отримує по 100 кг хлористого калію, ґрунти бідні саме на цей елемент. До великої війни калій поставляли передусім білоруси, була загроза дефіциту, але наразі проблеми немає. Тепер купують добрива в Ізраїлі, Йорданії, Казахстані. Причому майже вдвічі дешевше: якщо білорусам платили 42 тис. грн за тонну хлористого калію, то тепер купують по 25 тис. грн/т.
На початку року компанія придбала кілька вантажівок MAN за партнерською програмою Credit Agricole. Також банк закриває потребу в обігових коштах.
«Агрокомпанія «Вега Агро» дуже прогресивна, не стоїть на місці, щороку сіють лише соняшнику понад 200 гібридів демопосівів. Стабільно отримують високу врожайність».
Новий врожай пшениці потроху контрактують, по 500 тонн. Возять вантажівками на чорноморські порти. Ціна логістики до великої води в районі 1 тис. грн за тонну, якщо врахувати всі складові.
Восени під пшеницю планують відвести 600 га. Скоротять площі під житом, бо вже три роки нема ціни на культуру. Під ріпак закладають 312 га, але буде залежати від вологи.
Соняшник наразі перебуває в доброму стані, соя більше постраждала, але не критично, розраховують зібрати біля 3 т. Найбільші проблеми через три тижні високих температур з кукурудзою, може бути недобір біля 2 т.
До слова, компанія на початку року придбала лінію з переробки сої, на 20 тонн на добу, але поки не запустили. Придивляються до «ніші», бо за роки війни багато подібних переробок запустили. Задача максимум: запустити птахофабрику, а вироблені корми згодовувати птиці.
Чернігівська область. Тренди агросезону-2024
- На Чернігівщині багато соняшникових полів ще цвітуть. Кукурудза стоїть зелена, наче й не відчувши липневу спеку. А на полях гудуть комбайни, збираючи ранні зернові.
- Частина аграріїв через розливи рік і підняття ґунтових вод, характерних для північного регіону, вийшла на весняну посівну із запізненням.
- Через аномально теплу погоду на Чернігівщині жнива розпочалися на два тижні раніше запланованих строків
- За інформацією облдержадміністрації, рівень урожайності озимого ріпаку на Чернігівщині в середньому сягає 3 т/га, ячменю — 3,7 т/га.
- Загалом в регіоні планують зібрати: пшениці озимої та ярої — 199,2 тис. га; ячменю озимого та ярого — 18,7 тис. га; жита — 8,9 тис. га; вівса — 23,2 тис. га; гороху — 6 тис. га.
На сьогодні більшість агровиробників вже підбили підсумки по ранніх зернових та ріпаку. В Північному кластері у компанії «Епіцентр Агро» врожайність склала 4,3 т/га, повідомила пресс-лужба компанії. У Групі «АГРОТРЕЙД» на Чернігівщині отримали абсолютний рекорд врожайності культури для компанії — 5,2 т зерна з одного гектара, повідомили в прес-службі. В агрохолдингу ІМК намолочено 139,8 тис. т озимої пшениці з середньою врожайністю 6,9 т/га, що є другим кращим показником за всю історію господарювання компанії. За словами директора з виробництва ІМК Миколи Пилипенка, на Чернігівщині і Сумщині, погодні умови були більш сприятливі, ніж у центрі, і тому планові показники по врожайності та валовому виробництву пшениці суттєво перевищили прогноз.
На урожайність пізніх культур багато в чому впливатимуть строки посівів.
Володимир Кальмуцький
менеджер зі збуту у чернігівському регіоні
компанії BASF
«В тих господарствах, які посіяли соняшник рано, період цвітіння припав на дуже високі температури липня, і це може вплинути на його запилення. Як погода відобразиться на наливі зернини — побачимо згодом. У того, хто посіяв трохи пізніше, тільки починається цвітіння. Але в них затянуться строки збирання. Оскільки в нас, на Чернігівщині, соняшник є зазвичай попередником під озиму пшеницю, строки її посіву теж змістяться. Буде залежати від власника господарства, які він підбере технології використання протруйника, стимулянтів росту, щоб прискорити сходи».
