Угода відбулася! Bunge купила Viterra за $8,2 млрд: Які наслідки для світу і України?

У Bunge заявили, що об’єднана компанія відіграватиме провідну роль у глобальному агросекторі. Завдяки ширшому доступу до ринків і диверсифікованій сільськогосподарській мережі, компанія зможе ефективніше управляти сезонністю, погодними ризиками та краще з’єднувати фермерів із кінцевими споживачами.

Грег Хекман

генеральний директор Bunge

 «Разом ми створили сильнішу організацію з розширеними можливостями та досвідом, щоб задовольнити потреби наших клієнтів, що постійно змінюються, максимізувати цінність для наших зацікавлених сторін та досягти нашої спільної мети — з’єднати фермерів зі споживачами, щоб постачати продукти харчування, корми та паливо по всьому світу. Тепер ми починаємо натхненну роботу з об’єднання наших команд та операцій, об’єднуючи наші сильні сторони, щоб реалізувати весь потенціал цього злиття», — сказав CEO Bunge Грег Хекман.

За даними агентства Reuters, злиття з Bunge виведе Viterra в число провідних світових торговців зерном. Також у 2022 році Viterra придбала американську Gavilon у японської Marubeni за $1,1 млрд, що зробило її третім за величиною експортером сої в Бразилії, де Bunge вже має сильну присутність.

Об’єднана компанія зберігатиме назву Bunge та залишатиметься лістинговою на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE: BG). 

Вартість угоди, за оцінками Bloomberg, склала близько $34 млрд (включно з боргами).

На момент оголошення про  об'єднання у червні 2023 року компанії оцінювалися приблизно в $17 млрд кожна. 

«Однак акціонери Bunge володітимуть близько 70% компанії, оскільки Bunge сплатить значну частину угоди готівкою», — писало агентство Reuters.

Згідно з угодою, акціонери Viterra отримають близько $65,6 млн акцій Bunge вартістю близько $6,2 млрд, а також близько $2 млрд готівкою.

Згідно зі спільною заявою, Bunge також візьме на себе борг Viterra у розмірі $9,8 млрд.

Акціонери Viterra володітимуть 30% об'єднаної компанії.

Грег Хекман

генеральний директор Bunge

 

«Компанії дуже доповнюють одна одну. Ми роками розглядали те, як поєднуються активи та команди, стратегічну перевагу... Все нарешті зійшлося». 

Угоду планували укласти у 2024 році, але процес її узгодження затягнувся через високі ризики погіршення стану конкурентного середовища в різних країнах.

Угода  між Bunge і Viterra експерти назвали безпрецедентною за розміром у світовому сільськогосподарському секторі. 

«Вона відбулася після того, як Bunge опублікувала рекордні скориговані прибутки у 2022 році, скориставшись обмеженими світовими поставками зерна через війну в Україні. Акції Bunge зросли більш ніж на 2%», — пише Reuters.

У вересні 2022 року Bunge оголосила про вихід з російського ринку. Остаточно компанія його залишила у 2023 році, уклавши угоду про продаж маслоекстракційного заводу у Воронезькій області.

Viterra оголосила про вихід з російського ринку у березні 2023 року, пише Bloomberg. Операційний бізнес Viterra планувалося передати місцевому менеджменту.

«У липні 2022 року — лютому 2023 року «Вітерра Рус» була четвертим експортером зерна з Росії, відвантаживши близько 3 млн тонн, що відповідає приблизно 9% всього зернового експорту з країни за цей період», — пише «Економічна правда». 

Причина — тренд на глобалізацію світового зернового ринку, розповідає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов. Трейдинговий бізнес дуже капіталоємний: наприклад, відправити покупцю зерно вартістю $200/т коштує $6 млн за судно з дедвейтом 30 тис. т, і $6 млн за судно на 50 тис. т. Тому гравці ринку укрупнюються, щоб робити більш масштабні і ризиковані кроки у своєму бізнесі.

Микола Горбачьов

президент «Української зернової асоціації» (УЗА)

«Зерновий бізнес не є відкритим для невеликих компаній, тому M&A будуть продовжуватися. Але якщо такі великі гравці об'єднуються, а не банкрутують — це свідчить, що світова торгівля зерном має перспективи».