«Червоний маяк»: рослинництво, тваринництво, лісове і рибне господарство, пасіка
Першим на Чернігівщині нас зустрічає сільгосппідприємство «Червоний маяк», яке має в обробітку 18 тис. га землі у Корюківському і Менському районі. Землі господарства підходять практично до східного кордону України. Поля з піщаним ґрунтом перемежовуються лісами, відстань від одного до другого поля сягає сотні кілометрів по бездоріжжю. Навколо малозаселені села. На південному заході, ближче до Мени, ґрунти родючіші, щільність населення більша.
В цьому агросезоні засіяли 14 тис. га полів, бо частина земельного банку — заліснені ділянки. Причина також у розбитих мостах і знищеному окупантами паромі, яким до війни переправляли техніку. Тепер аби добратися до частини полів, треба робити крюк 300 км по бездоріжжю.
Окрім основних культур — пшениці, соняшнику, кукурудзи — у «Червоному маяку» вирощують горох, просо, льон, гречку, жито, сорго, люпін, овес, ячмінь…
Структура посівів:
- озима пшениця — 2 тис. га,
- кукурудза — 4,3 тис. га,
- соняшник — 3,8 тис. га,
- горох — 600 га,
- жито — 240 га.
Ріпаку в цьому році немає, але під нього вже підготовлені площі. Хочуть поекспериментувати і посіяти на площі 1,8 тис. га 12 гібридів культури. Свого часу відводили до 1 тис. га під гречку, зараз — 300 га.
«Нині іде збирання пшениці і ячменю. Ячмінь ми вирощуємо пивоварний. Покупці — «Оболонь», інші пивзаводи».
На більш родючих ґунтах пшениці зібрали на круг 7,6 т, а от на піску прогнозують, що буде не більше 5,2-5,3 т. За якістю зерно третього класу.
«Зараз дощі також ідуть. Для пізньої групи все складається дуже непогано, але жнива ускладнені, тому що в наших умовах навіть зерно ранньої групи треба сушити», — каже аграрій.
Їдемо у поля. Помітно, що через липневу спеку нижнє листя на кукурудзі підсохло. На соняшнику, за словами Олександра Левицького, має місце «абортація» — на бідних ґрунтах через недостачу поживних речовин рослини конкурують між собою і частина просто скидає шапку. Але на продемонстрованому нам полі нічого подібного не було: потужні шапки з налитим насінням дуже контрастували з вигорілими полями соняхів на півдні країни.
Цього року підприємство взяло в оренду елеватор у Мені. Зараз приводять його до ладу. Оскільки до зерносховища немає підводу газу і в ньому ніколи не працювали сушарки, замовили теплогенератори на пелети для двух сушарок на 4 і 9 мВтт.
Однією з найбільших проблем для «Червоного маяка» є збут і логістика. Досі не реалізована частина врожаю дворічної давності. При тому, що 100% зерна господарства йде на експорт, вивозити його до одеських портів — ціла історія. Починаючи зі стану доріг до Мени, куди на залізничну станцію везуть збіжжя зерновози. Далі — високі тарифи на залізничні перевезення, ніяких знижок і преференцій від «Укрзалізниці» чи держави фермери східних регіонів так і не отримали.
Для зберігання зерна в господарстві активно використовуються рукави.
Також розвивають тваринництво.
Олександр Левицький
директор підприємства «Червоний маяк»
«Коли тільки придбали ферму надій був 6-7 л на добу, зараз ми вийшли на 32-33. Через відключення електроенергії надої трошки впали. В зв'язку з цим почали будівництво сонячної електростанції. Купили близько 10 генераторів. Думаю, через рік ми вийдемо на 36 літрів на дійну корову».
Ферми оснащують сучасним обладнанням, але підходять до цього дуже ощадливо. Наприклад, систему кондиціонування зробили за допомогою вентиляторів і водяних штор.
«З початку повномасштабного вторгнення банк залишається стабільним та надійним партнером для своїх клієнтів, яких всіляко підтримує. Створюємо різноманітні партнерські програми, щоб мати можливість надавати своїм клієнтам фінансування не лише за стандартними банківськими ставками, а й пільгове. Це дозволяє аграріям мати більш дешеві ресурси для поповнення обігового капіталу, придбання агротехніки, сонячних панелей та генераторів, що для сьогоднішніх реалій є надзвичайно важливим. Також Credit Agricole є учасником державних програм, зокрема — 5-7-9. Одна з програм, яку ми пропонуємо аграріям, стосується придбання сонячних панелей. Термін кредитування — до п'яти років, ставка досить конкурентноспроможна, без комісій і прихованих платежів. Якщо клієнт має вільний ліміт по програмі 5-7-9, то це може бути пільгова ставка за цією програмою. Це одна з останніх програм. Всього ж партнерських програм банк пропонує більше 60», — повідомила менеджер сегменту фінансування малого та середнього бізнесу Credit Agricole Bank у Чернігівській області Віта Винник.
Тож «Червоний маяк», незважаючи на війну, купує нову техніку. Кредитами забезпечує Credit Agricole. За три роки купили тягачі, причепи, частково нові, частково вживані.
А ще тримають пасіку, розводять рибу і мають 2 тис. га лісового господарства. В переробку йти не збираються. На Чернігівщині надто маленька густота населення.
Це, до речі, є причиною і величезної кадрової проблеми. Тож, підвозять працівників з усіх навколишніх сіл, облаштували два гуртожитки, організували харчування.
ПСП «Сновський»: точне землеробство і новітні технології на пісках
Далі по маршруту — ПСП «Сновський». Земельний банк — трохи більше 5 тис. га в Корюківському та Менському районах Чернігівщини. З них обробляється 4,2 тис. га. Всі інші поля заліснені. Їх розліснюють, деревину використовують для сушіння зерна. У господарства — свій елеватор, який побудували кілька років тому, і найбільша в Європі сушарка на дровах.
В цьому агросезоні у ПСП «Сновський» посіяли:
- 300 га люпину,
- 600 га жита,
- 580 га ріпаку,
- 1000 га кукурудзи,
- 800 га соняшника.
Урожайність ріпаку вийшла від 3 т/га до 4,25 т/га. На одному полі навіть зібрали 5 т/га. Пшеницю тільки почали збирати. В плані — 6 т/га, але сподіваються на 7 т/га. Пшениця третього класу.
Директор підприємства, Сергій Скоробагатько, поділяє свій зембанк на північ і південь.
Сергій Скоробагатько
Директор підприємства
ПСП «Сновський»
«Північ — це погані ґрунти, піски. Їх в мене 1,5 тис. га. Там вирощую кукурудзу, сою, соняшник. На умовному «півдні», в Менському районі, ґрунти значно кращі. Там сію кукурудзу, соняшник, пшеницю і ріпак. ґрунт обробляється без перегортання пласту з внесенням калію».
Фермер вже кілька років запроваджує на бідних піщаних грунтах Чернігівщини систему нульового обробітку No-Till.
«Досліджую, як працює No-Till на наших «пляжних» пісках. Хотів навіть дисертацію на цю тему писати. Але поки з науковим керівництвом не склалося», — каже Сергій Скоробогатько і демонструє поле, яке вже 6 років підряд на No-Till.
Також фермер — палкий прихильник сидератів. Цього року вирощує 17 культур. Активно використовує біопрепарати від BTU Biotech Company, Сергія Осипенка.
Сергій Скоробагатько
Директор підприємства
ПСП «Сновський»
«Я все розглядаю з точки зору ґрунту. Ґрунт — це запорука успіху. Взагалі не використовую складних добрив. Тільки азот, під деякі культури — калій, магній».
Він вважає, що ризиковане землеробство на пісках може приносити прибутки лише якщо до нього підходити комплексно. У Чернігівській області мало одноосібників. Більшість господарств мають зембанки, до яких входять і менш родючі, і більш родючі грунти. Це дає можливість для маневру. Також у ПСП «Сновський» за чітке дотримання сівозміни.
«Мене питають: «Навіщо ми сіємо люпин?» А я кажу: «А що, ми маємо весь час сіяти ріпак?». У мене в сівозміні три культури: жито — це злак, ріпак — це хрестоцвіті, люпин — це бобові», — пояснює Сергій Скоробогатько.
АгроЕкспедиція на північний захід і північ показала, що не надто багаті ґрунти цієї частини України змушують фермерів застосовувати максимум агрономічних прийомів: багатопільну сівозміну, нові технології обробки ґрунту, активне застосування добрив. Багато господарств на Чернігівщині вийшли із запізненням на весняну посівну, чекали поки підсохне земля.
Натомість, жнива ранніх культур через аномальну спеку скрізь почали приблизно на два тижні раніше. Очікується, що від липневої спеки найбільше постраждає урожай сої, в той час як соняшник нормально переніс високі температури.