Він нагадує, що «велика четвірка» світових трейдерів (ABCD: ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus) разом з китайською COFCO вже займають набагато більше, ніж 50% світової торгівлі. Тому злиття Bunge і Viterra робить кампанію більш спроможною витримати глобальні ризики і виклики. 

Об'єднання дає нові фінансові можливості і нові ринки для кожного з гравців. Viterra — найбільший холдер елеваторів в Австралії, де вона має понад 40 зерносховищ. Натомість Bunge має добре розвинений бізнес у Південній Америці і перше місце на ринку сої. Тому така колаборація дасть об'єднаному Bunge можливість конкурувати з такими великими крашерами (переробниками олійних) і трейдерами, як Cargill і ADM. 

Для українського ринку угода є суто позитивною новиною, наголошує Микола Горбачьов. Їх  синергетичне об'єднання додасть гравця з ще більшими фінансовими спроможностями, ніж були у цих компаній окремо. Загалом, чим більша міжнародна компанія, тим більше вона може надати послуг для українських партнерів. Це програми фінансування для сільгоспвиробників, форвардні контракти, навчання, інвестування в якісь спільні проєкти тощо. 

Микола Горбачьов

президент «Української зернової асоціації» (УЗА)

«Мене радує, що іноземні компанії в Україні не банкрутують. Якби вони виходили з українського ринку — це означало б додаткові ризики. А якщо вони об'єднуються і залишаються в Україні, то це очевидний стимул для нарощення виробництва, експорту, можливо, переробки».

Відразу після оголошення про наміри укласти угоду аналітики прогнозували непростий процес її узгодження із антимонопольними органами різних країн, адже на торговій мапі світу мав з'явитися новий гігант сільськогосподарської торгівлі.

«Bunge вже є найбільшим у світі переробником олійних культур, і аналітики заявили, що вона та переробні підприємства Viterra можуть зіткнутися з регуляторною перевіркою в Канаді, Аргентині та інших країнах», — зокрема зазначало агентство Reuters.

Восени 2024 року Bunge заявила, що придбання компанії Viterra за $8 млрд може бути відкладено, оскільки компанія чекає схвалення урядів на ключових ринках, писав Bloomberg.

У серпні 2024 року угоду про злиття Bunge та Viterra схвалила Європейська Комісія. Перед цим, аби запобігти концентрації ринку в Центральній Європі, вона запропонувала компанії Viterra продати увесь бізнес з виробництва олійних культур в Угорщині та Польщі.

У січні 2025 року канадський регулятор схвалив угоду, зобов'язавши компанію Bunge  продати шість елеваторів у Західній Канаді та інвестувати в Канаду не менше 520 канадських доларів ($362 млн) протягом наступних п'яти років.

Уряди США, Мексика та Бразилія також підписали угоду.

Складні політичні стосунки між США та Китаєм дещо відтермінували підписання угоди. 13 червня 2025 року Піднебесна схвалила купівлю Viterra за $8,2 млрд, але з умовами, що включають продовження поставок ключових культур до Китаю за «справедливою» ціною. Об'єднана компанія повинна щоквартально звітувати регулятору про свої щомісячні продажі китайським клієнтам та надавати порівняння із середнім показником з 2021 по 2024 рік, оскільки контролюватиме значну частку торгівлі соєю, ячменем та ріпаком.

Аргентина ще не висловила свою думку, але антимонопольне законодавство цієї країни дозволяє завершити угоду, а будь-які коригувальні дії можуть знадобитися пізніше.

Український антимонопольний орган надав згоду на злиття компаній в грудні 2024 року, нагадує операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький. 

В багатьох країнах світу компанії «великої четвірки» домінують над місцевим зернотрейдером, тому злиття Bunge та Viterra подекуди створювало ризик виникнення монополії. Натомість в Україні ці компанії мають відносно невеликі частки ринку, тому АМКУ не мав підстав заперечувати проти їх злиття. Сукупні частки цих компаній, наприклад, в переробці олії, значно менші за лідера ринку — холдинг «Кернел».

Богдан Костецький

Співвласник, операційний партнер Barva Invest 

«Якби це «Кернел» поглинав Bunge — тоді в АМКУ могли б виникнути питання щодо створення монопольного гравця на ринку. Я точно виключаю ризик ситуації, коли б Bunge та Viterra об'єднались і отримали монополію, яка зацікавить АМКУ», — пояснює Богдан Костецький.

«Віттерра Україна», яка веде свою діяльність в Україні з 1996 року, має філії у в Одеській, Харківській, Вінницькій та Чернігівській областях. Головний офіс знаходиться у Києві.

У її складі два термінали — у Чорноморську та Миколаєві. Першим — «ІЗТ» — вона володіє разом із партнерами. Термінал має пункти приймання з авто та залізничного транспорту, сховище на 260 тис. т, дві суднонавантажувальні машини та олійний термінал.

А ось термінал «Евері» у Миколаєві компанія придбала у 2020 році. Його потужності дозволяють перевалювати 1,5 млн т рослинної олії та 3 млн т зернових та олійних культур на рік. 

Наразі «Віттерра Україна» володіє трьома елеваторами — Любашівським та Балтським ХПП в Одеській області, а також Пеньківським у Вінницькій області. Останній, із потужністю зберігання 26 тис. т, компанія придбала лише минулого року. Як зазначали у Viterra, ця інвестиція повинна посилити прямі закупівлі агропродукції в регіоні та забезпечити її подальше відвантаження в глибоководні порти.

Придбання нового елеватора цікаве тим, що починаючи з 2014 року «Віттерра» поступово скорочувала присутність в Україні, розпродавши більшу частину елеваторів і агробізнесів. Зокрема, були продані активи у Запорізькій, Дніпропетровській, Луганській, Сумській, Хмельницькій та Харківській областях. Серед покупців тоді були «Епіцентр Агро» та «Кернел».

Також до активів «Вітерра Україна» входить завод із переробки «Вайтерра Колос» у Харківській області, де виробляється соняшникова олія та шрот.

«Сантрейд» — це дочірня компанія Bunge в Україні, яка закуповує сировину, торгує зерном і олією. Компанія має потужності для зберігання в центральній Україні — це Тростянецький елеватор, Просянська філія та Долинський елеватор.

У 2011 році «Сантрейд» відкрила у Миколаєві зерновий термінал «Грінтур-Екс». Він обладнаний для одночасного приймання чотирьох культур як автомобільним, так і залізничним транспортом. Потужність перевалки складає 3 млн т на рік.

Через п’ять років у цьому ж порту компанія запустила виробничо-перевантажувальний комплекс олійних культур — «Європейську транспортну стивідорну компанію». Інвестиції у проєкт складали $180 млн. У його складі ОЕЗ (соя, соняшник) та олійний термінал.

У 2024 році повідомлялося про модернізацію терміналу «Грінтур-Екс».

До групи також входять «Нова Європейська Компанія», яка надає послуги з перевалки соняшникової олії, і підприємство «Елеватортрейд», власниками якого є «Сантрейд» і «Грінтур-Екс».

В Україні компанія більш відома широкому споживачеві як виробник соняшникової олії під торговими марками «Олейна», «Розумниця», «Золота краплинка» тощо. Їй належить «Дніпропетровський ОЕЗ», де здійснюються екстракція, рафінація та розлив олії у пляшки.

У 2020 році Bunge відкрила завод «Дакса Бунге Україна» у Вінницькій області — спільний проєкт із іспанською компанією Dacsa. Завод спеціалізується на переробці кукурудзи у крупу та муку. 

Як бачимо, у обох компаній є активи у Миколаївському морпорту. Влітку 2022 року по них було завдано ракетного удару, внаслідок якого у «Віттерра Україна» вигоріли два резервуари з соняшниковою олією. У 2023 році через обстріли постраждав термінал «Віттерра» в Чорноморську.

У фінансовому звіті «Сантрейд» за 2022 рік зазначено, що внаслідок військової агресії частина запасів Bunge, які зберігалися у третіх осіб, опинилася в зоні активних бойових дій, залишилася на окупованих територіях або була знищена. Також відомо, що потужності компанії в Миколаєві зазнали щонайменше двох обстрілів у 2022 році.

Віолетта Громова, Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com